Справа № 521/4825/23
Номер провадження:1-кс/521/861/23
30 березня 2023 року місто Одеса
Слідчий суддя Малиновського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю представника володільця тимчасово вилученого майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу представника володільця тимчасово вилученого майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, -
До Малиновського районного суду міста Одеси надійшла скарга представника володільця тимчасово вилученого майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна. В обгрунтування своєї скарги заявником зазначено, що у провадженні органу досудового розслідування СВ ВП №2 Херсонським РУП ГУНП в Херсонській області знаходиться кримінальне провадження, зареєстроване за №1202223102000333 від 29.12.2022 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за ч.2 ст.289 КК України за фактом незаконного заволодіння транспортним засобом марки автомобіль NISSAN ROGUE державний номер НОМЕР_1 , власником авто являється ОСОБА_3 .
Під час здійснення досудового розслідування, в ході проведення огляду від 29.12.2022, зазначений транспортний засіб був вилучений працівниками поліції та на теперішній час зберігається на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів ГУНП в Одеській області. Ключі від вилученого авто, зберігаються у ОСОБА_3 .
Відповідно до положень ч. 1 ст. 167, ч. 2 ст. 168 КПК України вилучене майно має статус тимчасово вилученого майна, оскільки було вилучено під час проведення огляду, власник фактично позбавлений можливості володіти, користуватися та розпоряджатися цим майном з тих підстав, що слідчий вважає вказане майно таким, що зберегло на собі сліди кримінального правопорушення.
На даний момент власник майна ОСОБА_3 не повідомлена слідчим про факт подання на розгляд слідчого судді, клопотання про арешт тимчасового вилучення майна (клопотання до суду не подавалося), не дивлячись на наявність контактних даних, зверненнях до слідчого при проведенні слідчих дій та судових експертиз, вилучене майно повернуто не було.
Оскільки стосовно зазначеного вилученого майна станом на момент подачі скарги не накладено арешт і воно перебуває у володінні органу досудового розслідування без належної правової підстави, заявник вважає за необхідне просити суд зобов'язати орган досудового розслідування повернути дане майно його власнику.
Заявник, який приймав участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, підтримав доводи скарги і просив її задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, пояснивши, що 08.03.2023 року, в ході проведеного огляду місця події автомобіль NISSAN ROGUE державний номер НОМЕР_1 був вилучений, визнаний постановою слідчого речовим доказом та 09.03.2023 року слідчим було скеровано до суду клопотання про накладення арешту на цей автомобіль, яке на час розгляду скарги слідчим суддею не розглянуто.
Заслухавши учасників судового засідання, вивчивши надані матеріали, слідчий суддя вважає, що доводи скарги законні та обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.
Так, відповідно до ст. 303 КПК України, рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування (серед інших): бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Тобто вилучене майно, яке належне ОСОБА_3 має статус тимчасово вилученого.
Як убачається з матеріалів скарги, на час подачі скарги до Малиновського районного суду міста Одеси, транспортний засіб був вилучений працівниками поліції та зберігався на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів ГУ НП в Одеській області.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. Разом із цим, як убачається з матеріалів кримінального провадження, слідчий звернувся з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна більш ніж через два місяця після його вилучення.
На період подачі скарги та її розгляду слідчим суддею, арешт на транспортний засіб накладений не був, а клопотання слідчого було спрямовано до Центрального районного суду міста Миколаїв лише 09.03.2023, тобто більш ніж через два тижні після звернення заявника зі скаргою на бездіяльність слідчого до слідчого судді.
Зазначені відомості надають слідчому судді підстави вважати, що слідчим, після вилучення автомобіля не були виконані вимоги, передбачені ч. 5 ст. 171 КПК України про необхідність звернення до суду з відповідним клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, отже згідно положень зазначеної норми це майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього кодексу.
Згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , у якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Аналогічна позиція щодо строку оскарження триваючої бездіяльності, закріплена в п. 1.2. розділу 1 Узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування" (лист від 12.01.2017 N 9-49/0/4-17) відповідно до якої, немає підстав повертати скарги на бездіяльність, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, з підстав пропущеного строку звернення з такою скаргою, оскільки така бездіяльність має лише початковий момент, однак не має кінцевого строку.
Таким чином, під час розгляду скарги, слідчим суддею було встановлено, що слідчим при проведенні досудового розслідування у цьому кримінальному проваджені була допущена бездіяльність, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна.
На підставі викладеного, керуючись ст. 372 КПК України, слідчий суддя -
Скаргу представника володільця тимчасово вилученого майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, - задовольнити частково.
Визнати бездіяльность слідчого ВП №2 Херсонського районного управління поліції ГУ НП в Херсонській області, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна володільцю.
Зобов'язати уповноважених осіб ВП №2 Херсонського районного управління поліції ГУ НП в Херсонській області повернути тимчасово вилучене майно - автомобіль NISSAN ROGUE державний номер НОМЕР_1 законному володільцю майна (при пред'явленні правовстановлюючих документів), або за його дорученням іншій особі.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_6