Іменем України
26 квітня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/384/23
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Фесюри М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ТЕХНОВА"
код ЄДРПОУ 24100060, вул. Предславинська, 31/11, офіс 87, м. Київ, 03050,
e-mail: office@tehnova.com.ua,
до відповідача: Комунального некомерційного підприємства "Чернігівська обласна дитяча лікарня" Чернігівської обласної ради,
код ЄДРПОУ 02006604, вул. Пирогова, 16, м. Чернігів, 14005,
e-mail: chgodl@gmail.com,
про стягнення 775 334,91 грн
представники сторін: не викликались;
Обставини справи
Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "ТехНова" подано позов до Комунального некомерційного підприємства "Чернігівська обласна дитяча лікарня" Чернігівської обласної ради про стягнення 775 334,91 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №300/ЗТ/12 про закупівлю від 04.02.2022 року в частині оплати за постачання теплової енергії.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.03.23 справа №927/384/23 передана на розгляд судді Фесюрі М.В.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17.03.23 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов та всіх доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; позивачу встановлено строк протягом 5 (п'яти) днів з дня отримання відзиву на позов для подачі до суду відповіді на відзив з одночасним надсиланням копії відповіді на відзив та доданих до неї доказів відповідачу; відповідачу встановлено строк протягом 5 (п'яти) днів з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечення на відповідь позивача на відзив з одночасним надсиланням його копії разом з доданими до нього документами позивачу.
Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у даній справі та здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення позивачу 21.03.23 поштового відправлення №1400056686624, відповідачу 20.03.23 поштового відправлення №1400056686632.
23.03.23, у встановлений судом строк, від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву №41-05/600 від 23.03.23, у якому відповідач визнає заборгованість перед позивачем за спожиту теплову енергію за листопад-грудень 2022 року у розмірі 775 334,91 грн та пояснює її виникнення відсутністю фінансування з обласного бюджету на оплату комунальних послуг. Відповідач зазначає, що позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить суд вирішити питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, у зв'язку з визнанням позову в повній мірі. Також просить розглянути справу без участі представника КНП «Чернігівська обласна дитяча лікарня» ЧОР.
Інших заяв та клопотань щодо суті заявлених позовних вимог від учасників справи до суду не надходило.
Відповідно до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Згідно з ч.1,8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Пунктом 1 ч.2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
У відповідності до ч.1,4 ст.191 Господарського процесуального кодексу України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Господарський суд розглянув подані документи і матеріали, з'ясував фактичні обставини справи, дослідив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, та
04.02.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "ТЕХНОВА" (постачальник) та Комунальним некомерційним підприємством "Чернігівська обласна дитяча лікарня" Чернігівської обласної ради (споживач) укладено договір №300/ЗТ/12 про закупівлю (а.с. 10-20, далі Договір).
Відповідно до п.1.1. Договору постачальник зобов'язується у 2022 році поставити теплову енергію, зазначену в пункті 1.2. Договору, а споживач - прийняти і своєчасно її оплатити.
Найменування (номенклатура, асортимент) товару (робіт, послуг): відповідно ДК021:2015 код 09320000-8 «Пара, гаряча вода та пов'язана продукція» (теплова енергія, в т.ч. потреби орендарів (бюджетні установи) - 5 Гкал та потреби орендарів (інші споживачі) - 40 Гкал), що поставляється Споживачу. Одиницею виміру теплової енергії є 1Гкал (п. 1.2. Договору).
Кількість теплової енергії, що поставляється Споживачу становить 3000 Гкал, в т.ч. потреби орендарів (бюджетні установи) - 5 Гкал та потреби орендарів (інші споживачі) - 40 Гкал, відповідно до заявлених Споживачем обсягів закупівлі (п.1.3. Договору).
Пунктом 3.1. Договору визначено, що вартість цього договору визначається з урахуванням Податкового кодексу України та законодавства у сфері теплопостачання за тарифами на теплову енергію (без урахування ПДВ), та складається із суми планової вартості обсягів місячних поставок теплової енергії протягом вказаного у п.10.1. даного Договору строку дії Договору та становить 5 672 910,00 грн з урахуванням ПДВ на дату підписання цього Договору, в т.ч. потреби орендарів (бюджетні установи) - 9 454,85 грн з ПДВ та потреби орендарів (інші споживачі) - 74 770,40 грн з ПДВ.
Фактична помісячна вартість теплової енергії визначається на підставі актів приймання-передачі, підписаних Сторонами.
У разі зміни встановлених тарифів на теплову енергію рішеннями органів, до компетенції яких віднесено їх встановлення (погодження, затвердження), споживач ознайомлюється з новими тарифами в порядку, встановленому законодавством та зобов'язується оплачувати вартість теплової енергії, що ним спожита, на підставі змінених тарифів, з моменту їх встановлення (п. 3.3. Договору).
Всі розрахунки за цим договором проводяться на підставі рахунків, які споживач отримує від постачальника. Щомісячна вартість теплової енергії визначається виходячи з встановлених тарифів та фактичного обсягу (кількості) спожитої теплової енергії споживачем(п. 4.1 Договору).
Розрахунки за теплову енергію здійснюються споживачем у грошовій формі шляхом перерахування суми, визначеної згідно п. 4.1 договору на поточний рахунок відокремленого підрозділу постачальника, на підставі пред'явленого рахунка на оплату та акту приймання-передачі. В акті приймання-передачі вказується кількість спожитої теплової енергії та тариф на теплову енергію. За письмовою згодою сторін можливі інші шляхи розрахунків, які не заборонені чинним законодавством, а саме: постачальник має право отримувати від споживача авансовий платіж, який повинен дорівнювати платежу, що буде не меншим, ніж платіж за попередній розрахунковий місяць. Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 4.2 Договору).
Відповідно до п. 4.3 Договору споживач сплачує за прийняту теплову енергію не пізніше 30 календарних днів з дня отримання рахунку та акту приймання-передачі теплової енергії.
Вартість даного договору є очікуваною. Фактична вартість договору буде визначатися виходячи з встановлених тарифів на теплову енергію та кількості теплової енергії, що буде фактично спожита споживачем (п. 4.7 Договору).
В будь-якому випадку споживач не звільняється від обов'язку оплатити всю спожиту теплову енергію у повному обсязі (п. 4.8 Договору).
Пунктом 5.4. Договору встановлено, що кількість спожитої споживачем теплової енергії визначається за даними приладів обліку споживача.
Строк поставки теплової енергії: від 01 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року (п. 5.1 Договору).
Кількість спожитої Споживачем теплової енергії визначається за даними приладів обліку Споживача (п.5.4. Договору).
Згідно п.6.1 договору споживач зобов'язався своєчасно та у повному обсязі сплачувати за поставлену теплову енергію.
Пунктом 6.3.1 визначено, що постачальник забов'язаний забезпечити постачання теплової енергії у строки, встановлені даним договором.
Відповідно до п. 6.1.21 договору споживач зобов'язався щомісячно здійснювати розрахунки за отриману теплову енергію, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника в порядку, передбаченому цим договором.
Відповідно до п.10.1, 10.2 цей договір набирає чинності з моменту його підписанняу повноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2022 включно, а в частині здійснення розрахунків до їх повного проведення. За погодженням сторонами цей договір може бути продовженим на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у п.3.1 цього договору, якщо видатки на цю мету затверджено у встановленому порядку.
Умови договору застосовуються при закупівлі споживачем у постачальника теплової енергії з 01.01.2022 року (п. 10.4 договору).
Додатком №1 до договору визначено перелік об'єктів споживача та максимальні теплові навантаження (а.с. 15).
Додатком №2 до договору визначена схема тепломереж, що перебуває на балансі Споживача від місця підключення до об'єктів КНП «Чернігівська обласна дитяча лікарня» ЧОР, по вул. Пирогова, 16 (а.с. 17).
Додатком №3 до договору визначено розподіл кількості теплової енергії (а.с. 18).
Додатковою угодою від 14.11.2022 року до договору сторони погодили доповнити Договір Додатком №3 «Розподіл кількості теплової енергії», Додаток №3 «Розподіл кількості теплової енергії», що додається до Договору вважати таким, що втратив свою дію з 01.02.22.
Цей договір, згідно з п. 10.1., 10.4. набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня 2022 року включно, а в частині здійснення розрахунків до їх повного проведення.
Умови цього договору застосовуються при закупівлі споживачем у постачальника теплової енергії з 01 січня 2022 року.
У позовній заяві позивачем зазначено, що помісячний розмір нарахування за постачання теплової енергії на об'єктах, що знаходяться за адресою м. Пирогова, 16, проводився наступним чином: - розподіл кількості теплової енергії у відсотковому відношенні згідно показників теплолічильника встановленого на об'єкті між споживачами теплової енергії, які знаходяться у приміщеннях головного корпусу з грудним відділенням та лікувально-діагностичним корпусом (Додаток №3 від 04.02.22) та з урахуванням втрат в теплових мережах. Втрати в теплових мережах для розрахунку в Додатку №1 від 04.02.22; - згідно з КТМ 204 Україна 244-94 «Норми та вказівки по номуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні» на температуру зовнішнього повітря середньомісячну за опалювальний період по тепловому навантаженню вказаному в Додатку №1 від 04.02.22 до Договору.
Щомісячний розмір нарахувань за постачання теплової енергії на об'єкті 1120009 (інфекційне відділення), що знаходиться за адресою м. Чернігів, проспект Миру, 44, проводився згідно показників теплолічнильника встановленого на об'єкті.
Зазначене підтверджується актами зняття показників приладів обліку за листопад-грудень 2022 року, які складені за участі представника споживача (а.с. 44-47). Акти підписані відповідачем без зауважень та заперечень.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу теплову енергію за період з 28.10.22 по 18.12.22 на загальну суму 857 995,25 грн., що підтверджено рахунками-фактур №0300/ЗТ/12 від 15.12.22 на суму 417 349,90 грн, №0300/ЗТ/12 від 20.12.22 на суму 440 645,35 грн (а.с. 48-49).
Кількість та вартість (ціна) поставленої позивачем та спожитої відповідачем теплової енергії за договором у вищезазначені періоди підтверджується Актами прийому-передачі теплової енергії від 15.12.22, від 23.12.22 підписані сторонами (а.с. 50-51). Зазначені Акти підписані та скріплені печатками обох сторін.
За твердженням позивача, зазначені вище акти, у розумінні чинного законодавства, є первинними документами, які містять відомості про господарську операцію (зокрема, її зміст, обсяг, підписантів та ін.) та засвідчують її фактичне здійснення, а первинний документ є підставою для проведення розрахунків між контрагентами та здійснення бухгалтерського обліку господарської операції (ч. 1,2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні).
За доводами позивача, у період з листопада по грудень 2022 року споживач жодного разу не звертався з претензіями чи скаргами, щодо якості або неналежного виконання умов договору постачальником. Заяв споживача з обґрунтуванням причин його незгоди з виставленими актами приймання-передачі теплової енергії не надходило.
За період з 28.11.22 по 18.12.22 позивачем були виставлені відповідачу рахунки-фактури: №0300/ЗТ/12 від 15.12.22 на суму 417 349,90 грн, №0300/ЗТ/12 від 20.12.22 на суму 440 645,35 грн, які надіслані рекомендованими листами (а.с. 52-54).
Вказана у рахунках-фактурах вартість послуг визначена позивачем згідно з тарифами, які встановлені рішеннями виконачого комітету Чернігівської міської ради №649 від 01.11.21 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її транспортування та постачання, послуги з постачання гарячої води ТОВ Фірма «Технова» для потреб бюджетних установ, релігійних організацій, інших споживачів (крім населення)» та №537 від 03.11.22 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її транспортування та постачання, послуги з постачання гарячої води ТОВ Фірма «Технова» для потреб бюджетних установ, релігійних організацій, інших споживачів».
Відповідачем оплачені вказані вище рахунки-фактури частково на суму 82660,34 грн, згідно платіжного доручення №20 від 11.01.23 на суму 35691,69 грн з призначенням платежу «за теплову енергію по орендарям за листопад згідно акту №0300/ЗТ/12 від 15.12.22 дог.№300/ЗТ/12», та згідно платіжного доручення №21 від 11.01.23 на суму 46 968,65 грн з призначенням платежу «за теплову енергію по орендарям за грудень згідно акту №0300/ЗТ/12 від 23.12.22 дог.№300/ЗТ/12».
Оскільки відповідач за поставлену позивачем теплову енергію за період з 28.10.22. по 18.12.22, на суму 775 334,91 грн не розрахувався, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права у зв'язку з невиконанням умов договору відповідачем.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За приписами ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до ч. 7 ст. 276 Господарського кодексу України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Крім того, відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії регулюються Законом України "Про теплопостачання", а тому до спірних відносин підлягають застосуванню положення і даного спеціального закону.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.
Частина 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" встановлює, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати за спожиту ним у листопаді-грудні 2022 року теплову енергію здійснив частково на суму 82660,34 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №20 від 11.01.23 на суму 35691,69 грн та №21 від 11.01.23 на суму 46968,65 грн.
Решта суми заборгованості за спожиту ним у листопаді-грудні 2022 року теплову енергію у розмірі 775 334,91 грн не сплачена та визнана відповідачем.
Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Відповідно до ч.4 ст.191 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права чи інтереси інших осіб, наявність заборгованості на суму 775 334,91 грн підтверджена матеріалами справи і наявні законні підстави для її стягнення.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення 775 334,91 грн боргу за спожиту ним у листопаді-грудні 2022 року теплову енергію за спірним Договором підлягають задоволенню в повному обсязі.
Розподіл судових витрат.
Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За подання даної позовної заяви позивачем сплачено 11630,02 грн судового збору, згідно з меморіальним ордером №29666 від 27.02.23.
Частиною 3 ст.7 Закону України „Про судовий збір" передбачено вирішення судом питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті.
За змістом ч.1 ст.130 ГПК України у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд вирішити питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову, у зв'язку з визнанням позову в повній мірі.
Приймаючи до уваги, що відповідачем визнано позовні вимоги про стягнення 775 334,91 грн заборгованості за спожиту ним у листопаді-грудні 2022 року теплову енергію, а тому позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету 50% сплаченого позивачем судового збору (виходячи із суми 11630,02 грн судового збору, сплаченого згідно з меморіальним ордером №29666 від 27.02.23, примірник якого знаходиться в матеріалах справи Господарського суду Чернігівської області № 927/384/23), що складає 5815,01 грн.
З урахуванням приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в сумі 5815,01 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 46, 73, 74, 76, 79, 86, 129, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1.Позовні вимоги задовольнити повністю.
2.Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Чернігівська обласна дитяча лікарня" Чернігівської обласної ради (код ЄДРПОУ 02006604, вул. Пирогова, 16, м. Чернігів, 14005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ТЕХНОВА" (код ЄДРПОУ 24100060, вул. Предславинська, 31/11, офіс 87, м. Київ, 03050) 775 334,91 грн заборгованості та 5815,01 грн витрат зі сплати судового збору.
3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4.Повернути з Державного бюджету Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "ТЕХНОВА" (код ЄДРПОУ 24100060, вул. Предславинська, 31/11, офіс 87, м. Київ, 03050) 5815,01 грн судового збору, сплаченого згідно з меморіальним ордером №29666 від 27.02.23, примірник якого знаходиться в матеріалах справи Господарського суду Чернігівської області № 927/384/23.
5.Дане рішення є підставою для повернення судового збору з Державного бюджету України.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя М.В. Фесюра
Веб адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/