Іменем України
27 квітня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/316/23
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Федоренка Ю.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання) справу №927/316/23
за позовом: Акціонерного товариства “Чернігівобленерго”,
вул. Гонча, буд.40, м. Чернігів, 14000
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Лосинівський маслосирзавод”,
вул. Київська, 9, смт. Лосинівка, Ніжинський район, Чернігівська область, 16663
про стягнення 346241,08 грн.
без виклику представників учасників справи.
Встановив:
Акціонерним товариством “Чернігівобленерго” подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Лосинівський маслосирзавод” про стягнення боргу в сумі 302055,96 грн. (за надану послугу з розподілу електричної енергії 301306,25 грн. та за послугу із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії 749,71 грн.), 1783,00 грн. 3% річних, 33018,65 грн. пені, 9383,47 грн. інфляційних нарахувань.
Дії суду щодо розгляду справи.
Ухвалою суду від 03.03.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання); встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов та відповіді на позов.
Ухвала суду від 03.03.2023 направлена позивачу на його електронну адресу, зазначену у позовній заяві.
Ухвала суду від 03.03.2023 направлена відповідачу поштовою кореспонденцією 06.03.2023 отримана ним 14.03.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №1400056412745.
Заяв та клопотань щодо суті заявлених позовних вимог від сторін до суду не надходило.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Відповідно до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Згідно з ч.1,8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Відповідач своїм процесуальним правом надання відзиву не скористався, про намір подати відзив на позовну заяву у більш тривалий строк згідно положень п. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, суд не повідомляв.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Рішення приймається за наявними матеріалами справи на підставі ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Позиції учасників справи.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем Договору про постачання електричної енергії № 39 від 28.11.2008 з додатками та додатковими угодами до нього, Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії з додатками до нього шляхом підписання заяви-приєднання.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, позовні вимоги не оспорив.
Фактичні обставини справи встановлені судом.
Позивач посилається на те, що 28.11.2008 між Відкритим акціонерним товариством енергопостачальна компанія “Чернігівобленерго” (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Лосинівський маслосирзавод” (споживач) було укладено Договір про постачання електричної енергії №39 з додатками, відповідно до розділу 1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 686,5 кВт (кВА), а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору; точка продажу електричної енергії згідно додатку №2 до Договору (далі - Договір №39 від 28.11.2008).
Відповідно до п. 2.3.3. Договору №39 від 28.11.2008 споживач зобов'язаний оплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії за діючими у цей період тарифами по класах напруги, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період, згідно з умовами Додатків № 3, 4 до цього Договору та діючого законодавства.
Угодою №2 від 29.10.2015 про внесення зміни та доповнень до Договору №39 від 28.11.2008, викладено додаток №4 до цього Договору в новій редакції від 29.10.2015, що додається до даної угоди №2.
Додатковою угодою №5 від 25.04.2018 про внесення змін та доповнень до Договору №39 від 28.11.2008, викладено текст Додатку №3 «Порядок розрахунків за використану електроенергію» до Договору №39 від 28.11.2008 в новій редакції, відповідно до якої споживач здійснює оплату електричної енергії, спожитої протягом розрахункового періоду, який встановлюється з «26» числа попереднього місяця по « 25» число наступного місяця включно, у формі попередньої оплати, самостійно 2 числа поточного місяця на наступний розрахунковий період у розмірі повної вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на наступний розрахунковий період. Остаточний розрахунок - не пізніше перших 3 операційних днів з дня отримання рахунка. Величина коштів, яку має сплатити споживач за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію, визначається як обсяг спожитої (переданої) електричної енергії між датами зняття показів засобів обліку, який розкладається пропорційно до тривалості дії протягом розрахункового періоду кожного з тарифів, після чого величина коштів до сплати визначається як сума добутків тарифів на відповідний їм обсяг електричної енергії. Оплата вартості активної електричної енергії здійснюється виключно коштами в уповноваженому банку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії. Неотримання з вини споживача рахунку не звільняє його від сплати пені.
