Справа № 243/3038/22
Провадження № 2/243/284/2023
31 березня 2023 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Фаліна І.Ю.
за участю:
секретаря судового засідання Мірошниченко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовною заявоюОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Макаров Вадим Михайлович до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, треті особи: Перша бахмутська державна нотаріальна контора, Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом та стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом,
До Слов'янського міськрайонного суду Донецької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Макаров В.М. до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, треті особи: Перша бахмутська державна нотаріальна контора, Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом та стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом.
Позов обґрунтовує тим, що вона є донькою
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
23 листопада 2021 року позивачка звернувся до Першої бахмутської державної нотаріальної
контори для отримання спадщини. 27 січня 2021 року позивачка отримала свідоцтво про спадщину за законом зареєстрованим 27.01.2022 в реєстрі за № 2-30, відповідно до якого спадщина позивачки у вигляді недоотриманої пенсії спадкодавцем склала 385831,10 грн., як таке визначив відповідач у листі № 0500-1515-8/120192 від 07.12.2021 року. Так як позивачка мала сумнів, щодо розміру спадку у вигляді недоотриманої пенсії спадкодавцем у відповідача, на запит адвоката позивачки був отриманий лист відповідача № 0500-1502-8/39601 від 02.06.2022, відповідно до якого, сума недоотриманої пенсії спадкодавцем у відповідача склала 682911,48 грн. Тобто відповідач приховав майно - спадщину, яка належить позивачці відповідно у вигляді недоотриманої пенсії спадкодавцем у розмірі 297080,38 грн. Окрім того, так як відповідач вилучив у позивачки свідоцтво про право на власність за законом та взагалі відмовлявся надавати копії документів на запит позивачки від 28.05.2022, такі протиправні дії були визнані судом у судовому рішенні №
200/4041/22 від 05.09.2022 протиправними та зобов'язано було відповідача
надати позивачці відповіді (копії документів) на її запит.
Також, у судовому рішенні № 200/4041/22 від 05.09.2022 було доведено
судом, що спадкодавець недоотримав свою пенсію не з власної вини, а у зв'язку з
загальновідомими обставинами тимчасової втрати контролю з боку України над
територією. Тому суд дійшов висновку, що пенсія спадкодавця повинна бути
врахована відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону № 1058-IV, якою передбачено, що
нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмежень будь-яким строком за нарахуванням
компенсації втрати частини доходів. Так як сума спадщини фактично має розмір більший, ніж у свідоцтві про спадщину, позивачка мала намір звернутися до нотаріальної контори та якщо можливо, отримати свідоцтво про спадщину на додатково виявлене майно. Разом з тим, відповідно до листа Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) № 13229/30556/23/22/06.3 від 02.11.2022 Перша бахмутська державна нотаріальна контора з 08.06.2022 не здійснює свою нотаріальну діяльність. Діяльність зупинена. Взагалі всі державні нотаріуси вказаної нотаріальної контори звільнені з займаних посад. Документи, напрацьовані в нотаріальній конторі не були вивезені з адреси розташування нотаріальної контори у зв'язку з проведенням активних бойових дій і як наслідок спадкова справа № 877/2021 іншому нотаріусу або нотаріальній конторі, не передавалася.
Так як позивачка 23.11.2021 року звернулася до Першої бахмутської державної
нотаріальної контори, то відповідно до законодавства України не має права
та взагалі можливості отримати свідоцтво про право на спадщину у іншого нотаріуса.
У зв'язку з чим, просить суд визнати за нею в порядку
спадкування за законом право власності на спадкове майно, що належало померлій
особі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме
визнати право власності на спадкове майно що складається з сум недоотриманої
пенсії що залишилась недоотриманою за життя після смерті
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Головному управлінні Пенсійного фонду
України в Донецькій області в сумі - 297080,38 грн.;
стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
на користь позивачки суму недоотриманої пенсії після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 297080,38 грн.
та суму судового збору сплаченого за подання цього позову.
Ухвалою суду від 14.12.2022 було відмовлено в прийнятті до розгляду та повернуто представнику позивачки - адвокату Макарову Вадиму Михайловичу заяву про зміну предмету і підстав позову від 03.12.2022; прийнято до розгляду уточнену заяву представника позивачки - адвоката Макарова Вадима Михайловича від 04.12.2022 до заяви про зміну предмету і підстав позову в частині збільшення розміру вимог майнового характеру, які складають 682911,48 грн.
