25 квітня 2023 року
м. Хмельницький
Справа № 686/28760/21
Провадження № 22-ц/4820/836/23
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Янчук Т.О. (суддя-доповідач),
Грох Л.М., Ярмолюка О.І.,
секретаря : Заворотної А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 лютого 2023 року (суддя Салоїд Н.М.) за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна, представник - Управління ДМС в Хмельницькій області, про відшкодування моральної шкоди, завданої невиконанням постанови суду у справі №2270/14181/11,
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі Управління ДМС в Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що рішення суду від 12 грудня 2011 року у справі № 2270/14181/11 до цього часу залишається невиконаним з вини працівників відповідача, тобто є триваючим в часі правопорушенням. Неналежне виконання посадовими і службовими особами органів державної влади своїх повноважень призвело до порушення прав позивача та свідчить про невиконання державою головного обов'язку перед людиною - утверджувати та забезпечувати її права.
Порушення державою прав людини чи погане поводження із нею з боку суб'єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції та завдають психологічних страждань, розчарувань та незручностей, зокрема через порушення принципу належного врядування кваліфікуються як такі, що завдають моральної шкоди.
Внаслідок невиконання судового рішення порушені права позивача, які завдали йому моральних страждань: зокрема - конституційне право споживача на доброякісну послугу від органів державної влади держави Україна в частині правомірності та добросовісності; право приватної власності на паспортну книжечку, яка є його власністю, оскільки він заплатив за неї кошти і фактично неповернення йому її до цього дня є фактом крадіжки, адже документ є рухомою, неподільною, визначеною індивідуальними ознаками, неспоживчою річчю, тобто є майном в розумінні цивільного законодавства; право правомірного очікування на справедливий суд та відшкодування витрат, які були понесені ним на відновлення порушених його прав, яке держава Україна зобов'язана забезпечити і яке є реальним, а не уявним, а покладені обов'язки на судову владу та державу Україна, полягають в тому, щоб рішення було не просто винесене, а й виконане; право на справедливий суд; право на судовий захист.
У зв'язку з цим позивач просив суд стягнути з Держави Україна на його користь 104 мільярди грн. моральної шкоди, завданої йому порушенням його прав при умисному невиконанні рішення суду посадовими і службовими особами відповідача у справі №2270/14181/11 за 30 листопада 2021 року з 18.00 до 19.00, судові витрати покласти на відповідача.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 лютого 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у позові суд керувався тим, що ОСОБА_1 не довів належними та допустимими доказами склад цивільного правопорушення, що є юридичною підставою відповідальності держави Україна перед ним за завдані збитки.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 лютого 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування скарги зазначає, що судом першої інстанції не було враховано правові висновки у постановах Верховного Суду у справах №686/8422/20, №686/13784/21, №686/4032/21, що є преюдиційними рішеннями у спірних тотожних правовідносинах.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини право заявника на відшкодування моральної шкоди у випадку надмірного тривалого невиконання остаточного рішення, за що держава несе відповідальність, презюмується.
Позивач у цій справі прагне грошової компенсації за порушене право на судовий захист в конкретний вимір часу. Застосування ефективного способу захисту спричинює реальне поновлення порушеного права, а в разі неможливості вказаного - забезпечує отримання відповідного відшкодування.
Крім того, апелянт зазначає, що його не було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, що є безумовною підставою для скасування рішення суду.
У відзиві на апеляційну скаргу Управління ДМС в Хмельницькій області просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 лютого 2023 року залишити без змін.
Зазначає, що заявлені позивачем вимоги до Держави Україна в особі ДМС в Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди є безпідставними, оскільки відсутні докази заподіяння такої шкоди та відсутній причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача із заподіяною шкодою.
Крім того, ОСОБА_1 вже реалізував своє законне право на відшкодування моральної шкоди за невиконання судового рішення згідно рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05.10.2020 у справі №686/8422/20, яким вже стягнуто на користь ОСОБА_1 10510 грн.
В судове засідання учасники справи не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення судових повісток.
Згідно з частиною 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року зобов'язано Хмельницький міський відділ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області невідкладно вклеїти фотографію у паспорт громадянина України ОСОБА_1 , який видати йому на руки. Зазначене рішення суду не виконане.
На підставі цього рішення 11 червня 2012 року суд видав виконавчий лист №2270/14181/11, який перебував у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області на виконанні (виконавче провадження №33223826).
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2012 року замінено у виконавчому проваджені №33223826 боржника - Хмельницький міський відділ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області на Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області.
Постановою державного виконавця від 28 грудня 2018 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2270/14181/11, виданого 11 червня 2012 року Хмельницьким окружним адміністративним судом, закінчено на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України від 2 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження».
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 19 січня 2021 року, стягнуто з державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_1 10510 грн. моральної шкоди, завданої бездіяльністю Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області з виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року у справі №2270/14181/11.
20 листопада 2012 року на підставі заяви позивача на ім'я ОСОБА_1 був оформлений новий паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , який власноручно отримано позивачем.
Щодо повідомлення позивача про судовий розгляд
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства належить змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.
В силу ч. 2 ст. 211 ЦПК України учасники справи повідомляються про місце, дату і час судового засідання судом.
Порядок повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового засідання встановлений ст.ст. 128-130 ЦПК України.
Згідно з ч.ч. 3, 5, 6, 8 ст. 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.
Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання.
Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Із положень ч.ч. 1, 2 ст. 130 ЦПК України слідує, що у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.
Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.
Частиною 1 статті 223 ЦПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у випадку неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.
За змістом указаних норм права повідомлення про судове засідання відноситься до елементу змагальності сторін та є обов'язком суду, натомість, неналежне повідомлення судом учасників справи про дату, час і місце судового засідання є порушенням їх права на справедливий суд.
Суд викликає учасника справи у судове засідання судовою повісткою про виклик. Судова повістка про виклик повинна бути вручена учаснику справи завчасно, тобто з таким розрахунком, щоб особа, яка викликається, мала достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання.
Судова повістка, адресована фізичній особі, вручається їй під розписку.
Неявка в судове засідання учасника справи, якого не було належним чином повідомлено про судовий розгляд, є безумовною підставою для відкладення судового засідання.
Ухвалою від 03 грудня 2021 року суд першої інстанції відкрив провадження у справі та визначив порядок її розгляду за правилами загального позовного провадження.
З матеріалів справи вбачається, що розгляд справи відкладався неодноразово, з різних об'єктивних причин: у зв'язку з неявкою сторін, через аварійне відключення світла, оголошення повітряної тривоги під час воєнного стану, у зв'язку з перебуванням головуючої судді у відпустці та на лікарняному, про що свідчать протоколи судових засідань та довідки секретаря (а. с. 28, 29, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 51).
На судове засідання 16 лютого 2023 року, на якому ухвалювалось рішення, позивач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений, що підтверджується ксерокопією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 53). Судова повістка апелянтом отримана 31 січня 2023 року особисто, завчасно, не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання.
Тому доводи апеляційної скарги про неналежне повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи є безпідставними та не можуть з таких мотивів бути підставою для скасування судового рішення.
Щодо вирішення спору по суті заявлених вимог
Статтею 56 Конституції України встановлено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, в тому числі, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Згідно з ч.ч. 3, 5 ст. 23 ЦК України якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
В силу ч. 1 ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що цивільні права та обов'язки виникають, у тому числі, внаслідок правопорушень (деліктів), у зв'язку з чим потерпіла сторона має право вимагати відшкодування завданих збитків.
В деліктних правовідносинах юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення. До його елементів належать протиправна поведінка завдавача шкоди, настання шкоди, причинно-наслідковий зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою завдавача шкоди, вина останнього.
При цьому на потерпілого (позивача) покладається обов'язок довести факт неправомірної поведінки відповідача, заподіяння ним шкоди та її розмір, а також причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою завдавача шкоди та негативними наслідками. У свою чергу, відповідач має довести відсутність своєї вини у спричиненні шкоди потерпілому (позивачу).
У випадку завдання громадянинові шкоди внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб шкода відшкодовується у повному обсязі незалежно від вини цих органів та осіб.
Право на відшкодування моральної шкоди виникає у особи, у тому числі, внаслідок неправомірних дій щодо неї або членів її сім'ї, якщо це призвело до фізичних і душевних страждань потерпілого.
У разі вирішення спору судом розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються моральні втрати особи, що призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Також враховуються обставини, що призвели до погіршення або позбавлення можливості реалізації особою своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Моральна шкода відшкодовується потерпілому (позивачеві) одноразовим платежем. Якщо договором або законом не передбачене багаторазове відшкодування моральної шкоди у спірних правовідносинах, то позови про таке відшкодування не підлягають задоволенню.
Схожі за змістом висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25 березня 2020 року (справа №641/8857/17).
Зібрані докази вказують на те, що постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року (справа №2270/14181/11) про зобов'язання Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області невідкладно вклеїти фотографію у паспорт громадянина України ОСОБА_1 , який видати йому на руки, залишається невиконаною. У зв'язку з цим рішенням суду від 05 жовтня 2020 року у справі №686/8422/20 ОСОБА_1 присуджено компенсацію моральної шкоди за рахунок коштів державного бюджету у розмірі 10 510 грн.
Отже, ОСОБА_1 реалізував своє законне право на відшкодування моральної шкоди за невиконання судового рішення.
Оскільки чинним законодавством не передбачене багаторазове відшкодування моральної шкоди за затримку виконання рішення суду, в тому числі внаслідок незаконних рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, то позов ОСОБА_1 не може бути задоволений.
Крім того, матеріали справи не містять належних і допустимих доказів про те, що саме 30 листопада 2021 року у період часу з 18.00 до 19.00 ОСОБА_1 завдано моральної шкоди внаслідок невиконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року (справа №2270/14181/11).
За таких обставин, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 не довів склад цивільного правопорушення, що є юридичною підставою відповідальності Держави Україна перед ним за завдані збитки, тому позов є необґрунтованим.
Посилання ОСОБА_1 на доведеність вимог і неналежну оцінку судом досліджених доказів не відповідають фактичним обставинам справи.
Суд першої інстанції правильно визначився із характером спірних правовідносин, нормами матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд не дотримався норм матеріального та процесуального права, є помилковими.
Аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про її обґрунтованість, а стосуються переоцінки доказів.
За таких обставин та з врахуванням зазначених норм законодавства підстави для скасування рішення суду відсутні.
У зв'язку з тим, що суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишає без задоволення, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 лютого 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 26 квітня 2023 року.
Судді Т.О. Янчук
Л.М. Грох
О.І. Ярмолюк