26 квітня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/143/23
Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Солончевої О.П., у відкритому судовому засіданні розглянув заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро",
вул. Промислова, 20, м. Обухів, Київська область, 08702;
e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2; ІНФОРМАЦІЯ_3;
до відповідача 1: Фермерського господарства "Бахмацьке",
вул. Кошового, 10, м. Бахмач, Чернігівська область, 16500; e-mail: fh.bahmacke@gmail.com;
до відповідача 2: ОСОБА_1 ,
АДРЕСА_1 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
предмет спору: про стягнення 66510,95 грн
за участю повноважних представників сторін:
від позивача: не прибув;
від відповідача 1: не прибув;
від відповідача 2: не прибув.
У судовому засіданні 26.04.2023, Господарський суд Чернігівської області, на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини додаткового рішення.
10.04.2023, ухвалене рішення в справі № 927/143/23, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" задоволені частково; присуджено до стягнення солідарно з Фермерського господарства "Бахмацьке" та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" 5271,21 грн пені, 3795,28 грн відсотків річних та 56775,60 грн штрафу та вирішене питання щодо розподілу між сторонами судових витрат по сплаті судового збору.
Позивач у позовній заяві повідомив, що сума витрат на професійну правничу допомогу, які він поніс / очікує понести під час розгляду справи в суді першої інстанції складає 39003,05 грн; докази понесення цих витрат зобов'язався подати до суду протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення в справі, в порядку частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
14.04.2023, позивач, через систему "Електронний суд", подав заяву про ухвалення додаткового рішення в справі щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу, фактичний розмір яких у справі № 927/143/23 складає 18323,55 грн.
На підтвердження заявлених витрат до заяви додав детальний опис робіт (наданих послуг) в справі № 927/143/23 та акт № 96 від 14.04.2023 здачі-приймання виконаних правових послуг за договором надання правової (правничої) допомоги. Окремо звертав увагу, що при подачі позову, до матеріалів справи він попередньо надав договір № 20 про надання правничої (правової) допомоги від 02.01.2023, разом з додатком № 7 до нього, що передбачав попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на правничу допомогу в межах даної справи.
За п.2 частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішене питання про судові витрати. Відповідно до частин 2 та 3 статті 221 ГПК України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною 2 цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Суд призначив судове засідання щодо розгляду питання про розподіл судових витрат позивача на професійну правничу допомогу в справі на 26.04.2023, про що постановив ухвалу від 18.04.2023.
26.04.2023, у судове засідання повноважні представники сторін не прибули; будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надіслали; позивач, у письмовій заяві від 14.04.2023 б/н, клопотав ухвалити додаткове рішення в справі за відсутності його повноважного представника; суд задовольнив указане клопотання.
Відповідач 2 клопотав відкласти судове засідання на іншу дату, оскільки він не отримав своєчасно ухвалу суду від 18.04.2023, тому не зміг своєчасно забезпечити судовий захист своїх інтересів, залучити адвоката та підготувати письмові заперчення щодо заяви позивача про розподіл судових витрат.
Суд установив, що ухвала від 18.04.2023 направлена відповідачам 1 та 2 засобами електронного зв'язку за повідомленою адресою:e-mail: fh.bahmacke@gmail.com. Наведене свідчить про те, що відповідачі мали достатньо часу для подачі письмових заперечень до початку судового засідання (7 календарних днів).
Враховуючи, що відповідачі 1 та 2 повідомлені завчасно про дату, час та місце судового засідання щодо вирішення питання по розподілу витрат на професійну правничу допомогу засобами електронного та поштового зв'зяку, про що свідчать наявні матеріали справи, відтак, неприбуття їх повноважних представників до суду не перешкоджає розгляду цієї заяви відповідно до частини 4 статті 244 ГПК України.
За частиною 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.
З урахуванням наведеного, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача 2 та відкладення розгляду вказаної заяви на іншу дату.
За частиною 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При цьому, докази на підтвердження розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити, подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, відносяться витрати понесені учасником справи на отримання професійної правничої допомоги.
За частиною 1 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За приписами частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Частиною 3 статті 126 ГПК України унормовано, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги № 20 від 02.01.2023 та додатка № 7 до нього, укладеного між ТОВ "Спектр-Агро" (далі - Замовник) та адвокатом Бохан С.О. (свідоцтво КС № 6846/10, видане 05.09.2018), сторони домовились, що адвокат надає професійну правничу допомогу в спорі про стягнення з ФГ «Бахмацьке» та Булаха І.М. на користь Замовника заборгованість за поставлений товар за договором поставки № 192/22-ЧН від 08.09.2022 та договором поруки № П/192/22-ЧН від 08.09.2022.
До обсягу послуг адвоката, що планувались в ході представництва та захисту інтересів Замовника в господарському суді першої інстанції, включено: зустріч з клієнтом з метою з'ясування обставин справи, по якій надається професійна правнича допомога в спірних правовідносинах (вартість - 1342 грн); підготовка позовної заяви (правовий аналіз наданих клієнтом документів, пошук та аналіз законодавства та актуальної практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах, складання тексту позовної заяви та розрахунку позовних вимог) (вартість - 10000 грн); збір та підготовка письмових доказів (додатків до позовної заяви) (вартість - 1342 грн); підготовка копії позовної заяви та додатків до неї відповідачу (вартість - 1342 грн); подання позову (завантаження тексту позовної заяви та доданих до неї документів до ЄСІТС «Електронний суд», підписання КЕП та відправка до суду) (вартість - 1342 грн); участь у судовому розгляді та підготовка відповіді (правовий аналіз відзиву на позовну заяву, пошук та аналіз законодавства та актуальної практики з питань застосування законодавства в спірних правовідносинах, складання текту відповіді на відзив) (вартість - 7000 грн); складання заяв, клопотань і заперечень з процесуальних питань (вартість - 3000 грн); участь у судових засіданнях (вартість - 3000 грн); оплата професійної правничої допомоги за прийняття рішення на користь клієнта (5% від стягненої суми); складання заяви про ухвалення додаткового рішення (вартість - 5000 грн).
Сторони домовились, що розмір оплати професійної правничої допомоги за годину роботи адвоката становить 50% прожиткового мінімума для працездатних осіб на дату укладення даного Додатку (а саме: 2684 грн : 2 = 1342 грн).
Оплата послуг з представництва інтересів у суді першої інстанції здійснюється в наступному порядку: 100% вартості послуги сплачується Замовником адвокату протягом 30 календарних днів з дня проголошення рішення суду першої інстанції.
Правова допомога вважається наданою після підписання акту приймання-передачі наданої правової допомоги, в якому зазначається: зміст наданої правової допомоги; розмір вартості послуг, що підлягають сплаті відповідно до умов Договору; додаткові витрати, що понесені адвокатом понад узгоджену суму вартості послуг (якщо такі мали місце).
Адвокат Бохан С.О. представляв інтереси ТОВ "Спектр-Агро" у справі № 927/143/23, на підставі довіреності від 31.12.2022 б/н.
Позивач на підтвердження фактичного розміру витрат на професійну правничу допомогу в межах справи № 927/143/23 надав акт № 96 від 14.04.2023 здачі - приймання виконаних правових послуг за Договором на суму 18323,55 грн, до яких належить: зустріч з клієнтом з метою з'ясування обставин справи, по якій надається професійна правнича допомога в спірних правовідносинах (витрачений час - 15 хв, вартість - 335,50 грн); підготовка позовної заяви (правовий аналіз наданих клієнтом документів, пошук та аналіз законодавства та актуальної практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах, складання тексту позовної заяви та розрахунку позовних вимог) (вартість - 10000 грн); збір та підготовка письмових доказів (додатків до позовної заяви) (витрачений час - 15 хв, вартість - 335,50 грн); підготовка копії позовної заяви та додатків до неї відповідачу (витрачений час - 15 хв, вартість - 335,50 грн); подання позову (завантаження тексту позовної заяви та доданих до неї документів до ЄСІТС «Електронний суд», підписання КЕП та відправка до суду) (витрачений час - 30 хв, вартість - 671 грн); оплата професійної правничої допомоги за прийняття рішення на користь клієнта (2,5% від стягненої суми, що складає: 1646,05 грн); складання заяви про ухвалення додаткового рішення (вартість - 5000 грн).
За змістом п.1 частини 2 статті 126 та частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Тобто, витрати на надану професійну правничу допомогу, в разі підтвердження обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 частини 2 статті 126 ГПК України).
Вказана правова позиція наведена в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 20.12.2019 у справі № 903/125/19.
Різниця між фактичним та попереднім (орієнтовним) розміром витрат (що були зменшені позивачем майже вдвічі) пояснюється тим, що справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судових засідань та без повідомлення (виклику) сторін; при цьому, відповідачі не спростовували правомірність позовних вимог, відтак, адвокатом не надавались додаткові види послуг, крім, підготовки та подачі позовної заяви та заяви про ухвалення додаткового рішення по витратам на правничу допомогу.
Відповідно до частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) (1); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) (2); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт (3); ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (4).
У разі недотримання вимог частини 4 вказаної статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспіврозмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 ГПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 висловлена правова позиція, що домовленість про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такою, що склалась між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов'язковості такого зобов'язання. У контексті вирішення судом питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та її значенням для сторін.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п.21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, установлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження в справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями тощо.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України.
