Справа № 454/2313/22 Головуючий у 1 інстанції: Веремчук О.А.
Провадження № 33/811/546/23 Доповідач: Урдюк Т.М.
26 квітня 2023 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу адвоката Кошман Ірини Вадимівни в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Сокальського районного суду Львівської області від 17 листопада 2022 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень та позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 1рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 дохід держави 496 гривень 20 копійок судового збору.
Згідно з постановою судді, 26 серпня 2022 року о 00:55 год. в смт. Жвирка, вул. Мазепи, 11, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 21651», н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився із застосуванням приладу «Драгер», тест позитивний 0,30‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із рішенням судді суду першої інстанції, адвокат Кошман І.В. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, у якій просить постанову судді Сокальського районного суду Львівської області від 17 листопада 2022 року скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративне правопорушення.
Крім цього, адвокат Кошман І.В. подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Сокальського районного суду Львівської області від 17 листопада 2022 року, яке мотивує тим, що про наявність оскарженого рішення ОСОБА_1 дізнався лише 20 березня 2023 року. При цьому 21 березня 2022 року він призваний до мобілізації, що підтверджується довідкою Коломийського РТЦК та СП Івано-Франківської області від 22 березня 2023 року №315.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що оскаржена постанова є незаконною та необґрунтованою, винесеною без всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Зокрема, вказує на те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння взагалі не проводився, йому надали трубку, яка, на його думку, раніше вже використовувалась іншою особою, адже при ньому така не відкривалась. Після проходження огляду за допомогою драгера, ОСОБА_1 просив провести огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, однак його прохання було проігнороване.
Як зазначає апелянт, неналежне оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, враховуючи відсутність свідків указаної події та неповноцінну відеофіксацію, призводить до відсутності у діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також захисник звертає увагу, що ОСОБА_1 при складенні протоколу про адміністративне правопорушення не було роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП. При цьому від керування транспортним засобом ОСОБА_1 не був відсторонений.
У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник Кошман І.В., будучи належним чином повідомленими про час та місце проведення апеляційного розгляду, не з'явились. 26 квітня 2023 року на адресу Львівського апеляційного суду надійшло клопотання адвоката Кошман І.В. про розгляд справи у її відсутності та відсутності ОСОБА_1 . Крім цього, захисник зазначила, що викладені в апеляційній скарзі вимоги сторона захисту підтримує та просить їх задовольнити.
За наведеного апеляційний суд вважає за можливе провести апеляційний розгляд у відсутності учасників, що не з'явились.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд дійшов такого висновку
З огляду на те, що розгляд справи було проведено у відсутності ОСОБА_1 , у матеріалах справи відсутні дані про дату вручення копії постанови судді Сокальського районного суду Львівської області від 17 листопада 2022 року стороні захисту, апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин та такий підлягає поновленню.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Всупереч тверджень апеляційної скарги ці вимоги закону суддею першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок судді про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові.
Зокрема, такий висновок ґрунтується на даних, що зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №173229 від 26 серпня 2022 року (а.с. 1), згідно з яким водій ОСОБА_1 26 серпня 2022 року о 00:55 год. в смт. Жвирка, вул. Мазепи, 11, керував транспортним засобом «ВАЗ 21651», н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився із застосуванням приладу «Драгер», тест позитивний 0,30‰.
Підписати вказаний протокол, а також надати письмові пояснення з приводу обставин, що склалися, ОСОБА_1 відмовився, про що працівником поліції, на виконання вимог п. 10 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства юстиції 9 грудня 2020 року №4248/5, у протоколі серії ААД №173229 від 26 серпня 2022 року зроблено відповідний запис.
Викладені у протоколі обставини також підтверджуються наявним у матеріалах справи записом з камер спостереження патрульних, з якого слідує, що ОСОБА_1 погодився пройти та пройшов огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою пристрою «Drager Alcotest». Відповідно до роздруківки приладу «Drager 6810», прилад ARBL-0634, тест №6827 (а.с. 4) за результатом проведеного на місці зупинки транспортного засобу огляду в освідуваної особи ОСОБА_1 встановлено стан алкогольного сп'яніння 0,30‰, та актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 3), відповідно до даних якого огляд ОСОБА_1 проводився у зв'язку з виявленими ознаками: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова. З результатом 0,30‰ ОСОБА_1 був ознайомлений, однак відмовився підписати акт огляду у відповідній графі.
