26 квітня 2023 року
справа № 380/15279/22
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач) з такими вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №134750004641 від 13.07.2022 про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у призначені пенсії за віком, відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із змінами;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 20.05.1989 по 01.03.1993 у кооперативі «Прогрес»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.07.2022 про призначення пенсії за віком, відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із змінами з урахуванням страхового стажу в період роботи з 20.05.1989 по 01.03.1993 у кооперативі «Прогрес».
В обгрунтування позовних вимог зазначає, що 05.07.2022 звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про призначена пенсії за віком. За результатами розгляду його заяви орган ПФУ прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії №134750004641 від 13.07.2022, не зарахував до загального страхового стажу період роботи з 20.05.1989 по 01.03.1993, оскільки відсутня дата наказу про прийняття на роботу, чим порушено вимоги Інструкції ведення трудових книжок працівників. Орган ПФУ обчислив страховий стаж позивача в розмірі 18 років 11 місяців 03 дні та вказав, що ОСОБА_1 набуде право на пенсійну виплату після досягнення 65-річного віку з 02.01.2026. Позивач вважає це рішення відповідача протиправним, оскільки має право на призначення пенсії відповідно до частини другої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) після досягнення 63 річного віку починаючи з 02.01.2024 з урахуванням наявності в нього страхового стажу більше ніж 23 роки 8 місяців.
Ухвалою від 23.02.2023 суд залучив до участі у справі в якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, яке приймало рішення про відмову в призначенні пенсії (а.с. 32).
Відповідач, ГУ ПФУ у Львівській області позов не визнає. Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (а.с. 24-29), просить суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі. Повідомив, що 05.07.2022 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком. За принципом екстериторіальності документи передані на розгляд ГУ ПФУ в Кіровоградській області. ГУ ПФУ в Кіровоградській області за результатом розгляду поданих документів прийняло рішення №134750004641 від 13.07.2022 про відмову у призначенні пенсії; до страхового стажу не зарахований період позивача з 20.05.1989 по 01.03.1993, оскільки відсутня дата наказу про прийняття на роботу, чим порушено вимоги Інструкції ведення трудових книжок працівників. Відповідач посилається на норми статті 26 Закон №1058-IV та вказує, що необхідний страховий стаж для призначення пенсії за віком (у 60 років) становить 28 років. На момент подання заяви про призначення пенсії вік позивача становить 61 рік 6 місяців 04 дні, страховий стаж 18 років 11 місяців 03 дні, що є недостатнім для призначення пенсії відповідно до статті 26 Закон №1058-IV.
Відповідач, ГУ ПФУ в Кіровоградській області позов не визнає з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с. 35-37), просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Зазначив, що до страхового стажу не зараховано період роботи по трудовій книжці з 20.05.1989 по 01.03.1993, оскільки відсутня дата наказу про прийняття на роботу. Відповідач вважає, що ГУ ПФУ в Кіровоградській області правомірно прийняло рішення №134750004641 від 13.07.2022 про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у призначені пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058-IV.
Суд з'ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) є громадянином України, що підтверджується його паспортом громадянина України.
05.07.2022 ОСОБА_1 звернувся до органу ПФУ із заявою, просив призначити пенсію за віком.
13.07.2022 ГУ ПФУ в Кіровоградській області прийняло рішення №134750004641, відповідно до котрого відмовило ОСОБА_1 в призначенні пенсії. В рішенні відповідач зіслався на норми статті 26 Закону №1058-IV, відповідно до яких право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу, в період з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років. В рішенні також вказано, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 18 років 11 місяців 03 дні, а орган ПФУ відмовив зарахувати період роботи ОСОБА_1 з 20.05.1989 по 01.03.1993 до страхового стажу, оскільки в записі в трудовій книжці відсутня дата наказу про прийняття на роботу, чим порушено вимоги Інструкції ведення трудових книжок працівників. Як наслідок такого обчислення стажу орган ПФУ на підставі частини третьої статті 26 Закон №1058-IV вказав, що право на пенсійну виплату заявник набуде після досягнення 65 річного віку з 02.01.2026 (а.с. 38).
