61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
27.04.2023 Справа №905/1006/22
Господарський суд Донецької області у складі:
судді Лободи Т.О.,
розглянувши матеріали у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РУШ", м. Дніпро, код 32007740,
до Фізичної особи-підприємця Хавалиця Сергія Миколайовича, смт. Талаківка Донецької області, РНОКПП НОМЕР_1 ,
про стягнення 70 000,00 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю "РУШ" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до фізичної особи-підприємця Хавалиця Сергія Миколайовича про стягнення 50 000,00 грн коштів гарантійного платежу, зарахованого за останній місяць орендного користування, та 20 000,00 грн гарантійного/авансового платежу за електроенергію за Договором оренди нежитлового приміщення № 25-07/Е248/2019 від 25.07.2019. Судові витрати позивач просить стягнути з відповідача.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.12.2022 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РУШ" до фізичної особи-підприємця Хавалиця Сергія Миколайовича про стягнення 70 000,00 грн залишено без руху. Надано позивачу строк 10 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 06.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження справи без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
Про відкриття провадження у даній справі позивача повідомлено на електронну пошту, в тому числі і на адресу електронної пошти, яка вказана в позовній заяві.
З наданого позивачем Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань №597021628599 від 23.11.2022 вбачається, що станом на 23.11.2022 місцезнаходженням фізичної особи-підприємця Хавалиця Сергія Миколайовича є АДРЕСА_1 .
Судом встановлено, що відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022, вся територія Маріупольського району Донецької області (в тому числі смт. Нікольське) включено до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, дата початку тимчасової окупації - 05.03.2022.
Судом перевірено та встановлено, що на сайті АТ "Укрпошта" міститься інформація про те, що на сайті АТ "Укрпошта" міститься інформація про те, що відділення поштового зв'язку у м. Маріуполь та у смт. Талаківка тимчасово не функціонують, у зв'язку з чим надіслати відповідачу копію ухвали про відкриття провадження у справі засобами поштового зв'язку виявилось неможливим.
Судом використано альтернативні способи повідомлення відповідача про розгляд даної справи.
Так, з наданого позивачем Витягу № 597021628599 від 23.11.2022 вбачається, що до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено інформацію про електронну пошту відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2.
Ухвала суду від 06.01.2023 у даній справі направлена на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 та доставлена до вказаної поштової скриньки. Що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Враховуючи, що відомості про електронну пошту відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд вважає, що відповідач є таким. Що належним чином повідомлений про відкриття провадження в даній справі.
Крім того, згідно ч. 5 ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
З бази даних «Діловодство спеціалізованого суду» вбачається, що відповідач зареєстрований в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та відповідно до Довідки про доставку електронного листа ухвала суду від 06.01.2023 у даній справі доставлена до електронного кабінету фізичної особи - підприємця Хавалиця С.М. 06.01.2023 о 13:25 год.
Судом також було додатково повідомлено відповідача про відкриття провадження у справі шляхом публікації відповідного оголошення на сайті Господарського суду Донецької області.
Для встановлення можливого місцезнаходження відповідача на даний час судом було витребувано з Державної міграційної служби України інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи Хавалиця Сергія Миколайовича та з Міністерства соціальної політики України відомості про реєстрацію в якості внутрішньо переміщеної особи фізичної особи Хавалиця Сергія Миколайовича .
12.01.2023 з Державної міграційної служби України надійшла інформація про те, що за наявними даними ДМС місце проживання Хавалиця Сергія Миколайовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 . Інформація про місце проживання запитуваної особи є актуальною станом на 24.02.2022.
17.01.2023 судом отримано інформацію Міністерства соціальної політики України про те, що станом на 27.02.2023 в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб відсутні відомості стосовно Хавалиць Сергій Миколайович , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суд вважає, що вжив усіх можливих заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у даній справі та відповідач є таким, що належним чином повідомлений про відкриття провадження у даній справі.
Відповідач відзив на позов не надав та не повідомив про причини неможливості подачі такого відзиву.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Суд приймає до уваги, що наявні в матеріалах справи документи свідчать про те, що відповідач на даний час знаходиться на тимчасово окупованій території, однак, як ухвали суду в даній справі, так і позовна заява були направлені йому електронною поштою та судові рішення надійшли до його електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.