Як вбачається із наданого до матеріалів справи витягу із статуту Акціонерного товариства “Чернігівобленерго” (нова редакція), затвердженого загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства “Чернігівобленерго” від 16.04.2019, протокол №13, рішенням загальних зборів від 16.04.2019 змінено найменування ПАТ “Чернігівобленерго” на АТ “Чернігівобленерго”. Відповідно до п.1.4. Статуту товариство по всьому майну, правам та обов?язкам є правонаступником Публічного акціонерного товариства “Чернігівобленерго”, яке є правонаступником Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії “Чернігівобленерго”, яке у свою чергу є правонаступником Державного енергетичного підприємства та Державної акціонерної енергопостачальної компанії “Чернігівобленерго” (а.с.10-11).
У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних-підприємців та громадських формувань зареєстровано зміну найменування Публічного акціонерного товариства “Чернігівобленерго” на Акціонерне товариство “Чернігівобленерго”, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-підприємців та громадських формувань (а.с.9).
На підставі заяви-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, між Акціонерним товариством «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» (далі - Оператор системи) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лосинівський маслосирзавод» (далі - Споживач) укладено Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідно до п. 1.1., 1.2. якого цей Договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам як послуги оператора системи. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов цього Договору, згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього Договору.
Умови Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, та є однаковими для всіх споживачів.
За приписами п.2.1.-2.3. Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, оператор системи надає споживачу послуги з розподілу електричної енергії параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309, та Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №310, за об'єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки розподілу за об'єктом споживача, який є Додатком № 2 до цього Договору, та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних оператора системи.
Відомості про засіб (засоби) вимірювання обсягу електричної енергії, що використовується на об'єкті (об'єктах) споживача, зазначаються разом із енергетичними ідентифікаційними кодами (ЕІС кодами) в Додатку №3 до цього Договору.
Споживач оплачує за розподіл електричної енергії за умовами глави 5 цього Договору та інші послуги оператора системи згідно з Додатком 4 "Порядок розрахунків".
Згідно з п. 6,7 Додатку № 4 до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, розрахунки за послуги з розподілу електричної енергії проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок Оператора системи.
Споживач, який згідно п. 5.4 Договору оплачує послугу з розподілу безпосередньо Оператору системи, здійснює на поточний рахунок Оператора системи повну оплату вартості послуги з розподілу електричної енергії, заявленого на наступний розрахунковий період за формою попередньої оплати.
Попередня оплата здійснюється до 25 числа включно місяця, що передує розрахунковому, у розмірі повної вартості послуги з розподілу очікуваного обсягу споживання електричної енергії на підставі отриманого у Оператора системи рахунка, в якому і зазначається кінцева дата його оплати.
Остаточний розрахунок за минулий розрахунковий період здійснюється споживачем на підставі виставленого Оператором системи рахунка відповідно до даних про покази засобів обліку, які фіксуються у терміни та способи, передбачені Договором.
За підсумками розрахункового місяця Оператор системи оформляє та направляє (надає) Споживачу «Акт про використану електричну енергію».
Оформлений належним чином «Акт про використану електричну енергію» Споживач повертає Оператору системи у п'ятиденний термін. У разі неповернення Споживачем «Акта про використану електричну енергію» та відсутності заперечень, останній вважається підтвердженим.
Згідно з п. 2.2. Договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії (Додаток 10 до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії) споживач зобов'язується здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії згідно з Порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (додаток №1 до цього Договору - Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії).
Додатковою угодою № 1 від 29.04.2021 про внесення змін та доповнень до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №39 від 01.01.2019, змінено номер Договору з №39 на №239131003919, а також викладено «Реквізити сторін» Договору у новій редакції.
На підставі Актів про використану електричну енергію від 30.09.2022, 30.10.2022, 30.11.2022, 31.12.2022, 31.01.2023, підписаних сторонами та скріплених печатками сторін, відповідачу було виставлено рахунки за послуги з розподілу електричної енергії: № 8091029014124 від 30.09.2022 за вересень 2022 року на суму 49347,89 грн. (в т.ч. ПДВ); № 8092028381548 від 31.10.2022 за жовтень 2022 року на суму 131433,44 грн. (в т.ч. ПДВ), №8091029667384 від 30.11.2022 за листопад 2022 року на суму 49772,59 грн. (в т.ч. ПДВ), №8093773168668 від 31.12.2022 за грудень 2022 року на суму 52758,44 грн. (в т.ч. ПДВ), №8092277205125 від 31.01.2023 за січень 2023 року на суму 67341,78 грн. Всього на суму 350 654,14 грн.
