Справа № 495/3330/23
№ провадження 1-кс/495/702/2023
05 квітня 2023 року м. Білгород - Дністровський
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Білгород-Дністровському клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській області ОСОБА_5 , поданого в рамках кримінального провадження №12023162240000347 від 29.03.2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Білгород-Дністровський Одеської області, українця, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України,-
04.03.2023 слідчий СВ Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з клопотанням в рамках кримінального провадження №12023162240000347 від 29.03.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_4 .
1. - Виклад обставин, зазначених в клопотанні.
Слідчим відділом Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023162240000347 від 29.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, в якому нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється Білгород-Дністровською окружною прокуратурою.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , діючи умисно, протиправно, достовірно знаючи про свій обов'язок щодо призову за мобілізацією, будучи військовозобов'язаним та не маючи правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, передбачених ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ухилився від призову на військову службу під час мобілізації при наступних обставинах.
Указом Президента України та Верховного головнокомандувача ОСОБА_6 від 24.02.2022 №64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією Збройних Сил Російської Федерації проти України, на всій території України запроваджено воєнний стан з 05:30 години 24.02.2022 строком на 30 діб. Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.03.2022 № 2119-ІХ, продовжено строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18.04.2022 за №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб. Законом України від 21.04.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ. Указом Президента України від 17.05.2022 за №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб. Законом України від 22.05.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ. Указ Президента України від 12.08.2022 р. № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Законом України від 15.08.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ. Указом Президента від 07.11.2022 № 757\2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» з 05:30 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Законом України від 16.11.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.
В подальшому воєнний стан в Україні продовжувався, в останнє, Указом Президента України від 06.02.2023 року за №58/2023, «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19.02.2023 строком на 90 діб (до 20 травня 2023 року).
Відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України та Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» Верховна Рада України затвердила Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію», 03.03.2022 року №2105-ІХ.
Згідно зі ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Відповідно до ч. 1 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизні, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Частиною 9 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, зокрема, що військовозобов'язані це особи, які перебувають у запасі для комплектування ЗСУ та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
Згідно ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резервi, зобов'язані: прибувати за викликом районного ( ІНФОРМАЦІЯ_2 для оформлення військово-облікових документів (військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), проходження медичного огляду, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних, проходити медичний огляд, проходити військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі, виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
ОСОБА_4 у зв'язку з проведенням призову громадян за мобілізацією у відповідності до п. 17 ч. 1 ст. 106 Конституції України, на виконання Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 69/2022, 17.03.2023 пройшов військово-лікарську комісію, за результатами якої визнаний придатним до військової служби у воєнний час.
У зв'язку з оголошенням загальної мобілізації та призовом на військову службу у Збройні Сили України по мобілізації, 20.03.2023 о 18:00 ОСОБА_4 вручено під особистий підпис повістку про явку на 25.03.2023 о 13:00 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , розташованого за адресою: АДРЕСА_3 для відправки на комплектацію і подальше проходження військової служби у Збройних Силах України, а саме у військовій частині НОМЕР_1 , яка розташована в населеному пункті АДРЕСА_3 .
26.03.2023 ОСОБА_4 , прибувши для комплектації до військової частини НОМЕР_1 , яка розташована в населеному пункті АДРЕСА_3 , не бажаючи виконувати загальний обов'язок відбувати військову службу, покладеного на громадян України, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в порушення ст.65 Конституції України, ст.1, ст.9 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 69/2022, ст. 17 Конституції України, діючи умисно, протиправно, маючи на меті ухилитися від призову за мобілізацією, достовірно знаючи про свій обов'язок щодо призову за мобілізацією, будучи військовозобов'язаним та не маючи правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, передбачених ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», самовільно, за відсутності поважних причин, залишив автобус, на якому ОСОБА_4 разом з іншими мобілізованими був доставлений до військової частини НОМЕР_1 , яка розташована в населеному пункті АДРЕСА_3 , попрямував в невідомому напрямку та не повернувся, в зв'язку з чим своїми неправомірними діями ОСОБА_4 ухилився від призову на військову службу під час мобілізації.
У вчиненні вищевказаного злочину, передбаченого ст. 336 КК України, обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , якому 31.03.2023 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_4 згідно ч. 2 ст. 177, ст. 194 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати про існування ризиків, передбачених п. 1, ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, враховуючи обставини злочину вчиненого ОСОБА_4 , який відповідно до ст. 12 КК України відносяться до нетяжких злочинів, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення на волі на строк до 5 років, у слідства є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_4 може здійснити спроби: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином.
На підставі вищевикладеного, та відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також приймачу до уваги той факт, що жоден з більш м'яких заходів не зможе запобігти вище вказаним ризикам на підставі чого слідчий просив застосувати, відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, із забороною йому залишати місце свого проживання з 23:00 по 06:00 год., за адресою: АДРЕСА_2 .
