18 квітня 2023 року ЛуцькСправа № 140/4462/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,
при секретарі судового засідання Русинчук М.М.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Покдюка М.В.,
представника відповідача Добродій А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за вимушений прогул,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу №634/в від 31.05.2022 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 »; визнання протиправним та скасування наказу від 03.06.2022 №221 о/с «По особовому складу» про звільнення зі служби в поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 ; поновлення на посаді дільничного офіцера поліції сектора превенції відділення поліції № 1 (сел. Маневичі) Камінь- Каширського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області ОСОБА_1 зі збереженням спеціального звання «лейтенант поліції» з 03.06.2022 та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом ГУНП у Волинській області від 24.05.2022 №276 «Про призначення та проведення службового розслідування» у зв'язку із складанням відносно позивача протоколу про адміністративне правопорушення за статтею 124 КУпАП, частиною 1 статті 130 КУпАП за порушення пункту 2.5 «а» ПДР України та з інших питань відносно позивача призначено службове розслідування та створено дисциплінарну комісію. Наказом ГУНП у Волинській області №634/в від 31.05.2022 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності із застосуванням дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. Наказом ГУНП у Волинській області від 03.06.2022 №221 о/с позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Позивач вважає, що накази ГУНП у Волинській області від №634/в від 31.05.2022 та від 03.06.2022 №221 о/с, а також саме проведення службового розслідування відносно нього є незаконними.
Заперечує, що 23.05.2022, о 20.00 год, керував автомобілем Форд Фокус, н.з. НОМЕР_1 по вулиці Грушевського смт. Колки Луцького району, перебував в стані алкогольного сп'яніння, не був уважним, не дотримався безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, в результаті чого допустив зіткнення з придорожньою огорожею, внаслідок чого вказаний автомобіль отримав механічні пошкодження. Зазначив, що з цього приводу жодних пояснень у нього не відібрано, під час службового розслідування для дачі пояснень його у будь-який спосіб не викликали і в його присутності акт про відмову дати пояснення не складався, крім того, у висновку службового розслідування не вказано яким чином перешкоджав іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки.
З наведених підстав позивач просив визнати протиправними накази відповідача від №634/в від 31.05.2022 та від 03.06.2022 №221 о/с, поновити на посаді, з якої його протиправно звільнено, та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Ухвалою судді від 29.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Ухвалою суду від 28.10.2022 вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
У відзиві на позов представник відповідача позовні вимоги заперечила та у їх задоволенні просила відмовити. В обґрунтування цієї позиції зазначила, що в ході проведення службового розслідування, призначеного наказом начальника ГУНП у Волинській області від 24.05.2022 №276, встановлено, що 23.05.2022 о 20:00 до чергової частини відділення №1 (м. Ківерці) Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області зі служби « 102» надійшло повідомлення від працівника територіальної оборони гр. ОСОБА_2 про те, що в смт. Колки по вул. Грушевського, Луцького району сталася дорожньо-транспортна пригода без травмованих на блокпосту, де водій автомобіля Форд Фокус, н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння здійснив зіткнення своїм автомобілем з придорожньою огорожею. Відомості про вказану подію зареєстровані в ITC ІПНП (журналі ЄО) відділення №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області від 23.05.2022 №2781.
Вказала, що відповідно до наказу ГУНП у Волинській області «Про призначення та проведення службового розслідування» від 24.05.2022 №276 створено дисциплінарну комісію та наказано провести службове розслідування за вищевикладеним фактом. В ході проведення службового розслідування встановлено, що 23.05.2022 близько 20:00 ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Форд Фокус, н.з. НОМЕР_1 по вулиці Грушевського смт. Колки Луцького району, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, не був уважним, не дотримався безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, в результаті чого допустив зіткнення з придорожньою огорожею, внаслідок чого вказаний автомобіль отримав механічні пошкодження, потерпілих не має.
Ствердила, що на місце події було направлено екіпаж групи реагування патрульної поліції у складі: поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області старшого сержанта поліції ОСОБА_3 та поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області капрала поліції ОСОБА_4 , які прибувши на місце пригоди, виявили, що в позивача були видимі ознаки алкогольного сп'яніння: почервоніння обличчя, нечітка хода, невиразна вимова, запах алкоголю з ротової порожнини та запропоновали пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі за участю двох свідків, а саме: гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_6 , однак, позивач відмовився (вказане зафіксовано на нагрудну відеокамеру поліцейського).
