Ухвала
19 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 2-30/11
провадження № 61-2276св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
особа, яка не брала участі у справі та звернулася з апеляційними
скаргами, - Акціонерне товариство «Сенс Банк»,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк» на ухвалу Чернівецького апеляційного суду
від 17 січня 2023 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду
від 08 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Одинака О. О.,
Височанської Н. К., Кулянди М. І.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності подружжя, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та поділ майна подружжя.
Позовна заява мотивована тим, що з 29 серпня 1976 року по 26 вересня 2006 року ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 .
Позивач зазначала, що за час шлюбу подружжя спільними коштами та працею побудували житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Також зазначала про те, що свідоцтво про право власності на вищевказане нерухоме майно, житловою площею 69,1 кв. м, загальною площею 103,6 кв. м, зареєстроване за ОСОБА_2 11 жовтня 2006 року Глибоцьким комунальним районним бюро технічної інвентаризації
(далі - Глибоцьке КР БТІ), тобто після розірвання шлюбу між ОСОБА_1
та ОСОБА_2 .
Позивач зазначала, що після розірвання шлюбу з відповідачем за свої кошти здійснювала ремонтно-будівельні роботи в цьому будинку на суму 93 424 грн.
Також посилалась на висновок експертного будівельно-технічного дослідження від 26 травня 2010 року, складеного Спільним підприємством «Західно-Український Експертно-Консультативний Центр»
(далі - СП «Західно-Український Експертно-Консультативний Центр»), відповідно до якого, зокрема, ринкова вартість домоволодіння, яке знаходиться на АДРЕСА_1 , станом на 26 травня 2010 року складає 227 154 грн.
Посилаючись на вищевикладене, з урахування заяви про збільшення позовних вимог від 28 квітня 2011 року, ОСОБА_1 просила суд:
визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане ОСОБА_2 11 жовтня 2006 року Глибоцьким КР БТІ;
розділити нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , визнавши право власності за ОСОБА_1 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, а саме на: підвал літ. «Пд», веранду літ. 1-4, кімнату літ. 1-4, кімнату літ. 1-5, коридор літ. 1-6, літню кухню літ. «Б», сарай літ. «Г», сарай літ. «Д», сарай літ. «Е», сарай літ. «Ж», колодязь літ. «І», огорожу
літ. 1-2, замощення літ. «ІІ»;
визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, а саме на: кімнату літ. 1-5, кімнату літ. 1-6, гараж літ. «В», вбиральню літ. «К», колодязь літ. «І», огорожу літ. 1-2, замощення літ. «ІІ»;
стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 різницю вартості часток у розмірі 5 597,50 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
і мотиви їх ухвалення
Глибоцький районний суд Чернівецької області своїм рішенням від 07 червня 2011 року (у складі судді Цуренка В. А.), з урахуванням ухвали Глибоцького районного суду Чернівецької області від 28 грудня 2011 року про виправлення описки, позов ОСОБА_1 задовольнив частково.
Виділив та визнав право власності за ОСОБА_1 на 535/1000 частку нерухомого майна, яке розміщене за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з варіантом розподілу № І таблиці № 2 висновку № 263 судової будівельно-технічної експертизи від 15 березня 2011 року, визначену для другого співвласника, а саме: приміщення в житловому будинку літ. «А»: «Пд» підвал, площею
11,0 кв. м, частка «1-1» веранди - 8,8 кв. м, «1-4» кімната - 27,7 кв. м,
«1-5» кімната - 12,5 кв. м, а також літню кухню літ. «Б», сараї літ. «Е», «Ж»,
колодязя літ. «І», 1/2 огорожі літ. № 1-2, 1/2 замощення літ. «ІІ», загальною вартістю 109 681 грн.
Виділив та визнав право власності за ОСОБА_2 на 465/1000 частку нерухомого майна, яке розміщене за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з варіантом розподілу № І таблиці № 2 висновку № 263 судової будівельно-технічної експертизи від 15 березня 2011 року, визначену для першого співвласника, а саме: приміщення в житловому будинку літ. «А»: частка 1-1 веранди 8,8 кв. м, «1-2» кімната - 14,2 кв. м, «1-3» кімната - 15,0 кв. м, «1-6»
коридор - 5,9 кв. м, а також гараж літ. «В», сараї літ. «Г», літ. «Д», вбиральню літ. «К», колодязя літ. «І», 1/2 огорожі літ. № 1-2, 1/2 замощення літ. «ІІ», загальною вартістю 95 315 грн.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 різницю вартості часток в розмірі 7 183 грн.