2. - Позиції сторін.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло у певний період доби строком на 60 діб, з покладенням обов'язків, а саме: прибувати до слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво в рамках кримінального провадження або суду за першим викликом; не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого або органу, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження; утримуватись від спілкування зі свідками в рамках кримінального провадження; повідомляти службову особу (слідчого, прокурора) або орган, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, якщо такий є, а також інші документи, що дають право на виїзд з України.
Підозрюваний ОСОБА_4 просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло у певний період, зазначив, що здійснює догляд за матір'ю, яка потребує його допомоги.
3. - Мотивація суду.
Відповідно до положень ст.176 КПК України передбачені такі види запобіжних заходів: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Згідно зі ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК України.
Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Згідно правової позиції викладеної в рішенні ЄСПЛ «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
3.1 - Наявність обґрунтованої підозри.
В рамках кримінального провадження №12023162240000347 від 29.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України 31.03.2023 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Білгород-Дністровський Одеської області, українця, громадянина України, котрий зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Стороною обвинувачення зазначається, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: показаннями свідка ОСОБА_7 від 31.03.2023 року; показаннями свідка ОСОБА_8 від 31.03.2023 року; показаннями свідка ОСОБА_9 від 31.03.2023 року; іншими матеріалами кримінального провадження їх сукупності та іншими матеріалами в сукупності.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч.2 ст.177 КПК України). Оскільки в процесуальному законодавстві нема чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідчий суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2 ст. 8 КПК України). Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчого суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Дослідивши надані матеріали, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення було доведено ознаки можливого складу злочину. Надані достатні підстави для наявності обґрунтованої підозри стосовно можливого вчинення ОСОБА_4 дій, що кваліфікуються за ст. 336 КК України.
3.2 - Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України і на які вказує слідчий чи прокурор.
Слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий (п.2 ч.1 ст.194 КПК України), а саме ризик:
- переховуватись від органів досудового розслідування, суду, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні нетяжкого злочину, тому є підстави вважати, що підозрюваний, знаючи про покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні злочинів, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вдатися до спроб переховуватися від органу досудового розслідування;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
Прокурор в засіданні підтримав викладені у клопотанні ризики.
Оцінюючи питання щодо ризиків, зазначених у клопотанні, слідчий суддя з урахуванням позиції ЄСПЛ зазначає,що ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v.Moldova (Бекчиєв проти Молдови) §58).
Стосовно загрози втечі, практика ЄСПЛ виходить з того, що загроза втечі не випливає з простої можливості для обвинуваченого перетнути кордон держави. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно доказувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейних зв'язків, будь яких зв'язків з іншою країною, або наявність зв'язків в іншому місці.
Відповідно до правової позиції Європейського суду відсутність в особи роботи та сім'ї не є доказом того, що вона може схилиться до вчинення нових злочинів. Так само як і сама по собі відсутність постійного місця роботи не є доказом того, що особа зникне (Пшевечерський проти Росії від 24 травня 2003 року).
На підставі викладеного слідчий суддя вважає, що хоча під час розгляду клопотання прокурором не доведені заявлені ризики переховування, проте можливість незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні продовжує існувати.
3.3 - Недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У клопотанні слідчим зазначено, що обрання більш м'якої міри запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов'язання та особистої поруки не є доцільним, оскільки враховуючи тяжкість вчиненого злочину, може призвести до вчинення підозрюваним інших, більш тяжких кримінальних правопорушень. У провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.
Дослідивши надані до суду матеріали слідчий суддя приходить до висновку, що обґрунтовуючи необхідність обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного прокурором доведена доцільність застосування домашнього арешту із забороною залишати місце проживання у певний період доби.
З урахуванням викладених обставин, а також досліджених в судовому засіданні матеріалів, враховуючи вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, слідчий суддя дійшов висновку, що буде доцільним та достатнім для запобігання ризикам кримінального провадження обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби з покладанням на нього обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 193, 194, 196, 197, 376 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській області ОСОБА_5 , поданого в рамках кримінального провадження №12023162240000347 від 29.03.2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання підозрюваного, а саме: АДРЕСА_2 із забороною йому залишати місце свого проживання в період часу з 23:00 по 06:00 год. в межах строку досудового розслідування, тобто до 31.05.2023 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво в рамках кримінального провадження або суду за першим викликом;
- не відлучатися за межі м. Білгород-Дністровський без дозволу слідчого або органу, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження;
- утримуватись від спілкування зі свідками в рамках кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво в рамках кримінального провадження про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання слідчому СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її винесення.
Слідчий суддя ОСОБА_1