Працівниками ГРІШ відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 058008 за ст. 124 КУпАП, за порушення п. 12.1 Правил дорожнього руху України. Окрім того, був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 075726 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення п. 2.5 (відмова від проходження огляду на стан сп'яніння) Правил дорожнього руху України.
Зауважила, що згідно книги нарядів ВП № 1 (сел. Маневичі) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області від 04.01.2021 №69дск, ОСОБА_1 23.05.2022 в добові чергування не заступав, проте, 25.02.2022 та 26.02.2022 позивачу видано на постійне носіння пістолет Макарова та 16 набоїв до нього, НОМЕР_2 та 120 набоїв до нього, тому встановлено, що позивач 23.05.2022 перебував поза службою, в однострої, з вогнепальною зброєю ПМ та набоями, АК74 з боєкомплектом, бронежилетом та каскою.
Крім цього, зазначила, що в ході опитування поліцейських працівників патрульної поліції ОСОБА_3 та ОСОБА_4 останні повідомили, що ОСОБА_1 під час складання адміністративних матеріалів виражався нецензурною лексикою та відмовився від медичного огляду та будь-яких підписів, що було зафіксовано на нагрудну боді-камеру працівників поліції, чим вчинив дії, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, та підривають авторитет Національної поліції України. Вогнепальна зброя та автоматична зброя була при ньому. При цьому, встановлено, що ОСОБА_1 знаходився на місці події з порушенням носіння однострою, а саме були відсутні знаки розрізнення: погони та нарукавний знак органу поліції, нарукавний знак «Поліція» був на однострої, чим порушено Правила носіння однострою поліцейських, затверджених наказом МВС України від 19.08.2017 № 718.
Вказала, що в рамках службового розслідування 24.05.2022 було отримано пояснення від ОСОБА_1 , який відмовився від надання пояснень посилаючись на вимоги ст. 63 Конституції України, разом із цим, позивач був ознайомлений під підпис з вимогами службового листа ГУНП у Волинській області від 23.06.2021 № 2078/05/12/6-2021 «Про посилення дотримання підлеглими працівниками транспортної дисципліни», щодо вжиття відповідних заходів реагування до поліцейських, які несуть службу у стані алкогольного сп'яніння та керують транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння.
За результатами проведеного службового розслідування видано наказ ГУНП у Волинській області від 31.05.2022 №634/в, відповідно до якого, ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції (ознайомився 03.06.2022, про що поставив власноручний підпис на останньому аркуші вказаного наказу) та на виконання частини третьої статті 22 Дисциплінарного статуту, видано наказ ГУНП у Волинській області від 03.06.2022 №221 о/с, відповідно до якого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції №1 (сел. Маневичі) Камінь-Каширського районного відділу поліції, звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», з 03 червня 2022 року (ознайомився про що поставив власний підпис на останньому аркуші вказаного наказу).
Вважає, що ГУНП у Волинській області було дотримано вимоги законодавства щодо звільнення позивача, а тому просить у задоволенні позову відмовити повністю.
У відповіді на відзив позивач підтвердив свої доводи, зазначені у позовній заяві та просив задовольнити його позовні вимоги.
Інших заяв по суті справи учасниками справи не подано.
У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, та просили їх задовольнити. Додатково зазначили, що постановою Маневицького районного суду Волинської області від 17.10.2022 закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 124 КУпАП, у зв'язку із відсутності події та складу адміністративного правопорушення, а тому вважають, що у ГУНП у Волинській області відсутні підстави для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби в поліції. При цьому позивач підтвердив, що о 20:00 23.05.2022 по АДРЕСА_1 він автомобілем не керував, був лише пасажиром, а керував його знайомий ОСОБА_7 , який після ДТП кудись пішов. Чому цього водія не побачили військовослужбовці територіальної оборони ОСОБА_8 та ОСОБА_2 пояснити не може, вважає, що вони дали такі свідчення саме через його словесний конфлікт з ними, який виник після ДТП.
Представник відповідача у судовому засіданні просила у задоволенні позову відмовити повністю з підстав наведених у відзиві.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 у період з 07.09.2006 по 06.11.2015 ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ, з 07.11.2015 по 03.06.2022 - у Національній поліції України, а з 11.01.2021 по 03.06.2022 позивач перебував на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції №1 (сел. Маневичі) Камінь-Каширського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області.
Як вбачається з висновку службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни старшим дільничним офіцером поліції СПВП №1 (сел. Маневичі) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області лейтенантом поліції ОСОБА_1 від 30.05.2022, дисциплінарна комісія, провівши службове розслідування у формі письмового провадження за фактом можливого порушення службової дисципліни старшим дільничним офіцером поліції СПВП №1 (сел. Маневичі) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області лейтенантом поліції ОСОБА_1 , що виразилось у складанні відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, за порушення п. 12.1 Правил дорожнього руху України, ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення п. 2.5 (відмова від проходження огляду на стан сп'яніння) Правил дорожнього руху України, яке мало місце 23.05.2022 по вулиці Грушевського смт. Колки, Луцького району, та з інших питань, встановила наступне.
23.05.2022 о 20:00 до чергової частини відділення №1 (м. Ківерці) Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області зі служби « 102» надійшло повідомлення від працівника територіальної оборони гр. ОСОБА_2 про те, що в смт. Колки по вул. Грушевського, Луцького району сталася дорожньо-транспортна пригода без травмованих на блокпосту, де водій автомобіля Форд Фокус, н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння здійснив зіткнення своїм автомобілем з придорожньою огорожею (відомості про вказану подію зареєстровані в ITC ІПНП (журналі ЄО) відділення №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області від 23.05.2022 №2781).
24.05.2022 відповідно до наказу ГУНП у Волинській області «Про призначення та проведення службового розслідування» №276 створено дисциплінарну комісію та наказано провести службове розслідування за вищевикладеним фактом та в ході проведення службового розслідування встановлено, що 23.05.2022 близько 20:00 ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Форд Фокус, н.з. НОМЕР_1 по вулиці Грушевського смт. Колки, Луцького району, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, не був уважним, не дотримався безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, в результаті чого допустив зіткнення з придорожньою огорожею, внаслідок чого вказаний автомобіль отримав механічні пошкодження, потерпілих не має.
На місце події було направлено екіпаж групи реагування патрульної поліції у складі: поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області старшого сержанта поліції ОСОБА_3 та поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області капрала поліції ОСОБА_4 , якими виявилено, що в позивача були видимі ознаки алкогольного сп'яніння: почервоніння обличчя, нечітка хода, невиразна вимова, запах алкоголю з ротової порожнини та запропоновано пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі за участю двох свідків, а саме: гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_6 , однак, позивач відмовився (вказане зафіксовано на нагрудну відеокамеру поліцейського).
О 20:00 23.05.2022 працівниками ГРІШ відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 058008 за ст. 124 КУпАП, за порушення п. 12.1 Правил дорожнього руху України та протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 075726 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення п. 2.5 (відмова від проходження огляду на стан сп'яніння) Правил дорожнього руху України.
Згідно книги нарядів ВП № 1 (сел. Маневичі) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області від 04.01.2021 №69дск, ОСОБА_1 23.05.2022 в добові чергування не заступав, проте, 25.02.2022 та 26.02.2022 позивачу видано на постійне носіння пістолет Макарова та 16 набоїв до нього, НОМЕР_2 та 120 набоїв до нього, тому встановлено, що позивач 23.05.2022 перебував поза службою, в однострої, з вогнепальною зброєю ПМ та набоями, АК74 з боєкомплектом, бронежилетом та каскою.
Вищеописані обставини підтверджується зібраними у ході проведення службового розслідування матеріалами, зокрема наданими ГРПП копіями відеозаписів з портативних відеореєстраторів (боді-камер), які на той час документували правопорушення вчинене ОСОБА_1 , фотознімками місця вчинення ДТП, копіями складених відносно ОСОБА_1 адміністративних матеріалів за ст.ст. 124, 130 КУпАП. відомостями з ІТС І1Ш1Г поясненнями двох свідків: гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_9 , поясненнями старшого сержанта поліції ОСОБА_3 , капрала поліції ОСОБА_4 та іншими документами.
Відповідно до матеріалів справи вбачається, що в рамках службового розслідування 24.05.2022 отримано пояснення від ОСОБА_1 , який відмовився від надання пояснень, посилаючись на вимоги ст. 63 Конституції України.
Поряд із цим, ОСОБА_1 був ознайомлений під підпис з вимогами службового листа ГУНП у Волинській області від 23.06.2021 № 2078/05/12/6-2021 «Про посилення дотримання підлеглими працівниками транспортної дисципліни», щодо вжиття жорстких заходів реагування до поліцейських, які несуть службу у стані алкогольного сп'яніння та керують транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння.
