справа№380/1311/23
про залишення позовної заяви без розгляду
25 квітня 2023 року
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М. розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про поновлення строку звернення до суду та клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позову приватного підприємства “Д.П. Інвест” до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, -
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства “Д.П. Інвест” до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Львівській області, з вимогами:
- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Відокремленого підрозділу Державної податкової служби Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7281839/30741934, №7281836/30741934, №7281840/30741934, №7281837/30741934, №7281838/30741934, №7281841/30741934 від 01.09.2022 р. про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 02.08.2021, №2 від 04.08.2021, №3 від 06.08.2021, №4 від 09.08.2021, №5 від 12.08.2021. №6 від 14.08.2021;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні Приватного підприємства “Д.П.ІНВЕСТ” №1 від 02.08.2021, №2 від 04.08.2021, №3 від 06.08.2021, №4 від 09.08.2021, №5 від 12.08.2021, №6 від 14.08.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання її на реєстрацію.
Ухвалою від 27.01.2023 суддя прийняла позовну заяву та відкрила спрощене позовне провадження в адміністративній справі, без повідомлення сторін.
Представник відповідача, Головного управління ДПС у Львівській області подав до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
Клопотання обґрунтоване тим, що позивач не погоджуючись із рішеннями про відмову у реєстрації податкових накладних від 01.09.2022, звернувся до ДПС України із скаргами. Рішеннями ДПС України від 26.09.2022 скарги позивача залишені без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін. З позовною заявою позивач звернувся до суду лише 23.01.2023. Таким чином, представник відповідача вважає, що позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду встановлений статтею 122 КАС України.
Представник позивача подав до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якого зазначає, що створена відповідачем-1 плутанина з врученням рішень про розгляд скарг, спричинила очікування позивачем факту реєстрації податкових накладних за результатом розгляду скарг, а, відповідно, і зволікання з поданням позовної заяви, яка була подана після закінчення 2022 року, коли стало зрозумілим, що відповідач не зареєструє податкові накладні в добровільному порядку.
Також вказує, що з 10.10.2022 енергетична система України була піддана масованим ракетним ударам зі сторони збройного агресора - російської федерації, що зумовило систематичні (планові) та аварійні відключення енергозабезпечення споживачів в т.ч. і ПП “Д.П.ІНВЕСТ”. Наведене є загальновідомим фактом та не потребує доведення. Вказане спричинило суттєві перешкоди у можливості в нормальний спосіб працювати з електронним кабінетом платника податків з метою формування доказової бази для позовної заяви та відслідковування факту реєстрації податкових накладних. Зокрема, постійно створювалася ситуація, коли немає енергопостачання, якщо воно є, то не працює мережа інтернет, або оголошена повітряна тривога, або не працює електронний кабінет платника податків тощо. Лише в січні 2023 року відімкнення світла припинилися, що і дало можливість здійснити підготовку позовної заяви та подати її до суду. В зв'язку зі збройною агресією російської федерації знизилася активність економіки України, порушилися господарські зв'язки ПП “Д.П.ІНВЕСТ”, що призвело до порушення фінансової стабільності Позивача та відсутності грошових коштів на оплату судового збору, що унеможливило подання адміністративного позову у раніший термін. Зокрема, згідно з ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а тому за обмеженого фінансового забезпечення діяльності позивача в першу чергу було здійснено виплату заробітної плати працівникам та сплата податкових зобов'язань, що підтверджується банківськими виписками.
Вирішуючи вказані клопотання, суд керується наступним.
За приписами ч. 1, 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 4 ст. 122 КАС України встановлено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 цієї статті рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 цієї статті визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Отже, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.
Водночас, пунктом 56.19 статті 56 ПК України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Суд також враховує правовий висновок судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду викладений у постанові від 11.10.2019 по справі № 640/20468/18, відповідно до якого рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
З матеріалів справи суд встановив, що позивач скористався процедурою адміністративного оскарження, передбаченою нормами Податкового кодексу України, та 14.09.2022 подав до Державної податкової служби України скарги на рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної, розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 01.09.2022 №7281839/30741934, №7281836/30741934, №7281840/30741934, №7281837/30741934, №7281838/30741934, №7281841/30741934.
