Ухвала
20 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 450/1805/20
провадження № 61-5065ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.,
розглянувши касаційні скарги ОСОБА_1 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 07 листопада 2022 року, додаткове рішення цього суду від 21 листопада 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 06 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив припинити право власності ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_1 та на земельну ділянку площею 0,1243 га, кадастровий № 4623683400:01:002:0161, а також визнати за ним право власності на вказані об'єкти нерухомості.
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 07 листопада 2022 року в задоволенні позову відмовлено.
Додатковим рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 21 листопада 2022 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 26 500 грн.
Постановою Львівського апеляційного суду від 06 березня 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 07 листопада 2022 року та додаткове рішення цього суду від 21 листопада 2022 року - без змін.
05 квітня 2023 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційні скарги на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 07 листопада 2022 року, додаткове рішення цього суду від 21 листопада 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 06 березня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення, яким: задовольнити позов; зменшити розмір оплати за надання правової допомоги адвокатом Ошипком В. С. до 7 500 грн.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Касаційні скарги подані на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
В обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень ОСОБА_1 вказав, що вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій не врахували правових висновків, викладених в постановах Верховного Суду від 28 лютого 2018 року у справі № 647/1683/15-ц, від 27 грудня 2019 року у справі № 297/2837/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 462/518/18, а вирішуючи питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу - правових висновків, викладених в постановах від 07 серпня 2018 року у справі № 916/1283/17, від 10 жовтня 2018 року у справі № 910/21570/17, від 14 листопада 2018 року у справі № 921/2/18, від 30 липня 2019 року у справі № 902/519/18, від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 18 березня 2021 року у справі № 910/15621/19.
Касаційні скарги подані у встановлений законом строк, за формою та змістом відповідають вимогам статті 392 ЦПК України. Касаційна скарга на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 07 листопада 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 06 березня 2023 року оплачена судовим збором.
Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Оскільки наведені доводи касаційної скарги викликають необхідність їх перевірки, то слід відкрити касаційне провадження в цій справі та витребувати матеріали справи.
ОСОБА_1 заявив клопотання про зупинення виконання (дії) рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 07 листопада 2022 року, додаткового рішення цього суду від 21 листопада 2022 року та постанови Львівського апеляційного суду від 06 березня 2023 року, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення дають можливість ОСОБА_2 в подальшому продовжувати вчинення дій, спрямованих на відчуження спірного житлового будинку чи його частини з оформленням відповідних документів. Крім цього, стягнута з нього на користь відповідача сума витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням сплачених ним судових зборів на загальну суму 47 295 грн, є досить суттєвою для нього. У випадку задоволення його касаційної скарги він буде змушений понести додаткові витрати, пов'язані з поверненням цих коштів.
Клопотання не підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до абзацу 2 частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Згідно з частиною першою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Клопотання про зупинення виконання або про зупинення дії судового рішення має бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання (дії) судового рішення, підтверджені певними доказами, зокрема, у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду має бути надано копію такої постанови. Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд касаційної інстанції враховує існування об'єктивної необхідності у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення дотримання балансу інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки.
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 07 листопада 2022 року, виконання (дію) якого просить зупинити заявник, в задоволенні позову відмовлено. Таке судове рішення не підлягає примусовому виконанню, а підстави для зупинення його дії відсутні, оскільки судове рішення про відмову в задоволенні позову не тягне за собою виникнення, зміну чи припинення правовідносин, які існували між сторонами на час пред'явлення позову. При цьому метою вирішення питання про зупинення дії судового рішення є недопущення порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка подала касаційну скаргу, та інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв'язку з дією судового рішення. Оскільки зупинення дії рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 07 листопада 2022 року про відмову в задоволенні позову не матиме жодних правових наслідків для заявника, то підстави для задоволенні його клопотання в зазначеній частині відсутні.
Додаткове рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 21 листопада 2022 року підлягає примусовому виконанню, тому судом може бути зупинено його виконання (а не дія). Однак, заявивши клопотання про зупинення виконання додаткового рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 21 листопада 2022 року, ОСОБА_1 не навів достатніх підстав і не надав доказів на підтвердження своїх вимог, які свідчили б про існування об'єктивної необхідності зупинення виконання вказаного рішення суду, зокрема документів про відкриття виконавчого провадження з його примусового виконання. Сама по собі незгода заявника з оскаржуваним судовим рішенням не є підставою для зупинення його виконання на час перегляду справи в касаційному порядку.
Постановою Львівського апеляційного суду від 06 березня 2023 року, виконання (дію) якої також просить зупинити заявник, залишено без змін рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 07 листопада 2022 року та додаткове рішення цього суду від 21 листопада 2022 року. Тобто таке судове рішення не підлягає примусовому виконанню, а підстави для зупинення його дії відсутні.
Отже, в задоволенні клопотань ОСОБА_1 про зупинення дії судових рішень необхідно відмовити.
Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 07 листопада 2022 року, додаткове рішення цього суду від 21 листопада 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 06 березня 2023 року.
Витребувати з Пустомитівського районного суду Львівської області цивільну справу № 450/1805/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Відмовити в задоволенні клопотань ОСОБА_1 про зупинення виконання (дії) судових рішень.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 22 травня 2023 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:В. А. Стрільчук
В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко