Справа № 341/1443/22
Провадження № 11-кп/4808/221/23
Категорія ч.4 ст. 185 КК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач Шигірт
24 квітня 2023 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря с/з ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську справу за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 , на вирок Галицького районного суду від 08 лютого 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -
Вказаним вироком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, не одруженого, з середньою-спеціальною освітою, непрацюючого, судимого 26.07.2022 Галицьким районним судом Івано-Франківської області за ч.1 ст.263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки
визнаний винуватим та засуджений за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 5 років.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати на проведення експертизи у розмірі 11704,08 грн.
Вирішено долю речових доказів відповідно до ст.100 КПК України.
Згідно вироку, 06.07.2022 близько 23 години ОСОБА_7 , перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , достовірно знаючи, що у приміщенні ПП «Стівон», яке розташоване напроти його будинку в АДРЕСА_2 нікого немає, вирішив вчинити таємне викрадення чужого майна із вказаного підприємства.
ОСОБА_7 , достовірно знаючи, що Указом Президента від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан та неодноразово продовжувався і діє на цей час, взяв за місцем проживання металевий цв'яхотяг та направився до території ПП «Стівон». Через отвір у металевій огорожі проник на територію підприємства, належного ОСОБА_9 , двері якого були забиті цв'яхами, які він відчинив за допомогою принесеного з собою металевого цв'яхотяга та незаконно проник усередину.
Перебуваючи у приміщенні, ОСОБА_7 , діючи умисно, з метою особистого збагачення, скориставшись відсутністю господаря, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, виявив у приміщенні та таємно викрав: новий автомобільний ремінь марки «Continental» вартістю 362 грн.; вай-фай роутер марки «TP-link» вартістю 163 грн.; автомобільну радіостанцію «MODEL NO MK3» вартістю 1489 грн.; маршрутизатор марки «ZTE» вартістю 366 грн.; три блоки живлення загальною вартістю 140 грн.; комп'ютерний мікрофон марки «Genius» вартістю 116 грн.; веб-камеру марки «Gembird» вартістю 117 грн.; кутову шліфувальну машинку із написом на ній «CO112Б» вартістю 1650 грн.; електродриль із написом «ИЗ1022» вартістю 927 грн.; відеореєстратор марки «Dahua» вартістю 2167 грн.
З викраденими майном ОСОБА_7 вийшов з території ПП «Стівон», покинув місце злочину та надалі розпорядився викраденим на власний розсуд, внаслідок чого заподіяв приватному підприємству «Стівон» в особі його директора ОСОБА_9 майнову шкоду на загальну суму 7497 грн.
З вироком суду не погодився захисник, який не оспорюючи обвинувачення визнане судом доведеним, вважає вирок суду незаконним внаслідок суворості призначеного покарання. Вважає, що до ОСОБА_7 слід застосувати ст.69 КК України, оскільки він є особою молодого віку, злочин вчинено внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних обставин. Крім того, він визнав вину та щиро покаявся, а тому вважає що покарання із застосуванням ст.69 КК України може бути зменшено до 3 років 6 місяців позбавлення волі.
В судовому засіданні апеляційного суду, обвинувачений та його захисник підтримали апеляційну скаргу, а прокурор заперечував проти її задоволення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення, виходячи із наступного.
У відповідності до положень ч.1 ст.404 КПК, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Таким є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.
Вирок суду в частині фактичних обставин кримінального правопорушення, доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_7 та правильності кваліфікації його дій за ч.4 ст.185 КК України, сторонами кримінального провадження не оскаржено.
Доводи апеляційної скарги захисника щодо невідповідності призначеного обвинуваченому ОСОБА_7 покарання внаслідок його надмірної суворості та щодо наявності підстав для застосування положень ст.69 КК України, колегія суддів відхиляє з таких підстав.
Згідно з вимогами ст.65 КК України, суд, призначаючи покарання, повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом?якшують та обтяжують покарання з тим, щоб особі за вчинений нею злочин, було призначено покарання необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів.
Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватись вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Призначаючи ОСОБА_7 покарання, суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України та призначив покарання достатнє та необхідне задля досягнення мети передбаченої ст.50 КК України.
При цьому суд належним чином врахував, конкретні обставин кримінального провадження, характер вчиненого злочину, високі рівні ризику вчинення повторного правопорушення та небезпеки для суспільства, а також ту обставину, що обвинувачений за час досудового розслідування та судового розгляду мав можливість вибачитись перед потерпілим та відшкодувати заподіяну шкоду, проте не зробив цього.
Крім того, обвинувачений раніше неодноразово судимий, останній раз вироком Галицького районного суду Івано-Франківської області від 26.07.2022 року за ч.1 ст.263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки та був звільнений від відбування покарання на підставі ст.75 КК України. Проте, ухвалою Галицького районного суду від 18 січня 2023 року за поданням органу пробації звільнення від відбування покарання скасоване. Також, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_7 протягом року неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за ст.ст.51, 177, 173-2 ч.2, 175 ч.1, 178, 173, 183 КУпАП. Ці обставини також належним чином були враховані судом першої інстанції при призначенні покарання.
Враховано судом і наявність пом?якшуючої покарання обставини, а тому призначено мінімальне покарання в межах санкції ч.4 ст.185 КК України.
Що стосується апеляційних доводів про наявність збігу тяжких сімейних обставин (відсутність роботи, хвороба матері, зловживання батьком спиртними напоями), вони не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду. Будь-яких документів про звернення до центру зайнятості та неможливість працевлаштуватись суду надано не було. Не підтверджено і наявність у матері обвинуваченого онкологічного захворювання.
Проаналізувавши зазначені обставини та наведені норми права, апеляційний суд вважає, що доводи захисника щодо невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого спростовуються матеріалами справи.
За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що вирок суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та вмотивованим, а тому підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд ,-
Апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення, а вирок Галицького районного суду від 08 лютого 2023 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Головуючий ОСОБА_2
Судді судді ОСОБА_3
ОСОБА_4