про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
25 квітня 2023 р. Справа № 127/7473/23
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Вільчинський Олександр Ванадійович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до начальника першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання бездіяльності начальника відділу ДВС незаконною та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до начальника першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання бездіяльності начальника відділу ДВС незаконною та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 20.03.2023 матеріали справи № 127/7473/23 за позовом ОСОБА_1 вирішено передати на розгляд Вінницькому окружному адміністративному суду за підсудністю.
Згідно з супровідним листом Вінницького міського суду Вінницької області від 14.04.2023 вказану справу направлено до Вінницького окружного адміністративного суду.
20.04.2023 відповідні матеріали надійшли до Вінницького окружного адміністративного суду.
Згідно з вимогами частини другої статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
Відповідно до статті 31 КАС України проведено автоматичний розподіл, за результатами якого визначений головуючий суддя у справі Вільчинський Олександр Ванадійович.
З огляду на викладене вважаю за необхідне прийняти адміністративну справу №127/7473/23 до свого провадження.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
1. Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Пунктом 9 частини першої статті 4 КАС України передбачено, що відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб'єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Отже, відповідачем у справі може бути як орган державної влади, так і його посадова чи службова особа. При цьому обов'язковою умовою набуття процесуального статусу відповідача є звернена до нього вимога позивача.
Позивач як відповідача визначила начальника першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), при цьому в позовній заяві повне ім'я вказаної посадової особи не зазначено. Також у позовній заяві в порушення вимог пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України не вказано реєстраційних номерів облікової картки платника податків сторін, відомих номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти відповідача.
2. Відповідно до вимог пунктів 4, 5 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, яким позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог. При цьому, заявлені позовні вимоги (зміст позовних вимог) мають бути належним чином обґрунтованими викладом фактичних обставин та норм права із посиланням на докази, що підтверджують такі обставини.
Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Наведене узгоджується з повноваженнями суду при вирішенні справи, визначеними ст. 245 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, перевірити на відповідність зазначеним критеріям адміністративний суд може лише конкретні рішення, дії (бездіяльність) суб'єкта владних повноважень.
У прохальній частині позовної заяви позивач просить суд скасувати штрафи відносно неї - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області 06.06.2000. Однак з прохальної частини позову неможливо встановити які штрафи позивач просить скасувати, до кого звернена ця вимога.
В обґрунтування позову позивач у позовній заяві зазначає, що їй зателефонували з Державної виконавчої служби м. Вінниці та повідомили про те, що відносно неї відкриті виконавчі провадження про стягнення штрафів. В подальшому, як вказує позивач, вона звернулася до старшого державного виконавця ДВС м. Вінниці Наконечного Сергія Сергійовича, під час розмови з яким з'ясувалося, що її дата народження не співпадає з датою народження особи, вказаної у виконавчих провадженнях. Зазначає, що ОСОБА_2 попросив надати копію її (позивача) ідентифікаційного номера, запевнивши, що це необхідно для закриття виконавчих проваджень. Після надання ідентифікаційного номеру платника податку, як вказує позивач, до нього були прикріплені всі виконавчі провадження, які їй не належать. Зазначає, що з цього приводу вона звернулася до в.о. керівника відділу Державної виконавчої служби у місті Вінниці Нагорного Дениса Володимировича, який пояснив, що необхідна довідка з Національної поліції України Департаменту патрульної поліції у Вінницькій області про відсутність адміністративних правопорушень. Отримавши відповідь від патрульної поліції про те, що позивач у період з 01.01.2017 по 23.12.2020 до адміністративної відповідальності не притягувалась, як зазначено у позові, позивач надала таку інформацію ОСОБА_3 , який порадив заплатити всі штрафи або звернутися до суду.
Отже, в існуючому вигляді заявлені позивачем вимоги не відповідають нормам процесуального права, зокрема п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, та потребують уточнення.
Ще більшої ваги такі недоліки набувають з огляду на положення ч. 2 ст. 9 КАС України, відповідно до яких суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Також суд звертає увагу позивача на те, що позовна заява не містить належного фактичного та нормативного обґрунтування з посиланням на відповідні докази та обставини.
Відтак, в порядку усунення вказаних недоліків позовної заяви позивачеві необхідно уточнити зміст позовних вимог, конкретизувати спосіб захисту порушеного права та навести належне фактичне та нормативне обґрунтування своїх вимог із зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини.
