Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/1312/22
Провадження № 2/376/171/2023
"26" квітня 2023 р. Сквирський районний суд Київської області
у складі: Головуючого судді - Коваленка О.М.,
за участі секретаря - Щур Л.А.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника третьої особи ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Сквира Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Сквирської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про визнання незаконними та скасування будівельних паспортів та прав на початок виконання будівельних робіт,
Встановив:
У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до Сквирської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , про визнання незаконними та скасування будівельних паспортів та прав на початок виконання будівельних робіт.
Ухвалою судді від 25 липня 2022 року було відкрито провадження у цивільній справі та призначено її розгляд за правилами загального позовногопровадження ( том 1 а. с. 142).
13.04.2023 року на адресу суду від представника третьої особи адвоката Овчаренка Д.К. надійшло клопотання про закриття провадження у даній цивільній справі, оскільки спір підлягає розгляду адміністративним судом.
Клопотання мотивоване тим, що 22 лютого 2023 року під час підготовчого засідання в приміщенні Сквирського районного суду Київської області представнику третіх осіб адвокату Овчаренку Д.К. стало відомо про подану 22 лютого 2023 року представником позивача адвокатом Супрун І.І. заяву про уточнення позовних вимог з наступним формулюванням позовних вимог:
Визнати незаконним та скасувати будівельний паспорт на реконструкцію житлового будинку з прибудовою та надбудовою другого поверху по АДРЕСА_1 , що розташоване на земельних ділянках з кадастровими номерами 3224010100:01:057:0010 та 3224010100:01:057:0006, виданий Сквирською міською радою сектором архітектури, містобудування та інфраструктури (код ЄДРПОУ 04054961) 16 вересня 2021 року за №5/21 та зареєстрований в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (ЄДЕССБ) за №ВР01:6813-3118-6506-2445;
Визнати незаконним та скасувати будівельний паспорт на реконструкцію житлового будинку з прибудовою та надбудовою другого поверху по АДРЕСА_1 , що розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 3224010100:01:057:0080, виданий Сквирською міською радою сектором архітектури, містобудування та інфраструктури (код ЄДРПОУ 04054961) 16 вересня 2021 року за №6/21 та зареєстрований в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (ЄДЕССБ) за №ВР01: 6836-9568-2604-3578;
Визнати незаконним та скасувати будівельний паспорт на будівництво двоповерхового житлового будинку АДРЕСА_2 , що розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 3224010100:01:057:0079, виданий Сквирською міською радою сектором архітектури, містобудування та інфраструктури (код ЄДРПОУ 04054961) 16 вересня 2021 року за №7/21 та зареєстрований в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (ЄДЕССБ) за№ВР01: 6850-6546-7632-1836;
Стягнути з Сквирської міської ради (код ЄДРПОУ 04054961) на користь ОСОБА_4 понесені нею судові витрати, а саме: судовий збір та витрати на послуги адвоката.
Доказів направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи, відповідно до вимог частини 5 статті 49 Цивільно процесуального кодексу України, не надавалося.
Після отримання судом заяви про уточнення позовних вимог, було оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 22 березня 2023 року.
Відповідно до статті 189 ЦПК України одними з основних завдань підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору, характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу.
Статтею 200 ЦПК України визначено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: залишення позовної заяви без розгляду; закриття провадження у справі; закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
За правилами частин першої та другої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема в спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності.
Отже, до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб'єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.
07 грудня 2021 року за рішенням виконавчого комітету Сквирської міської ради №7/28 про визначення переліку адміністративних послуг, які надаються у Центрі надання адміністративних послуг (копія рішення № 7/28 від 07 грудня 2021 року роздрукована з інтернет сайту Сквирської міської ради додається), однією з адміністративних послуг було визначено:
- видача будівельного паспорта забудови земельної ділянки.
Враховуючи подану 22 лютого 2023 року представником Позивача адвокатом Супруном І.І. заяву про уточнення позовних вимог представник інформує суд, що будівельний паспорт за своєю суттю є актом індивідуальної дії (акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Сокуренко і Стригун проти України») суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Якщо вирішення спору має розглядатися в позовному провадженні за правилами адміністративного судочинства, то згідно з вимогами частини першої статті 255 Цивільно процесуального кодексу України провадження у цивільній справі підлягає закриттю.
Таким чином, якщо справа підлягає розгляду в порядку іншого судочинства, ніж подано позовну заяву, то суд відмовляє у відкритті провадження або закриває провадження у справі, якщо провадження у справі було відкрито.
За таких обставин, судове провадження по справі підлягає закриттю, оскільки цей спір підлягає розгляду судом адміністративної юрисдикції.
В судовому засіданні представник третьої особи ОСОБА_2 - адвокат Овчаренко Дмитро Костянтинович подане клопотання підтримав повністю та просив його задовольнити.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 - адвокат Приймак Олександр Юрійович заперечив щодо задоволення клопотання, оскільки вважає, що позовну заяву подано відповідно до вимог ЦПК України та його потрібно розглянути у порядку цивільного судочинства, оскільки порушено майнові права його клієнта.
Інші учасники в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи належним чином повідомлені.
Суд, дослідивши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про наступне.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Пунктами 1, 2 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до частин першої та третьої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Такий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №813/1076/17 та від 14.11.2018 у справі №817/986/17.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом, направленим на поновлення порушеного відповідачем майнового права щодо видачі дозвільних документів на будівництво. Отже, цей позов поданий на поновлення прав позивача у сфері земельних відносин.
Частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у справі №200/10822/18-а (постанова від 19.02.2020) зазначивши, що у порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття з такого обліку, надання житла, користування жилим приміщенням у будинку державного чи приватного жилого фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, установлення автономного опалення у приміщенні державного житлового фонду, зняття з реєстраційного обліку місця проживання за наявності спору, зобов'язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснити необхідні дії щодо утримання в належному стані житлового будинку, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків тощо). Такі спори є житловими (цивільними), незалежно від участі у справі суб'єкта владних повноважень як відповідача.
Суд зазначає, що у цій справі той факт, що відповідачами є Виконавчий комітет Сквирської міської ради, не змінює правову природу спірних відносин і не перетворює цей спір у публічно-правовий.
Таким чином, оскільки спірні правовідносини пов'язані із захистом порушених майнових прав позивача, цей спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства, отже, такий спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, а пов'язаний з вирішенням питання щодо порушення чинного законодавства щодо видачі дозвільних документів на будівництво.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №806/104/16, від 20.09.2018 у справі №815/2551/15, від 23.01.2019 у справі №806/5217/15 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.06.2022 у справі №260/613/21.
При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі з обов'язком суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.
Суд також враховує, що у рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що положення частини другої статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному; реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом.
Таким чином, конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов'язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур).
Системний аналіз вказаних норм Конституції та законів України дає підстави стверджувати, що розмежування юрисдикційних повноважень у межах спеціалізації судів підпорядковано гарантіям права на ефективний судовий захист.
Ураховуючи суть спірних правовідносин та суб'єктний склад сторін у справі, суд дійшов висновку, що цей спір не є публічно-правовим, оскільки поглинається спором про право цивільне, а отже, має вирішуватися судом за правилами цивільного судочинства.
Суд, з огляду на зазначене, відмовляє у задоволенні клопотання представника третіх осіб адвоката Овчаренка Д.К. про закриття провадження у даній цивільній справі.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 4, 19, 258,259,260,261, 351,352,353 ЦПК України, ст. ст. 4,19 КАС України, ст. 124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, суд
Ухвалив:
Відмовити у задоволенні клопотання представника третьої особи адвоката Овчаренка Дмитра Костянтиновича про закриття провадження у цивільній справі № 376/1312/22 за позовом ОСОБА_4 до Сквирської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про визнання незаконними та скасування будівельних паспортів та прав на початок виконання будівельних робіт.
Наступне підготовче судове засідання відбудеться 23.05.2023 року, о 12 годині, в судове засідання підлягають виклику учасники процесу.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Суддя Коваленко О. М.