25 квітня 2023 року м. Черкаси Справа № 925/387/23
Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу
за позовом Черкаського обласного центру зайнятості в особі Черкаської філії Черкаського обласного центру зайнятості
до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - громадянин ОСОБА_1 ,
про стягнення 22330,65 грн
Секретар судового засідання Бадика Д.Д.
Представники учасників справи:
позивач - не з'явився;
відповідач - не з'явився;
третя особа - ОСОБА_1 .
Позиції учасників справи, процесуальні дії суду та учасників у справі.
17.03.2023 Черкаський обласний центр зайнятості (ідентифікаційний код 02771598, адреса місцезнаходження: 18008, м. Черкаси, вул. Володимира Ложешнікова, 56) в особі Черкаської філії Черкаського обласного центру зайнятості (ідентифікаційний код 45010768, адреса місцезнаходження: 18015, м. Черкаси, вул. Гоголя, 330) звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (ідентифікаційний код: 21366538, адреса місцезнаходження: 18001, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23).
Змістом позову є майнова вимога про стягнення з відповідача на користь Черкаського обласного центру зайнятості коштів у сумі 22330,65 грн, виплачених як допомога по безробіттю громадянину ОСОБА_1 .
У позові позивач просив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження та покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн.
22.03.2023 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №925/387/23, вирішив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судовий розгляд справи призначив на 25.04.2023 о 10 год. 00 хв. Залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 .
Ухвалу суду від 22.03.2023 про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи в установленому порядку, зокрема позивачу - рекомендованим листом та електронною поштою; відповідачу та третій особі - рекомендованими листами з повідомленнями про вручення, які 28.03.2023 вручені відповідачу та третій особі (а.с. 42-43).
На виконання вимог статті 176 Господарського процесуального кодексу України 22.03.2023 до Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради суд направив запит про надання інформації про зареєстроване місце проживання третьої особи - ОСОБА_1 та 24.03.2023 отримав відповідь (а.с. 41), у якій повідомлено, що відповідно до наявної в департаменті “Центру надання адміністративних послуг” Черкаської міської ради інформації, місце проживання гр. ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 з 10.09.2014.
30.03.2023 позивач подав до суду заяву на виконання ухвали суду від 22.03.2023 про направлення гр. ОСОБА_1 копії позовної заяви з додатками (а.с.44).
10.04.2023 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (а.с. 47-50), у якому просив суд відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що ОСОБА_1 з 02.04.2019 отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
18.02.2022 Черкаський окружний адміністративний суд ухвалив рішення у справі № 580/11261/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, яким позов задовольнив частково, визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, яка полягає у відмові переведенні ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років; зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області перевести з 01.09.2021 ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років відповідно до положень Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". 30.03.2022 Черкаський окружний адміністративний суд у справі № 580/11261/21 виправив описку у вказаному рішенні та вказав в описовій, мотивувальній та резолютивній частинах цього рішення суду дату, з якої необхідно перевести позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років - з 01.09.2020.
26.07.2022 Шостий апеляційний адміністративний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18.02.2022 - без змін.
29.09.2022 на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18.02.2022 у справі № 580/11261/21, яке набрало законної сили 26.07.2022, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області ОСОБА_1 переведено із пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років з 01.09.2020. Виплата призначеної пенсії проведена в жовтні 2022 року. Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області перебувало у спірних правовідносинах із ОСОБА_1 , які регулюються пенсійним законодавством та виконало у повному обсязі, в порядку встановленому судовим рішенням та в межах повноважень, покладені судом зобов'язання щодо ОСОБА_1 . Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 580/11261/21 винесена до звернення ОСОБА_1 до позивача щодо надання статусу безробітного, а саме 26.07.2022. ОСОБА_1 не був позбавлений права та можливості ознайомлюватися із судовими рішеннями у справі № 580/11261/21, зокрема у Єдиному державному реєстрі судових рішень. До того ж, ОСОБА_1 зобов'язаний був слідкувати за перебігом розгляду своєї позовної заяви, результати розгляду якої, породжують певні права та обов'язки, що в подальшому впливають на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг. У даному випадку призначення та виплату пенсії за вислугу років. Однак, ОСОБА_1 , що не заперечується позивачем, самостійно відомості про призначення та виплату пенсії за вислугу років позивачу не надав. ОСОБА_1 до 08.07.2022 був працівником Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, займаючи посаду начальника відділу з питань призначення та перерахунків пенсій військовослужбовців та деяких інших категорій громадян управління пенсійного забезпечення та відповідно був обізнаний з пенсійним, соціальним законодавством, судовою практикою по категорії спорів, до якої відноситься справа № 580/11261/21 та порядком виконання Головним управлінням рішень суду. Даний позов вмотивовано, тим що Головним управлінням позивачу завдано матеріальної шкоди у розмірі отриманої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю за період з 27.07.2022 до 05.10.2022 у сумі 22330,65 грн та просить стягнути з Головного управління завдану матеріальну шкоду в порядку статті 1166 та 1173 ЦК України. Позивач не довів факту завдання безпосередньо йому майнової шкоди в розумінні статей 1166 чи 1173 ЦК України, адже рішенням Черкаського окружного адміністративного суду у справі № 580/11261/21 визнано протиправною бездіяльність Головного управління з питань пенсійного забезпечення ОСОБА_1 , а між Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області і позивачем будь-які правові зв'язки відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.
Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Враховуючи норми пункту 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення відповідачу та третій особі ухвали суду від 22.03.2023 є день вручення судового рішення під розписку - 28.03.2023 (а. с. 42-43).
Відповідно до частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Інформація щодо суду, який розглядає справу, учасників справи та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) або будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання, руху справи з одного суду до іншого є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина 3 статті 9 Господарського процесуального кодексу України).
22.03.2023 суд з метою забезпечення прав відповідача та третьої особи бути поінформованими про розгляд справи №925/387/23 за їх участю оприлюднив інформацію про їх виклик на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області веб-порталу судової влади у мережі Інтернет (а. с. 38-39).
Відповідно до частини 4 статті 122 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач та третя особа вважаються повідомленими про дату, час і місце розгляду справи.
Суд вжив усіх передбачених законом засобів для належного повідомлення відповідача та третьої особи про розгляд справи за їх участю.
Третя особа у встановлений судом строк не подала суду пояснень щодо позову чи відзиву.
Відповідно до частини 1 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У судове засідання 25.04.2023 з'явилась третя особа ОСОБА_1 , представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явилися.
Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).
Явка учасників судового провадження в судове засідання судом обов'язковою не визнавалась.
Суд ухвалив розглядати справу без участі позивача та відповідача за наявними в ній матеріалами.
25.04.2023 суд розпочав розгляд справи по суті.
Третя особа ОСОБА_1 у судовому засіданні просив позов задовольнити повністю та пояснив, що 26.07.2023 Шостий апеляційний адміністративний суд розглянув справу №580/11261/21 у порядку письмового провадження без виклику сторін, а рішення оприлюднив 02.08.2022, тому при зверненні до Черкаського міського центру зайнятості 27.07.2022 по питанню сприяння у працевлаштуванні не знав про існування даного рішення.
25.04.2023 суд завершив розгляд справи по суті та видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення.
У судовому засіданні 25.04.2023, керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, суд проголосив вступну та резолютивну частини судового рішення у справі №925/387/23.
Вислухавши у судовому засіданні пояснення третьої особи, з'ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд
1. Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.
Предметом позову позивача до відповідача є майнова вимога про стягнення з відповідача на користь Черкаського обласного центру зайнятості 22330,65 грн, виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_1 .
Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує позовну вимоги, зокрема внаслідок протиправної відмови у зміні виду пенсії ОСОБА_1 згідно його заяви, завдано шкоду (збитки) позивачу у розмірі отриманої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю за період з 27.07.2022 по 05.10.2022 у сумі 22330,65 грн.
Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, предметом доказування справі є обставини завдання шкоди відповідачем позивачу, розмір завданої шкоди, порушення суб'єктивного права позивача, за захистом якого позивач звернувся до суду.
2. Обставини, які не підлягають доказуванню.
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18.02.2022 у справі №580/11261/21, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, яка полягає у відмові переведенні ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області перевести з 01.09.2021 ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років відповідно до положень Закону України від 09.04.1992 №2262-ХII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (а.с. 16-20).
Ухвалюючи рішення Черкаський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області протиправно не врахував пільговий залік вислуги років позивача із розрахунку один місяць зо сорок днів, що становить 27 років 02 місяці 23 дні, тому ОСОБА_1 має право на переведення його з 01.09.2021 з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років. Таким чином, з урахуванням правового висновку Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладеного у справі №480/4241/18, а також Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині позову.
26.07.2022 Шостий апеляційний адміністративний суд залишив рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18.02.2022 без змін.
Протиправності бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, яка полягає у відмові переведенні ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років, встановлена рішенням суду, що набрало законної сили, та не підлягає доказуванню.
3. Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
На підтвердження обставин, які є предметом доказування позивач подав письмові докази, дослідивши які суд встановив:
27.07.2022 ОСОБА_1 подав до Черкаського міського центру зайнятості заяву про надання (поновлення) статусу безробітного (а.с. 7).
27.07.2022 Черкаський міський центр зайнятості створив персональну картку № НОМЕР_1 та надав ОСОБА_1 статус безробітного (а.с.9).
27.07.2022 ОСОБА_1 подав до Черкаського міського центру зайнятості заяву про призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю (а.с. 8).
18.02.2022 Черкаський окружний адміністративний суд ухвалив рішення у справі №580/11261/21, яким адміністративний позов задовольнив частково, визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, яка полягає у відмові переведенні ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років; зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області перевести з 01.09.2021 ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років відповідно до положень Закону України від 09.04.1992 №2262-ХII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (а.с. 16-20).
Ухвалюючи рішення Черкаський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області протиправно не врахував пільговий залік вислуги років позивача із розрахунку один місяць зо сорок днів, що становить 27 років 02 місяці 23 дні, тому ОСОБА_1 має право на переведення його з 01.09.2021 з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років. Таким чином, з урахуванням правового висновку Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладеного у справі №480/4241/18, а також Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині позову.
30.03.2022 Черкаський окружний адміністративний суд у справі № 580/11261/21 виправив описку у вказаному рішенні та вказав в описовій, мотивувальній та резолютивній частинах цього рішення суду дату, з якої необхідно перевести ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років - з 01.09.2020 (а.с. 21).
26.07.2022 Шостий апеляційний адміністративний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18.02.2022 - без змін.
02.08.2022 оприлюднено постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.07.2022 у справі №580/11261/21 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
29.09.2022 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18.02.2022 у справі № 580/11261/21, яке набрало законної сили 26.07.2022, перевело ОСОБА_1 із пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років з 01.09.2020.
11.11.2022 Черкаський міський центр зайнятості склав акт перевірки достовірності даних безробітних, розслідування страхових випадків №610 (а.с. 10), яким встановлено, що 05.10.2022 гр. ОСОБА_1 , перебуваючи на обліку в Черкаському міському центрі зайнятості не повідомив про призначення пенсії за вислугу років з 01.09.2021. Висновки: кошти, нараховані за період з 05.10.2022 по 13.10.2022 в сумі 2830 грн 65 коп. підлягають до повернення.
11.11.2022 Черкаський міський центр зайнятості видав наказ №201 (а.с. 11) відповідно до статті 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” та акту №610 від 11.11.2022, яким встановлено, що 05.10.2022 гр. ОСОБА_1 , перебуваючи на обліку в Черкаському міському центрі зайнятості не повідомив про призначення пенсії за вислугу років з 01.09.2021, внаслідок чого виникла переплата допомоги по безробіттю, та зобов'язав ОСОБА_1 повернути кошти, виплачені як допомога по безробіттю в сумі 2830,65 грн на рахунок Черкаського МЦЗ протягом 15 календарних днів після отримання копії наказу.
Цей наказ гр. ОСОБА_1 отримав 14.11.2022під підпис та виконав його вимоги, повернувши незаконно отриману суму допомоги по безробіттю 14.11.2022.
11.11.2022 Черкаський міський центр зайнятості склав акт перевірки достовірності даних безробітних, розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” № 2300/619 (а.с.12), у якому встановлено: згідно рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/11261/21 від 18.02.2022 гр. ОСОБА_1 переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років з 01.09.2020, та перераховану суму пенсії особа отримала 05.10.2022 (лист - повідомлення до ОСОБА_1 від ГУ ПФУ в Черкаській області від 10.11.2022 №6666-6939/Ш-02/8-2300/22).
11.11.2022 Черкаський міський центр зайнятості надіслав на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області рекомендованим листом з повідомленням за № 1800701676122 вимогу від 11.11.2022 №1569 про відшкодування коштів у розмірі 22330,65 грн (а.с. 13), яку Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області отримало 21.11.2022 (а.с. 15), однак залишило без відповіді та задоволення (докази на підтвердження протилежного відповідачем не подано).
25.11.2022 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області надіслало на адресу Черкаського міського центру зайнятості лист за вих. №2300-0901-8/62380 (а.с. 23-25), у якому повідомило, що Головне управління не є учасником правовідносин у виплатах територіальним Центром зайнятості, а тому не може нести жодної відповідальності за такі виплати. Громадянин ОСОБА_1 самостійно та свідомо звертався до територіального Центру зайнятості за відповідними виплатами та саме даний громадян, як отримувач коштів, несе усі ризики із правомірності їх отримання. Отже, Головне управління не має жодних правових підстав для повернення територіальному Центру зайнятості коштів у розмірі 22330,65 грн, які виплачені ОСОБА_1 як допомога по безробіттю.
29.11.2022 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області надіслало на адресу Черкаського міського центру зайнятості лист за вих. №2300-0203-8/63217 про надання інформації стосовно пенсії ОСОБА_1 (а.с. 22), у якому повідомило, що інформація про фізичну особу є конфіденційною і може поширюватися за бажанням відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом. Отже, підстав для надання на запит інформації стосовно пенсії ОСОБА_1 немає.
06.03.2023 Черкаський міський центр зайнятості склав бухгалтерську довідку №08-16/650 про розрахунок коштів, які підлягають поверненню за періоди з 27 липня 2022 року по 04 жовтня 2022 року по безробітному ОСОБА_1 НОМЕР_2 у розмірі 22330,65 грн (а.с. 14).
Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").
Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
На підставі поданих позивачем доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Тому подані позивачем докази суд визнає належними.
На підтвердження обставин, яким позивач обґрунтовує підстави позову, позивач подав письмові докази. Суд не встановив, що докази подані позивачем отримані з порушенням закону. Тому подані позивачем докази суд визнає допустимими.
Подані позивачем докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Тому суд визнає докази, подані позивачем, достовірними.
4. Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, суд визнає встановленими обставини:
- протиправність бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, яка полягає у відмові переведенні ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років (рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18.02.2022 у справі №580/11261/21);
- припинення реєстрації ОСОБА_1 як безробітного з 27.07.2022 у зв'язку з досягненням зареєстрованим безробітним пенсійного віку або призначення пенсії за віком на пільгових умовах чи за вислугу років (наказ Черкаського міського центру зайнятості №НТ 221111 від 10.11.2022);
- виплату позивачем ОСОБА_1 за період перебування на обліку в статусі безробітного з 27.07.2022 по 13.10.2022 допомоги по безробіттю у розмірі 25161,30 грн;
- виплату з 05.10.2022 по 13.10.2022 гр. ОСОБА_1 допомоги по безробіттю на загальну суму 2830,65 грн;
- повернення ОСОБА_1 отриманої суми допомоги по безробіттю у розмірі 2830,65 грн.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечення.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частини 3 та 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Сумніву у добросовісному здійсненні позивачем процесуальних прав та виконанні обов'язку щодо доказів у суду не виникло.
За змістом статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статті 13 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд дійшов висновку про доведеність обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зокрема завдання шкоди в розмірі 22330,65 грн, яка є сумою виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг громадянину ОСОБА_1 у зв'язку з неправомірними діями відповідача у вигляді несвоєчасного призначення пенсії громадянину ОСОБА_1 .
Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені під час судового розгляду справи. З огляду на це суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
5. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку.
ОСОБА_1 звернувся до Центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років).
За умови своєчасного призначення пенсії ОСОБА_1 , він належав би до категорії зайнятих осіб і підстав для виплати допомоги по безробіттю йому не було.
Отже, причиною перебування ОСОБА_1 на обліку безробітним та отримання ним допомоги по безробіттю стала обставина непризначення йому ГУ ПФУ в Черкаській області пенсії за вислугу років, неправомірність якої встановлена Черкаським окружним адміністративним судом у рішенні від 18.02.2022 №580/11261/21.
Стаття 1166 Цивільного кодексу України в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди (позиція Верховного суду від 05.09.2018 у справі №761/6010/15-ц).
Підставами для стягнення шкоди з ГУ ПФУ в Черкаській області є протиправна бездіяльність, яка не відповідає вимогам закону і полягає у відмові переведенні ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років, протиправність якої встановлена рішенням суду, що набрало законної сили.
Наявність шкоди оцінюється сумою витрат Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_1 з 27.07.2022 по 05.10.2022, права на яку останній не отримав би за умови своєчасного призначення пенсії за вислугу років і перебування у статусі пенсіонера.
Причинно-наслідковий зв'язок полягає в тому, що статус пенсіонера і статус безробітного взаємовиключні за статтею 43 Закону України «Про зайнятість населення».
Статусу пенсіонера ОСОБА_1 не набув унаслідок протиправної відмови ГУ ПФУ в Черкаській області у призначенні пенсії за вислугою років.
Підстав для відмови ОСОБА_1 у статусі безробітного станом на 27.07.2022 та у праві на допомогу по безробіттю з 27.07.2022 у Черкаського міського центру зайнятості не було.
Унаслідок бездіяльності ГУ ПФУ в Черкаській області, яка полягає у відмові переведенні ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років, призначення пенсії відбувалося у судовому порядку: на підставі зобов'язального рішення адміністративного суду від 18.02.2022 та з вказаної в рішенні дати з 01.09.2020.
Причиною перебування ОСОБА_1 на обліку безробітним та отримання ним допомоги по безробіттю стала обставина непризначення йому ГУ ПФУ в Черкаській області пенсії за вислугу років.
Виплата допомоги по безробіттю здійснювалася Черкаським міським центром зайнятості на виконання вимог Закону України «Про зайнятість населення» і така виплата відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» та п. 7. ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» не здійснювалася б у випадку своєчасного призначення та виплати відповідачем пенсії за вислугу років ОСОБА_1 .
Згідно з довідкою від 06.03.2023 №08-16/650 ОСОБА_1 отримав допомогу по безробіттю за період з 27.07.2022 по 04.10.2022 у розмірі 22330,65 грн.
Однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).
На підставі встановлених у справі обставин суд дійшов переконання про завдання відповідачем матеріальної шкоди позивачу в розмірі виплаченої позивачем ОСОБА_1 допомоги по безробіттю у розмірі 22330,65 грн за період з 27.07.2022 по 05.10.2022.
Вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 22330,65 грн шкоди, суд визнає обґрунтованими, спосіб захисту обраний позивачем є належним та ефективним, та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.
6. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.
Згідно з положеннями частини 1 статті 1, частини 1 статті 7 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття; одним із видів такого забезпечення за цим Законом, зокрема, є: допомога по безробіттю.
Пунктом 8 частини 1 статті 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” визначено, що страховим випадком є подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу.
Статус безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування (частина 1 статті 43 Закону України “Про зайнятість населення”, пункт 5 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року №198, далі - Порядок).
Функції виконавчої дирекції Фонду виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та його територіальні органи, що здійснюють свою діяльність відповідно до Закону України “Про зайнятість населення” та цього Закону (частина 6 статті 10 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”).
Відповідно до статей 1, 43 Закону України “Про зайнятість населення” (в редакції Закону чинного на час здійснення виплати ОСОБА_1 допомоги по безробіттю) безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи. Статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема за віком на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.