Позивачка та її представник - адвокат Макаров В.М., що діє на підставі ордеру про надання правничої (правової) допомоги серії АН № 1027056 від 04.02.2021 будучи належним чином повідомленими про дату, час та спосіб розгляду справи, в судовому засіданні участі не приймали. Позивачка в позовній заяві просила розглянути справу за її відсутності та її представника.
Представник відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, будучи належним чином повідомленим про дату, час та спосіб розгляду справи, в судовому засіданні участі не приймав, причину неявки суду не повідомив.
Разом з тим, від останнього 14.12.2022 надійшов до суду відзив на позов, в якому зазначено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на обліку в Головному управлінні і з дислокацією в м. Бахмут та отримував пенсію за віком, призначену відповідно до Закону №1058. Знятий з обліку у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 . За матеріалами електронної пенсійної справи виплата пенсійних коштів проведена по 31.05.2015. За життя ОСОБА_2 особисто за поновленням виплати пенсії не звертався.
Статтею 46 Закону №1058 передбачено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачується за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У грудні 2021 року на запит державного нотаріуса Першої Бахмутської державної нотаріальної контори Донецької області Ленченко Т.О. Головним управлінням надана довідка про суму недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 за період з 29.11.2018 по 31.12.2020 в розмірі 385831,10 грн. з урахуванням вимог статті 46 Закону №1058. За даними ІКІС ПФУ: Підсистеми «Звернення» 27.01.2022 року із заявою №917 щодо виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 звернулась ОСОБА_1 . За результатом розгляду наданих документів проведено нарахування суми недоотриманої пенсії в розмірі 361467,47 грн. за період з 26.01.2019 по 31.12.2020 з урахуванням вимог статті 46 Закону №1058. Механізм виплати пенсій, які не виплачено за період до місяця відновлення їх виплати внутрішньо переміщеним особам органами Пенсійного фонду України визначений «Порядком виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 №1165. Відповідно до Порядку 1165 пенсійні виплати за минулий період, у тому числі нараховані на виконання рішень суду, що набрали законної сили, проводяться отримувачам за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів Державного бюджету України на відповідний рік. Облік сум пенсійних виплат за минулий період ведеться територіальними органами Пенсійного фонду України, в яких особи перебувають на обліку як одержувачі пенсій, в базах даних одержувачів пенсій (електронних пенсійних справах) на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України про відновлення виплати пенсій, а також про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку із смертю пенсіонера з числа внутрішньо переміщених осіб або осіб, які проживали на тимчасово окупованій території України і не були взяті на облік як внутрішньо переміщені особи на контрольованій Україною території (за наявності нарахованих сум, що підлягають виплаті за період до місяця відновлення виплати пенсій або до місяця смерті особи), та у сформованому на їх підставі переліку отримувачів виплат за минулий період. Пенсійні виплати за минулий період згідно з Порядком 1165 проводяться щомісяця отримувачам, яких включено до переліку станом на 1 січня відповідного року. На забезпечення пенсійних виплат за минулий період щомісяця спрямовується частина бюджетних призначень, передбачених абзацом другим пункту 1 Порядку 1165, відповідно до бюджетного розпису. Відтак , оскільки звернення за одержанням недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 відбулось 27.01.2022, нараховані суми недоотриманої пенсії за період з 26.01.2019 по 31.12.2020 обліковані Головним управлінням та будуть включені до переліку отримувачів станом на 1 січня 2023 року. Виплата означених коштів буде проводитись після прийняття бюджету Пенсійного фонду України на 2023 рік в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.
Одночасно повідомляємо, що пенсійні кошти за період з 01.06.2015 по 25.01.2019 не нараховувались. З урахуванням викладеного, вважає, що оскільки Головним управлінням не допущені порушення при здійсненні владних повноважень відносно позивачки, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Крім того, 22.12.2022 відповідачем до суду також направлено відзив на позов, в якому зазначено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував на обліку в Головному управлінні як внутрішньо переміщена особа та отримував пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058. Виплата пенсії ОСОБА_2 здійснювалась за період з 01.08.2014 по 31.05.2015 через національного оператора поштового зв'язку. У виплатних відомостях по пенсійній справі ОСОБА_2 наявна позначка « Неоплата » за період з 01.06.2015 по 31.07.2015. Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596 визначає механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, об'єднаними управліннями, головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів, шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги в уповноважених банках. Відповідно до пункту 6 Порядку № 1596 одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка. Проте, постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2015 № 615 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596 та від 05.11.2014 № 637», що набрала чинності 27.08.2015, внесено зміни до пункту 6 Порядку № 1596 та визначено, що для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, які розташовані на лінії зіткнення, уповноваженим банком є АТ «Ощадбанк». Оскільки ОСОБА_2 не надана заява про відкриття поточного рахунку в АТ «Ощадбанк», з 01.08.2015 виплата пенсії була призупинена. Пунктом 1.1. Порядку № 22-1 передбачено, що заява про поновлення виплати пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб. Тобто, для поновлення виплати пенсії ОСОБА_2 необхідно було особисто звернутися до сервісного центру ПФУ та надати заяву, документ, що посвідчує особу, довідку про присвоєння РНОКПП, довідку про взяття на облік ВПО, заяву з реквізитами банківського рахунку тощо. Однак, після призупинення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_2 за поновленням виплати пенсії у встановленому законом порядку не звертався. Пенсійна справа знята з обліку у зв'язку зі смертю пенсіонера 13.12.2020. 07 грудня 2021 року на запит державного нотаріуса Першої бахмутської державної нотаріальної контори Головним управлінням надано відповідь, згідно якої зазначено, що з урахуванням вимог статті 46 Закону № 1058 сума недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 складає 385831,10 гривень за період з 29.11.2018 по 31.12.2020. У листі також вказано, що розмір недоотриманої пенсії буде зменшено в залежності від дати звернення до територіального органу Пенсійного фонду особи, яка є спадкоємцем майна померлого пенсіонера згідно свідоцтва про право на спадщину. Таким чином, ОСОБА_2 за життя не був позбавлений права на отримання пенсії, а прострочення виплати сталося з його вини, оскільки після призупинення нарахування та виплати пенсії жодних дій, спрямованих на відновлення її виплати, вчинено не було. З огляду на вказане відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представником позивачки - адвокатом Макаровим В.М., через систему «Електронний суд» направлено до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що посилання відповідача щодо ненарахування пенсійних коштів ОСОБА_2 за період з 01.06.2015 по 25.01.2019 мають ознаки кримінального правопорушення, оскільки спростовуються листом ПФУ № 0500-1502-8/39601 від 02.06.2022, який є в матеріалах справи. Також вказав, що пенсія за віком призначається довічно та припиняється з моменту смерті пенсіонера.
Представник третьої особи Першої бахмутської державної нотаріальної контори, будучи належним чином повідомленим про дату, час та спосіб розгляду справи, в судовому засіданні участі не приймав, пояснень з приводу позовних вимог до суду не надав.
Представник третьої особи Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) будучи належним чином повідомленим про дату, час та спосіб розгляду справи, в судовому засіданні участі не приймав, через систему «Електронний суд» представником третьої особи Вірченком Ю.М., що діє на підставі довіреності від 23.10.2021 направлено до суду пояснення в яких вказав, що Бахмутська міська територіальна громада віднесена до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дійабо які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75, беручи до уваги активне ведення бойових дій на території міста Бахмута Донецької області та наявність обставин, які створюють загрозу життю і
здоров'ю працівників Управління, з метою забезпечення збереження їх життя і
здоров'я, наказом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
України (м. Харків) від 08.06.2022 № 2895/К з 08.06.2022 до припинення чи скасування воєнного стану у Україні у роботі Першої бахмутської державної
нотаріальної контори встановлено простій. Завідувач Першої бахмутської державної нотаріальної контори Шеллар Володимир
Леонідович та державні нотаріуси Першої бахмутської державної нотаріальної
контори Кара Олександра Олександрівна і Ленченко Тамара Олексіївна звільнені з
займаних посад і наразі всі посади вакантні.
Документи, напрацьовані в нотаріальній конторі, не були вивезені з адреси
розташування контори у зв'язку із веденням активних бойових дій. Просив суд прийняти рішення по справі за наявними матеріалами, відповідно до законодавства України.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Руїз Торіха проти Іспанії» від 09 грудня 1994 року, заява № 18390/91 вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого 09 червня 2021 року Святошинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрайонного управління Міністерства юстиції (м. Київ) слідує, ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Горлівка Донецької області, в Україні помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 67432273 від 23.11.2021 слідує, що державним нотаріусом Першої бахмутської державної нотаріальної
контори Ленченко Т.О. було зареєстровано спадкову справу, номер у Спадковому реєстрі 68705266, номер у нотаріуса 877/2021, спадкодавець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом видане державним нотаріусом Першої бахмутської державної нотаріальної контори Ленченко Т.О. від 27.01.2022 та зареєстрованого в реєстрі за № 2-30 слідує, що спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , 1941 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є його дочка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Спадщина на яку видане свідоцтво складається з грошової суми недоотриманої пенсії, яка належала спадкодавцю ОСОБА_2 на підставі довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області Управління обслуговування громадян Відділ обслуговування громадян № 12 (сервісний центр) вд 07.12.2021 за № 0500-1515-8/120192. Вартість спадкового майна - 385831,10 грн.
Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 02.06.2022 № 0500-1502-8/39601 наданого на запит представника позивачки - адвокатом Макаровим В.М. слідує, що управлінням представнику позивачки наведено розрахунок невиплаченої пенсії ОСОБА_2 за період з 01.08.2015 по 31.12.2020 яка становить 682911,48 гривень.
Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 19.10.2022 № 0500-1502-8/62475 наданого на запит представника позивачки - адвокатом Макаровим В.М. слідує, що управлінням надано копії документів представлені ОСОБА_1 до заяви № 971 від 27.01.2022 про виплату недоотриманої пенсії ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 05.01.2023 було витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, інформацію щодо здійснення виплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , суми недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованим 27.01.2022 року в реєстрі за № 2-30 по спадковій справі № 877/2021, та на підставі якої відповідачем направлено до суду лист згідно якого слідує, що за матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ?перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області з дислокацією в м. Бахмут та отримував пенсію за віком, призначену відповідно до Закону №1058. Виплата пенсії за життя ОСОБА_2 проведена по травень 2015 року. За життя ОСОБА_2 особисто за поновленням виплати пенсії не звертався. Пенсійна справа знята з обліку з 01.01.2021 у зв'язку зі смертю пенсіонера 13 грудня 2020 року. У грудні 2021 року на запит державного нотаріуса Першої бахмутської державної нотаріальної контори Ленченко Т.О. Головним управлінням надана довідка про суму недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 в розмірі 385831,10 грн. за період з 29.11.2018 по 31.12.2020 року з урахуванням вимог статті 46 Закону №1058. За даними ІКІС ПФУ: Підсистеми «Звернення» 27.01.2022 року із заявою №917 щодо виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 звернулась ОСОБА_1 . За результатом розгляду наданих документів проведено нарахування суми недоотриманої пенсії в розмірі 361467,47 грн. за період з 26.01.2019 по 31.12.2020 року з урахуванням вимог статті 46 Закону №1058.
Крім того, відповідачем на адресу суду направлено інформацію щодо суми нарахованої та виплаченої пенсії за життя ОСОБА_2 , за період з 26.01.2019 по 31.12.2020 та витяг з електронної пенсійної справи ОСОБА_2 згідно яких слідує, що в графах «нараховано» та «нараховано до виплати» за вказаний період загальна сума недоотриманої пенсії становить 361467,47 грн., яка обчислена відповідачем з урахуванням вимог ч.1 ст. 46 Закону №1058.
Вирішуючи вказаній спір суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини, як це передбачено ст. 1218 ЦК України, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, крім прав і обов'язків що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України (стаття 1219 ЦК України).
Відповідно до ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19, провадження № 61-11268сво20 зазначив, що тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що:
- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім'ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім'ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім'ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім'ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;
- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім'ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім'ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно достатті 1227 ЦК Українине поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов'язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;
- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов'язана з його суб'єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім'ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положеньстатті 1217 ЦК України, за яких члени сім'ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.
Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ?перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області з дислокацією в м. Бахмут, як отримувач пенсії за віком, маючи статус внутрішньо переміщеної особи.
Таким чином, спірні правовідносини регулюються саме Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ст. 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
За змістом цієї норми, можна дійти висновку, що законодавцем встановлено альтернативний механізм набуття права власності на недоотриману пенсію померлого пенсіонера, а саме пріоритет наданий членам сім'ї спадкодавця, які проживали з ним на момент смерті, та непрацездатним членам сім'ї, які перебували на його утриманні. Зазначені особи мають звернутися за виплатою цих грошових коштів протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, тобто з моменту смерті спадкодавця. Якщо такі особи відсутні або не звернулися у встановлений строк із заявами, недоотримана пенсія входить до складу спадщини і успадковується спадкоємцями померлого на загальних підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонеру і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ч. 1 ст. 317 цього Кодексу власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 цього Кодексу право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст.16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, зазначеним у п. 5 ч. 2 цієї статті, може бути примусове виконання обов'язку в натурі.