30.05.2022 на підставі вищевикладеного, дисциплінарною комісією складено висновок, який затверджено начальником ГУНП у Волинській області ОСОБА_10
31.05.2022 за результатами проведеного службового розслідування видано наказ ГУНП у Волинській області №634/в, відповідно до якого за порушення службової дисципліни, вчинення дій, що підривають авторитет Національної поліції, невиконання обов'язків поліцейського встановлених пунктами 1, 2 частини 1 статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 3, 4, 5, 6, 11, 13 частини 3 статті 1 розділу 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 1 розділу 2, пункту 3 розділу 4 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, Правил носіння однострою поліцейських, затверджених наказом МВС України від 19.08.2017 № 718, пункту 7 розділу 4 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, вимог пунктів 2.5, 12.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, посадових інструкцій від 21.01.2021, нехтуванні вимогами керівних вказівок Національної поліції України та Головного управління Національної поліції у Волинській області, щодо дотримання належної транспортної дисципліни працівниками поліції, які керують службовими та приватними транспортними засобами, що виразилося у вчинені дій, які містять ознаки адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП (Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції) та статтею 124 КУпАП (Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів), порушенні нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, текст якої закріплено статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», недотримання професійно-етичних норм поведінки, допущення використання ненормативної лексики під час спілкування з поліцейськими, порушення правил носіння предметів однострою, вчинення дії, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, та підривають авторитет Національної поліції України, а саме відмови від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, не сприянні та перешкоджанні проведенню службового розслідування, шляхом не надання власного пояснення, ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.
Із наказом ГУНП у Волинській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників поліції ВП №1 (сел.. Маневичі) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області та вжиття заходів запропонованих дисциплінарною комісією» від 31.05.2022 №634/в позивач ознайомився 03.06.2022, про що поставив власний підпис на останньому аркуші вказаного наказу.
03.06.2022 на виконання частини третьої статті 22 Дисциплінарного статуту, видано наказ ГУНП у Волинській області №221 о/с, відповідно до якого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції №1 (сел. Маневичі) Камінь-Каширського районного відділу поліції, звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», з 03.06.2022 (із наказом ГУНП у Волинській області від 03.06.2022 №221 о/с ОСОБА_1 ознайомився, про що поставив власний підпис).
Постановою Маневицького районного суду Волинської області від 17.10.2022 закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 124 КУпАП, у зв'язку із відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Постановою Маневицького районного суду Волинської області від 28.03.2023 визнано винним ОСОБА_1 у правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII), Дисциплінарним статутом органів Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ (далі - Дисциплінарний статут), Правилами етичної поведінки поліцейських, затвердженими наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 (далі - Правила №1179).
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом №580-VIII.
Статтею 2 Закону №580-VIII передбачено, що завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Згідно частини першої статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Частиною першою статті 64 Закону №580-VIII передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Нормативно-правовим актом, який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження, є Дисциплінарний статут.
За змістом преамбули Дисциплінарного статуту дія останнього поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Пунктом 1 розділу І Правил №1179 визначено, що ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
За змістом пункту 5 розділу І Правил №1179 поліцейський здійснює свою діяльність відповідно до основоположних принципів, які закріплені в Конституції України, Законі України «Про Національну поліцію», інших законодавчих актах України, а також у цих Правилах, зокрема: верховенства права; дотримання прав і свобод людини; законності; відкритості та прозорості; політичної нейтральності; взаємодії з населенням на засадах партнерства; безперервності; справедливості, неупередженості та рівності.
Пунктом 1 розділу ІІ Правил №1179 закріплено, що під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики.
За будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики (пункт 3 розділу ІV Правил №1179).
З наведених положень слідує, що працівник поліції в особистій поведінці у службовий та позаслужбовий час повинен дотримуватись Конституції України, законів України та Статуту, Присяги поліцейського.
У частині першій статті 19 Закону №580-VIII зазначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Згідно зі статтею 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Як передбачено статтею 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до частин першої-третьої статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до частин першої-шостої, десятої статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
За змістом статті 15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування. До складу дисциплінарних комісій можуть також включатися представники громадськості, які мають бездоганну репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет. Забороняється включення до складу дисциплінарної комісії осіб, які є підлеглими поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, осіб, які сприяли вчиненню або приховуванню дисциплінарного проступку, та осіб, зацікавлених у результатах розслідування. У разі виникнення таких обставин член дисциплінарної комісії зобов'язаний негайно письмово повідомити про це керівнику, який призначив службове розслідування. Кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов'язана сприяти проведенню службового розслідування. Порядок утворення дисциплінарних комісій та їх повноваження визначаються Міністерством внутрішніх справ України. Уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право, зокрема, одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб.
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
Відповідно до частини четвертої статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Згідно частин першої-другої статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.
За правилами частин першої-третьої статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Як передбачено частинами сьомою-восьмою статті 19 Дисциплінарного статуту, у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Відповідно до статті 21 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування. Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 (далі - Порядок №893), який конкретизує процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, визначає права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Згідно з пунктами 4, 7, 13 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. Розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.
Згідно з пунктами 1, 2 розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
З аналізу вищенаведених норм слідує, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто у разі недотримання чи неналежного дотримання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно - щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Висновок службового розслідування повинен містити повне та об'єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку, тобто повинні бути встановлені обставин, за яких особа скоїла дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Як встановлено судом, наказом начальника ГУНП у Волинській області від 03.06.2022 №221 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини першої статті 77 Закону №580-VIII з 03.06.2022
Перевіряючи обґрунтованість звільнення ОСОБА_1 , у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту, суд виходить з такого.
Дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто у разі недотримання чи неналежного дотримання службової дисципліни.
Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативно-правовими актами передбачені.
Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства та етичних норм, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх вчиняють.
Отже, в контексті спірних правовідносин в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Дискредитація звання рядового і начальницького складу Національної поліції за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Вчинки, що дискредитують працівників Національної поліції та власне Національна поліція, пов'язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.
Проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки. Поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, який є підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Як встановлено судом, фактичною підставою застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції стали висновки комісії службового розслідування, які зводяться до того, що ОСОБА_1 порушено службову дисципліну, вчинено дії, що підривають авторитет Національної поліції, невиконання обов'язків поліцейського встановлених пунктами 1, 2 частини 1 статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 3, 4, 5, 6, 11, 13 частини 3 статті 1 розділу 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 1 розділу 2, пункту 3 розділу 4 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, Правил носіння однострою поліцейських, затверджених наказом МВС України від 19.08.2017 № 718, пункту 7 розділу 4 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, вимог пунктів 2.5, 12.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, посадових інструкцій від 21.01.2021, нехтуванні вимогами керівних вказівок Національної поліції України та Головного управління Національної поліції у Волинській області, щодо дотримання належної транспортної дисципліни працівниками поліції, які керують службовими та приватними транспортними засобами, що виразилося у вчинені дій, які містять ознаки адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП (Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції) та статтею 124 КУпАП (Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів), порушенні нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, текст якої закріплено статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», недотримання професійно-етичних норм поведінки, допущення використання ненормативної лексики під час спілкування з поліцейськими, порушення правил носіння предметів однострою, вчинення дії, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, та підривають авторитет Національної поліції України, а саме відмови від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, не сприянні та перешкоджанні проведенню службового розслідування, шляхом не надання власного пояснення.
При цьому, як слідує з висновку службового розслідування від 30.05.2022, підставою для висновку про порушення ОСОБА_1 службової дисципліни стало встановлення дисциплінарною комісією факту вчинення позивачем декількох дисциплінарних проступків, які полягають у такому:
І. Комісією встановлено, що 23.05.2022 близько 20:00 ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Форд Фокус, н.з. НОМЕР_1 по вулиці Грушевського смт. Колки, Луцького району, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, не був уважним, не дотримався безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, в результаті чого допустив зіткнення з придорожньою огорожею, внаслідок чого вказаний автомобіль отримав механічні пошкодження, потерпілих не має.
ІІ. Комісією встановлено, що 23.05.2022 ОСОБА_1 перебував поза службою, в однострої, з вогнепальною зброєю ПМ та набоями, АК74 з боєкомплектом, бронежилетом та каскою, в стані алкогольного сп'яніння.
ІІІ. Комісією встановлено, що ОСОБА_1 знаходився на місці події з порушенням носіння однострою, а саме були відсутні знаки розрізнення: погони та нарукавний знак органу поліції, нарукавний знак «Поліція» був на однострої, чим порушено Правила носіння однострою поліцейських, затверджених наказом МВС України від 19.08.2017 № 718;
ІV. Комісією встановлено, що позивачем порушено нормативно-правові акти, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, текст якої закріплено статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», не дотримано професійно-етичних норм поведінки.
В ході службового розслідування встановлено докази, які вказували на вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
Так, з метою підтвердження чи спростування факту перебування 23.05.2022 ОСОБА_1 в стані сп'яніння, йому було запропоновано пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі за участю двох свідків, а саме: гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_6 , однак, позивач відмовився (вказане зафіксовано на нагрудну відеокамеру поліцейського). Копія цього відеозапису була додана до відзиву із диском та досліджена судом (а.с.129).
Згідно книги нарядів ВП № 1 (сел. Маневичі) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області від 04.01.2021 №69дск, ОСОБА_1 23.05.2022 в добові чергування не заступав, проте, 25.02.2022 та 26.02.2022 позивачу видано на постійне носіння пістолет Макарова та 16 набоїв до нього, АК74 та 120 набоїв до нього.
З досліджених судом письмових пояснень поліцейських ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (вказані особи прибули 23.05.2022 на місце пригоди, у висновку зазначено - екіпаж групи реагування патрульної поліції з позивним «Клевер-13»), слідує, що ОСОБА_1 під час складання адміністративних матеріалів виражався нецензурною лексикою та відмовився від медичного огляду та будь-яких підписів, що було зафіксовано на нагрудну боді-камеру працівників поліції, чим вчинив дії, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, та підривають авторитет Національної поліції України. Вогнепальна зброя та автоматична зброя була при ньому. При цьому, встановлено, що ОСОБА_1 знаходився на місці події з порушенням носіння однострою, а саме були відсутні знаки розрізнення: погони та нарукавний знак органу поліції, нарукавний знак «Поліція» був на однострої, чим порушено Правила носіння однострою поліцейських, затверджених наказом МВС України від 19.08.2017 № 718.
Також ОСОБА_1 був ознайомлений під підпис з вимогами службового листа ГУНП у Волинській області від був ознайомлений під підпис з вимогами службового листа ГУНП у Волинській області від 23.06.2021 № 2078/05/12/6-2021 «Про посилення дотримання підлеглими працівниками транспортної дисципліни», щодо вжиття жорстких заходів реагування до поліцейських, які несуть службу у стані алкогольного сп'яніння та керують транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння.
Як вбачається з посадової інструкції дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції №1 (сел. Маневичі) Камінь-Каширського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області Невірковця П.М., останній зобов'язаний: проводити свою діяльність на принципах верховенства права, дотримання прав і свобод людини, законності, відкритості та прозорості, політичної нейтральності, взаємодії з населенням на засадах партнерства, безперервності, справедливості, неупередженості та рівності; нести відповідальність за неналежне виконання покладених на нього завдань і функцій, згідно обов'язками, наказами та дорученнями безпосередніх керівників.
Відповідно до змісту Присяги поліцейського, текст якої наведено у статті 64 Закону №580-VIII, особа, яка вступає на службу в поліцію, усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
За приписами пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Згідно з пунктів 1, 2, 3, 4, 5, 6, 11, 13 частини третьої статті 1 розділу 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
Абзацами 2 та 3 пункту 1 розділу ІІ (з урахуванням пункту 3 розділу IV) Правил №1179 передбачено, що під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики.
Відповідно до пункту 8 розділу І Правил носіння однострою поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19.08.2017 №718 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.09.2017 за № 1122/30990), поліцейські зобов'язані: носити однострій відповідно до вимог цих Правил; утримувати однострій у зразковому стані; бережно ставитися до однострою та запобігати його пошкодженню й забрудненню.
Згідно з пункту 6 розділу І Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 №70 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.02.2016 за №250/28380), поліцейський, за яким закріплена вогнепальна зброя, зобов'язаний: знати та точно виконувати вимоги, встановлені цією Інструкцією; забезпечити зберігання зброї і підтримувати її у справному та змащеному стані; отримавши вогнепальну зброю та боєприпаси, діяти відповідно до вимог, передбачених розділами III, цієї Інструкції; під час виконання службових обов'язків, проведення практичних стрільб постійно контролювати наявність отриманої зброї (боєприпасів) та не допускати випадіння її або витягування з кобури (спеціального спорядження) іншими особами; здати зброю і боєприпаси до чергової частини органу (закладу, установи) поліції негайно після виконання службових обов'язків.
