27.04.2023 року м.Дніпро Справа № 908/601/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузнецова В.О.,
суддів Мороза В.Ф., Коваль Л.А.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06.03.2023 (суддя Проскуряков К.В.) у справі
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАНА", м. Київ
до відповідача приватного підприємства «ВОЙНІКОВ І КО», м.Бердянськ, Запорізька область
про стягнення 388 868,01 грн
І. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.03.2023 у даній справі позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАНА" до приватного підприємства "ВОЙНІКОВ І КО" про стягнення 388 868,01 грн залишено без руху до закінчення періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні для можливості надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків шляхом направлення на адресу відповідача копії позовної заяви з додатками та надати докази направлення (фіскальний чек, поштова накладна, опис вкладення у цінний лист - в оригіналі).
Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що місцезнаходженням відповідача - приватного підприємства "Войніков і Ко" є м.Бердянськ, який знаходиться на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Таким чином, враховуючи місцезнаходження відповідача, позивач позбавлений можливості направити на поштову адресу відповідача копію позовної заяви з відповідними додатками до неї.
ІІІ. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи учасників справи
3.1 Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА", не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду скасувати та направити справу для подальшого розгляду в суд першої інстанції.
В обґрунтування своєї правової позиції заявник посилається на те, що в провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/14817/22 за позовом приватного підприємства "ВОЙНІКОВ І КО" до товариства з обмеженою відповідальністю "ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА" про визнання недійсною односторонню відмову від договору та внесення змін до договору. Зі змісту вказаної позовної заяви вбачається, що ПП "ВОЙНІКОВ І КО" отримано вимогу ТОВ "ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА" про дострокове припинення договору про фінансовий лізинг та позовну заяву у справі, що переглядається. При цьому ПП "ВОЙНІКОВ І КО" зазначено його електронну адресу для листування.
Скаржник вказує, що статтею 121 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" визначено порядок повідомлення про судові рішення учасників з тимчасово окупованих територій.
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви з чітко визначеним строком для забезпечення своєчасного вирішення судом спору. Натомість суд першої інстанції залишив без руху позовну заяву на невизначений термін (до закінчення періоду дії правового режиму воєнного стану).
Заявник апеляційної скарги стверджує, що прийняття господарським судом ухвали про залишення позовної заяви без руху без визначення часових параметрів вчинення сторонами процесуальних дій та розгляду справи грубо порушує право позивача на справедливий судовий розгляд та суперечить загальним засадам господарського судочинства.
3.2 Доводи інших учасників справи
Відзиву на апеляційну скаргу відповідачем не надано.
Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України).
ІV. Апеляційне провадження
4.1 Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2023 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Коваль Л.А., Мороз В.Ф.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.03.2023 відкладено вирішення питання щодо прийняття апеляційним господарським судом певного процесуального рішення з розгляду даної апеляційної скарги після надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.
10.04.2023 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи.
Ухвалою апеляційного господарського суду від 17.04.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06.03.2023 у справі; постановлено розгляд справи здійснити у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення (виклику) учасників справи.
17.04.2023 Центральним апеляційним господарським судом на офіційному веб-порталі Судової влади України розміщено оголошення про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.03.2023 у даній справі.
4.2 Стислий виклад обставин справи, встановлених судами
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАНА" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до приватного підприємства «ВОЙНІКОВ І КО» про стягнення 388 868,01 грн.
Позові вимоги обґрунтовані посиланням на порушення відповідачем умов договору фінансового лізингу №00018904 від 24.07.2019 щодо своєчасної оплати лізингових платежів.
4.3 Позиція апеляційного господарського суду у справі
Імперативними приписами ст.269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, розумні строки розгляду справи судом.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За змістом ч.1 ст.8 цього Закону ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Частиною 1 ст.7 Закону України " Про судоустрій і статус суддів" визначено, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення (ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов'язків, визначених процесуальним законом (ч.2 ст.9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Предметом апеляційного перегляду є ухвала господарського суду від 06.03.2023 в частині надання позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви до закінчення періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні.
Частиною другою ст.254 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених ст.255 цього кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені ст.255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Отже, перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, наведений у статті 255 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним.
Відповідно до ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Отже наведеною правовою нормою встановлено максимальний десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.
У даному випадку судом першої інстанції в порушення наведених правових норм під час постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху не встановлено максимальний десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, а зазначено про можливість усунення недоліків до закінчення періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні.
Наведене свідчить про фактичне зупинення судом першої інстанції провадження у даній справі до закінчення відповідних обставин.
Отже, у даному випадку предметом апеляційного оскарження є ухвала господарського суду про зупинення провадження у справі, оскарження якої передбачено приписами п.12 ч.1 ст.255 Господарського процесуального кодексу України (близький за змістом висновок викладено Верховним Судом у постанові від 07.12.2022 у справі №908/859/22).
Статтею 227 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках: 1) смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини опускають правонаступництво; 2) необхідності призначення або заміни законного представника учасника справи; 3) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції; 3-1) звернення обох сторін з клопотанням про зупинення провадження у справі у зв'язку з проведенням медіації; 4) прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді; 5) об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Відповідно до ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: 1) перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі; 2) призначення судом експертизи; 3) направлення судового доручення щодо збирання доказів у порядку, встановленому статтею 84 цього Кодексу; 4) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави; 6) прийняття ухвали про тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом; 7) перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. Суд не зупиняє провадження у випадку, встановленому пунктом 1 частини першої цієї статті, якщо відсутня сторона веде справу через свого представника.
Таким чином, Господарським процесуальним кодексом України не передбачено зупинення провадження у справі з підстав, вказаних в оскаржуваній ухвалі.
Колегія суддів звертає увагу, що згідно зі статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (ч.1 ст.10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану").
В той же час, відповідно до ч.1 ст.122 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Частинами 1 та 4 ст.26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
У даній справі відповідачем у справі є приватне підприємство "ВОЙНІКОВ І КО" місцезнаходженням якого є: вул.Консульська, буд.75-А, офіс 4, м.Бердянськ, Запорізька область, 71102.
Порядок повідомлення осіб, що знаходяться на тимчасово окупованій території врегульовано нормами ст.121 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".
Відповідно до частини першої статті 121 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
За приписами ч.7 ст.42 Господарського процесуального кодексу України якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи надсилати копії документів іншим учасникам справи, такі документи можуть направлятися вказаним особам з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в електронній формі, крім випадків, коли інший учасник не має офіційної електронної адреси.
З урахуванням наведеного позивач не позбавлений можливості надіслати копію позовної заяви та додані до неї документів відповідачу на його на офіційну електронну адресу.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що офіційна електронна адреса в розумінні Положення про ЄСІТС - сервіс електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції про надання позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви до закінчення періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні.
Крім того, вказане свідчить про порушення права позивача на справедливий судовий розгляд та суперечить загальним засадам господарського судочинства.
4.4 Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до п.4 ч.1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Частиною 3 статті 271 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів вважає, що аргументи, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду - скасуванню, з направленням справи до місцевого господарського суду для розгляду на стадію відкриття провадження у справі.
4.5 Розподіл судових витрат.
Приймаючи до уваги, що судом спір по суті не вирішено, колегія суддів не здійснює розподіл судових витрат відповідно до приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст.269, 275, 277, 280, 281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА" задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06.03.2023 у справі №908/601/23 скасувати.
Матеріали справи №908/601/23 надіслати до Господарського суду Запорізької області для розгляду на стадію відкриття провадження у справі.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий В.О.Кузнецов
Суддя Л.А.Коваль
Суддя В.Ф.Мороз