Під час судового розгляду встановлено, що позивачка ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом отримала у встановленому законом порядку свідоцтво про право на спадщину за законом, за змістом якого до неї перейшло право власності на недоотриману пенсію за життя її батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 385831,10 гривень, яка належала спадкодавцю на підставі довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області Управління обслуговування громадян Відділ обслуговування громадян № 12 (сервісний центр) вд 07.12.2021 за № 0500-1515-8/120192 та як зазначає відповідач у своєму відзиві обчислена за період з 29.11.2018 по 31.12.2020 з урахуванням ч.1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідач, на підтвердження своїх заперечень проти позовних вимог позивачки посилається на положення ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У відповідності до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.
Суд зазначає, що свідоцтво про право на спадщину за законом є правовстановлюючим документом та з його отриманням позивач набув всіх прав і обов'язків спадкоємця, а отже право власності якого він набув є правом спадкоємця на успадковане майно, й має відмінний за характером від процедури отримання членами сім'ї померлого пенсіонера сум недоодержаної пенсії.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Зміст статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Таким чином, суд відхиляє доводи відповідача, які ґрунтуються на частині 1 статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якою передбачено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, оскільки дана правова норма розповсюджується на пенсіонерів, які є власниками своїх особистих пенсій, тобто на тих, що не померли, та ніяким чином не стосується правовідносин щодо спадщини.
Крім того, суд не приймає посилання відповідача на те, що, оскільки звернення за одержанням недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 відбулось 27.01.2022, нараховані суми недоотриманої пенсії за період з 26.01.2019 по 31.12.2020 становлять 361467,47 гивень з урахуванням вимог ч.1 ст. 46 Закону №1058, обліковані Головним управлінням та будуть включені до переліку отримувачів станом на 1 січня 2023 року та виплата означених коштів буде проводитись після прийняття бюджету Пенсійного фонду України на 2023 рік в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат, оскільки вказане не є підставою для не виплати вказаних коштів. Також, суд звертає увагу, що на підставі ухвали суду від 05.01.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, суду не було надано інформацію щодо здійснення виплати ОСОБА_1 , суми недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованим 27.01.2022 року в реєстрі за № 2-30.
Таким чином, суд вважає, що позивачка набула право власності на недоотриману пенсію за життя її батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ,згідно вказаного вище свідоцтва про право на спадщину за законом саме в розмірі 385831,10 гривень за період з 29.11.2018 по 31.12.2020, яка обчислена відповідачем з урахуванням ч.1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому підлягає судовому захисту способом примусового виконання обов'язку в натурі, тобто стягненню з відповідача на її користь саме у вказаному розмірі.
Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як зазначається позивачкою за змістом позовної заяви, що відповідачем не в повному обсязі та не за весь період надана нотаріусу інфрмація стосовно недоотриманої пенсії за життя її батька, а тому відповідно і свідоцтво про право на спадщину за законом нотаріусом їй видане на частку спадщини.
Відповідачем вказані обставини не заперечуються, та відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 02.06.2022 № 0500-1502-8/39601 наданого на запит представника позивачки - адвокатом Макаровим В.М., управлінням наведено розрахунок невиплаченої пенсії ОСОБА_2 за період з 01.08.2015 по 31.12.2020 яка становить 682911,48 гривень.
Відповідачем суду не надано відповідного рішення про припинення нарахування пенсії ОСОБА_2 за вказаний період.
Таким чином, спірним періодом недоотриманої пенсії за життя ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням виданого позивачці свідоцтва про право на спадщину за законом на підставі інформації наданої відповідачем про період та суму недоотриманої пенсії, суд вважає є період саме з 01.08.2015 по 28.11.2018 та сума недоотриманої пенсії за вказаний період, як зазначає сама позивачка, так із урахуванням розрахунку наданого відповідачем становить 297080,38 гривень.
Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Згідно із частиною 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03 травня 1996 року, ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, яка набрала чинності з 01 лютого 2007 року (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Однак, відповідно до статті 92 Конституції України (норми якої є нормами прямої дії та водночас мають найвищу юридичну силу) виключно законами України визначаються, зокрема: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки (пункти 1, 6).
