Справа № 750/68/23 Головуючий у 1 інстанції Григор'єв Р. Г.
Провадження № 33/4823/226/23
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
26 квітня 2023 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., з участю захисника - Селюха А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 лютого 2023 року,
Цією постановою:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 536,80 грн. судового збору.
Місцевим судом встановлено, що 17 грудня 2022 року, о 23 год. 21 хв., по пр-ту Левка Лук'яненка, 43, в м. Чернігові, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Dodge Charger», р.н. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законодавством порядку у лікаря-нарколога, що підтверджується висновком №1218 від 18.12.2022, чим порушив п.2.9 «а» ПДР України.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову місцевого суду скасувати як незаконну та закрити провадження по справі, у зв'язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення. Вважає, що висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи, а постанова винесена із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, оскільки суд формально підійшов до розгляду справи. Вказує, що він не перебував у стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобам. Зазначає, що суд відступив від презумпції невинуватості, оскільки в оскаржуваній постанові прийняв докази, які його звинувачували у вчиненні правопорушення, і відхилив докази, що його виправдовували, а саме пояснення свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , відео з продуттям ним алкотестера «Алкофор» в приміщенні Чернігівського РУП. Посилається на те, що упередженість суду при розгляді справи виявилась у відмові в задоволенні клопотання захисника про призначення судово-медичної (токсилогічної) експертизи, що позбавить його можливості надати докази невинуватості. Крім того, відповідно до ст.62 Конституції України, всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце розгляду справи був поінформований належним чином, що підтвердив його захисник, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.
Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов'язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Заслухавши пояснення захисника Селюха А.В., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ за № 1306 від 10.10.2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі-Інструкція), затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров'я.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №247819 від 28.12.2022, ОСОБА_1 , 17 грудня 2022 року, о 23 год. 21 хв., по проспекту Левка Лук'яненка, 43, у м. Чернігові, керував транспортним засобом «Dodge Charger», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння, проводився у встановленому законодавством порядку у лікаря-нарколога, що підтверджується висновком № 1218 від 18.12.2022, чим порушив п.2.9 «а» ПДР України (а.с.5).
Отже, даний протокол є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним з джерел доказів, у силу положень ст.251 КУпАП.
Обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, також підтверджуються Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1218 від 18.12.2022, виданого лікарем наркологічного диспансерного відділення КНП «ЧОПНЛ» ОСОБА_5 , відповідно до якого ОСОБА_1 на момент огляду перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Згідно Акта медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1218 від 18.12.2022, згідно якого лікар-нарколог за клінічними ознаками діагностував у водія ОСОБА_1 стан алкогольного сп'яніння та результати токсикологічного дослідження, згідно яких в крові та сечі виявлений етанол в концентрації: кров - 0,56 ‰, сеча - 0.90 ‰. (а.с.7, 19, 20).
Як слідує з переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського, автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції за порушення комендантської години. Під час спілкування у водія були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, які були йому озвучені поліцейським. На пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер» ОСОБА_1 відмовився, проте погодився поїхати у заклад охорони здоров'я для проведення такого огляду. В закладі охорони здоров'я водій ОСОБА_1 категорично відмовився проходити огляд за допомогою приладу «Драгер», але погодився здати аналіз крові та сечі. Будь-яких зауважень з приводу проведеного огляду на стан сп'яніння та отриманого результату огляду, ОСОБА_1 не висловлював (а.с.9).
Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, визначеного Інструкцією. Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.
До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння та оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час огляду на стан сп'яніння та складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.
Суд першої інстанції правильно критично поставився до пояснень свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , оскільки останні могли і не відчути від водія ОСОБА_1 запаху алкоголю. Крім того, вони не є фахівцями в галузі наркології та перебувають у товариських стосунках із ОСОБА_1 .
Посилання апелянта на упередженість суду першої інстанції при розгляді справи, яке виявилось у відмові в задоволенні його клопотання про призначення судово-медичної (токсилогічної) експертизи, є непереконливим.
Так, експертне дослідження призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Два незалежні джерела: лікар-нарколог ОСОБА_5 та результати лабораторного дослідження, підтвердили безумовне перебування водія ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом.
Відтак, апеляційний суд погоджується із позицією суду першої інстанції про відсутність підстав ставити під сумнів вказаний вище медичний висновок, а отже відсутні обставини, які свідчили б про необхідність призначення експертизи.
Також апеляційний суд не може взяти до уваги відеозапис, на якому відображено продуття ОСОБА_1 приладу «Алкофор», оскільки на ньому відсутні дата та час складання, не зрозуміло який прилад використовується,чи є він сертифікованим, чи пройшов відповідну повірку.
Відтак, доводи ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію останнього слід розцінювати, як намагання уникнути ним установленої законом відповідальності за скоєне.
Отже, місцевий суд у повному обсязі з'ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав їм належну оцінку, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 лютого 2023 року щодо нього - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяВ. М. Заболотний