За обставин цієї справи дисциплінарна комісія на підставі зібраних доказів встановила, що позивач перебував поза службою в однострої (із порушенням носіння однострою), у стані алкогольного сп'яніння та із вогнепальною зброєю ПМ з набоями, АК74 з боєкомплектом.
Таким чином, в ході службового розслідування встановлені самостійні факти діянь, що містять ознаки дисциплінарного проступку.
При цьому суд зазначає, що рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача, хоч і прийнято на підставі встановлених обставин, в тому числі, які стосуються складання адміністративного протоколу за частиною 1 статті 130 КУпАП, однак ґрунтується на самостійних правових підставах.
Порушення, зафіксовані у висновку службового розслідування, у своїй сукупності свідчать про вчинення позивачем дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни.
Суд також звертає увагу на те, що наказом Національної поліції України від 23.02.2022 №171 «Про переведення особового складу на посилений варіант службової діяльності та Ситуаційного центру Національної поліції України й ситуаційних центрів головних управлінь Національної поліції в надзвичайний (позаплановий) режим діяльності» особовий склад ГУНП у Волинській області на час дії правового режиму надзвичайного стану переведений на посилений варіант службової діяльності.
24.02.2022 Указом Президента України №64/2022, який затверджений Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв.24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє зараз.
Отже, позивачем було допущено порушення службової дисципліни під час дії воєнного стану, тобто у час коли дії поліцейських повинні бути спрямовані для захисту громадян, територіальної цілісності України та повинні відповідати професійно-етичним нормам поведінки поліцейських.
З огляду на вище викладені обставини суд вважає обґрунтованими висновки дисциплінарної комісії про те, що поведінка позивача є такою, що компрометує його як поліцейського і дискредитує поліцію в цілому.
Суд звертає увагу, що у даному випадку позивач був притягнутий до дисциплінарної відповідальності не за перебування в стані алкогольного сп'яніння у позаробочий час, а за вчинення дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни.
У свою чергу службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства та етичних норм, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх вчиняють.
Тобто поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства до поліції, не тільки під час виконання службових обов'язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивної репутації органів поліції.
При цьому суттєвою обставиною, за якої вчинений дисциплінарний проступок, є воєнний стан, коли на поліцейського покладено додаткові повноваження.
Верховний Суд у постанові від 02.10.2018 у справі №815/4463/17 сформував правову позицію, згідно з якою в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Верховний Суд у постанові від 14.04.2021 у справі №320/3085/20 зазначив, що працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту. Тобто, поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості, які є несумісними із подальшим проходженням служби.
Крім того, суд зауважує, що постановою Маневицького районного суду Волинської області від 28.03.2023 визнано винним ОСОБА_1 у правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Верховним Судом сформовано усталену практику, відповідно до якої вчинення працівником поліції діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного. Підстави притягнення до кримінальної чи адміністративної відповідальності не слід ототожнювати із підставами для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності за наслідками службового розслідування, яким встановлено склад дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни та порушення Присяги поліцейського.
Дисциплінарний проступок позивача виразився у порушенні службової дисципліни та вчиненні дій, несумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейських та підривають авторитет органів Національної поліції в цілому.
Враховуючи вищезазначене, аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду. Встановлені у висновку службового розслідування обставини були достатніми для висновку про порушення позивачем службової дисципліни.
Доводи позивача про те, що був позбавлений можливості надання пояснень щодо обставин, які стали підставою для проведення службового розслідування, суд до уваги не приймає з огляду на наступне.
Як слідує із матеріалів справи, відповідно до наказу ГУНП у Волинській області «Про призначення та проведення службового розслідування» від 24.05.2022 №276, службове розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни ОСОБА_1 вирішено проводити у формі письмового провадження.