При прийнятті рішення суд керується такими нормами права:
Стаття 46 Конституції України закріплює право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до статті 9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною першою статті 44 Закону №1058-IV визначено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Призначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.
Частиною другою статті 26 Закону №1058-IV визначено, що у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року.
Частиною третьою статті 26 Закону №1058-IV визначено, що у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 15 до 23 років.
Відповідно до пункту 12 Положення про Пенсійний фонд України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» правління Пенсійного фонду України затвердило Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління ПФУ від 07.07.2014 №13-1) (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до пункту 1.1. Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Документи, необхідні для призначення пенсії, наведені в розділі ІІ Порядку № 22-1.
Пунктом 4.1 розділу IV Порядку №22-1 визначено, що заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший […] приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Пунктом 4.2 розділу IV Порядку №22-1 визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (пункт 4.7. розділу IV Порядку №22-1).
Відповідно до пункту 4.8 розділу IV Порядку №22-1 заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Про захист персональних даних». Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій. Документи, що надійшли у паперовій формі, обробляються, реєструються та зберігаються в органі, що призначає пенсію, за правилами, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності».
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На час виникнення спірних правовідносин (20.05.1989 - 01.03.1993, вчинення записів 7-9 трудової книжки позивача) чинною була Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затв. постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162, в редакції постанови Держкомпраці СРСР від 02.08.1985 №252 (далі - Інструкція №162). Відповідно до пункту 1.1 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівників та службовців.
Заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства у присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу. До трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийняття на роботу, переведення на іншу роботу, звільнення.
Відповідно до пункту 2.3 Інструкції №162 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів.
У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується адміністрацією того підприємства, де було зроблено відповідний запис. Адміністрація за новим місцем роботи зобов'язана надати працівнику в цьому необхідну допомогу (пункт 2.5. Інструкції №162).
Відповідно до п. 2.13 в графі 3 розділу «Відомості про роботу» у виді заголовка пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком в графі 1 ставиться порядковий номер запису, в графі 2 зазначається дата прийняття на роботу.
Якщо працівнику в період роботи присвоювався новий розряд, про це у встановленому порядку проводиться відповідний запис. У графі 3 пишеться: «Прийнятий або призначений в такий-то цех, відділ, підрозділ, ділянку, виробництво» із зазначенням їх конкретного найменування, а також найменування роботи, професії або посади і присвоєного розряду.
Пунктом 2.26. визначено, що запис про звільнення в трудовій книжці працівника здійснюється з дотриманням наступних правил: в графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; в графі 3 - підстава звільнення; у графі 4 - зазначається, на підставі чого внесений запис, - наказ (розпорядження), його дата і номер. Днем звільнення вважається останній робочий день.
При звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження і заохочення, внесені в трудову книжку за час роботи в даному підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (абзац перший пункту 4.1. Інструкції №162).
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Кабінет Міністрів України затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №637 від 12.08.1993 (далі - Порядок №637).
Відповідно до пункту 1 Порядку №№637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 N58 затверджена Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників (далі - Інструкція №58). Відповідно до приписів цієї Інструкції:
1.1. Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
2.3. Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
2.4. Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
2.6. У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
2.7. У разі необхідності власник або уповноважений ним орган видає працівникам на їх прохання завірені виписки з трудових книжок відомостей про роботу.
2.8. Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м.Києва, держархівом м.Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму.
Вирішуючи спір по суті, суд керується такими мотивами:
05.07.2022 ОСОБА_1 звернувся до органу ПФУ у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком. На момент звернення із цією заявою заявник мав вік, що становить повних 61 рік. ГУ ПФУ у Львівській області скерувало матеріали для вирішення питання щодо заяви ОСОБА_1 до підрозділу ГУ ПФУ в Кіровоградській області, визначеного за принципом екстериторіальності.
ГУ ПФУ в Кіровоградській області прийняло рішення №134750004641 від 13.07.2022), в якому:
- відмовило в зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 20.05.1989 по 01.03.1993 (оскільки відсутня дата наказу про прийняття на роботу, чим порушено вимоги Інструкції ведення трудових книжок працівників) та як наслідок такого рішення обчислило страховий стаж заявника в розмірі 18 років 11 місяців 03 дні;
- відмовило ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком з мотивів недостатності страхового стажу (в його віці необхідний страховий стаж становить не менше 28 років);
- визначило, що право на пенсійну виплату заявник набуде після досягнення 65 річного віку з 02.01.2026 (а.с. 38).
Отже, в предмет спору в цій справі входять такі питання:
- щодо зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періоду роботи з 20.05.1989 по 01.03.1993;
- щодо правильності визначення органом ПФУ віку заявника та дати, з якої йому слід призначити пенсію за віком (з огляду на його страховий стаж);
- щодо наявності правових підстав для призначення пенсії за віком на підставі заяви від 05.02.2022.
Відповідно до записів трудової книжки (запис №7,8,9, а.с. 10звор.) 20.05.1989 ОСОБА_1 прийнятий на роботу в члени кооперативу «Прогрес» робітником суміжних спеціальностей на підставі наказу №1-14 (запис 7); 10.08.1989 присвоєний V розряд оздоблювальника на підставі наказу №1-18; (запис №8) 01.03.1993 звільнений з роботи за переведенням у зв'язку із реорганізацією кооперативу на підставі наказу №1-2 від 01.03.1993 (запис №9). Ці записи засвідчені підписом голови кооперативу П.Смолярчуком та печаткою кооперативу. Записи №№7-8 у графі 4 трудової книжки не містять дати наказу, лише його номер.
З метою підтвердження періоду роботи з 20.05.1989 по 01.03.1993 в кооперативі «Прогрес» позивач почергово звертався до КУ «Об'єднаний трудовий архів Дубенського району Рівненської області», Дубеньскої міської ради.
Комунальна установа «Об'єднаний трудовий архів Дубенського району Рівненської області» Семидубської сільської ради листом №35/01-16 від 11.07.2022 повідомила, що установчі документи, документи з особового складу (кадрових питань) та з основної діяльності кооперативу «Прогрес» м. Дубно Рівненської області на зберігання в архів не надходили, тому немає можливості надати довідку щодо підтвердження трудового стажу, заробітної плати за період 20.05.1989 по 01.03.1993 ОСОБА_1 (а.с. 14). Дубенська міська рада листом №07-02-30/459-Т-576 від 18.07.2022 повідомила, що документи кооперативу «Прогрес» на державне зберігання до архіву відділу Дубенської міської ради не надходили, тому не видається можливим підтвердити трудовий стаж в кооперативі «Прогрес» (а.с. 15).
Норми чинної на період спірних правовідносин Інструкції №162 визначали, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів. В графі 3 розділу «Відомості про роботу» у виді заголовка пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком в графі 1 ставиться порядковий номер запису, в графі 2 зазначається дата прийняття на роботу. При звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження і заохочення, внесені в трудову книжку за час роботи в даному підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Як зазначив суд запис за порядковим номером №7,8 (20.05.1989 про прийняття на роботу в кооперативі «Прогрес» та 10.08.1989 присвоєння розряду) трудової книжки позивача здійснені з посиланням на накази №1-14, №1-18 відповідно, проте без зазначення дати прийняття таких наказів. Оцінюючи ці обставини суд зазначає, що записи №№7-9 про роботу позивача в кооперативі «Прогрес» вчинені чітко та не містять будь-яких виправлень, такі засвідчені підписом голови кооперативу та скріплені печаткою цього кооперативу. Та обставини, що записи №7-8 трудової книжки не містять дати наказу, на підставі якого вони вчинені не може ставитись у вину позивачу, оскільки обов'язок по внесенні даних до трудової книжки працівника покладається на адміністрацію підприємства/роботодавця, та не може бути підставою для не зарахування періоду роботи позивача в кооперативі «Прогрес» до його трудового/страхового стажу.
З цього приводу суд враховує численну та усталену практику Верховного Суду (постанови від 06.03.2018 у справі №754/14898/15-а, від 13.02.2020 №607/14668/16-а, від 11.05.2022 №120/1089/19-а) при розгляді аналогічних спорів: касаційний суд неодноразово вказував на те, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці чи інших документах, за внесення яких вона не була відповідальна. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займала особа у той чи інший період роботи, за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу. Такий підхід касаційного суду свідчить про те, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення особи її конституційного права на соціальний захист.