Визначення поняття внутрішньо переміщеної особи наведено у абзаці першому частини першої статті 1 Закону України від 20.10.2014 №1706-VII "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб". Так, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Як зазначено в статті 2 цього Закону, Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, повернення таких осіб до їх покинутого місця проживання в Україні та їх реінтеграції.
Відповідно до ст. 2 Закону України від 18.01.2018 № 2268-VІІІ "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях" визначено, що за фізичними особами незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального правового статусу та за юридичними особами зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, якщо таке майно набуте відповідно до законів України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 243/3505/16-ц, постанові Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 243/5697/16-ц, постанові Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 227/2802/16-ц та у постанові Верховного Суду від 18.05.2022 у справі № 638/8368/19 зазначено про те, що, підтверджуючи майнові права фізичних осіб незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального статусу, закон не передбачає жодних обмежень інших прав таких осіб, які вони можуть реалізувати на території України.
Таким чином, суд доходить висновку, що призначена спадкодавцеві довічна пенсія за віком у спірний період нараховувалася, обліковувалася (її розмір був збільшений під час періоду невиплати), але не була виплачена.
З огляду на викладене, та враховуючи, що у спірних правовідносинах відповідач незаконно перешкоджає реалізації прав позивачки як спадкоємця на отримання всього належного їй спадкового майна у виді суми недоотриманої пенсійної виплати в розмірі 385831,10 гривень, нарахованої пенсіонеру ОСОБА_2 і не виплаченої йому за життя, право власності на яку в порядку спадкування за законом перейшло до позивачки та посвідчено свідоцтвом про право на спадщину за законом від 27.01.2022. Тим самим відповідач порушує право власності позивачки на вказану суму грошей, яке підлягає судовому захисту, а тому суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення в цій частині.
За викладених обставин, суд встановивши, що позивачка має право на спадкове майно - пенсію за віком ОСОБА_2 та з урахуванням виданого нотаріусом свідоцтва про право на спадщину за законом у виді частини недоотриманої пенсії померлого, доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання права власності та зобов'язання виплатити позивачці недоотриману пенсію її батька, у зв'язку з незаконним перешкоджанням відповідачем реалізації прав позивачки саме за період 01.08.2015 по 28.11.2018 в розмірі 297080,38 гривень, як спадкоємця, на отримання всього належного їй спадкового майна - пенсії спадкодавця, яка залишилася не отриманою ОСОБА_2 за життя.
Отже, оскільки за життя батько позивачки недоотримав пенсію, яка увійшла до складу спадщини, а позивачка є її спадкоємцем та у встановленому законом порядку прийняла спадщину, тому суд доходить висновку, що позивачка як спадкоємець набула право на отримання невиплаченої пенсії.
Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, оскільки вимоги позивачки судом задоволені у повному обсязі, то необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнуваньГоловного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 суму судового збору, сплаченого останньою при зверненні до суду із зазначеним позовом, з урахуванням уточненої заяви прийнятої до розгляду судом в частині збільшення розміру вимог майнового характеру в розмірі 6829,11 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 25, 328, 1216, 1217, 1218, 1227,1261 ЦК України, ст. ст. 4, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Макаров Вадим Михайлович до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, треті особи: Перша бахмутська державна нотаріальна контора, Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом та стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 13486010, яке розташоване за адресою: Донецька область, Краматорський район, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , недоотриману пенсію ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 385831 (триста вісімдесят п'ять тисяч вісімсот тридцять одна) гривень 10 копійок, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.01.2022, зареєстрованого в реєстрі за № 2-30.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на недоотриману пенсію ОСОБА_2 за період 01.08.2015 по 28.11.2018 в розмірі 297080 (двісті дев'яносто сім тисяч вісімдесят) гривень 38 копійок.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 13486010, яке розташоване за адресою: Донецька область, Краматорський район, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , недоотриману пенсію, що належала спадкодавцю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 за період 01.08.2015 по 28.11.2018 в розмірі 297080 (двісті дев'яносто сім тисяч вісімдесят) гривень 38 копійок.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 13486010, яке розташоване за адресою: Донецька область, Краматорський район, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,судовий збір у розмірі 6829 (шість тисяч вісімсот двадцять дев'ять) гривень 11 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повний текст рішення виготовлений 27.04.2023.
Суддя І.Ю. Фалін