Справа № 750/4801/23 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/4823/140/23
Категорія - санкція Доповідач ОСОБА_2
24 квітня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання - ОСОБА_5
з участю: прокурора - ОСОБА_6
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
слідчого - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 квітня 2023 року про відмову у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігова, українця, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, непрацюючого, особи з ІІІ групою інвалідності, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
Старший слідчий СВ Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_8 за погодженням з прокурором Чернігівської окружної прокуратури ОСОБА_9 звернулася до слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова з клопотанням про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що він усвідомлюючи тяжкість і невідворотність покарання, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, з метою зміни ними показань на свою користь, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення, а відтак застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є недоцільним.
Ухвалою слідчого судді клопотання задоволено частково.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заборонено ОСОБА_10 залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , цілодобово.
Зобов'язано ОСОБА_7 прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування з потерпілим ОСОБА_11 і зі свідками ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ; носити електронний засіб контролю.
Визначено строк закінчення дії ухвали - 06 червня 2023 року.
Задовольняючи клопотання слідчого частково, слідчий суддя послався на те, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.
Не погодившись із рішенням суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, ухвалити нову, якою клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України - задовольнити та обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Посилається на невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження. Зокрема, слідчий суддя не врахував, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, особу підозрюваного, який ніде офіційно не працює, не має стійких соціальних зв'язків, хоча в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, але неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, зловживає спиртними напоями, після скоєння кримінального правопорушення не вжив жодних заходів щодо надання допомоги потерпілому, зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Вказує, що оскільки знаряддя нанесення тілесного ушкодження потерпілому не встановлено, ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, матиме змогу знищити, сховати або спотворити знаряддя вчинення кримінального правопорушення, та інші речі чи предмети, які можуть мати значення для кримінального провадження, незаконно впливати на потерпілого та свідків, які є його знайомими, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, зазначає, що підозрюваний прописаний у м. Київ, а суду не надано підтверджуючих документів про надання дозволу власником домоволодіння, що він не заперечує проти того, щоб запобіжний захід, застосовувався до ОСОБА_7 за адресою його домоволодіння.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, підозрюваного ОСОБА_7 заперечував проти задоволенння апеляційної скарги прокурора, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Чернігівським РУП ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.04.2023 за № 12023270340001169, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
ОСОБА_7 06.04.2023 о 22 год. 45 хв. затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення на підставі ст. 208 КПК України.
07.04.2023 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України.
Зі змісту ст. 181 КПК України вбачається, що домашній арешт як вид запобіжного заходу може бути застосований до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, та полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Під час розгляду клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 необхідного запобіжного заходу, слідчий суддя у повній мірі дослідив обставини, що свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, що підтверджено доказами, достатніми на етапі досудового розслідування для вирішення питання щодо запобіжного заходу і дійшов вірного висновку, що на даний час, із урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_7 та недоведеність прокурором обставин, які б указували на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, можливо застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Отже, при розгляді клопотання слідчий суддя з'ясував усі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, та на підставі пояснень сторін кримінального провадження і наданих ними матеріалів обґрунтовано дійшов висновку, що для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_7 відносно нього слід застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
У Резолюції Комітету міністрів Ради Європи №11 від 09.04.1965 року «Взяття під варту» і Рекомендації R 11 від 27.06.1980 року «Про взяття під варту до суду» зазначено, що взяття під варту не повинно бути запобіжним заходом, що застосовується в обов'язковому порядку, судовий орган повинен приймати рішення з урахуванням фактів та усіх обставин справи.
Колегія суддів вважає, що застосований до ОСОБА_7 вид запобіжного заходу - домашній арешт, є співмірним з існуючими ризиками, тяжкості пред'явленої йому підозри та відповідає особі підозрюваного, який має ІІІ групу інвалідності, тривалий час лікується від наркозалежності та отримує у м. Чернігові замісну терапію, що знижує ризик його переховування від кримінального переслідування, не має офіційного місця роботи та стійких соціальних зв'язків, але отримує пенсію як особа з інвалідністю, вважається не судимим в силу ст. 89 КК України, востаннє був засуджений за корисливі злочини у 2017 році, що знижує ризик вчинення ним іншого кримінально караного діяння.
Що стосується посилання прокурора в апеляційній скарзі на недостатність застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту для запобігання зазначеним у клопотанні ризикам, то вони не заслуговують на увагу, оскільки фактично ґрунтуються лише на припущеннях прокурора щодо можливої поведінки підозрюваного в майбутньому та не містять під собою ґрунтовних підстав.
Доводи прокурора про неврахування слідчим суддею ризику знищити, сховати чи спотворити будь-яку з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження не заслуговують на увагу, оскільки за місцем мешкання підозрюваного проведено огляд місця події, в ході якого вилучено ножиці й шість ножів, у тому числі зі слідами речовини бурого кольору, а також відібрано зразки у підозрюваного для проведення експертиз (змиви з його рук і зрізи нігтьових пластин), що свідчить про достатність зібраних доказів для проведення експертних досліджень з метою встановлення обставин вчиненого діяння.
Інші посилання апелянта також не спростовують висновків слідчого судді про доцільність визначення запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який є пропорційним тяжкості інкримінованого діяння та достатнім для досягнення завдань досудового розслідування.
Відтак, ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, постановленою з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.
Керуючись ч. 3 ст. 407, ст. 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 квітня 2023 року про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_17 ОСОБА_4