3. Відповідно до п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Однак, у позовній заяві відсутнє власне письмове підтвердження позивача про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
4. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Однак, до позовної заяви не додано копії позовної заяви, а також копій доданих до позовної заяви документів для сторони відповідача.
5. Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Крім того, згідно з ч. 8 ст. 160 КАС України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Частиною 2 статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
За змістом вимог ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому відповідно до ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 встановлено в розмірі 2684 грн.
До матеріалів позовної заяви не долучено жодного доказу сплати судового збору. Не зазначено підстави звільнення позивача від сплати судового збору та не надано також документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Водночас з огляду на неясність змісту позовних вимог, предмету позову, необхідність їх уточнення позивачем, суд не в змозі визначити позивачеві точну суму судового збору до сплати за подання позову.
При цьому суд зазначає, що ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру становить 1073,60 грн. За подання фізичною особою адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 1073,60 грн та не більше 5368 грн.
6. Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Крім того, вимоги до оформлення документів, що додаються до позовної заяви, встановлено ст. 94 КАС України. Так, ч. 2 ст. 94 КАС України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Згідно із ч.ч. 4, 5 ст. 94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
В порушення вказаних норм законодавства додані до позовної заяви документи не засвідчені позивачем із урахуванням наведених правил.
7. За приписами ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно із ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 1 ст. 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Частиною 1 ст. 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Зазначена позиція суду також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права та свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, рішення "Девеер проти Бельгії", "Голдер проти Сполученого Королівства").
У справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Європейський Суд з прав людини зазначив, що роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов'язком для країн, які підписали Конвенцію.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Встановлення строків звернення до адміністративного суду обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічна правова позиція із цього приводу неодноразово була висловлена Верховним Судом в ухвалах від 02.03.2020 у справі № 420/4352/19, від 13.04.2020 у справі №520/11334/18, від 17.09.2020 у справі № 186/1881/19, від 06.11.2020 у справі №826/14116/18.
Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен дізнатися", що містяться в ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку позивача знати про стан своїх прав. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Саме про такі інші строки звернення до адміністративного суду йдеться у статті 287 КАС України, якою врегульовано особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця. Так, частиною 1 цієї статті передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
При цьому у частині 2 статті 287 КАС України визначено, що таку позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, до спірних правовідносин застосовним є десятиденний строк звернення до адміністративного суду, обраховувати який необхідно з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів позовної заяви не можливо встановити коли позивач дізналася про порушення її прав, свобод чи інтересів, адже позивач не вказує коли вона дізналася про відкриті щодо неї виконавчі провадження про стягнення штрафів.
Водночас до позовної заяви позивач надає інформацію з Єдиного реєстру боржників про наявність щодо неї виконавчих проваджень, яка датована 22.09.2021, при цьому позов поданий до суду 16.03.2023, тобто із значним пропущенням десятиденного строку звернення до суду.
Відтак, позивачеві необхідно надати заяву про поновлення строку звернення до суду і докази поважності причин його пропуску.
Вказані недоліки позовної заяви не дають можливості відкрити провадження у справі.
За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене вважаю, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 31, 132, 160, 169, 171, 248, 256 КАС України, -
Адміністративну справу №127/7473/23 прийняти до свого провадження.
Позовну заяву ОСОБА_1 до начальника першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання бездіяльності начальника відділу ДВС незаконною та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Встановити позивачеві п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання:
позовної заяви в двох примірниках (для суду та для відповідача) із зазначенням у ній: повного імені відповідача; реєстраційних номерів облікової картки платника податків сторін; відомих номерів засобів зв'язку, офіційних електронних адрес або адрес електронної пошти відповідача; із уточненням змісту позовних вимог, конкретизуванням способу захисту порушеного права та наведенням належного фактичного та нормативного обґрунтування своїх вимог із зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини; із зазначенням власного письмового підтвердження позивача про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав;
належним чином засвідчених копій доданих до позовної заяви документів у двох примірниках (для суду та для відповідача);
оригіналу доказу сплати судового збору в розмірі, залежному від виду та кількості заявлених вимог, за такими реквізитами: одержувач: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, код ЄДРПОУ: 37979858, банк: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;
заяви про поновлення строку звернення до суду і доказів поважності причин його пропуску.
Копію ухвали направити (надати) особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович