ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"25" квітня 2023 р. Справа №874/16/22
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі судді Мельника О.В.
при секретарі судового засідання Стафійчук К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт" про видачу наказу на примусове виконання рішення Третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті від 02.09.2022 (третейський суддя Ковалевич С.П.) у справі №1/07-2021 (провадження №874/16/22)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт"
до приватного підприємства "Виробничо-конструкторське об'єднання "МААНС"
про стягнення неустойки, витрат по оплаті третейського збору, витрат на професійну правничу допомогу
за участю представників:
позивача - Войцехівський О.В.,
відповідача - не з'явився,
Рішенням Третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті від 02.09.2022 у справі №1/07-2021 позов товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт" задоволено. Стягнуто з приватного підприємства "Виробничо-конструкторське об'єднання МААНС" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт" неустойку в сумі 190342,66 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 2472,45 грн. та 25000 грн. витрат на правничу допомогу.
26.09.2022 ТОВ "ЮТС-Агропродукт" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду із заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення Третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті від 02.09.2022 у справі №1/07-2021.
Водночас, приватне підприємство "Виробничо-конструкторське об'єднання МААНС" подало до суду позов про скасування вказаного рішення Третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті від 02.09.2022 у справі №1/07-2021, яку ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.09.2022 року у справі №874/12/22 прийнято до розгляду.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.09.2022 року у справі №874/16/22 заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт" про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду прийнято до розгляду. Провадження №874/16/22 зупинено до набрання законної сили ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду у справі №874/12/22 щодо задоволення або відмови в задоволенні заяви про скасування рішення Третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті від 02.09.2022 року у третейській справі №1/07-2021.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 у справі №874/12/22 заяву приватного підприємства "ВКО "МААНС" про скасування рішення Третейського суду при Рівненській ТПП у третейській справі №1/06-2021 задоволено, рішення Третейського суду при Рівненській ТПП від 02.09.2022 у третейській справі №1/07-2021 р. скасовано.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.03.2023 у справі №874/12/22 апеляційну скаргу ТОВ "ЮТС-Агропродукт" задоволено. Ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 у справі №874/12/22 скасовано та прийнято рішення про відмову у задоволенні заяви ПП "Виробничо-конструкторське об'єднання МААНС" про скасування рішення Третейського суду при Рівненській Торгово-Промисловій палаті від 02.09.2022 у справі №1/07-2021.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2023 поновлено провадження у даній справі №874/16/22, розгляд заяви ТОВ "ЮТС-Агропродукт" призначено до розгляду.
У судове засідання, яке відбулося 25.04.2023 року, відповідач не забезпечив явку повноважного представника, однак подав клопотання про відкладення розгляду справи.
В обґрунтування свого клопотання представник відповідача вказує, що станом на 25.04.2023 в електронному суді відсутні матеріали третейської справи №1/07-2021, проте представник відповідача задля належного захисту інтересів ПП "ВКО "МААНС" має намір ознайомитись з матеріалами справи №1/07-2021 та справи №874/16/22. З огляду на що просить витребувати у Третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті матеріали справи №1/07-2021 на підставі ч.2 ст.354 ГПК України. Крім того, вказує, що в судове засідання представник відповідача, адвокат Корень О.М. не зможе прибути до суду, оскільки здійснює догляд за малолітнім сином, який хворіє, про що надається довідка.
Розглядаючи подане клопотання, суд зазначає, що за змістом ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Водночас, суд зауважує, що норми чинного законодавства не обмежують представництво сторін конкретними особами, відтак, у відповідача була можливість забезпечити участь іншого представника, для захисту своїх прав, при розгляді даної справи.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У п.35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" ("Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989 вказано, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
З огляду на вказане, зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про час і місце розгляду заяви, приймаючи до уваги ст.354 ГПК України щодо строків розгляду заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду, враховуючи, що явка учасників справи в судове засідання обов'язковою не визнавалася, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ПП "ВКО "МААНС" про відкладення судового засідання та відповідно можливість розгляду заяви за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Крім того, суд звертає увагу, що станом на час розгляду заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду матеріали третейської справи №1/07-2021 надійшли до Північно-західного апеляційного господарського суду, а відтак відповідне клопотання відповідача не підлягає до задоволення.
04.04.2023 року ПП "Виробничо-конструкторське об'єднання МААНС" також подано клопотання про зупинення провадження у справі №874/16/22. В обґрунтування вказаного клопотання заявник зазначає, що на розгляді Господарського суду Одеської області знаходиться справа №916/428/23 про визнання третейського застереження у п.7.1 договору поставки, укладеного між ТОВ "ЮТС-Агропродукт" та ПП "ВКО "МААНС" недійсним. Вважає, що справа №874/16/22 та справа №916/428/23 є взаємопов'язані, адже вирішення спору у справі №916/428/23 матиме безпосередній вплив на розгляд цієї справи, а тому з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи №874/16/22 є необхідним зупинити провадження у даній справі.