Так само відповідач мав можливість направити заяви по суті справи, пояснення тощо на електронну адресу суду або через електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі
Відповідно до ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; розумність строків розгляду справи судом;
Відповідно до положень ч. 1 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є розумні строки розгляду справи судом.
Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Воєнний стан в Україні неодноразово було продовжено. На даний час Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
На даний момент суду не відомі конкретні відомості про час закінчення воєнного стану, а тому продовження строків на вчинення процесуальних дій (в тому числі на подання відзиву) та розгляд справи по суті після закінчення воєнного стану в Україні та/або деокупації міста Маріуполь, тобто продовження на невизначений строк, може спричинити порушення прав позивача на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Статтею 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" визначено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Тобто, навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
З наведених приписів закону вбачається, що запровадження військового стану у країні не може слугувати самостійною та достатньою підставою для відтермінування вирішення спору (не здійснення розгляду справи).
Ухвалою суду від 14.02.2023 у позивача витребувано додаткові докази, а саме докази здійснення своєчасної та повної сплати платежів за умовами договору № 25-07/Е248/2019 від 25.07.2019, письмові пояснення стосовно того за який місяць був здійснений останній поточний платіж оплати орендної плати та комунальних послуг, документальне підтвердження того, що ОСОБА_2 була працівником відповідача та того, що направлення електронної пошти на електронну поштову скриньку ІНФОРМАЦІЯ_1 є належним доказом направлення кореспонденції саме відповідачу.
06.03.2023 засобами поштового зв'язку на виконання ухвали суду від позивача надійшли додаткові пояснення та докази.
За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Щодо строку розгляду справи суд зазначає наступне.
Статтею 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Проте, вихід за межі встановленого ст. 248 ГПК України строку був обумовлений виключними загальновідомими обставинами, пов'язаними із триваючою військовою агресією Російської федерації на територію України, а також тим, що відповідач зареєстрований у м. Маріуполі, яке є тимчасово окупованим.
Необхідно зазначити, що Господарський суд Донецької області знаходиться на території Харківської територіальної громади, яка з першого дня військової агресії перебуває під постійними ворожими обстрілами, які становлять загрозу життю та здоров'ю всіх учасників судового процесу. Окрім того, ворогом неодноразово вчинялися дії, спрямовані на руйнування об'єктів критичної інфраструктури регіону, що, зокрема, спричиняло тривале знеструмлення електричних мереж та вихід з ладу систем зв'язку та інтернету.
Такі обставини істотно уповільнили роботу суду, як щодо організаційно-технічного забезпечення судового процесу, так і щодо безпосереднього розгляду справи.
З урахуванням викладеного, за об'єктивних обставин розгляд справи був здійснений судом без невиправданих зволікань настільки швидко, наскільки це було можливим за вказаних умов, у межах розумного строку в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
25.07.2019 між фізичною особою-підприємцем Хавалицем Сергієм Миколайовичем (відповідач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РУШ» (позивач, орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 25-07/Е248/2019.
За умовами договору орендодавець зобов'язався передати, а орендар, відповідно, зобов'язався прийняти в строкове платне користування частину вбудованого нежитлового приміщення №65 (надалі в тексті "об'єкт оренди"), загальною площею 167,3 кв.м, що розташоване за адресою: 87517, Донецька область, м. Маріуполь, вулиця Кронштадтська буд. 4.
Відповідно до п. 2.1 Договору мета орендного користування - організація роздрібної торгівлі товарами з перевагою непродовольчого асортименту та надання супутніх послуг.
Згідно п. 3.2 Договору при переданні та поверненні Об'єкта оренди складаються Акти приймання-передання, які підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються печатками сторін.
Орендна плата та розрахунки за договором передбачені в розділі 4 Договору.
Умовами Договору, зокрема, погоджено, що орендна плата за місяць складає 50 000,00 грн без ПДВ, за весь об'єкт оренди (п. 4.1 Договору).
В п.п. 4.1.2 п. 4.1 Договору сторони в тому числі передбачили, що орендар протягом 10 робочих днів після підписання Договору оплачує на поточний рахунок орендодавця 50000,00грн без ПДВ за останній календарний місяць орендного користування. Зазначена сума належить поверненню орендареві у випадку невикористання її як орендної плати на протязі 7 (семи) календарних днів з дати розторгнення/припинення цього Договору.
Сторони погодили, що сума орендної плати сплачується орендарем в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця до 20-го числа поточного місяця за поточний за наданими рахунками. Рахунок надається Орендодавцем до 05-го числа поточного місяця за поточний місяць (п. 4.2 Договору).
Крім того, в п. 4.3 Договору передбачено, що в склад орендної плати не входять витрати Орендодавця на оплату витрат за спожиті Орендарем комунальні послуги (опалення, електропостачання, водопостачання, водовідведення). Орендар компенсує Орендодавцю витрати на сплату електроенергії згідно з показниками лічильників, відповідно норм та діючих тарифів постачальників послуг на підставі наданих Орендодавцем рахунків, один раз на місяць протягом 10 робочих днів з дня надання рахунку. Орендар компенсує Орендодавцю витрати на сплату водопостачання, водовідведення пропорційно орендованої площі за фактичними даними спільних приладів обліку на підставі діючих тарифів підприємств-постачальників, що встановлені для нежитлових приміщень юридичних осіб, один раз на місяць протягом 10 робочих днів з дня надання рахунку.
В цьому пункті сторони також погодили, що орендар зобов'язаний одноразово сплатити гарантійний/авансовий платіж за електроенергію у розмірі 20 000,00 грн без ПДВ, згідно наданих орендодавцем рахунків. Ця авансова передплата зберігається на протязі всього періоду дії даного Договору, а при припиненні дії договору зараховується в рахунок відшкодування комунальних послуг за останній місяць оренди. Якщо авансова передплата не зарахована в рахунок сплати платежів, у разі дострокового розгоргнения/припинення цього Договору сума ПП повертається орендареві на протязі 7 (семи) календарних днів з дати дострокового розторгнення/припинення цього Договору.
Згідно пункту 4.9 Договору після спливу 1 (одного) року з дати підписання Акту приймання - передачі розмір орендної плати може бути змінений, але не більше ніж на 10%, в подальшому зміна розміру орендної плати можлива не частіше ніж один раз на рік, що оформляється додатковою угодою до цього Договору.
Згідно п. 7.2. та п. 7.3 Договір набирає чинності з дня його підписання та діє по 25 червня 2022 року включно, а в частині виконання зобов'язань - до повного їх виконання.
Відповідно до акту прийому-передачі нежитлового приміщення від 30.07.2019 фізична особа - підприємець Хавалиць Сергій Миколайович (орендодавець) передав, а ТОВ «РУШ» прийняло у тимчасове платне користування частину вбудованого нежитлового приміщення № 65 загальною площею 167,3 кв.м, що розташоване за адресою: 87517, Донецька область, м. Маріуполь, вулиця Кронштадтська буд. 4.
В Додатковій угоді № 1 від 25.08.2020 до Договору оренди № 25-07/Е248/2019 нежитлового приміщення від 25.07.2019 сторони погодили, що з 01.11.2020 розмір місячної орендної плати за весь об'єкт оренди складає 55 000,00 грн без ПДВ.
В Додатковій угоді № 2 від 11.11.2021 до Договору оренди № 25-07/Е248/2019 нежитлового приміщення від 25.07.2019 сторони погодили, що починаючи з 01.01.2022 розмір місячної орендної плати за весь об'єкт оренди складає 60 500,00 грн без ПДВ.
Відповідно до платіжного Доручення від 01.08.2019 № 134330 ТОВ «РУШ» перерахувало ФОП Хавалиць С.М. 50 000,00 грн з призначенням платежу : гарантійний платіж за оренду приміщення згідно Договору №25-07/Е248/2019 від 25.07.2019.