Тому суд оцінює як протиправні дії ГУ ПФУ в Кіровоградській області щодо відмови зарахувати період роботи ОСОБА_1 з 20.05.1989 по 01.03.1993 (3 роки 9 місяців 9 днів) в кооперативі «Прогрес». Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області №134750004641 від 13.07.2022 в частині незарахування до загального страхового стажу період роботи ОСОБА_1 в кооперативі «Прогрес» з 20.05.1989 по 01.03.1993. Належним способом захисту в цій частині є спонукання органу ПФУ зарахувати заявнику страховий стаж, оскільки належний облік страхового стажу застрахованої особи є її законним інтересом та підлягає судовому захисту. Разом з тим, ГУ ПФУ у Львівській області в цій частині є неналежним відповідачем, тому в задоволенні таких позовних вимог до нього слід відмовити з мотивів безпідставності.
Відповідно до норм статті 26 Закону №1058-IV право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення 60 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років (частина перша). У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року (частина друга).
На момент звернення із заявою про призначення пенсії за віком заявник мав вік повних 61 рік, тому для призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058-IV позивачу необхідно мати 28 років страхового стажу.
З огляду на те, що період роботи ОСОБА_1 в кооперативі «Прогрес» з 20.05.1989 по 01.03.1993 (3 роки 9 місяців 9 днів) підлягає зарахуванню до страхового стажу, загальний стаж страховий стаж позивача станом на дату звернення про призначення пенсії за віком складає менше 23 років: підтверджений органом ПФУ 18 років 11 місяців 03 дня та додатково підлягає зарахуванню 3 роки 9 місяців 9 днів на підставі цього рішення суду. Таким чином, підстав для призначення пенсії за віком з 22.07.2022 немає, право на призначення пенсії за віком позивач набуде після досягнення віку 63 роки з 02 січня 2024 року з урахуванням наявного стажу роботи більше 21 року.
Враховуючи ці висновки суду рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області №134750004641 від 13.07.2022:
- в частині відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком з 22.07.2022 є правомірним;
- в частині визначення віку та дати, з яких заявник набуде право на пенсійну виплату (після досягнення 65 річного віку з 02.01.2026) є протиправним.
Вимога позивача про зобов'язання ГУ ПФУ у Львівській області повторно розглянути заяву від 05.07.2022 про призначення пенсії за віком з урахуванням страхового стажу з 20.05.1989 по 01.03.1993 у кооперативі «Прогрес» за таких обставин не підлягає до задоволення, оскільки ніяким чином не призведе до захисту прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольни частково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 246 КАС України у разі необхідності в резолютивній частині рішення також вказується про порядок і строк його виконання. Для забезпечення ефективного відновлення прав позивача та з метою виконання цього рішення суду обов'язок щодо зарахування до загального страхового стажу періоду роботи ОСОБА_1 в кооперативі «Прогрес» з 20.05.1989 по 01.03.1993 слід покласти на територіальний орган ПФУ за місцем проживання заявника, тобто ГУ ПФУ у Львівській області.
Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України та враховуючи висновок суду про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , суд стягує на користь позивача суму сплаченого ним судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2, що прийняв оскаржене рішення.
Керуючись ст.ст. 9,19-20,22,25-26,90,139,229,241-246,250,251,255,295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №134750004641 від 13.07.2022 в частині, що стосується:
- відмови в зарахуванні періоду роботи з 20.05.1989 по 01.03.1993 в кооперативі «Прогрес» до загального страхового стажу ОСОБА_1 ;
- визначення віку та дати, з яких заявник набуде право на пенсійну виплату (після досягнення 65 річного віку з 02.01.2026).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до страхового стажу період роботи з 20.05.1989 по 01.03.1993 в кооперативі «Прогрес».
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, місто Кропивницький, вул.Соборна, буд. 7А; ідентифікаційний код 20632802) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 коп.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення до суду апеляційної інстанції. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Москаль Р.М.