Постанова
Іменем України
25 квітня 2023 року
смт Краснопілля
Справа № 578/2/23
провадження № 3/578/71/23
Краснопільський районний суд Сумської області у складі головуючого судді КОСАР А. І.за участю адвоката ОСМОЛОВСЬКОГО В. А. в інтересах ОСОБА_1 ( статус особи, яка притягується до адміністративної відповідальності) розглянув в приміщенні суду в смт Краснопілля Сумського району Сумської області справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; громадянство: УКРАЇНИ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; не працює, про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
та установив:
У січні 2023 року з Відділення поліції № 2 (с. Краснопілля) Сумського районного управління поліції ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В СУМСЬКІЙ ОБЛАСТІ в провадження Краснопільського районного суду Сумської області надійшов адміністративний матеріал стосовно гр. ОСОБА_2 за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення /далі також - КУпАП/.
До матеріалів справи долучені наступні документи, зокрема:Протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 490448 від 27.12.2022 за частиною першою статті 130 КУпАП; Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;Направлення на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки; DVD-R - диск з відеофіксацією правопорушення на нагрудну камеру поліцейського DSJ- D2-8086503; письмові пояснення від ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; Розписка про отримання транспортного засобу.
Перелік саме цих документів підтверджується внутрішнім описом справи, складеним поліцейським.
На засідання суду ОСОБА_5 не прибув, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Його інтереси на засіданні суду представляла адвокат ОСМОЛОВСЬКИЙ В. А. процесуальна позиція: вина ОСОБА_1 не доведена належними доказами, посилаючись на такі аргументи: у протоколі не зазначено суть правопорушення і є не зрозумілим від якого саме огляду відмовився водій, вимоги якого пункту ПДР він порушив. Відсвутність чіткого звинувачення свідчить про порушення права особи на захист. Особа яка притягається до адміністративної відповідальності має знати від якого звинувачення їй захищатись. З наявних у справі доказів,відеозапису з відеореєстратора, відеозаписів з нагрудних камер не вбачається про порушення ОСОБА_6 Правил дорожнього руху. Первинне звинувачення про неувімкнений показник повороту при зміні напрямку руху об'єктивно нічим не підтверджується. Першими словами поліцейського до ОСОБА_1 були…»Скільки Ви випили та чи будете продуватись?», сторона захисту у розумінні статті 266 КУпАП не може сприймати це як законну вимогу пройти огляд. Окрім того, вперше відповідаючи на запитання інспектора ОСОБА_5 погодився пройти огляд в лікарні, то чому ж інспектор поліції не відвіз його до лікарні відразу.З відеозапису , який є в матеріалах справи, вбачається, що поліцейський не встановлював та не перевіряв відсутність чи наявність у водія ознак сп'яніння, а тому у поліцейського не було достатніх підстав вважати, що ОСОБА_5 перебуває в стані сп'яніння, та має ознаки сп'яніння, про які зазначено в Наказі №1452/735. З наявного відеозапису вбачається, що при спілкуванні у останнього не була порушена мова та не могло бути об'єктивно запаху з порожнини рота, оскільки в цей самий день ОСОБА_5 сам пройшов огляд в лікарні, та жодних ознак сп'яніння у нього не було виявлено, про що є відповідний Висновок лікаря. Посилаючись на практику ЄСПЛ, уважає дії поліцейського неправомірними,і водій ОСОБА_5 не був зобов'язаний виконувати незаконну вимогу. Клопотав перед судом про закриття адміністративного провадження стосовно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд доходить до наступних висновків:
В ході судового розгляду від учасника справи не надходило будь-яких клопотань про дослідження додаткових доказів, окрім тих, що містяться в матеріалах справи, тому при прийнятті рішення, суд виходить з наявних в матеріалах справи доказів.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 490448 від 27.12.2022 випливає, що 27.12.2022 о 15:34 год. на вулиці КАЛІНІНА в смт Краснопілля водій в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, керував транспортним засобом VOLKSWAGEN PASSAT номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя). Від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу та в закладі СОКЦ водій відмовився в присутності двох свідків.Від керування відсторонений.
Адміністративна відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП настає, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції або за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно доп. 2.9 "а" ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Питання, пов'язані із проведенням огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції регламентовані у статті 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС/МОЗ від 09.11.2015 N 1452/735 (далі також - Інструкція N 1452/735), а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 N 1103 (далі також - Порядок N 1103).
Згідно ч. 2-4, 6 статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 2, 3 розділу І Інструкції N 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до частини 6 розділу І Інструкції N 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);
лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров'я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння є обов'язковим.
Якщо після оформлення направлення, водій транспортного засобу відмовляється від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння і в закладі охорони здоров'я, поліцейський у присутності двох свідків (а враховуючи зміни до статті 266 КУпАП також із застосуванням технічних засобів відеозапису) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку N 1103, пункт 6 розділу IX Інструкції з оформлення матеріалів N 1395).
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог статті 266 КУпАП, та висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог Інструкції та Порядку, вважаються недійсними.
Згідно з частиною першою статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В даному випадку можна врахувати, що адміністративне стягнення у виді штрафу разом з позбавленням права керування транспортним засобом, мають каральний і стримуючий характер. Адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП може бути віднесено до «кримінального обвинувачення» в розумінні статті 6 Конвенції із розповсюдженням відповідних гарантій щодо справедливого судового розгляду.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Так, Суд приймає аргумент захисника щодо відсутності будь-яких даних які б свідчили про необхідність зупинки поліцейським транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 27.12.2022 о 15:34 год.
Як встановлено матеріалами справи про адміністративне правопорушення, працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення водієм таких положень ПДР, які б відповідно до статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Тобто, на думку суду, із матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що водій допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, за які його слід було зупинити, у зв'язку із чим всі наступні вимоги працівника поліції водій не був зобов'язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. Такі висновки суду узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у Постанові від 15.03.2019 у справі № 686/11314/17.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення судом також було встановлено ряд порушень при проведенні огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння, на що також сторона захисту звертає увагу суду.
З Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів випливає що у невизначентий день та час поліцейський провів огляд ОСОБА_1 у зв'язку з виявленими ознаками: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя; але при яких обставинах і у який спосіб поліцейський виявив у водія вказані ознаки у належний спосіб не задокументовано.
Суд також звертає увагу, що в Направленні на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції зазначено, що інспектор СРПП ВП № 2 доставив ОСОБА_1 до медичного закладу м. Суми, проте таке не відповідає дійсності, так як суперечить матеріалам справи, зокрема даним відеозапису, з якого убачається, що ОСОБА_5 не доставлявся у медичний заклад.
При цьому, згідно пункту 7 Розділу І Інструкції, огляд в закладі охорони здоров'я проводиться лише в разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським. Суд вважає, що вказана норма дозволяє оптимізувати час на проведення огляду водіїв та убезпечує добросовісних водіїв від зловживань з боку працівників правоохоронного органу.
Зі змісту протоколу також неможливо зрозуміти, хто саме керував автомобілем та хто відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, поліцейський вжив слово «водій».
Фабула інкримінуємого згідно протоколу, адміністративного правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП за "відмову відпроходження медичного огляду без конкретизації, чи відмовилась особа від проходження медичного огляду на місці зупинки із застосуванням спеціальних технічних засобів, чи проведення такого огляду у медичній установі, є порушенням Інструкції.
Відповідно до пункту 22 Розділу III Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Отже, такі дії взагалі не утворюють складу адміністративного правопорушення, оскільки у разі дотримання встановленої процедури, "відмова відпроведення медичногоогляду увстановленому Закономпорядку" утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП у разі відмови від проведення медичного огляду на місці зупинки із застосуванням спеціальних технічних засобів та у медичній установі, про що повинно бути зазначено безпосередньо у протоколі про адміністративне правопорушення.
Однак жодного з таких доказів щодо відмови ОСОБА_1 від огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку не надано.
Враховуючи позицію Верховного Суду висловлену в постанові від 27 червня 2019 року по справі №560/751/17 (провадження № К/9901/2047/18) письмові пояснення свідків адміністративного правопорушення без їх допиту у судовому засіданні є неналежними доказами. Сторони адміністративного провадження не ініціювали у цій справі допит ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у якості свідків.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи й у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, в якому фактично формулюється обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення.
Оскільки при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не була дотримана сама процедура його складання, то цей доказ необхідно вважати недопустимим доказом, що тягне за собою визнання недопустимими усіх доказів у справі (правова концепція «отруєного дерева, яка знайшла своє відображення у чисельних рішеннях ЄСПЛ: «Яременко проти України» від 30.04.2015, «Гефген проти Німеччини» від 30.06.2008, згідно якої визнання одного доказу недопустимим має наслідком невизнання доказами всіх фактичних даних, одержаних на його підставі.
Відповідно до вимог статей 9, 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та частини другої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23 рп/2010у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті ст. 14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.
При цьому суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи зазначені обставини, суд доходить висновку про недоведеність поза розумним сумнівом наявності в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Відтак, у відповідності до статті 62 Конституції України, враховуючи викладене, суд вважає за необхідне провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП, закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП - за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір стягується у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи, що справа підлягає закриттю, судовий збір слід віднести на рахунок держави.
Керуючись статтями 40-1, 247, 251,252, 256, 283, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Постановив:
Провадження у справі за протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 490448 від 27.12.2022 стосовно ОСОБА_2 закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 536,80 грн віднести на рахунок держави.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Краснопільський районний суд Сумської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом /посадовою особою/ правомочним розглядати скаргу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя А. І. КОСАР