Згідно платіжного доручення від 21.08.2019 № 6294 ТОВ «РУШ» перерахувало ФОП Хавалиць С.М. 20 000,00 грн як відшкодування комунальних послуг згідно рах., п. 4.3 Договору от 25.07.19.
02.03.2022 у зв'язку з введенням в країні воєнного стану ТОВ «РУШ» припинило роботу магазину Єва № 248, що розташований за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Кронштадтська, 4, з 02.03.2023 торгівельна діяльність в магазині не проводиться, про що позивачем складено відповідний акт.
04.03.2022 листом на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач повідомив відповідача про настання форс-мажорних обставин, про припинення з 02.03.2022 виконання зобов'язань за Договором оренди № 25-07/Е248/2019 від 25.07.2019 та сплати орендної плати згідно п. 6 ст. 762 ЦК України.
28.03.2022 позивачем складено акт про те, що з 03.03.2023 магазин ЕVA - 248, розташований за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Кронштадтська, 4, припинив роботу у зв'язку із знищенням в ході бойових дій на території України. Весь товар та основні засоби, які знаходилися в магазині знищені (втрачені).
31.03.2022 позивачем подана зава про вчинення кримінального правопорушення за фактом знищення внаслідок артилерійських обстрілів та попадання ракет товару, який знаходився в магазині Єва, розташованого за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Кронштадтська, 4.
06.06.2022 Торгово-промисловою палатою України видано позивачу сертифікат № 3100-22-0201 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) з 02.03.2022 щодо обов'язку (зобов'язання) користування приміщенням за Договором оренди нежитлового приміщення № 25-07/Е248/2019 від 25.07.2019 року, укладеним із фізичною особою - підприємцем Хавалиць Сергієм Миколайовичем, які унеможливили його виконання в зазначений термін.
01.08.2022 позивач направив на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 претензію до відповідача щодо повернення 70 000,00 грн.
За змістом ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, яка кореспондується з ч.1 ст.526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об'єкта оренди. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
В статті 291 ГК України передбачені випадки припинення договору оренда, зокрема у разі закінчення строку, на який його було укладено; загибелі (знищення) об'єкта оренди.
Згідно статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Частиною 6 ст. 762 ЦК України передбачено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
За загальновідомим фактом 24.02.2022 розпочалась військова агресія Російської Федерації на територію України, м. Маріуполь опинилось під постійними обстрілами та ракетними атаками, також загальновідомим є те, що за м. Маріуполь тривали жорстокі бої та на даний час м. Маріуполь знаходиться в тимчасовій окупації.
Оцінивши надані суду докази, суд зазначає, що такі докази достеменно не підтверджують факт знищення приміщень за адресою : Донецька область, м. Маріуполь, вул. Кронштадтська, 4, зокрема, тих приміщень, що були об'єктом оренди з спірним договором.
Одночасно, загальновідомі факти, акти позивача та сертифікат Торгово-промислової палати України № 3100-22-0201 від 06.06.2022 підтверджують неможливість користування позивачем орендованими приміщеннями за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Кронштадтська, 4, внаслідок існування обставин непереборної сили з 02.03.2022.
За таких обставин з 02.03.2022 до 25.06.2022 позивач звільняється від сплати орендної плати на підставі ч. 6 ст. 762 ЦК України.
Щодо повідомлення позивачем відповідача про виникнення форс-мажорних обставин, суд зазначає, що позивачем надані докази на підтвердження того, що між сторонами проводилось електронне листування стосовно умов Договору оренди нежитлового приміщення № 25-07/Е248/2019 від 25.07.2019, відповідні листи направлялись на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1. Так, в жовтні-листопаді 2021 велось листування між позивачем та відповідачем щодо зміни умов договору оренди в частині збільшення розміру орендної плати, від відповідача надійшла пропозиція збільшити розмір орендної плати з електронної поштової скриньки ІНФОРМАЦІЯ_1, на цю ж адресу направлялись відповіді позивачем. За результатами такого листування укладена Додаткова угода № 2 від 11.11.2021до Договору. Таким чином, суд вважає, що позивач належним чином повідомив відповідача про виникнення обставин непереборної сили, які унеможливили користування орендованими приміщеннями.