За результатами розгляду скарг ДПС України прийняла рішення від 26.09.2022 № 47382/30741934/2, № 47376/30741934/2, № 47472/30741934/2, № 47368/30741934/2, № 47438/30741934/2, № 47423/30741934/2, про залишення скарг без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.
Пунктом 14 Порядку про розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11.12.2019, передбачено, що за результатами розгляду скарги комісія центрального рівня у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 Кодексу, у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу, надсилає платнику податку відповідне рішення.
Згідно з п. 42.4 ст. 42 ПК України визначено, що платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.
Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" та є доступним в електронному кабінеті.
Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
З долучених відповідачем копій квитанцій від 26.09.2022 вбачається, що позивач отримав рішення за наслідками розгляду його скарг 26.09.2022.
З огляду на системний аналіз вказаних норм права та зважаючи на встановлені судом обставини справи, зокрема те, що рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарг позивача на рішення про відмову у реєстрації податкових накладних доставлено позивачу в електронний кабінет, то належними датами вручення документів платнику податків є 26.09.2022.
Отже, з 26.09.2022 почався перебіг тримісячного строку для звернення до суду із цим позовом, визначеного абз. 1 ч. 4 ст. 122 КАС України.
Проте, позов поданий до суду позивачем 23.01.2023, тобто з пропуском визначеного абз. 1 ч. 4 ст. 122 КАС України тримісячного строку звернення до суду.
З урахуванням обставин, встановлених судом в цій справі, суд вважає зазначені в заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду твердження позивача про неотримання рішень Державної податкової служби України за результатами розгляду скарг безпідставними та необґрунтованими.
Щодо посилань представника позивача на пропущення строку розгляду скарг суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України (чинного на момент прийняття рішення за наслідками розгляду скарг) установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Так, відповідно, до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:
дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків;
строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов'язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені;
строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов'язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок.
Крім того п. 102.9 ст. 102 Податкового кодексу України встановлено, що на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Тобто перебіг строку щодо розгляду скарги на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних податковому органу було зупинено до припинення або скасування воєнного стану, отже такий строк не пропущений.
Також суд зазначає, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв'язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.
Вказана позиція узгоджується із позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 29.09.2022 у справі 500/1912/22.
Крім того, суд вважає, що відключення електроенергії також не є перешкодою для вчасного звернення до суду, починаючи з 26.09.2022.
Суд також звертає увагу, що позивач скористався можливістю оскаржити рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області до ДПС України під час дії воєнного стану, що свідчить про те, що можливість вчиняти активні дії з метою захисту власних прав у позивача була.
Щодо доводів позивача про поважність причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом, оскільки позивач не мав можливості сплатити судовий збір за подання позовної заяви, суд зазначає таке.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 дійшла висновку, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату.
Доводи позивача щодо неможливості сплатити судовий збір не є поважною причиною для поновлення строку звернення до суду, оскільки підприємство мало право звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Інших підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду позивачем не наведено.
Суд зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Натомість позивач не навів будь-яких конкретних обґрунтувань неможливості звернення до суду із вказаним позовом у встановлені законом строки, які могли б свідчити про поважність пропуску позивачем такого строку.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998, заява №28090/95, п.45).
У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25.01.2000, п. 33).
Згідно з пунктом 8 частини 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи зазначене, та те, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду, жодних причин, які об'єктивно ускладнювали або унеможливлювали реалізацію прав позивача у встановлений строк, позивач не навів і таких судом не знайшов, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Керуючись ст. ст. 9, 183, 44, 240, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд -
у задоволенні клопотання приватного підприємства «Д.П. Інвест» про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Клопотання представника Головного управління ДПС у Львівській області про залишення позову без розгляду - задовольнити.
Позов приватного підприємства “Д.П. Інвест” до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії - залишити без розгляду.
Повернути приватному підприємству "Д.П. Інвест" (вул. Лисенка, 29, м. Пустомити, Львівська область, 81100, ЄДРПОУ 30741934) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 32208,00 грн, сплачений за платіжним документом від 20.01.2023 № 41.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 25.04.2023.
Суддя Грень Н.М.