Також відповідачу було виставлено рахунок за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії №2092277205121 від 31.01.2023 за січень 2023 року на суму 749,71 грн. (в т.ч. ПДВ).
Вищезазначені рахунки за послуги з розподілу електричної енергії та рахунок за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії отримані споживачем нарочно, що підтверджується підписами на них про отримання.
За доводами позивача, викладеними у позовній заяві, відповідачем у січні 2023 року було сплачено борг за послуги з розподілу електричної енергії за вересень 2022 року. Позивач звернув увагу, що відповідно до банківських виписок відповідачем сплачено борг за вересень 2022 року в сумі 50 584, 77 грн., а так як згідно з виставленим рахунком № 8091029014124 від 30.09.2022 борг становив 49 347, 89 грн., позивачем зараховано за вересень 2022 року саме 49347, 89 грн., а різницю в розмірі 1236,88 грн. (50584,77 грн. - 49 347,89 грн.) зараховано за інший період.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за послуги з розподілу електричної енергії за вересень 2022 року-січень 2023 року становить 301 306,25 грн. Борг за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за січень 2023 року на суму 749,71 грн. (в т.ч. ПДВ) відповідачем не сплачено.
Заборгованість за послуги з розподілу електричної енергії у розмірі 301 306,25 грн. та заборгованість за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у розмірі 749,71 грн. підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків №1546 від 15.02.2023, який підписано сторонами та скріплено їх печатками, копія якого додана до матеріалів справи.
Наявність заборгованості відповідача перед позивачем за послуги з розподілу електричної енергії у розмірі 301 306,25 грн. та за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у розмірі 749,71 грн. стала підставою для звернення позивача з позовом до суду. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 33018,65 грн. пені, 1783,00 грн. 3% річних, 9383,47 грн. інфляційних нарахувань, згідно з розрахунками, які додаються до позову.
Оцінка аргументів та нормативно-правове обґрунтування.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
За приписами ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договір про надання послуг з розподілу; договір постачання електричної енергії споживачу.
Укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312, здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання, за формою, наведеною в додатку до цієї постанови.
У відповідності до п.6 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 до укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб'єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики. Зокрема сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо.
Після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов'язками, пов'язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.
За приписами п. 2.1.5., 2.1.7. Правил роздрібного ринку електричної енергії, договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на основі типового договору, що є додатком 3 Правил роздрібного ринку електричної енергії. Договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії за ініціативою споживача або оператора системи відповідно до визначених цими Правилами випадків, як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи розподілу договору на умовах складеного оператором системи розподілу паспорта точки розподілу/передачі.
Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.
Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 13.11.2018 №1434 "Про видачу ПАТ "Чернігівобленерго" ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом", Акціонерне товариство "Чернігівобленерго" є оператором системи з розподілу електричної енергії.
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За приписами ч.1 ст. 72, ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування (ч.1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Щодо заявленої заборгованості.
Як встановлено судом, відповідачем за спірним Договором, на підставі Актів про використану електричну енергію від 30.09.2022, 30.10.2022, 30.11.2022, 31.12.2022, 31.01.2023, які підписані відповідачем без заперечень, отримано послуги з розподілу електричної енергії та послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, у зв'язку з чим виставлено рахунки за послуги з розподілу електричної енергії: №8091029014124 від 30.09.2022 за вересень 2022 року на суму 49347,89 грн. (в т.ч. ПДВ); №8092028381548 від 31.10.2022 за жовтень 2022 року на суму 131433,44 грн. (в т.ч. ПДВ), №8091029667384 від 30.11.2022 за листопад 2022 року на суму 49772,59 грн. (в т.ч. ПДВ), №8093773168668 від 31.12.2022 за грудень 2022 року на суму 52758,44 грн. (в т.ч. ПДВ), №8092277205125 від 31.01.2023 за січень 2023 року на суму 67341,78 грн.; всього на суму 350 654,14 грн., а також рахунок за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії №2092277205121 від 31.01.2023 за січень 2023 року на суму 749,71 грн. (в т.ч. ПДВ).