Порядок реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №792 від 19 вересня 2018 року (далі - Порядок №792).
Відповідно до пункту 22 Порядку №792 рішення про надання статусу безробітного чи відмову у наданні такого статусу приймається центром зайнятості не пізніше сьомого календарного дня з дня подання особою, яка шукає роботу, заяви про надання статусу безробітного.
Згідно зі статті 44 Закону України “Про зайнятість населення” зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” та цього Закону.
Пунктом 8 частини 1 статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” встановлено, що страховий випадок - це подія, через яку: застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу; застраховані особи опинилися в стані часткового безробіття.
Відповідно до частини 1 статті 7, частини 3 статті 22 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” (в редакції Закону чинного на час здійснення виплати ОСОБА_1 допомоги по безробіттю) видом забезпечення є, зокрема, допомога по безробіттю. Допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.
Отже, особа, яка втратила роботу з незалежних від неї обставин та зареєструвалась у встановленому порядку, набуває право на матеріальне забезпечення у вигляді допомоги по безробіттю.
Громадянин ОСОБА_1 звернувся до Центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 43 Закону України “Про зайнятість населення” статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема за віком на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 31 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку.
Частинами 2, 3 статті 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” (чинна редакція Закону) передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою (у тому числі поданою засобами електронної ідентифікації) у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування (частина 2 статті 43 Закону України “Про зайнятість населення”.
Згідно із абзацом 13 пункту 30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року №792 - центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітного з дня досягнення зареєстрованим безробітним встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” пенсійного віку або призначення пенсії за віком на пільгових умовах чи за вислугу років.
Пунктом 13 частини 1 статті 45 Закону України “Про зайнятість населення” передбачено, що реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі досягнення особою встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” пенсійного віку або призначення пенсії на пільгових умовах, або за вислугу років.
Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відповідно до частини 1 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно із статтею 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Відповідальність за шкоду, завдану органом державної, органом Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, настає незалежно від вини цих органів, тобто і при випадковому завданні.
Суб'єктами відповідальності відповідно до статті 1173 Цивільного кодексу України є органи державної влади або місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року №280 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Головне управління Пенсійного фонду в Черкаській області є органом виконавчої влади і суб'єктом відповідальності в розумінні статті 1173 Цивільного кодексу України.
Згідно із пунктом 7 цього Положення Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Згідно з частиною 1 статті 107 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” пенсійний фонд, його органи та посадові особи за шкоду, заподіяну особам внаслідок неправомірного або неповного надання соціальним послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов'язків адміністративного управління Накопичувальним фондом несуть відповідальність згідно із законом.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення шкоди з органу державної влади необхідні лише три елементи: неправомірні дії органу виконавчої влади, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, а відповідно до статті 1173 ЦК України відповідальність за шкоду, завдану органом державної влади, настає незалежно від вини цих органів, тобто і при випадковому завданні.
Відповідно до частини 1 статті 43 Закону України “Про зайнятість населення” статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії.
Пунктом 2 частини 1 статті 44 Закону України “Про зайнятість населення” визначено, що зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” та цього Закону.
Відповідно до частини 1 статті 7, статті 8 та пункту 1 частини 2 статті 16 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” виплата допомоги по безробіттю здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, який є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією, кошти якого не включаються до складу Державного бюджету України.
Внаслідок неправомірних дій Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, громадянин ОСОБА_1 своєчасно не отримав призначення пенсії на пільгових умовах, передбачену чинним законодавством, а Черкаський міський центр зайнятості безпідставно здійснив призначення та виплату допомоги по безробіттю громадянину ОСОБА_1 , як безробітній особі.
Протиправна бездіяльність відповідача підтверджується рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2022 року у справі №580/11261/21, яке набрало законної сили 26.07.2022, яким визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаської області, яка полягає у відмові переведенні ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років.
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 43 Закону України "Про зайнятість населення" статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років).
За умови своєчасного призначення пенсії ОСОБА_1 , він належав би до категорії зайнятих осіб і підстав для виплати допомоги по безробіттю йому не було.
Отже, протиправна бездіяльність призвела до безпідставного нарахування та виплати громадянину ОСОБА_1 допомоги по безробіттю починаючи з 27.07.2022 по 05.10.2022, оскільки на момент звернення останнього до Черкаського міського центру зайнятості з заявою про надання статусу безробітного, підстав для відмови у наданні такого статусу не було.
Наслідком бездіяльності відповідача стало отримання допомоги по безробіттю, що спричинило завдання збитків позивачу (наявність шкоди), оскільки здійснені виплати допомоги по безробіттю за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття громадянину ОСОБА_1 з 27.07.2022 не здійснювалися би позивачем у випадку своєчасного призначення та виплати йому пенсії, що свідчить про наявність причинного зв'язку між неправомірними діями і заподіяною шкодою.
На підставі п. 7 ч. 1 ст. 31 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” здійснені позивачем виплати допомоги по безробіттю за рахунок коштів Фонду особі, якій призначено пенсію, є додатковими витратами позивача, оскільки така виплата допомоги по безробіттю не здійснювалася б позивачем у випадку своєчасного призначення та виплати пенсії гр. ОСОБА_1 .
Внаслідок бездіяльності відповідача гр. ОСОБА_1 своєчасно не отримав призначення пенсійного забезпечення, яке йому гарантовано чинним законодавством, а центр зайнятості безпідставно здійснив йому виплату допомоги по безробіттю за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, що свідчить про наявність причинно-наслідкового зв'язку між незаконними діями Пенсійного фонду та понесеними позивачем збитками.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09 липня 2018 року у справі №921/202/17-г/4.
Отже, протиправною бездіяльністю відповідач завдав матеріальну шкоду позивачу в розмірі виплаченої позивачем громадянину ОСОБА_1 допомоги по безробіттю у розмірі 22330,65 грн за період з 27.07.2022 по 05.10.2022.
Доводи відповідача, що позивачем не надано суду доказів того, що такі витрати є збитками чи майновою шкодою в розумінні статей 22, 1166 ЦК України, а також те, що між позивачем та відповідачем не виникли правовідносини, суд відхиляє.
Верховний Суд у постанові від 07 грудня 2018 року у справі №922/3435/17 зазначає: "що посилання судів на те, що заявлена до стягнення сума сплачена позивачем добровільно, є необґрунтованими, оскільки положенням пункту 2 частини 1 статті 44 Закону України “Про зайнятість населення” визначено, що зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” та цього Закону. Отже, виплата допомоги по безробіттю здійснювалася позивачем не добровільно, а на виконання вимог Закону України “Про зайнятість населення”, і така виплата відповідно до частини 1 статті 43 Закону України “Про зайнятість населення”, пункту 7 частини 1 статті 31 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” не здійснювалася би у випадку своєчасного призначення та виплати пенсії ОСОБА_6, що свідчить про наявність шкоди у позивача та причинного зв'язку між неправомірними діями відповідача та заподіяною шкодою. Отже, своїми неправомірними діями відповідач завдав позивачу матеріальну шкоду в розмірі отриманої ОСОБА_6 допомоги по безробіттю та повинен її відшкодувати".
Інші доводи викладені відповідачем у відзиві до уваги судом не приймаються, оскільки не спростовують вищенаведеного.
7. Розподіл судових витрат.
При зверненні до суду позивач сплатив за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 2684,00 грн, на підставі платіжної інструкції № 340 від 24.02.2023.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволенні повністю, до відшкодування йому за рахунок відповідача підлягає судовий збір у розмірі 2684,00 грн.
Керуючись статтями 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (ідентифікаційний код: 21366538, адреса місцезнаходження: 18001, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23) на користь Черкаського обласного центру зайнятості (ідентифікаційний код: 02771598, адреса місцезнаходження: 18008, м. Черкаси, вул. Володимира Ложешнікова, 56, р/р №UA818201720355409001700706382, банк: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172) 22330,65 грн (двадцять дві тисячі триста тридцять гривень 65 копійок) шкоди, 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) витрат зі сплати судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено та підписано 26.04.2023.
Суддя А.І. Гладун