Ухвала від 26.04.2023 по справі 904/6691/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

26.04.2023 Справа № 904/6691/20 (910/18605/19)

м.Дніпро

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач), судді Мороз В.Ф., Верхогляд Т.А.,

секретар судового засідання Зелецький Р.Р.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника Генерального прокурора України на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2023р. у справі №904/6691/20(910/18605/19)

за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

до Приватного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс"

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2023р. (повне рішення складено - 24.01.2023р., суддя - Владимиренко І.В., м. Дніпро) у справі №904/6691/20 (910/18605/19) відмовлено у задоволенні позову Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до Приватного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" про визнання недійсним договору №151118КЗ від 21.06.2018р. Витрати по сплаті судового збору покладено на Генеральну прокуратуру України.

Заступник Генерального прокурора України подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2023р. у справі №904/6691/20(910/18605/19), ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги заступника Генерального прокурора задовольнити в повному обсязі.

Одночасно, в апеляційній скарзі прокурором заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи нових доказів, наданих разом з цією скаргою, а саме: копії висновку експерта від 23.12.2022 №7991-7994 та дозволу на використання відомостей, що містяться в матеріалах кримінального провадження №52019000000000521 від 02.02.2023 №16-20029-19.

В обґрунтування цього клопотання прокурор послався на те, що дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування надано прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора датований 02.02.2023р., тобто після закінчення визначеного процесуальним законом строку подання доказів у справі.

14.03.2023р. Акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" подано до суду клопотання, в якому банк просить закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника Генерального прокурора України на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2023р. у справі №904/6691/20(910/18605/19).

Клопотання обґрунтовано тим, що АТ"Укрексімбанк" не є органом державної влади чи місцевого самоврядування і не є суб"єктом владних повноважень, а є юридичною особою приватного права і спроможний самостійно захистити в суді свої права та/або законні інтереси у разі їх порушення, за таких обставин відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави у цій справі в особі АТ"Укрексімбанк", а отже апеляційне провадження, з урахуванням п.2 ч.1 ст.264 ГПК України підлягає закриттю. Одночасно банк посилається на практику Верховного Суду у справі №924/674/21.

20.03.2023р. на адресу суду надійшли пояснення ліквідатора АТ"АК"Багдан Моторс" арбітражного керуючого Шимана Є.О. щодо клопотання банку про закриття апеляційного провадження, в яких йдеться про те, що у розумінні ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокуратурі заборонено пред"являти позов в інтересах державних компаній, юридичних осіб приватного права державної власності. В межах цієї справи представниками банку та АТ"АК"Богдан Моторс" неодноразово зазначалось про те, що АТ"Укрексімбанк" не є органом державної влади чи місцевого самоврядування і не є суб"єктом владних повноважень, тому, з урахуванням висновків Верховного Суду у складі об"єднаної палати Касаційного господарського суду у подібних відносинах, неможливе звернення прокурора із позовом в інтересах держави в особі суб"єкта, який не є суб"єктом владних повноважень.

11.04.2023р. на адресу апеляційного господарського суду надійшли заперечення прокурора на клопотання про закриття апеляційного провадження, які обґрунтовані тим, що питання наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі КМУ та АТ"Укрексімбанк" у цій справі вже підтверджено Центральним апеляційним господарським судом у постанові від 29.06.2022р. та Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 25.08.2022р.

Розглядаючи клопотання про долучення нових доказів, доданих прокурором до апеляційної скарги, колегія суддів враховує наступне.

Згідно зі ст. 269 ГПК України, якою встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Системний аналіз статей 80, 269 ГПК України свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов'язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом апеляційної інстанції доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи.

У даному випадку, прокурор звертаючись з апеляційною скаргою, просить долучити до матеріалів справи нові докази, а саме: висновок експерта від 23.12.2022р. №7991-7994 та дозвіл на використання відомостей, що містяться в матеріалах кримінального провадження №52019000000000521 від 02.02.2023р. №16-20029-19.

