26 квітня 2023 року ЛуцькСправа № 140/3317/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Лозовського О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про відвід судді Волинського окружного адміністративного суду Лозовського О.А. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області, в якому просить: 1) визнати протиправною бездіяльність щодо незарахування в наказі від 05.03.2021 № 66 о/с до вислуги років у календарному обчисленні вислугу років нараховану на пільгових умовах в обчисленні один місяць за півтора місяця час проходження служби в оперативних підрозділах органів внутрішніх справ та Національній поліції України за період з 21.06.1999 по 27.11.2011, та один місяць за три місяця час участі в антитерористичній операції з 01.09.2016 по 30.09.2016 та 04.10.2016 по 03.11.2016; 2) зобов'язати внести зміни до наказу від 05.03.2021 №66 о/с, зарахувавши до вислуги років в календарному обчисленні вислугу років нараховану на пільгових умовах в обчисленні за час проходження служби в оперативних підрозділах органів внутрішніх справ та Національній поліції один місяць служби за півтора місяця за період з 21.06.1999 по 27.11.2011, та один місяць за три місяця час участі в антитерористичній операції з 01.09.2016 по 30.09.2016 та 04.10.2016 по 03.11.2016; 3) визнати протиправною бездіяльність ГУНП у Волинській області щодо ненарахування одноразової грошової допомоги в розмірі 50% від грошового забезпечення в сумі 11385,4 грн за 30 років календарної вислуги з врахуванням раніше виплачених сум; 4) зобов'язати нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 169650 грн (50% від грошового забезпечення в сумі 11310 грн за 30 років календарної вислуги) з врахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 10.03.2023 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
10.04.2023 позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог в якій ОСОБА_1 просить зобов'язати ГУ НП у Волинській області внести зміни до наказу від 05.03.2021 №66 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 , виклавши абзац третій у наступній редакції: «Для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні - 30 років 10 місяців 14 днів»; стягнути з ГУ НП у Волинській області моральну шкоду в сумі 50 000,00 грн.
Ухвалами суду від 25.04.2023 відмовлено у задоволенні клопотань позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та про об'єднання даної справи в одне провадження із справою № 40/5864/23.
26.04.2023 позивачем подано заяву про відвід судді Лозовського О.А. з підстав, визначених пунктами другим, четвертим частини 1 статті 36 КАС України.
Заява мотивована тим, що наявні обставини, які викликають сумнів в неупередженості і об'єктивності судді, оскільки останнім було відмовлено в задоволені клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні. Саме за таких обставин суддя Лозовський О.А. прямо чи опосередковано, але заінтересований в результатах розгляду справи, що викликає сумнів в його неупередженості та об'єктивності. З цих підстав просить заяву задовольнити.
Відповідно до частини 3 статті 40 КАС України, питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Згідно з частиною четвертою статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Суд, дослідивши подану позивачем заяву про відвід головуючого у справі судді Лозовського О.А., з'ясувавши мотиви зазначені заявником у заяві, вважає, що заявником не наведено і не доведено підстав, які б свідчили про пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду справи. Також відсутні інші обставини, які б могли викликати сумнів у неупередженості або необ'єктивності судді.
Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР) гарантує право кожного на справедливий суд, що передбачає розгляд справи незалежним і безстороннім судом.
В КАС України інститут відводу (самовідводу) судді, що має на меті гарантування безсторонності суду, запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, передбачений статтями 36, 37 КАС України, якими визначено підстави для відводу (самовідводу) судді. У заяві про відвід позивач посилається на статтю 36 КАС України. Зокрема, відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Підстава, визначена пунктом 4 частини першої статті 36 КАС України для відводу судді є оціночною категорією.
Особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Сумнів у безсторонності судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечну недовіру до суду та відповідно зміну його складу. Відвід судді як одна із гарантій права на справедливий суд повинен ґрунтуватися на очевидних обставинах, які викликають сумнів у його неупередженості або об'єктивності при розгляді конкретної справи. Не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
При вирішенні заяви позивача про відвід судді, суд вважає за необхідне зазначити, що важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності) як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), у контексті якої повинна формуватися національна судова практика.
У справі «П'єрсак проти Бельгії» (справа №08692/79, рішення від 01.10.1982) ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості; її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» (заява №10486/83) зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Стосовно об'єктивної неупередженості у справі «Фей проти Австрії» (серія A, №255, с. 12, п. 27, 28 і 30 рішення від 24.02.1993) ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Як вбачається із заяви позивача, основним аргументом, які, на його думку, викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності суду, є те, що суд відмовив позивачу в задоволені його клопотання про розгляд справи в судовому засіданні. Позивач переконаний, що до вирішення справи за його позовом суддя Лозовський О.А. прямо чи опосередковано заінтересований у результатах розгляду справи, що може вплинути на об'єктивне і неупереджене прийняття ним рішення.
З приводу наведеного суд зауважує, що відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді в конкретній справі, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відтак, саме побоювання позивача щодо результатів розгляду його справи не є чинником, який об'єктивно може свідчити про упередженість та небезсторонність суду, що суддя прямо чи опосередковано заінтересований у результатах розгляду справи. Тому суд вважає, що заява позивача ґрунтується лише на суб'єктивних припущеннях та не містить об'єктивних доводів на підтвердження обставин для відводу суді на підставі статті 36 КАС України.
Інших обставин, які можуть бути підставами для відводу судді Лозовського О.А., що визначені статтею 36 КАС України, позивач не вказав.
Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та відсутність обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, то відповідно до вимог частини четвертої статті 40 КАС України заяву про відвід судді необхідно передати на вирішення іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 248 КАС України, суд
Визнати необґрунтованим заявлений відвід головуючому судді Лозовському О.А. у справі № 140/3317/23.
Заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Волинського окружного адміністративного суду Лозовському О.А. передати на розгляд іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Лозовський