Справа № 742/1647/23 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/4823/162/23
Категорія - тримання під вартою. Доповідач ОСОБА_2
27 квітня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
Розглянула у письмовому провадженні в м. Чернігові апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 07 квітня 2023 року,
Цією ухвалою підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та мешканцю АДРЕСА_1 , громадянину України, з середньою освітою, не працюючому, не одруженому, раніше не судимому, обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою до 03 червня 2023 року включно, без визначення розміру застави.
Задовольняючи подання, слідчий суддя вказав на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення в співставленні з характеризуючими даними та процесуальною поведінкою підозрюваного, який розуміючи тяжкість можливого покарання може ухилитися від слідства та суду та впливати на свідків, з якими особисто знайомий та проживає в одному населеному пункті, дійшов висновку, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
В апеляційній скарзі захисник адвокат ОСОБА_5 просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою обрати ОСОБА_6 більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання або домашнього арешту, який в повній мірі забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Аргументує тим, що матеріали клопотання не містять конкретних фактичних даних, які б свідчили про ризики, передбачені ст. 177 КПК України. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя не вивчив дані про особу обвинуваченого та не надав належної оцінки тому, що більш м'які запобіжні заходу цілком здатні забезпечити його належну процесуальну поведінку. Так, ОСОБА_6 раніше не судимий, не притягувався до кримінальної відповідальності, переховуватись від органів досудового слідства та суду не має наміру, адже розуміє тим самим він нашкодить перш за все собі, що у подальшому потягне за собою призначення більш суворого покарання. Він також не буде впливати на свідків та потерпілу, оскільки останні вже надали свої показання.
На думку апелянта, в ухвалі суду присутнє істотне порушення КПК України та норм європейського права у зв'язку з необґрунтованим обранням стосовно підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу. При цьому, судом жодним чином не обґрунтовано та не доведено, що застосування більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання ризикам.
До початку апеляційну розгляду від захисника та прокурора у кримінальному провадженні надійшли заяви про проведення апеляційного розгляду за їх відсутності. Підозрюваний про його доставку на апеляційний розгляд не просив, а тому наявні підстави для розгляду апеляційної скарги захисника у письмовому провадженні.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Як убачається з подання слідчого та матеріалів провадження ОСОБА_6 підозрюється у тому, що 04 квітня 2023 року, близько 12 години, за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно завдав п'ять ударів кулаком правої руки в область голови матері ОСОБА_7 , 1938 року народження, яка проживала за тією ж адресою, внаслідок чого заподіяв закриту черепно-мозкову травму з набряком-набуханням головного мозку, субарахноїдальним крововиливом, яка відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя і від якої ОСОБА_7 померла.
За даним фактом Прилуцьким РВП ГУНП в Чернігівській області 05 квітня 2023 року були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023270330000432, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
У цей же день за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, на підставі ст. 208 КПК України, був затриманий ОСОБА_6 .
Наступного дня ОСОБА_6 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя відповідно до вимог ст. 178 КПК України, перевіряє вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей та інші обставини, які забезпечать належну процесуальну поведінку особи під час досудового розслідування та судового розгляду.
Поняття «обґрунтованість підозри» включає існування фактів чи інформації, які надають підстави суду вважати, що підозрювана особа ймовірно вчинила правопорушення, та оголошення підозри у вчиненні кримінального правопорушення.
На початковій стадії досудового розслідування кримінально-процесуальний закон не вимагає від сторони обвинувачення доведення усіх елементів кримінального правопорушення, факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для засудження особи та ухвалення обвинувального вироку.
Слідчий суддя правильно встановив, що наведені у клопотанні слідчого доводи свідчать про обґрунтованість пред'явленої підозри та підтверджуються доказами, достатніми, на етапі досудового розслідування, для застосування запобіжного заходу.
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Ризик - це ймовірність того, що підозрюваний може ухилитися від кримінальної відповідальності та незаконно впливати на свідків.
Особливість запобіжних заходів полягає в тому, що вони застосовуються не за конкретну недобросовісну поведінку підозрюваного, а превентивно, як гарантія настання правосуддя в майбутньому. При цьому слід враховувати, що якась ймовірність того, що підозрюваний зможе спробувати ухилитись від відповідальності, існує завжди.
З матеріалів кримінального та судового проваджень вбачається, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні умисного кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких, за яке передбачено покарання до десяти років позбавлення волі, отже розуміючи невідворотність та тяжкість можливого покарання підозрюваний може ухилитися від явки до слідчого та суду.
Крім того, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення в період дії військового стану, в стані алкогольного сп'яніння по відношенню до своєї рідної матері, яка є особою похилого віку, з якою він проживав в одній квартирі та за повідомленнями свідків, з якою останнім часом вчиняв сварки на ґрунті зловживання алкоголем. Таким чином, при обранні більш м'якого виду запобіжного заходу, підозрюваний перебуватиме за місцем свого проживання, а фактично за місцем вчинення кримінального правопорушення, поруч з сусідами, які є свідками у даному кримінальному провадженні, що підвищує супінь настання зазначених у клопотанні слідчого та ухвалі слідчого судді ризиків його не процесуальної поведінки - тиск на свідків з метою зміни останніми своїх показань, створення штучних доказів своєї невинуватості, перешкоджання кримінальному провадженню.
При цьому, твердження сторони захисту про те, що підозрюваний не має наміру впливати на свідків та потерпілу, які вже були допитані та надали свої показання органу досудового розслідування, не заслуговують на увагу, як безпідставні.
На даний час досудове розслідування тільки розпочате, тому той факт, що свідки та потерпіла надали показання не може прийматись до уваги, оскільки свої висновки суд обґрунтовує виключно тими показаннями, які сприймає безпосередньо в судовому засіданні, показання надані під час досудового розслідування не приймаються до уваги, за виключенням випадків, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України.
Отже, на даному етапі досудового розслідування, слідчий суддя прийшов до вірного висновку, що встановлені обставини дійсно викликають підозру в тому, що ОСОБА_6 дотримуватиметься належної процесуальної поведінки та утворюють реальні ризики, про які вказали як слідчий у своєму клопотанні, так і прокурор у судовому засіданні, з чим погодився слідчий суддя та погоджується колегія суддів.
Відповідно до пункту 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, якщо цього вимагає суспільний інтерес.
У даному кримінальному провадженні ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого умисного кримінального правопорушення із застосуванням насильства до особи похилого віку (своєї матері), вчиненому в стані алкогольного сп'яніння, при тому, що наслідком його агресивної поведінки стала смерть потерпілої, саме в цьому полягає суспільний інтерес, що виправдовує відповідний відступ, який переважає над правами підозрюваного задля забезпечення безпеки суспільства та окремих його громадян від незаконного посягання на своє життя та здоров'я.
Отже, як слідчим у поданні, так і слідчим суддею в ухвалі, правильно названі та враховані наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а також вірно оцінені в сукупності усі обставини, на підставі яких був обраний запобіжний захід, особливо з врахуванням особи підозрюваного та його процесуальної поведінки, що узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини.
Підстав для сумнівів у правильності прийнятого рішення, колегія суддів не вбачає.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404-406, 407, 422, 424 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 07 квітня 2023 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, ОСОБА_6 , без змін.
Ухвала набуває законної після її постановлення й касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_10