Відповідно до пункту 7 розділу V Порядку №893 у разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів, тому, виклик позивача про надання пояснень не здійснювався, проте позивачу було повідомлено про проведення службового розслідування, вказаний факт підтверджується тим, що 24.05.2022 у ОСОБА_1 було опитано, у якому позивач власноручно написав, що відповідно до статті 63 Конституції України він відмовляється від дачі пояснень, вказане свідчить про обізнаність позивача щодо проведення відносно нього службового розслідування та обставина, що особа, якій за наказом про призначення та проведення службового розслідування було доручено допитати позивача, за наслідками сама була як керівник відділу поліції притягнута до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за незабезпечення проведення роботи по профілактиці порушень службової дисципліни серед підлеглих, не перешкоджало праву ОСОБА_1 надавати особисті пояснення про обставини, які йому відомі
Разом із цим, суд зауважує те, що відповідно до пункту 2 розділу IV Порядку №893 поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право, у тому числі, надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються. Також, пункт 3 розділу IV Порядку №893 передбачає, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень.
В даному випадку позивач, відмовившись від дачі пояснень, скористався своїм правом, при цьому відповідачем виконано усі, передбачені законодавством дії. А тому, твердження представника позивача про позбавлення можливості надання пояснень, не відповідає дійсності та спростовується зібраними під час службового розслідування доказами.
Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити, що порушення процедури прийняття рішення суб'єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.
Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.
Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, про які в зазначає позивач, допущеним, на його думку, під час прийняття рішення про звільнення зі служби в поліції, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
У даному випадку суд погоджується з тим, що відповідачем неможливо було прийняти інше рішення, окрім звільнення.
Частинами сьомою, восьмою статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
У висновку службового розслідування відзначено, що вказане порушення службової дисципліни стало можливим унаслідок особистої недисциплінованості, ігнорування ОСОБА_1 вимог чинного законодавства та нормативних документів, що регламентують діяльність поліцейських.
Крім того, в судовому засіданні досліджено постанову Маневицького районного суду Волинської області від 28.03.2023 у справі № 164/651/22, якою ОСОБА_1 визнано винним у правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Зі змісту даної адмінпостанови вбачається, що досліджений відеозапис з нагрудної камери поліцейського, в якому працівник патрульної поліції пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на місці зупинки транспорт6ного засобу або в медичному закладі за участі двох свідків на стан сп'яніння, фактично є безперервним відносно події вчинення позивачем відмови у проходження огляду, і не дає суду підстав вважати, що внаслідок зупинення запису було втрачено важливі відомості.
Крім того з вищезазначеної постанови вбачається, що допитані в якості свідків військовослужбовці територіальної оборони ОСОБА_9 та ОСОБА_2 , які на даний час проходять службу в зоні бойових дій, підтвердили, що вони не втрачали з поля зору автомобіль Форд-Фокус, який проїхав повз них через територію блокпосту, до повної зупинки та зіткненням з відбійником справа. При цьому з автомобіля, крім ОСОБА_1 ніхто не виходив, а на вулиці був світлий час доби. Також зазначили, що у водія ОСОБА_1 були ознаки алкогольного сп'яніння, а працівники поліції на виклик прибули за 5-10 хв після ДТП.
Суд погоджується з висновком районного суду при винесенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, що пояснення ОСОБА_1 , покази свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , які зазначили що автомобілем Форд-Фокус 22.05.2022 о 22:01 по вулиці Грушевського в смт. Колки керував ОСОБА_7 , а не ОСОБА_1 не беруться до уваги, оскільки не знайшли підтвердження в ході розгляду справи і є спрямованими на уникнення ОСОБА_1 відповідальності, оскільки спростовуються судом іншими доказами в їх сукупності.
Постанова Маневицького районного суду Волинської області від 17.10.2022 в справі № 164/652/22, за якою було закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 124 КУпАП (за керування вищевказаним транспортним засобом 22.05.2022 о 22:01 в смт. Колки, неврахування дорожньої обстановки та здійснення зіткнення із захисним огородженням проїзної частини), у зв'язку із відсутності події та складу адміністративного правопорушення, не змінює правових висновків суду щодо вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни при перебуванні в стані алкогольного сп'яніння у позаробочий час та керування при цьому транспортним засобом, оскільки в основу цієї позиції про відсутність події керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 покладені покази допитаних в якості свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_7 та самого ОСОБА_1 .
Суд також зазначає, що хоча застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень довів суду правомірність та законність своїх дій у застосуванні до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, в діях якого є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення.
З врахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а тому в задоволенні адміністративного позову за взаємопов'язаними позовними вимогами слід відмовити повністю.
Також суд звертає увагу, що відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ЗУ «Про національну поліцію» суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за вимушений прогул відмовити.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич
Повний текст рішення виготовлено 26 квітня 2023 року.