Справа № 750/459/23 Головуючий у 1 інстанції Самусь Л. В.
Провадження № 33/4823/309/23
Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП.
27 квітня 2023 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд - суддя Антипець В. М.,
Розглянув у м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 березня 2023 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, непрацююча, проживаюча по АДРЕСА_1 ,
притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 536 грн. 80 коп. судового збору.
Як установив суд, 10 січня 2023 року о 23 год. 01 хв. ОСОБА_1 по вул. Київська, 5 у м. Чернігові, на порушення вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, керувала транспортним засобом OPEL ZAFIRA, державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження, як пропущений з поважних причин, постанову суду першої інстанції скасувати, провадження у справі щодо неї закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Звертає увагу на те, що у протоколі зазначені дві дати його складання, а саме: в дужках 09 число, а над ним написано 10 число. Причому 09 не закреслено, не зазначено про виправлення, тобто з протоколу не зрозуміло якого числа він був складений. А з долученого до матеріалів справи відеозапису видно, що він складався 10.01.2023.
З відеозапису, долученого до справи, видно, як в ході бесіди патрульні поліції застосували до неї моральний тиск, який полягав у надмірному пропонуванні проїхати до медичної установи, якщо вона не згодна з висновком приладу «Драгер».
Більш того, на відео з нагрудних камер поліцейських, не видно чи мундштук приладу «Драгер» був запакований. Перед використанням приладу «Драгер» не видно з відео чи був зроблений попередній контрольний продув. Крім того, поліцейський чомусь спитав: «Це старий «Драгер?». Також не було показано на камеру, а лише озвучено показник, що був на табло приладу «Драгер», поліцейський озвучив 1,68 проміле.
Вказує, що після проходження огляду поліцейський не роз'яснивши прав, повідомив, що буде складений протокол.
Більш того, на її думку, вона не допускала будь-яких порушень Правил дорожнього руху, за які її слід було зупиняти.
На апеляційний розгляд ОСОБА_1 не прибула. Повідомлялася про день і час апеляційного розгляду за адресою, вказаною нею в апеляційній скарзі. Заяв про перенесення не подавала.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року, у справі «Смірнов проти України» зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, своєю поведінкою та діями сприяти як найшвидшому судовому розгляду, чого в діях апелянтки не вбачається.
Переглянувши відеозапис, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
У відповідності до ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена, зокрема, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Враховуючи, що ОСОБА_1 не була присутня у судовому засіданні місцевого суду, постанову надіслано їй не було, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, строк на апеляційне оскарження необхідно поновити.
Загальновідомо, що в Україні триває війна, в м. Чернігові діє комендантська година, яка на час зупинки водійки ОСОБА_1 розпочиналася з 23 год. і тривала до 5 год. ранку, коли рух громадян і транспортних засобів заборонений.
На відеозапису, доданому до матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 було зупинено за порушення Правил дорожнього руху, а саме, за включене дальнє світло, остання після зупинки і спілкування з поліцейськими не заперечувала, що трохи вживала шампанське, випила небагато, їде додому, пояснювала, що у неї день народження.
Після пояснень водійки, поліцейський вказав на наявність у неї сильного запаху алкоголю з порожнини рота та вимагав проходження медичного огляду на стан сп'яніння на місці зупинки або у лікарні, на що вона погодилась пройти огляд на місці зупинки автомобіля з використанням спеціальних технічних засобів.
Результат продування приладу Драгер показав 1, 68 проміле, з чим погодилась водійка ОСОБА_1 , яка поставила свій підпис в Акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Після продування приладу були відразу роздруковані результати, які додані до матеріалів справи, де також наявний підпис ОСОБА_1 .
Доводи апелянтки, що з нагрудних камер поліцейських не видно, чи був мундштук приладу запакований, чи було зроблено попередній контрольний продув, результат продування не було показано на камеру, а лише озвучено покажчик, який був на табло приладу «Драгер», а також на надмірний тиск з боку працівників поліції щодо необхідності проїзду до медичної установи, в разі незгоди останньої з результатами огляду, не відповідають дійсності.
На відеозапису чутно як ОСОБА_1 сама запитує: «як буде швидше», а поліцейський відповідає, що швидше пройти огляд це на місці зупинки, але можливо пройти медичний огляд у лікаря.
Не може розцінюватися як тиск на водія, роз'яснення поліцейського про порядок проведення процедури медичного огляду водія на стан сп'яніння.
Відповідно до технічних характеристик газоаналізатора, наданих суду на запит, такий прилад розпочинає свою роботу з контрольного забору повітря, і результат такого вказано у роздруківці, без такого контрольного забору використання приладу буде неможливим. Результат було оголошено вголос поліцейським і такий результат збігається з тим, який вказаний у чеку до приладу Драгер і долучений до матеріалів справи, а тому підстав вважати такі результати неналежними доказами, відсутні розумні підстави.
Суд першої інстанції цілком правомірно не взяв до уваги посилань ОСОБА_1 на ту обставину, що протокол має дві дати складання без відповідного закреслення та посвідчення таких виправлень, а тому незрозуміло, коли його було складено.
Згідно розділу п. 7 розділу ІІ «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» від 06.11.2015, не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.
У розділі протоколу «Суть адміністративного правопорушення» датою вчинення вказано дату «10.01.2023», з відеозапису вбачається, що зупинка і огляд водійки проводились «10.01.2023», всі інші документи, які додані до матеріалів справив, також датовані «10.01.2023», а тому на думку суду описка, допущена на початку протоколу в написанні дати 09, потім виправлене на 10, в умовах складання протоколу на вулиці, у темний час доби, на межі переходу однієї часу доби в іншу, не ставить під сумнів факт вчинення правопорушення та зібрані докази. Більш того, вочевидь такі виправлення було внесено і посвідчено до того, як протокол про адміністративне правопорушення було підписано особою, щодо якої його складено, оскільки остання з матеріалами справи не знайомилась в суді, але у неї наявний другий примірник протоколу з вказаними виправленнями, і такий протокол було нею підписаний після внесення виправлень.
Пункт 7 розділу ІІ Інструкції, прямо вказує на перебування водія у стані алкогольного сп'яніння, якщо після проведення тесту одержаний цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Підпунктом «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Порушення такої заборони передбачає відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.
Аналіз змісту оскаржуваного судового рішення свідчить про те, що суд дотримався вимог законодавства, та в результаті ретельного дослідження зібраних у справі доказів та їх аналізу в сукупності з встановленими у судовому засіданні обставинами, беззаперечно встановив, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена поза розумним сумнівом, незгода апелянта з такою оцінкою не є підставою для зміни або скасування постанови суду першої інстанції.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 245, 280, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 березня 2023 року щодо ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, без змін.
Постанова є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає
СуддяВ. М. Антипець