Покликання апелянта на відсутність доказів згоди водія з результатом пройденого огляду та його бажання пройти огляд у медичному закладі не ґрунтується на вимогах закону, оскільки проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі здійснюється лише у передбачених законом випадках. Так, п. 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 9 листопада 2015 року за №1452/735 встановлено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З наявного у матеріалах справи відеозапису з камер спостереження патрульних вбачається, що працівники поліції пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі, він погодився пройти огляд на місці зупинки. Після проходження огляду останньому повідомили результат його проходження, ОСОБА_1 незгоди з результатами огляду не висловив, бажання пройти огляд у медичному закладі не виявив.
При цьому не можуть бути взяті до уваги доводи апеляційної скарги стосовно того, що для проведення огляду ОСОБА_1 було використано вживаний мундштук («трубку», як зазначає апелянт), оскільки принцип застосування алкотестера при проходженні огляду передбачає використання саме індивідуального мундштука для кожної освідуваної особи, тобто такого, що раніше не використовувався іншою особою, аніж тою, яка проходить огляд на стан сп'яніння. Крім того, апеляційний суд бере до уваги, що у ОСОБА_1 не було жодних зауважень до наданого йому мундштука безпосередньо перед проходженням огляду та під час проходження такого. Висловлене в апеляційній скарзі твердження про те, що наданий ОСОБА_1 мундштук був вживаним є нічим не підтвердженим припущенням, а тому зазначені доводи апеляційний суд розцінює як обрану апелянтом лінію захисту.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що наявний в матеріалах справи відеозапис містить лише фрагменти події, то апеляційний суд зазначає, що для вирішення справи важливими є лише ті фактичні дані, зафіксовані за допомогою відеокамери поліцейського, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, або про протилежне. Відповідно до наданого відеозапису, на ньому, зокрема, відображено факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння та його результати.
Покликання апелянта на те, що протокол про адміністративне правопорушення було складено у відсутності свідків, до уваги апеляційним судом не береться, оскільки ст. 254 КУпАП, якою передбачено порядок складення протоколу про адміністративне правопорушення, такої вимоги не містить.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
З огляду на те, що під час проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським застосовувались спеціальні технічні засоби відеозапису, сам відеозапис долучений до протоколу про адміністративне правопорушення, а тому у поліцейського був відсутній обов'язок щодо залучення свідків. Таким чином вимоги, встановлені ч. 2 ст. 266 КУпАП, працівниками поліції було дотримано.
Той факт, що ОСОБА_1 не був відсторонений від керування транспортним засобом не спростовує правильності висновків судді суду першої інстанції та не впливає на обсяг винуватості ОСОБА_1 .
Твердження апелянта про те, що працівниками поліції ОСОБА_1 не було роз'яснено його прав та обов'язків при складанні протоколу не є слушними, оскільки в протоколі зазначено, що ОСОБА_1 було роз'яснено зміст статті 63 Конституції України та його прав, передбачених статтею 268 КУпАП, про що також зазначено поліцейським СРПП відділення поліції №2 Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області В. Єрьоменком у рапорті від 26 серпня 2022 року (а.с. 6).
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність винесеної у справі постанови.
На переконання апеляційного суду, досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою, є належними та допустимими, та такими в повній мірі стверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При обранні ОСОБА_1 адміністративного стягнення суддя районного суду в оскаржуваній постанові в повній мірі врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність та наклав адміністративне стягнення відповідно до вимог ст. 33 КУпАП в межах безальтернативної санкції ч. 1 ст.130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено.
З огляду на зазначене, оскаржувана постанова судді є законною та обґрунтованою, а отже підстави для задоволення апеляційних вимог відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
поновити адвокату Кошман Ірині Вадимівні строк на апеляційне оскарження.
Постанову судді Сокальського районного суду Львівської області від 17 листопада 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін, апеляційну скаргу адвоката Кошман Ірини Вадимівні - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Львівського апеляційного суду Т.М. Урдюк