Суд, розглянувши клопотання ПП "Виробничо-конструкторське об'єднання МААНС" про зупинення провадження у справі, вважає за необхідне зазначити наступне.
Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульованого нормами статей 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов'язаний та має право зупинити провадження у справі.
За змістом п.5 ч.1 ст.227 ГПК України господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов'язаний з'ясовувати: 1) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи (аналогічний висновок викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.09.2019 у справі №922/1962/17, від 17.12.2019 у справі №917/131/19).
При цьому, сам факт пов'язаності двох справ не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у справі. Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для цього господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.
Також слід зауважити, що зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього.
Подібний правовий висновок викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №904/3935/18, від 29.04.2020 у справі №903/611/19, від 18.05.2020 у справі №905/1728/14-908/4808/14.
Натомість необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Водночас, суд враховує, що станом на день розгляду даної заяви третейське застереження у п. 7.1 договору поставки не визнано недійсним, а тому в силу ст. 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину.
З огляду на викладене, суд вважає, що матеріали даної справи містять усі необхідні документи для встановлення обставин (фактів), які є предметом судового розгляду, та можуть бути в повному обсязі самостійно встановлені судом у даній справі. При цьому, клопотання про зупинення провадження у даній справі не містить доказів неможливості розгляду цієї справи до вирішення вказаної заявником справи №916/428/23, що суперечить вимогам п.5 ч.1 ст.227 ГПК України.
За таких обставин, враховуючи, що заявником не доведено обставин об'єктивної неможливості розгляду даної справи до розгляду справи №916/428/23, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування положень п.5 ч.1 ст.227 ГПК України та відповідно зупинення провадження у даній справі до вирішення справи №916/428/23, з огляду на що клопотання заявника не підлягає до задоволення.
Суд також звертає увагу, що у разі визнання третейського застереження у п.7.1 договору поставки, укладеного між ТОВ "ЮТС-Агропродукт" та ПП "ВКО "МААНС" недійсним, сторони не позбавлені права звернутись до суду з відповідною заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у порядку ст.320-321 ГПК України.
Крім того, аргументи відповідача, викладені в клопотанні про зупинення, щодо підстав нікчемності третейської угоди через недодержання правил її укладення у зв'язку із не ознайомленням останнього з Регламентом Третейського суду, суд оцінює критично, оскільки укладаючи договір, який містить третейське застереження, відповідач погодив, зокрема, порядок розгляду спору Третейським судом відповідно до Регламенту цього суду, тому, добросовісно користуючись своїми правами, не був позбавлений права ознайомитися як з Регламентом Третейського суду, так із передбаченим ним порядком визначення кількісного та персонального складу третейського суду та зі списком третейських суддів.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду від 11.04.2023 року у справі №874/13/22.
Суд також вважає за необхідне вказати наступне.
Відповідно до ч.1, 2 ст.43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав.
Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (постанова Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №910/1873/17).
Зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа реалізує свої процесуальні права і вчиняє передбачені процесуальним законодавством процесуальні, дії, але робить це на шкоду іншим особам, з метою, яка не співпадає з завданням господарського процесу, визначеним у ст.2 ГПК (справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави).
З огляду на викладене, сторони повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, сумлінно та чесно діяти при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження, оскільки зловживаючи своїми процесуальними правами до учасників судового процесу можуть бути застосовані заходи процесуального примусу у порядку ст.43, 131-135 ГПК України.
Розглянувши матеріали третейської справи, дослідивши доводи, викладені в заяві про видачу наказу на примусове виконання рішення Третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті від 02.09.2022 у справі №1/07-2021 та вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для її задоволення, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов наступного висновку.
10.06.2021 року між приватним підприємством "Виробничо-конструкторське об'єднання "МААНС" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" (покупець) укладено договір поставки №06-М-210610/10.
Відповідно до п.7.1 договору, усі спори, розбіжності, вимоги і претензії, що виникли з цього договору або у зв'язку з ним, в тому числі, але не виключно, щодо його тлумачення, виконання, порушення, припинення підлягають остаточному розгляду в Третейському суді при Рівненській торгово-промисловій палаті, місцезнаходження якого за адресою: 33028, м. Рівне, вул. Гетьмана Мазепи, буд.19 (далі - Третейський суд) відповідно до Регламенту зазначеного суду.