Визнав частково недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, дублікат якого виданий Виконавчим комітетом Глибоцької селищної ради Глибоцького району Чернівецької області 11 жовтня 2006 року на ім'я ОСОБА_2 , а саме - в частині 535/1000.
Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позовні вимоги є недоведеними, оскільки позивач не надала достатніх і належних доказів того, що спірне майно було придбане за рахунок її особистих коштів, які набуті за час шлюбу, на підставі договору дарування чи інших визначених законом правочинів.
При вирішенні питання поділу житлового будинку та господарських споруд суд першої інстанції вказав, що варіант розподілу № І таблиці № 2 висновку судової будівельно-технічної експертизи від 15 березня 2011 року № 263 є більш прийнятним, оскільки різниця вартості часток менша ніж в іншому варіанті, не потребує значних переобладнань і є більш допустимим, ніж інші варіанти для сторін, що вбачається із їх пояснень.
Суд врахував також те, якими саме з виділених їм приміщень сторони користуються.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку.
Апеляційний суд Чернівецької області своєю ухвалою від 10 серпня 2011 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилив. Рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 07 червня 2011 року залишив без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо здійснення будівництва спірного житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами в період з вересня 1999 року до вересня 2006 року, тобто за час окремого проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Також зазначено, що порушення права власності ОСОБА_1 на спірний житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами пов'язане з невизнанням ОСОБА_2 права власності позивача на нерухоме майно після її повернення із-за кордону протягом 2010 року.
Не погодившись з ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області
від 10 серпня 2011 року, Акціонерне товариство «Сенс Банк» (далі - АТ «Сенс Банк»), особа, яка не брала участі у справі, оскаржило її в апеляційному порядку.
Чернівецький апеляційний суд своєю ухвалою від 17 січня 2023 року
у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ «Сенс Банк» на ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 10 серпня
2011 року відмовив.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що положення цивільного процесуального кодексу не передбачають можливості оскарження в апеляційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції особою, яка не брала участі у справі.
Не погодившись з рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 07 червня 2011 року та ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 28 грудня 2011 року, АТ «Сенс Банк», особа, яка не брала участі у справі, оскаржило їх в апеляційному порядку.
Чернівецький апеляційний суд своєю ухвалою від 17 січня 2023 року заяву
АТ «Сенс Банк» про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 07 червня 2011 року та ухвали Глибоцького районного суду Чернівецької області від 28 грудня
2011 року задовольнив.
Поновив АТ «Сенс Банк» строк на апеляційне оскарження рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 07 червня 2011 року
та ухвали Глибоцького районного суду Чернівецької області від 28 грудня 2011 року.
Відкрив апеляційне провадження у цивільній справі за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності подружжя, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та поділ майна подружжя.
Чернівецький апеляційний суд своєю ухвалою від 08 лютого 2023 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ «Сенс Банк» на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 07 червня 2011 року та ухвалу Глибоцького районного суду Чернівецької області від 28 грудня
2011 року закрив на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що спірний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, які розташовані на АДРЕСА_1 , був переданий в іпотеку на підставі іпотечного договору від 13 жовтня 2006 року, укладеного між ОСОБА_2 та Акціонерним комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (далі - АКБ СР «Укрсоцбанк»)
на забезпечення виконання грошового зобов'язання ОСОБА_3 за кредитним договором від 13 жовтня 2006 року № 614. В подальшому права кредитора перейшли від АКБ СР «Укрсоцбанк» до АТ «Сенс Банк», який є його правонаступником.
У зв'язку із визнанням за ОСОБА_1 права власності
на 535/1000 частку спірного нерухомого майна іпотека не припинилася, позивач набула статусу іпотекодавця і несе всі його обов'язки за іпотечним договором, у тому обсязі і на тих умовах, що існували на час укладання договору іпотеки.
Апеляційний суд зробив висновок, що оскаржуваним рішенням права, свободи, інтереси та (або обов'язки) АТ «Сенс Банк» як іпотекодержателя не порушені.
Також права, свободи, інтереси та (або обов'язки) АТ «Сенс Банк» не порушені оскаржуваною ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 28 грудня 2011 року, оскільки в ній виправлено описку в оскаржуваному судовому рішенні.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2023 року, АТ «Сенс Банк» просить скасувати: ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 17 січня 2023 року про відмову у відкритті апеляційного провадження та передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження; ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 08 лютого
2023 року про закриття апеляційного провадження та передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, посилаючись нанеправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
У касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд не взяв до уваги положення пункту 8 частини першої статті 374 ЦПК України, чим допустив порушення норм процесуального права.
Також зазначає, що ухавала апеляційного суду про закриття апеляційного провадження є незаконною, оскільки судом при вирішенні спору
не застосовано висновки, викладені у постановах Верховного Суду
від 08 серпня 2022 року у справі № 2-4069/10 (провадження № 61-1св22),
від 26 січня 2023 року у справі № 442/5855/21 (провадження № 61-8254св22), зокрема, про те, що буд-який позов, пов'язаний зі зміною статусу іпотечного майна, впливає на права та обов'язки іпотекодержателя.
Крім того, банк посилається на висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду
від 11 листопада 2019 року у справі № 337/474/14-ц (провадження
№ 61-15813сво18), зокрема, про те, що поділ спільного майна подружжя не може використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу боржником або виконання судового рішення про стягнення боргу, оскільки такі дії є недобросовісними.
Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Верховний Суд своєю ухвалою від 01 березня 2023 року відкрив касаційне провадження та витребував матеріали справи з Глибоцького районного суду Чернівецької області.
У березні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Верховний Суд своєю ухвалою від 13 квітня 2023 року справу призначив до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини другої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.
Згідно з частиною другою статті 415 ЦПК України процедурні питання, пов'язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 червня 2022 року справу 523/8641/15 передав на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, в якій зазначив, що: «колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважає необхідним передати справу на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду для відступу від висновку щодо застосування статті 23 Закону України «Про іпотеку» в подібних правовідносинах, викладеного в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 серпня 2020 року у справі
№ 361/1693/16-ц (провадження № 61-34766св18), у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 вересня 2020 року у справі № 175/1753/17 (провадження № 61-3023св19), у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 330/1424/16-ц (провадження № 61-36090св18), у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 листопада 2021 року у справі № 2034/2-4324/11 (провадження № 61-17152св20), у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
від 27 квітня 2022 року у справі № 686/16461/18 (провадження
№ 61-12877св21), зокрема щодо обов'язковості залучення іпотекодержателя у спорах про поділ майна подружжя, оскільки після визнання за одним із подружжя права власності на частини спірного майна іпотека не припиняється, інший з подружжя набуває статусу іпотекодавця і несе всі його обов'язки за іпотечним договором, у тому обсязі і на тих умовах, що існували до визначення його частки у спільному майні, яке є предметом іпотеки.
У результаті поділу майна подружжя шляхом визначення часток кожного із подружжя відбувається зміна режиму права спільної власності - зі спільної сумісної власності на спільну часткову власність, що не порушує права іпотекодержателя, а тому його залучення до участі у справі не є обов'язковим».
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду своєю ухвалою від 20 липня 2022 року прийняв та призначив до розгляду справу Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (провадження № 61-9085сво21).
Правовідносини, спір з приводу яких вирішується у цій справі, є подібними до правовідносин, які є предметом розгляду у справі № 523/8641/15.
Пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК встановлено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої
статті 252 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Виходячи з викладеного, Верховний Суд дійшов висновку про зупинення провадження у цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Об'єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справи № 523/8641/15 (провадження № 61-9085сво21).
Керуючись статтями 252, 253, 260, 406 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Зупинити провадження у справі № 2-30/11 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності подружжя, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та поділ майна подружжя, за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Сенс Банк» на ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 17 січня 2023 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 08 лютого 2023 року до закінчення перегляду
в касаційному порядку Об'єднаною палатою Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду справи № 523/8641/15 (провадження
№ 61-9085сво21).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий І. М. Фаловська
Судді В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко
В. В. Сердюк
В. А. Стрільчук