Крім того, суд враховує, що відповідач, як власник приміщення, яке зареєстровано в м. Маріуполь, та який на даний час знаходиться на тимчасово окупованій території, про що повідомляв його син, обізнаний про стан свого приміщення та про події, які перешкодили позивачу користуватись приміщенням.
З наданих позивачем пояснень та копій платіжних документів, суд встановив, що позивачем своєчасно та в повному обсязі вносилась орендна плата, передбачена умовами Договору оренди нежитлового приміщення № 25-07/Е248/2019 від 25.07.2019 з додатковими угодами до нього. Орендна плата повністю оплачена за період з серпня 2019 по лютий 2022.
Позивачем також своєчасно та в повному обсязі сплачені комунальні послуги згідно виставлених рахунків, останній поточний платіж оплати комунальних послуг був здійснений за фактично спожиті комунальні послуги у січні 2022 року (платіжне доручення від 07.02.2022 № 5885 на суму 25 395,30 грн).
Суд також враховує, що 31 грудня 2021 року сторони підписали Акт звірки взаємних розрахунків за 4 квартал 2021 року, згідно з яким сальдо на користь позивача складає 70000,00 грн.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає , що :
- сторонами своєчасно та належним чином виконувались умови Договору оренди нежитлового приміщення № 25-07/Е248/2019 від 25.07.2019 з додатковими угодами до нього;
- 02.03.2022 виникли форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), внаслідок яких позивач не зміг користуватись орендованими приміщеннями та звільняється від сплати орендної плати;
- з 25.06.2022 Договір оренди нежитлового приміщення № 25-07/Е248/2019 від 25.07.2019 з додатковими угодами до нього є припиненим у зв'язку з закінченням строку на який його було укладено.
Суд враховує, що позивачем не сплачено за комунальні послуги за лютий 2022 року, при цьому, відповідачем рахунок на оплату таких послуг не виставлявся, тому строк оплати таких послуг на даний час не настав, отже заборгованість з урахуванням здійснених всіх інших оплат відсутня. Суду не надано доказів наявності спору щодо оплати позивачем за комунальні послуги за лютий 2022 року, однак в разі виникнення такого спору він може бути вирішений в судовому порядку.
На даний час відсутні підстави для зберігання відповідачем у себе гарантійного платежу у розмірі 20 000,00 грн без ПДВ, оскільки суду не надано доказів наявності заборгованості у позивача з оплати комунальних послуг та необхідність зарахування гарантійного платежу в рахунок їх оплати. Також відсутня заборгованість з орендної плати.
Таким чином, відповідно до пунктів 4.1 та 4.3 Договору оренди відповідач протягом 7 днів з дати припинення цього Договору (з 25.06.2022) мав повернути позивачу кошти в сумі 70 000,00 грн, чого не було зроблено. Доказів сплати відповідачем на користь позивача 70 000,00 грн суду не надано.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Враховуючи, що строк Договору оренди закінчився, а відповідач не повернув позивачу здійснені останнім гарантійні платежі, які не були використані, при цьому, підстави для утримання коштів відсутні, суд вважає позовні вимоги такими, що нормативно та документально обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності до ст. 129 ГПК України витрати щодо сплати судового збору в сумі 2 481,00 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Суд зазначає, що, враховуючи наявність у суду обмеженої кількості знаків поштової оплати, а також те, що поштові відправлення не здійснюються за місцем реєстрації відповідача, для вручення сторонам рішення по справі будуть використані альтернативні способи вручення процесуальних документів учасникам справи, а саме шляхом направлення даного рішення на електронні адреси позивача та відповідача. Відповідачу направити копію рішення до особистого кабінету в системі «Електронний суд», а також зробити відповідне повідомлення на сайті Господарського суду Донецької області.
На підставі викладеного, керуючись статями 1-5, 10, 11, 12, 20, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з до Фізичної особи-підприємця Хавалиця Сергія Миколайовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РУШ" (49101, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, б. 6, код 32007740) 70 000,00 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 481,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 27.04.2023.
Суддя Т. О. Лобода