Провадження № 11-сс/4823/127/23 Слідчий суддя ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
26 квітня 2023 рокум. Чернігів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові справу за апеляційною скаргою прокурора Чернігівської окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 березня 2023 року,
Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 березня 2023 року клопотання старшого слідчого СВ Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_9 задоволено частково та застосовано до підозрюваного
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігова, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, непрацюючого, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово.
Зобов'язано ОСОБА_7 прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_10 ..
Мотивуючи своє рішення, слідчий суддя зазначив, що під час розгляду клопотання прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 зазначених кримінальних правопорушень, доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, в той же час слідчим, прокурором не доведено наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, не доведено недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а посилання на тяжкість покарання не може слугувати про обрання саме такого запобіжного заходу, як взяття під варту, тому дійшов висновку про можливість обрання стосовно ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу, а саме, у виді домашнього арешту з покладанням на підозрюваного додаткових обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
В поданій апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нову, якою обрати підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, з визначенням розміру застави у сумі 214 720 грн.
Сторона обвинувачення вважає, що під час розгляду клопотання було доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України та обґрунтовано ризики, передбачені п.п. 1,2,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Вважає, що висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки містять істотні суперечності. Переконаний, що будь-який більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не дасть змоги уникнути ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу і просив скасувати ухвалу слідчого судді та застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, підозрюваного та його захисника, які заперечували доводи апеляційної скарги і просили залишити ухвалу слідчого судді без змін, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно з ч.4 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Дані вимоги закону при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_7 слідчим суддею були дотримані.
Так, слідчий суддя встановив, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.
Як вбачається з матеріалів провадження, СВ Чернігівським РУП ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023270340000080 від 05.01.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.
20.03.2023 о 17 год. 50 хв. ОСОБА_7 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення на підставі ст. 208 КПК України.
21.03.2023 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
При судовому розгляді клопотання слідчий суддя перевірив відповідність змісту клопотання вимогам закону та з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав для застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров'я підозрюваного; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого.
Слідчий суддя врахував обсяг повідомленої підозри, характер вчиненого протиправного діяння, яке пов'язане з незаконним збутом психотропних речовин, вчиненим неодноразово, його тяжкість, вчинення діяння під час воєнного стану; дані про особу підозрюваного, його вік, сімейний і матеріальний стан, який може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, адже останній не має офіційного місця роботи; може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час у ході розслідування не встановлено джерела придбання ним психотропних речовин і місця їх зберігання, при цьому ймовірність цього ризику знижується тим, що при обшуку підозрюваний добровільно видав 6 пакунків з амфетаміном і інші не були виявлені в ході обшуку; може незаконно впливати на свідка ОСОБА_10 у кримінальному провадженні з метою зміни ним показань на свою користь, проте, цьому ризику можливо запобігти забороною йому спілкуватися зі свідком; може вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки двічі збував психотропну речовину ОСОБА_10 , за що отримував грошові кошти в сумі 300 грн. кожного разу, однак ймовірність даного ризику знижується малим обсягом вилученої психотропної речовини, який був виданий підозрюваним під час обшуку з поясненнями про її зберігання для власного вживання та збутом забороненої речовини своєму знайомому з перервою в місячний строк.
Із змісту апеляційної скарги та доводів прокурора, на думку колегії суддів апеляційного суду, не вказано переконливих доводів того, що запобіжний захід у виді домашнього арешту, застосований до ОСОБА_7 , буде недостатнім та не забезпечить запобігання відповідним ризикам.
Суд апеляційної інстанції вважає, що слідчий суддя при обранні запобіжного заходу у виді домашнього арешту в повній мірі взяв до уваги відомості, що були в матеріалах клопотання відносно особи підозрюваного, та правильно оцінюючи їх, також в сукупності з іншими доказами, які підтверджували заявлені прокурором ризики, зробив висновок по вирішенню клопотання.
Під час апеляційного розгляду прокурором не наведено таких обставин, які можуть вказувати на те, що підозрюваний порушуватиме покладені на нього процесуальні обов'язки, а також, що запобіжний захід у виді домашнього арешту є недостатнім та не забезпечить запобігання відповідним ризикам.
На думку суду апеляційної інстанції, за встановлених під час розгляду клопотання обставин слідчий суддя правильно дійшов висновку, що в даному випадку необхідним є застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Перевіривши доводи прокурора, суд апеляційної інстанції вважає, що слідчий суддя дослідив належним чином всі матеріали провадження та прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу, яке не порушує прав обвинуваченого, гарантованих ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини.
Суд апеляційної інстанції не вбачає на даний час підстав для обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
На думку колегії суддів, враховуючи при цьому наведені вище обставини, запобіжний захід саме у виді домашнього арешту зможе належним чином забезпечити необхідні процесуальні обов'язки підозрюваного.
З огляду на викладене, слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, а тому зазначені в клопотанні слідчого підстави, в яких він просить застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, не знайшли свого підтвердження.
Апеляційні доводи прокурора не спростовують висновку слідчого судді про достатність для гарантування належної процесуальної поведінки підозрюваного домашнього арешту. Посилання прокурора на те, що слідчий суддя з достатньою повнотою не дослідив обставини, з якими закон пов'язує необхідність обрання такого запобіжного заходу, та не надав аналізу тим ризикам, на які посилався слідчий у клопотанні щодо незастосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не ґрунтуються на матеріалах провадження та змісті ухвали. Слідчим суддею наведені достатні мотиви для відмови у триманні підозрюваного під вартою і обрання йому домашнього арешту. Сама тяжкість кримінальних правопорушень, в яких підозрюється ОСОБА_7 , не може бути підставою для тримання його під вартою.
Отже, враховуючи вищевикладене, ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі прокурора, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 182-183, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Залишити без задоволення апеляційну скаргу прокурора Чернігівської окружної прокуратури ОСОБА_6 .
Ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 березня 2023 року, якою клопотання старшого слідчого СВ Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_9 задоволено частково та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту, із забороною залишити місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово.
з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України - без змін.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і подальшому оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4