Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/104/23
Номер провадження: 2/511/178/23
27 квітня 2023 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Панчук А. І.,
секретаря судового засідання Бєгєн А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Роздільна Одеської області, цивільну справу за позовною заявою КНП "Ізмаїльський спеціалізований будинок дитини» Одеської обласної ради», в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Роздільнянської міської ради Одеської області, Cлужба у справах дітей Роздільнянської міської ради Одеської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
10.01.2023 року на адресу Роздільнянського районного суду Одеської області надійшла вищевказана цивільна справа.
Стислий виклад позиції позивача.
КНП "Ізмаїльський спеціалізований будинок дитини» Одеської обласної ради», звернувся до суду з позовною заявою в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_2 , в якій просив позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з неї аліменти.
Свої вимоги мотивували тим, що відповідачка ОСОБА_2 є матір'ю малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відомості про батька дитини в актовому записі про народження внесені згідно з ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України. 19.10.2021року мати, ОСОБА_2 , написала заяву про цілодобове влаштування малолітнього сина на термін 6 місяців до КНП «Ізмаїльський спеціалізований будинок дитини» Одеської обласної ради». Малолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває в закладі з 11.02.2020 року та був поставлений на первинйий облік як дитина, яка опинилась у складних життєвих облставинах. Протягом усього періоду перебування малолітнього у державному закладі ОСОБА_2 життям та здоров'ям малолітнього сина не цікавилась. Термін перебування малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у державному закладі перевищує 6 місяців та складає вже 2 роки та 10 місяців. Станом на 21.12.2022 року відповідно до протоколу бесіди та заяви матері, мати не бажає повергати дитину до сім 'ї так як проживає одна разом зі своїми малолітніми дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Жінка не працює та живе на соціальні виплати на дітей, надала письмову згоду щодо позбавлення її батьківських прав відповідно малолітнього сина у зв'язку станом його здоров'я та з неможливістю надання необхідної медичної допомоги. У зв'язку з вищезазначеним, КНП "Ізмаїльський спеціалізований будинок дитини» Одеської обласної ради», звернувся до суду з позовом про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнення аліментів на його утримання.
Стислий виклад заперечень відповідача.
Відповідачка ОСОБА_2 , через канцелярію суду надала заяву, відповідно до якої позовні вимоги визнала повністю, не заперечувала проти позбавлення її батьківських прав відносно сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заяви, клопотання.
На адресу суду надійшла заява від представника позивача, згідно якої остання просила розглянути справу без її участі ,позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити. (59-60)
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, надала до суду заяву , відповідно до якої просила розглянути справу без її участі позовні вимоги визнала повністю.(а.с.49).
Представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Роздільнянської міської ради у судове засідання не з'явився. Позовні вимоги підтримала повністю та просила розглянути справу без її участі .(а.с.52, 66-67)
Представник служби у справах дітей Роздільнянської міської ради Одеської області у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, не заперечував проти задоволення позовних вимог . (а.с.51, 64)
Процесуальні дії у справі.
17 січня 2023 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання (а.с.31).
17 лютого 2023 року ухвалою суду було залучено для участі в справі в якості третьої особи Cлужбу у справах дітей Роздільнянської міської ради Одеської області. (а.с.41)
14 березня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. (а.с.56)
В порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 13.11.2018 року Роздільнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області , актовий запис № 414, ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_1 , батьки: ОСОБА_5 , ОСОБА_2 . (а.с. 22).
Згідно заяви ОСОБА_2 від 19.10.2021 року остання просила розглянути питання про цілодобове влаштування малолітнього сина на термін 6 місяців до КНП «Ізмаїльський спеціалізований будинок дитини» Одеської обласної ради».(а.с.14)
Відповідно до довідки КНП "Ізмаїльський спеціалізований будинок дитини» Одеської обласної ради» № 02/20-310 від 27.12.2022 року, малолітній ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває в закладі з 11.02.2020 року на підставі розпорядження Роздільнянської райдержадміністрації Одеської області № 40/А - 2020 від 23.01.2020 року на повному державному забезпечені . (а.с.4)
23.01.2020 року відповідно до Наказу Роздільнянської райдержадміністрації №19 про взяття на первинний облік, ОСОБА_1 , був поставлений на первинйий облік як дитина, яка опинилась у складних життєвих обставинах.(а.с.7)
Відповідно до рішень виконавчого комітету Роздільняньської міської ради Одеської області від 01.11.2021 року №384 га 31.05.2022 № 144 термін на повному державному забезпеченні в закладі продовжується по теперішній час.(а.с.19)
Згідно акту про результати відвідування та піклування дитиною КНП «Ізмаїльський спеціалізований будинок дитини» Одеської обласної ради» від 27.12.2022 року за весь час перебування малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мати жодного разу не відвідали дитину, не цікавились його долею, станом здоров'я ні в усній, ні в письмовій формі, тобто фактично самоусунулись від виховання та утримання дитини. (а.с.5)
21.12.2022 року відповідно до протоколу бесіди та заяви матері, мати не бажає повергати дитину до сім'ї так як проживає одна разом зі своїми малолітніми дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Жінка не працює та живе на соціальні виплати на дітей, надала письмову згоду щодо позбавлення її батьківських прав відповідно малолітнього сина у зв'язку станом його здоров'я та з неможливістю надання необхідної медичної допомоги.(а.с.23-24)
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Декларацією прав дитини, проголошеною Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, дитина, якщо це можливо, повинна рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в атмосфері любові та матеріального забезпечення.
Відповідно до ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини , яка діє на Україні з 27.07.1991 року та ратифікована Україною, держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні для її благополуччя , приймаючи до уваги права та обов'язки їх батьків, опікунів та інших осіб, які відповідають за них по закону і з цією метою приймати всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи.
Право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) (пункт 47 рішення Європейського Суду з прав людини (далі Європейський Суд) у справі «Савіни проти України», пункт 49 рішення у справі «Хант проти України»).
Тобто, в даному випадку вирішення питання про позбавлення відповідачів батьківських прав охоплюється статтею 8 Конвенції і є втручанням у їх право на повагу до свого сімейного життя, яке в свою чергу не є абсолютним.
Відповідно до ст.51 Конституції України обов'язок кожного громадянина України піклуватися про дітей.
Перелік обов'язків батьків по вихованню дитини викладений в ст.150, 151, 153-156 СК України .
За ч.2 ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ст.155 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та людської гідності. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
За приписами п. п. 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
Крім того, суд зазначає, що позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов'язку утримувати дітей.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (справа № 753/2025/19) в постанові від 06 травня 2020 року, зазначив, що тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року, № 63566/00Л).
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Дослідивши фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, оцінивши аргументи сторін по справі, суд прийшов до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову виходячи з наступного.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у Постанові від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду зробив висновок у постанові від 29 липня 2021 року (справа № 686/16892/20), згідно якого позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Крім того, зазначені чинники, повинні мати систематичний та постійних характер.
Під час повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, судом встановлено, що мати дитини - ОСОБА_2 не працює та живе на соціальні виплати на дітей, надала письмову згоду щодо позбавлення її батьківських прав відповідно малолітнього сина у з'язку станом його здоров'я та з неможливістю надання необхідної медичної допомоги. Протягом усього періоду перебування дитини у закладі мати жодного разу не відвідала та не виявила бажання повернути у сім'ю, не підготувала умови для проживання малолітнього, не працевлаштувалася. За весь час перебування малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мати жодного разу не відвідали дитину, не цікавились його долею, станом здоров'я ні в усній, ні в письмовій формі, тобто фактично самоусунулись від виховання та утримання дитини.
На підставі встановлених обставин, суд прийшов до висновку, що відповідачка свідомо нехтує своїми обов'язками відносно виховання дитини, що підтверджується матеріалами справи, та наразі змінити поведінку останньої у кращу сторону неможливо.
Відповідно до ч.3 ст.166 СК України суд при задоволенні позову про позбавлення батьківських прав одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
В своїй позовній заяві позивач також просить стягнути з відповідачки аліменти на утримання дитини до досягнення нею повноліття. Оскільки судом задоволено позов та позбавлено відповідачку батьківських прав, а відповідно до законодавства батьки зобов'язуються утримувати дитину до досягнення нею повноліття суд, вважає за можливе стягнути з ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього ОСОБА_1 аліменти до досягнення ним повноліття, в розмірі 1/4 частини із усіх видів заробітку (доходів), що буде відповідати, як інтересам дитини, так і матеріальному становищу та стану здоров'я платника аліментів, виходячи із принципів справедливості, добросовісності і розумності, закріплених у ст. 7 СК України.
Ст. 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Причому обов'язок утримувати дитину є рівним обов'язком як матері, так і батька.
Відповідно до ст. 181 СК України кошти на утримання дитини (аліменти) можуть бути присуджені за рішенням суду у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
За вимогами ст. 182 СК України суд при визначенні розміру аліментів враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Проте, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на утримання дитини присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Таким чином, у даному випадку аліменти необхідно стягнути з 01.07.2022 року.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, тому з відповідача необхідно стягнути судовий збір на користь держави в сумі 2684 грн за задоволення позову в частині позбавлення батьківських прав та за задоволення позову в частині стягнення аліментів.
На підставі т. ст. 4, 258-259, 265,281-283, 289 ЦПК України, суд
Позовну заяву КНП "Ізмаїльський спеціалізований будинок дитини» Одеської обласної ради», в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Роздільнянської міської ради Одеської області, Cлужба у справах дітей Роздільнянської міської ради Одеської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, - задовольнити .
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданого Роздільнянським РВ УМВС України в Одеській області 29.05.2013 року, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання дитини: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь опікуна, прийомних батьків, батьків-вихователів або закладу, де буде утримуватись дитина, починаючи з моменту звернення до суду - з 10.01.2023 року, до досягнення повноліття сином, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданого Роздільнянським РВ УМВС України в Одеській області 29.05.2013 року, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 2684 грн. (Стягувач: Державна судова адміністрація України. Реквізити для зарахування до державного бюджету: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Допустити негайне виконання рішення у межах суми аліментів за один місяць відповідно до ст. 430 ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.
Суддя А. І. Панчук