На підставі цієї третейської угоди підлягають розгляду також будь-які інші суперечки між сторонами, які не виникають з зазначеного у попередньому абзаці цього пункту договорі, але є наслідком визнання цього договору недійсним, або таким, що не був укладений.
Сторони дійшли до взаємної згоди про те, що третейський розгляд здійснюється Третейським судом, в складі одного третейського судді, який призначається в порядку, передбаченому Регламентом зазначеного суду.
Про місце проведення третейського розгляду сторони повідомляються ухвалою суду. Мова третейського розгляду українська.
Сторони не вважають за необхідне ведення протоколу засідання Третейського суду.
Сторони дійшли згоди, що у випадку неявки сторін або однієї сторони на засідання Третейського суду суддя може розглянути спір без участі сторони (сторін) за наявними у справі документами (доказами).
У разі неявки відповідача до суду він має право подати до суду письмовий відзив.
Рішення Третейського суду буде остаточним і обов'язковим для сторін.
Сторони зобов'язуються добровільно виконувати рішення Третейського суду, без будь-яких зволікань чи застережень.
Сторони вважають такими, що отримані в день такої доставки, виклик на судове засідання представників сторін, витребування додаткових документів та письмових матеріалів, тощо, направлений Третейським судом сторонам на їх електрону адресу, СМС-повідомлення на номер мобільного телефону, кур'єрським поштовим повідомленням Укрпошти та інших операторів зв'язку, повідомлення на вайбер, вацап, телеграм, телефонограмою чи в інший спосіб на вказані в договорі (контракті) або відзиві засоби зв'язку та номера телефонів представників сторін.
Сторони дійшли згоди, що у разі заміни кредитора, або, боржника у зобов'язанні за згодою сторін, останній повинен повідомити нового кредитора, або боржника про існування даного Третейського застереження.
Ця угода укладена Сторонами на підставі й у відповідності зі статтями 1, 5, 6, 12 Закону України "Про третейські суди" від 11.05.2004, ст. 212, 626-628 Цивільного кодексу України.
Отже, сторони уклали третейську угоду у формі третейського застереження в договорі поставки та погодили передачу будь-якого спору, що виникне на підставі вказаного договору на розгляд Третейському суду при Рівненській торгово-промисловій палаті у відповідності до Регламенту зазначеного суду.
Рішенням Третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті від 02.09.2022 у справі №1/07-2021 позов товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт" задоволено. Стягнуто з приватного підприємства "Виробничо-конструкторське об'єднання МААНС" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт" неустойку в сумі 190342,66 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 2472,45 грн. та 25000 грн. витрат на правничу допомогу.
Третейський суд при Рівненській Торгово-Промисловій палаті вирішив господарський спір в межах своєї компетенції відповідно до ст.27 Закону України "Про третейські суди" та відповідно до третейської угоди.
Рішення третейського суду оскаржувалось відповідачем ПП "Виробничо-конструкторське об'єднання "МААНС", і постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.03.2023 року у справі №874/12/22 встановлено законність рішення Третейського суду при Рівненській Торгово-Промисловій палаті від 02.09.2022 у справі №1/06-2021.
Верховний Суд зауважив, що відповідач під час розгляду заяви про скасування рішення третейського суду не довів наявність передбачених ч.2 ст.350 ГПК України та ч.3 ст.51 Закону України "Про третейські суди" правових підстав для скасування оскаржуваного ним рішення третейського суду. Відтак, дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги ТОВ "ЮТС-Агропродукт" та відповідно про скасування ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 на підставі ч.2 ст.277 ГПК України із прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду.
При розгляді вказаної справи Верховним Судом встановлено, що відповідний спір переданий сторонами на розгляд третейського суду шляхом вчинення третейського застереження безпосередньо в договорі, підстави для висновку про недійсність якого в матеріалах справи відсутні. При ухваленні оскаржуваного рішення третейський суд не вирішував питання, які виходять за межі третейської угоди, а також питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Аналізуючи встановлені обставини справи та надаючи їм оцінку при вирішенні питання можливості видачі наказу на примусове виконання рішення Третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті від 02.09.2022 у справі №1/07-2021, суд враховує наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону України "Про третейські суди" (далі - Закон) сторони, які передали спір на вирішення третейського суду, зобов'язані добровільно виконати рішення третейського суду без будь-яких зволікань чи застережень.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим Законом.
За приписами ч.1 ст.55 Закону рішення третейського суду виконуються зобов'язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні.
У відповідності до ч.1 ст.57 Закону рішення третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
У разі, коли рішення третейського суду не виконується добровільно зобов'язаною цим рішенням стороною, інша сторона може подати до компетентного суду заяву про видачу виконавчого документа, яким у господарському судочинстві згідно зі ст.327 ГПК України та п.1 ч.1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" є наказ.
Згідно з ч. 2 ст. 57 Закону виконавчий документ, виданий на підставі рішення третейського суду, може бути пред'явлений до примусового виконання в строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження".
За умовами ч. 1 ст. 56 Закону заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом. Така заява підлягає розгляду компетентним судом протягом 15 днів з дня її надходження до суду. Про час та місце розгляду заяви повідомляються сторони, проте неявка сторін чи однієї із сторін не є перешкодою для судового розгляду заяви.
Заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом (ч. 2 ст. 352 ГПК України).
Частиною 3 ст.354 ГПК України передбачено, що при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 355 цього Кодексу.
Відповідно до норм чинного законодавства при розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, визначених ст.56 Закону та ст.355 ГПК України.
При розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд зобов'язаний перевірити наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі виконавчого документа незалежно від наявності заперечень іншої сторони. Якщо сторона, на користь якої винесено рішення третейського суду, звернулася із заявою про видачу виконавчого документа, а інша сторона проти цього не заперечує, це не звільняє господарський суд від обов'язку перевірити наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі виконавчого документа.
Статтею 355 ГПК України встановлено підстави для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду.
Крім того, відповідно до ч.6 ст.56 Закону України "Про третейські суди", яка кореспондується зі ст.355 ГПК України, компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, якщо:
1) на день прийняття рішення за заявою про видачу виконавчого документа рішення третейського суду скасовано компетентним судом;
2) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
3) пропущено встановлений цією статтею строк для звернення за видачею виконавчого документа, а причини його пропуску не визнані судом поважними;
4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
5) третейська угода визнана недійсною компетентним судом;
6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16-19 цього Закону;
7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, які не передбачені законами України;
8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу компетентного суду відповідну справу;
9) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Враховуючи викладене, досліджуючи та аналізуючи матеріали справи, судом не встановлено обставин, які відповідно до ст.355 ГПК України та ч.6 ст.56 Закону України "Про третейські суди", перешкоджали б задоволенню заяви та видачі наказу на виконання рішення третейського суду.
Крім того, докази добровільного виконання рішення третейського суду про видачу наказу в матеріалах справи відсутні та сторонами на час розгляду заяви не надано.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про задоволення заяви ТОВ "ЮТС-Агропродукт" про видачу наказу на примусове виконання рішення Третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті від 02.09.2022 у справі №1/07-202.
Згідно з ч.5 ст.356 ГПК України ухвала суду за наслідками розгляду заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до норм статті 129 ГПК України, сплачена заявником сума судового збору в розмірі 1240,50 грн. за результатом розгляду заяви ТОВ "ЮТС-Агропродукт" покладається на боржника, оскільки звернення заявника до суду з відповідною заявою обумовлено тим, що рішення Третейського суду боржником не виконано добровільно.
Керуючись статтями 129, 234, 354, 356 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд
1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт" про видачу наказу на примусове виконання рішення Третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті від 02.09.2022 у справі №01/07-2021 задоволити.
2. Видати наказ на примусове виконання рішення Третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті від 02.09.2022 у справі №01/07-2021 наступного змісту:
"Стягнути з приватного підприємства "Виробничо-конструкторське об'єднання "МААНС" (35705, Рівненська обл., Здолбунівський р-н, м.Здолбунів, вул.Грушевського, буд.28, ідентифікаційний код 36921697) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт" (74360, Херсонська обл., Бериславський р-н, с.Новорайськ, вул.Промислова, буд.3, ідентифікаційний код 41101589) неустойку в сумі 190342,66 грн. (сто дев'яносто тисяч триста сорок дві гривні шістдесят шість копійок), витрати по сплаті судового збору в сумі 2472,45 грн. (дві тисячі чотириста сімдесят дві гривні сорок п'ять копійок) та 25000,00 грн. (двадцять п'ять тисяч) витрат на правничу допомогу".
3. Стягнути з приватного підприємства "Виробничо-конструкторське об'єднання "МААНС" (35705, Рівненська обл., Здолбунівський р-н, м.Здолбунів, вул.Грушевського, буд.28, ідентифікаційний код 36921697) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт" (74360, Херсонська обл., Бериславський р-н, с.Новорайськ, вул.Промислова, буд.3, ідентифікаційний код 41101589) витрати по сплаті судового збору за подання заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення в сумі 1240,50 грн. (одна тисяча двісті сорок гривень п'ятдесят копійок).
4. Відповідні накази видати після набрання ухвалою законної сили.
5. Ухвалу може бути оскаржено до Верховного Суду в апеляційному порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом для оскарження рішення суду першої інстанції.
6. Ухвала суду за наслідками розгляду заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено 26.04.2023 року
Суддя Мельник О.В.