Відповідач щодо інформації, зазначеної в Актах про використану електричну енергію, а також щодо сум, зазначених у рахунках на оплату послуг з розподілу електричної енергії та послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, заперечень не надав.
За доводами позивача, не спростованими відповідачем, останнім у січні 2023 року було сплачено борг за послуги з розподілу електричної енергії за вересень 2022 року у сумі 50584,77 грн., що підтверджується банківськими виписками, але оскільки згідно з виставленим рахунком №8091029014124 від 30.09.2022 борг становив 49347,89 грн., різницю від сплаченої суми 1236,88 грн. (50584,77 грн. - 49 347,89 грн.) позивачем зараховано за інший період.
На дату ухвалення рішення у даній справі доказів на підтвердження сплати решти заборгованості за послуги з розподілу електричної енергії за вересень 2022 року-січень 2023 року у розмірі 301 306,25 грн. та боргу за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за січень 2023 року у розмірі 749,71 грн. (в т.ч. ПДВ) відповідачем не надано.
Вказана заборгованість відповідача підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи. Доказів протилежного відповідачем під час судового розгляду справи не надано. Належність та допустимість наданих позивачем у справі доказів відповідачем не заперечено.
Щодо заявленої до стягнення пені, 3% річних та інфляційних нарахувань.
Відповідно до ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.
Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Статтею 625 Цивільного кодексу України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов'язання, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таких висновків у подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду дійшла у постановах від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц, від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц, від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.
Пунктом 11 Додатку №4 до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії передбачено, що за внесення платежів, передбачених Договором, з порушенням термінів, Споживач сплачує Оператору системи пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати та три проценти річних від простроченої суми. Споживач зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Позивач просить стягнути з відповідача 33018,65 грн. пені за період з 08.10.2022 по 15.02.2023; 1783,00 грн. 3% річних за період з 08.10.2022 по 15.02.2023 та 9383,47 грн. інфляційних нарахувань за період з 08.10.2022 по 15.02.2023, згідно з розрахунками, які додаються.
Матеріалами справи підтверджується прострочка оплати відповідачем отриманих послуг з розподілу електричної енергії, а тому перевіривши надані позивачем розрахунки пені та 3% річних суд доходить висновку, що позивачем правомірно нараховано 33018,65 грн. пені за період з 08.10.2022 по 15.02.2023 та 1783,00 грн. 3% річних за період з 08.10.2022 по 15.02.2023.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних нарахувань, за перерахунком суду, розмір інфляційних нарахувань за період з 08.10.2022 по 15.02.2023, на суми заборгованості вказані позивачем у розрахунку, становить 3608,72 грн. Отже, вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань підлягають задоволенню в розмірі 3608,72 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст.76 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача 301 306,25 грн. боргу за послуги з розподілу електричної енергії, 749,71 грн. боргу за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, 33018,65 грн. пені, 1783,00 грн. 3% річних та 3608,72 грн. інфляційних нарахувань. У решті позову - відмовити.
Розподіл судових витрат.
Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, становить 5107,00 грн.
Керуючись ст. 73, 74, 76, 79, 86, 129, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Лосинівський маслосирзавод” (вул. Київська, 9, смт. Лосинівка, Ніжинський район, Чернігівська область, 16663, код ЄДРПОУ 21403660) на користь Акціонерного товариства “Чернігівобленерго” (вул. Гонча, буд.40, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 22815333, на поточний рахунок НОМЕР_1 , відкритий в ПАТ “Укргазбанк”, код банку 320478, отримувач: АТ “Чернігівобленерго”, код ЄДРПОУ 22815333, свідоцтво платника ПДВ 100335442, ІПН 228153325261) 301 306,25 грн. боргу за послуги з розподілу електричної енергії, 749,71 грн. боргу за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, 33018,65 грн. пені, 1783,00 грн. 3% річних, 3608,72 грн. інфляційних нарахувань та 5107,00 грн. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
У решті позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст.256 Господарського процесуального кодексу України
Повне рішення складено 27.4.2023.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя Ю.В. Федоренко