25 квітня 2023 року № 320/14938/21
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління ДПС у Київській області
до ОСОБА_1
про стягнення коштів,-
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Київській області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в рахунок погашення податкового боргу 19 883,96 грн.
Згідно відомостей управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради Київської області, наданих листом від 06.12.2021 №4413/01-16 на запит суду від 23.11.2021 щодо зареєстрованого місця проживання відповідача, підтверджено місце проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.
Позов мотивовано наявністю у відповідача податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування, та військового збору, що сплачується за результатами річного декларування, який виник у зв'язку з несплатою відповідачем узгодженого грошового зобов'язання із вказаного податку.
Відповідач правом подання відзиву не скористалась, інших заяв по суті справи відповідачем до суду не подано.
Згідно із частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив таке.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на час звернення до суду із цим позовом, відповідач має податковий борг із податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування у розмірі 15 295,35 грн. та з військового збору, що сплачується за результатами річного декларування у розмірі 4 588,61 грн.
Заборгованість з податку на доходи фізичних осіб та з військового збору, що сплачується за результатами річного декларування виникла внаслідок самостійно поданої до контролюючого органу декларації про майновий стан і доходи № 40797 від 30.06.2020, якою визначено суму податку, що підлягала сплаті до бюджету за 2019 рік на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування у розмірі 15 295,35 грн. та з військового збору, що сплачується за результатами річного декларування у розмірі 4588,61 грн.
Докази сплати зазначеної заборгованості в матеріалах справи відсутні.
У зв'язку з несплатою відповідачем грошових зобов'язань Головним управлінням ДПС у Київській області 07.10.2020 винесено податкову вимогу форми «Ф» №4340-13/1419, яку надіслано платникові податків.
Докази, які б підтверджували, що вказана податкова вимога відповідачем оскаржувалась у справі відсутні, відповідно, визначені у них зобов'язання є узгодженими.
Вказаний борг не був погашений відповідачем у добровільному порядку, що обумовило Головне управління ДПС у Київській області на звернення до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Також, підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на час звернення до суду із цим позовом, відповідач має податковий борг у розмірі 19883,96 грн.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (пункту 49.1 статті 49 Кодексу).
Згідно пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Відтак, сума податкових зобов'язань самостійно визначених платником податків в поданих деклараціях набула статусу податкового боргу.
Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до пункту 31.1 статті 31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
З метою погашення податкового боргу відповідачу направлялась податкова вимога форми «Ф» від 07.10.2020 №4340-13/1419. Зазначена вимога отримана відповідачем 21.10.2020, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
Згідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відтак, Податковим кодексом України не передбачено надіслання податкових вимог на кожну суму боргу.
При цьому відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Як встановлено частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Доказів оскарження податкової вимоги в судовому чи адміністративному порядку відповідач не надав
Також відповідачем не надано відзиву на адміністративний позов та/або доказів погашення (часткового погашення) суми боргу.
Станом на день розгляду справи сума податкового боргу відповідача в розмірі 19 883,96 грн є узгодженою та у встановлені законом строки не сплачена, тому відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України визнається сумою податкового боргу. Доказів зворотного матеріали справи не містять.
Відтак, суд доходить висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Київській області є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки позивачем не надано доказів понесення судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у Київській області задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг у розмірі 19 883,96 грн. (девятнадцять тисяч вісімсот вісімдесят три гривні дев'яносто шість копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.