Справа № 748/289/23 Головуючий у 1 інстанції Меженнікова С. П.
Провадження № 33/4823/260/23
Категорія -
07 квітня 2023 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд у складі судді судової палати у кримінальних справах Баглая І.П., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Бредюка О.М., розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Бредюка О.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 15 березня 2023 року.
Постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у грошовому виразі становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, у дохід держави, із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 536 грн 80 коп.
Місцевим судом ОСОБА_1 визнано винуватим у порушенні підпункту "а" пункту 2.9. Правил дорожнього руху, яке виразилося у керуванні ним в стані алкогольного сп'яніння, 14 січня 2023 року в 23 години 03 хвилини, в смт Гончарівське Чернігівського району, Чернігівської області, по вул. Танкістів, 74, транспортним засобом марки "ВАЗ 21063" д.н.з. НОМЕР_1 . Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, проводився у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Драгер», АLСОТЕSТ 6820, АRНЕ 0221, результат 1,54 проміле.
Не погодившись з рішенням місцевого суду адвокат подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, винести нову постанову, згідно якої встановити відсутність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення. Вказує, що у постанові суду першої інстанції зазначено про відсутність обставин, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи. Проте на відеозаписі зафіксовано як при спілкуванні працівники поліції жодної ознаки алкогольного сп'яніння під час спілкування з ОСОБА_1 не називають, але ще перед проходженням огляду поліцейський вже вказує, що прилад Драгер покаже не менше ніж 2.0%0, що вказує на явно упереджене ставлення працівників поліції. Щодо тієї обставини, що на ОСОБА_1 здійснювався психологічний тиск, то судом першої інстанції не прийнято до уваги відео на якому зафіксоване спілкування працівника поліції в ході якого він погрожує ОСОБА_1 затримати і доставити до відділку поліції, хоча жодних законних підстав для цього немає. Також адвокат вказує, що у постанові суду першої інстанції зазначено, що ОСОБА_1 будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння та оформлення протоколу не зазначив, проте це не відповідає дійсності, оскільки відеозапис не містить факту погодження ОСОБА_1 з результатами огляду. Ще вказує, що в матеріалах справи наявний акт використання спеціального технічного засобу складений відносно ОСОБА_2 , тобто відносно зовсім іншої особи, який йому для ознайомлення не надавався та свій підпис він в ньому не ставив. Отже, зазначає, що порушена процедура проходження огляду та даний акт і протокол про адміністративне правопорушення не можуть бути визнані належними доказами по даній справі.
Заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Протоколом про адміністративне правопорушення встановлено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що є порушенням вимог п 2.9 ПДР, згідно яких водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Ці обставини підтверджуються даними «Драгер», АLСОТЕSТ 6820, АRНЕ 0221, за результатами якого наявність алкоголю у ОСОБА_1 становить 1,54 проміле, тобто, він перебував у стані алкогольного сп'яніння. Крім того сам факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 не заперечує, оскільки сказав працівнику поліції, що їхав не далеко, що також підтверджується відеозаписом, дослідженим апеляційним судом.
Крім того, з відеозапису з нагрудної камери поліцейського, вбачається, що зауважень на дії працівників поліції та на результат тесту ОСОБА_1 не висловлював.
Дослідивши матеріали даної справи, апеляційний суд не вбачає психологічного тиску з боку працівників поліції та упередженого ставлення з їх сторони до ОСОБА_1 , тому доводи апеляційної скарги з цього приводу вважає безпідставними. Також з приводу інших доводів апелянта на порушення процедури проходження огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння та скасування з цих підстав оскаржуваної постанови, апеляційний суд сприймає як намагання уникнути відповідальності за скоєне ОСОБА_1 адміністративне правопорушення. Крім того, апеляційним судом дійсно виявлено технічну помилку при заповненні акту на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, яка мається в матеріалах справи, де помилково зазначено ОСОБА_2 , замість ОСОБА_1 , але це не впливає на наявність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .
Таким чином суд першої інстанції цим доказам дав належну оцінку і вірно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення складено з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735.
Огляд на стан виявлення алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 проведений у спосіб та у порядок, визначений ст. 266 КУпАП та вище вказаною Інструкцією, на місці зупинки транспортного засобу, з використанням спеціальних технічних засобів та із застосуванням технічних засобів відеозапису, про що вказано в протоколі про адміністративне правопорушення та результаті спеціального технічного засобу «Драгер». ОСОБА_1 зауважень до змісту процесуальних документів не мав, огляд відбувався із дотриманням усіх вимог чинного законодавства, тому результат такого огляду є допустимим доказом та не викликає у апеляційного суду жодного сумніву.
Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №1306 від 10.10.2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, окрім іншого, за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, та вони повністю відповідають фактичним обставинам справи.
З огляду на наведене, підстави для скасування постанови місцевого суду та закриття справи, як про це йдеться в апеляційній скарзі, відсутні.
Керуючись ст. ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу адвоката Бредюка О.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 15 березня 2023 року, щодо ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяІ. П. Баглай