Між тим, вказані вище документи, враховуючи дати їх складення, не існували на момент звернення прокурора до суду з позовом у даній справі.

Крім того, прокурором не доведено неможливість подання висновку №7991-7994 від 23.12.2022р. до прийняття 20.01.2023р. оскаржуваного рішення, оскільки ним не надані докази, що позбавили його такої можливості. При цьому на момент складення цього експертного висновку, дозвіл на використання відомостей від 02.02.2023р., що містяться в матеріалах кримінального провадження у справі №910/18605/19 (у тому числі й відомостей, які містяться у висновку) не існував. Проте, прокурором не надано доказів вжиття заходів до отримання відповідного дозволу на використання відомостей кримінального провадження у даній справі до прийняття рішення судом першої інстанції.

За приписом ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних, зокрема, з невчиненням нею процесуальних дій.

Слід враховувати, що відсутність існування доказу на момент прийняття оскаржуваного рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

Принцип рівності сторін у процесі у розумінні "справедливого балансу" між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Прийняття судом апеляційної інстанції додатково поданих доказів без урахування наведених вище критеріїв у вирішенні питання про прийняття судом апеляційної інстанції таких доказів матиме наслідком порушення приписів ст.269 ГПК України, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність.

У даному випадку, задоволення клопотання прокурора про долучення доказів призведе до створення судом апеляційної інстанції нерівних умов, які будуть надавати одній зі сторін спору більш сприятливі умови для реалізації її процесуальних прав, що є порушенням принципу змагальності сторін (ч.1 ст. 13 ГПК України), а відтак у задоволенні клопотання прокурора про долучення доказів слід відмовити.

Розглядаючи клопотання банку щодо закриття апеляційного провадження, апеляційний господарський суд враховує наступне.

Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається ГПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Конституційні гарантії захисту прав та інтересів в апеляційній інстанції унормовано в главі 1 розділу І, главі 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного оскарження судових рішень у господарському судочинстві.

Згідно з ч.1 ст.264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо:1) після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги; 2) після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати; 3) після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

Щодо досліджуваної справи, то заявником не наведено підстав для закриття апеляційного провадження (перелік яких є визначеним та вичерпним), які передбачені ч.1 ст.264 ГПК України, а судом таких підстав не встановлено.

Доводи заявника про те, що у даному випадку відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави у цій справі в особі АТ"Укрексімбанк" не знайшли свого підтвердження.

Так, відповідно до ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Відповідно до ст. 129 Конституції України забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення є однією із засад судочинства, яка застосовується з дотриманням принципу верховенства права, змагальності, рівності всіх учасників перед законом і судом, розумності строків розгляду справи.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

У даному випадку, на час прийняття місцевим господарським судом оскаржуваного рішення наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та АТ"Укрексімбанк" у цій справі вже було підтверджено судами апеляційної та касаційної інстанції.

Крім того, як зазначено вище, оскаржуваним рішенням у даній справі прокурору було відмовлено у задоволенні його позову, пред"явленого в інтересах держави, а отже цим рішенням було вирішено питання про права, інтереси та (або) обов'язки останнього.

Також, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про прокуратуру" на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У справі, що розглядається позов заступником Генерального прокурора України подано в інтересах держави, у тому числі, в особі Кабінету Міністрів України, який є органом державної влади.

Таким чином, доводи заявника з посиланням на п.3 ч.1 ст.264 ГПК України є безпідставними та ґрунтуються на неправильному тлумаченні ним норм права.

Отже, підстави для закриття апеляційного провадження відсутні.

З огляду на викладене у задоволенні клопотання банку про закриття апеляційного провадження у даній справі слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 269, 281 ГПК України, апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання заступника Генерального прокурора України про долучення до матеріалів справи №904/6691/20(910/18605/19) нових доказів - відмовити.

У задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Заступника Генерального прокурора України на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2023р. у справі №904/6691/20(910/18605/19) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.О. Вечірко

Суддя В.Ф.Мороз

Суддя Т.А. Верхогляд