Справа № 946/2425/23
Провадження № 3/946/1152/23
Іменем України
25 квітня 2023 року м. Ізмаїл
Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Яковенко І.І., за участю секретаря судового засідання Щербак І.П., притягуваної ОСОБА_1 , захисника Янковського В.Й., розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кременчук Полтавської області, громадянки України, вчителя Кременчуцького ліцею №30, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
встановив:
02 квітня 2023 року о 00:02 годині ОСОБА_1 біля буд. №2 по вул. Топольній в м.Ізмаїл Ізмаїльського району Одеської області керувала транспортним засобом «Renault Duster» державний номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та мови), але від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку відмовилась, порушивши вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (далі - ПДР), чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні винною себе у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала та пояснила, що 02.04.2023 вона везла чоловіка з роботи додому, оскільки той перебував у стані алкогольного сп'яніння, однак у нього є дозвіл на пересування по місту у комендантську годину. За кермом транспортного засобу перебувала саме вона, чоловік сидів поруч на передньому правому пасажирському сидінні. Коли їх зупинили працівники поліції, вона на їх вимогу надати документи та пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, погодилася, після чого двічі дунула у алкотестер, однак той жодного результату не показав. Під час спілкування з працівниками поліції, її чоловік почав себе неадекватно поводити та кричав, щоб вона відмовлялася та більше не виконувала вимоги працівників поліції. Через таку погану поведінку свого чоловіка, вона перелякалася, що його можуть притягнути до відповідальності, та, послухавши його, а не працівників поліції, відмовилась від повторного проходження огляду на стан сп'яніння. Крім того, вона зазначила, що момент, коли вона проходила огляд, у жодних документах не зафіксовано. Посвідчення водія вона отримала нещодавно та дуже рідко керувала транспортним засобом. Притягувана визнала, що вчинила не правильно та все ж мала пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння відповідно до встановленого порядку.
Незважаючи на невизнання своєї вини притягуваною ОСОБА_1 , її вина у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння повністю підтверджується дослідженими судом доказами.
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп'яніння.
Слід зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію», під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Одним із заходів правового режиму воєнного стану відповідно до ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» є встановлення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів. Порядок цього особливого режиму затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1456, яким і передбачена можливість перевірки документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, затримання транспортних засобів, проведення їх огляду. Враховуючи, що Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» № 2102-IX від 24.02.2022, в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжувався у встановленому порядку, востаннє перед розглядуваною подією воєнний стан продовжений ще на 90 діб Указом Президента України №58/2023 від 07.02.2023, затвердженого Законом України № 2915-IX від 07.02.2023, то зупинення транспортного засобу притягуваного 03.04.2023 повністю було правомірним.
Більше того, навіть за умови безпідставного затримання транспортного засобу, внаслідок чого у його водія будуть виявлені поліцейським ознаки вчинення правопорушення, такий поліцейський в силу ст.ст. 2, 23 Закону України «Про Національну поліцію» зобов'язаний виконати завдання поліції, а саме забезпечити публічну безпеку і порядок та вжити заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень і припинити виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
На відеозаписі події правопорушення з однострою поліцейських зафіксовано, як з автомобіля «Renault Duster» державний номерний знак НОМЕР_2 з боку сидіння для водія вийшла саме притягувана ОСОБА_1 . На відеозаписі подій цього правопорушення з однострою поліцейських зафіксовано, як працівники поліції запропонували притягуваній пройти огляд на стан сп'яніння після виявлення поліцейським у неї характерних ознак, а потім чітко, детально та неодноразово інструктували притягувану ОСОБА_1 про порядок та особливості проходження огляду шляхом продування трубки технічного засобу безперервно. Але, незважаючи на це, після декількох невдалих спроб проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та втручання у процес огляду її чоловіка, притягувана ОСОБА_1 на вимогу останнього відмовилась від подальшого проходження огляду, вона також відмовилась і від огляду в медичному закладі. Після цього поліцейським чітко було повідомлено ОСОБА_1 про те, що на неї буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Вказані обставини справи також підтверджуються даними протоколу про адміністративне правопорушення, згідно з якими ОСОБА_1 керувала транспортним засобом в стані алкогольного з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та мови), але від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку відмовилась. Суд визнає цей доказ таким, що складений повноважною особою, а саме поліцейським, який відповідно до абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП є уповноваженою особою органів внутрішніх справ (Національної поліції) на складання протоколів про адміністративні правопорушення, у тому числі за ст. 130 КУпАП.