Разом із тим, у частині 5 статті 129 цього Кодексу визначені критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалене рішення (постанова Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, п.6.1., на зміст якої звертав увагу сам позивач).
Зокрема, під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує:
- чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
- чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмету спору, з урахуванням ціни позову, значенням справи для сторін, у тому числі чи міг її результат вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
- поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
- дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Тобто, під час вирішення питання про розподіл судових витрат, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку, суд, керуючись частинами 5 - 7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалене рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу витрат повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалене рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним, суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
З урахуванням наведеного, суд відхилив доводи позивача про те, що заявлений до відшкодування розмір судових витрат на правничу правову допомогу може бути переглянутий (зменшений) виключно за наявності клопотання іншої сторони.
Верховний Суд у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 (на зміст якої звертає увагу позивач), при визначенні розміру витрат на правничу допомогу, що підлягали відшкодуванню на рахунок іншої строни, оцінював їх розмір, виходячи з критеріїв співрозмірності витрат до ступеня складності справи, реальності та розумності їх розміру, а також ціни позову (п. 47 постанови).
Нормами процесуального законодавства передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33 -34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Як вбачається з матеріалів справи, під час судового розгляду даної справи адвокатом позивача фактично надана наступна правова допомога, вартість якої підлягає розподілу між сторонами з урахуванням принципу пропорційності (частина 4 статті 129 ГПК України), розумності та обґрунтованості: 1) формування правової позиції, підготовка та подача позову; 2) підготовка заяви про ухвалення додаткового рішення в справі щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
Дослідивши зміст акту здачі-приймання виконаних правових послуг, суд встановив, що позивач безпідставно розмежував такі види послуг як підготовка позовної заяви (зокрема, правовий аналіз наданих клієнтом документів, пошук та аналіз законодавства та актуальної судової практики, складання тексту позовної заяви та розрахунок позовних вимог), збір та підготовка письмових доказів (додатків до позовної заяви), підготовка копії позовної заяви з додатками для відповідача та подача позову до суду (завантаження текту позовної заяви та доданих до неї документів до ЄСІТС «Електронний суд», підписання КЕП), оскільки перераховані дії в сукупності підпадають під поняття «подання позову до суду».
При цьому, виходячи з наявних матеріалів справи вбачається, що адвокат самостійно докази по справі не збирав (із запитами до будь-яких суб'єктів не звертався).
Також, за висновком суду, позивач явно завищив варість послуги з підготовки заяви про ухвалення додаткового рішення в справі в порівнянні до обсягу виконаних робіт та затраченого ним часу.
Судова справа № 927/143/23 відкрита та розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судових засідань та без повідомлення (виклику) представників сторін, при цьому, відповідачі 1 та 2 не спростовували правомірність заявлених до них вимог у ході судового розгляду наявного спору.
Суд установив, що в межах наявного спору адвокатом позивача фактично надані послуги з підготовки та подачі позовної заяви, а також заяви про ухвалення додаткового рішення.
Суд врахував ступінь складності справи (один епізод спірних правовідносин, що не потребував значних затрат часу на формування правової позиції та складання позову), характер та обсяг наданих адвокатом послуг (дослідження підстав та суті спору; формування правової позиції; написання позовної заяви та заяви про розподіл судових витрат на правничу допомогу), ціну позову (66510,95 грн), керуючись принципом розумності, справедливості та пропорційності, частиною 4 статті 129 ГПК України (обсяг задоволення позовних вимог 98,99%), вирішив покласти на відповідачів відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 13840,32 грн (332,10 грн /зустріч з клієнтом та з'ясування фактичних обставин справи/ + 9899,00 грн /подача позову до суду/ + 1629,42 грн /гонорар успіху/ + 1979,80 грн /подача заяви про ухвалення додаткового рішення/), виходячи з критеріїв обумовлених приписами частини 5 статті 129 ГПК України, та розподілив їх у рівних частках по 6920,16 грн з кожного з відповідачів.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 202, 221, 233, 236, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" (код ЄДРПОУ 36348550) про ухвалення додаткового рішення в справі № 927/143/23 про розподіл судових витрат на професійну правову допомогу, задовольнити частково.
2. Стягнути з Фермерського господарства "Бахмацьке" (вул. Кошового, 10, м. Бахмач, Чернігівська область, 16500; код ЄДРПОУ 21404374) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" (вул. Промислова, 20, м. Обухів, Київська область, 08702; код ЄДРПОУ 36348550) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6920,16 грн.
3. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" (вул. Промислова, 20, м. Обухів, Київська область, 08702; код ЄДРПОУ 36348550) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6920,16 грн.
Видати накази після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини додаткового рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду, в порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/
Суддя А.В. Романенко