Суд визнає зазначені докази допустимими, оскільки вони зібрані з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 (далі - Порядок), а також Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1413/27858 (далі - Інструкція).
Зі змісту ч. 1 ст. 266 КУпАП випливає, що оглядові на стан алкогольного сп'яніння підлягають особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п. 2 Розділу І «Загальні положенні» Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У п. 3 Розділу І «Загальні положення» Інструкції визначені ознаки алкогольного сп'яніння, які дають підстави поліцейському вважати, що особа перебуває у стані сп'яніння, серед яких запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та мови, які були виявлені поліцейським у притягуваної ОСОБА_1 , а тому були підставами для проведення її огляду.
При цьому акт огляду відповідно до вказаної Інструкції так і не було складено, у зв'язку з тим, що огляд так і не був пройдений притягуваною. Ані вказаною Інструкцією, ані іншими нормативними документами не передбачений обов'язок поліцейського оголошувати вголос конкретні ознаки, які дають йому підставі вважати, що особа перебуває у стані сп'яніння. Такі ознаки наведені у письмовому вигляді у протоколі про адміністративне правопорушення.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізувала своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодилась нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм держави Україна.
Відповідно до п. 2.5. ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З досліджених доказів випливає, що відповідно до встановленого порядку поліцейські створили усі необхідні умови для виконання притягуваною вказаного обов'язку, передбаченого п. 2.5. ПДР, яким не передбачені будь-які винятки чи умови, що дозволяли би водію не виконувати його вимоги. Саме водій автомобіля, а не будь-яка інша особа, зобов'язаний його виконувати та проходити огляд на стан сп'яніння. І саме водій несе відповідальність за відмову від виконання вимог вказаного положення ПДР. А підстава відмови від огляду правового значення не має, якщо самі поліцейські своїми діями не створили умови, що унеможливлювали би виконання водієм свого обов'язку, встановленого п. 2.5. ПДР. У виниклій ситуації притягувана при проходженні огляду були вільна у своїй поведінці, поліцейські жодним чином не перешкоджали їй виконати вимоги вказаного положення ПДР і створили їй усі необхідні умови для цього.
Однак, з сукупності усіх досліджених судом доказів випливає, що ОСОБА_1 як особа, яка керує транспортним засобом, в порушення вимог вказаного п. 2.5 ПДР на вимогу поліцейських пройти у встановленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння відмовилась без будь-якого впливу з боку поліцейських.
Таким чином, аналіз сукупності усіх досліджених доказів поза розумним сумнівом дозволяє суду дійти висновку про наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та про доведеність винності ОСОБА_1 в його вчиненні.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушниці, ступінь її вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Суд враховує те, що ОСОБА_1 вчинила умисне правопорушення, характер якого вказує на те, що вона вчинила грубе порушення порядку користуванням правом керування транспортного засобу, що відповідно до ч. 2 ст. 30 КУпАП є однією з підстав для накладення такого адміністративного стягнення як позбавлення права керування транспортними засобами.
Обставин, які відповідно до ст. ст. 34, 35 КУпАП пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене нею адміністративне правопорушення, суд не вбачає.
Відповідно до даних довідки старшого інспектора з особливих доручень ВОНС в м. Ізмаїл УПП в Одеській області ДПП від 03.04.2023, згідно з базами (банками) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС України, ОСОБА_1 отримала посвідчення водія на право керування транспортними засобами НОМЕР_3 від 06.09.2022.
Отже, враховуючи зазначені обставини справи, беручи до увагу особу ОСОБА_1 , а також безальтернативну санкцію ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд дійшов висновку, що з метою її виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нею нових правопорушень на неї необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів.
В силу ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 має бути стягнутий судовий збір в розмірі, передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2023, що складає 536,80 грн.
Керуючись ст. ст. 283 - 285 КУпАП, суд -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 536,80 грн (п'ятсот тридцять шість гривень 80 копійок).
Повний текст постанови виготовлений 27 квітня 2023 року.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова про накладення адміністративного стягнення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Ізмаїльського міськрайонного суду І.І. Яковенко