359/3380/23
1-кп/359/445/2023
про призначення судового розгляду
20.04.2023 року м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6
провівши підготовче судове засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
1. Під час підготовчого судового засідання не встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України, у зв'язку із чим, суд дійшов висновку про необхідність призначення судового розгляду.
В порядку статті 315 КПК України судом проведено підготовку до судового розгляду.
2. У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Прокурор вказав, що під час досудового розслідування до нього застосовувався запобіжний захід у виді тримання під вартою. В обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою під час судового провадження прокурор послався на наявність ризиків, які дають підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема ризик переховування від суду, а також може вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки неодноразово судимий. Неможливість запобігання зазначеним вище ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів прокурор обґрунтовує тяжкістю інкримінованого злочину, що обумовлює можливість тримання під вартою, а також зазначає про те, що враховуючи обставини кримінального правопорушення, застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та не гарантуватиме можливості запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.
У свою чергу, обвинувачений та захисник ОСОБА_5 просили суд застосувати більш м'який запобіжних захід не пов'язаний із позбавленням волі.
Розглянувши клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу, суд дійшов таких висновків.
Під час досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27.02.2023 року до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 24.04.2023 року.
Запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження, зокрема під час підготовчого судового засідання, лише за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом. Така позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 15 грудня 2016 року у справі «Ігнатов проти України» вказав, що судовий контроль на новій процесуальній стадії при продовженні дії запобіжних заходів, пов'язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, має відбуватися з обґрунтуванням підстав такого продовження (пункт 36). При цьому, висновки слідчого судді щодо будь-яких обставин, які стосувалися суті підозри, обвинувачення та були взяті до уваги при обґрунтуванні запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, для суду на стадії судового провадження не є преюдиційними.
Відповідно до ч 3. ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований, окрім як до 5) раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. Санкція ч. 3 ст. 185 КК України передбачає позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, а тому виходячи із кваліфікації кримінального правопорушення застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є законодавчо передбаченим.
Разом з тим, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам кримінального провадження (ч. 1 ст. 183 КПК України).
Вимоги статті 194 КПК України зобов'язують суд під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. За таких умов суду належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.
Щодо обґрунтованості підозри.
Згідно із ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, тому враховуючи ст. 8, 9 КПК України слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. Тривала практики ЄСПЛ сформувала позицію, що обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
Суд звертає увагу на те, що оцінка обґрунтованості пред'явленого особі обвинувачення судом здійснюватиметься після закінчення судового розгляду під час ухвалення вироку. Станом на 20.04.2023 року стадія досудового розслідування завершена та зібрано усі докази, які прокурор вважав достатніми для складення обвинувального акту. Із змісту обвинувального акту, який надійшов до суду, вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Щодо ризиків кримінального провадження.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, суд оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного (обвинуваченого), має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Санкція ч. 4 статті 185 відносить інкримінований злочин до тяжкого і передбачає покарання у виді позбавлення волі від п'яти до восьми. Обвинувачений раніше неодноразово судимий. Також в провадженні Галицького районного суду м. Львів перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України. Всі ці обставини у сукупності свідчать про схильність обвинуваченого до переховування як способу поведінки, до якого він може вдатися у випадку загрози його інтересам. Суд погоджується з доводами прокурора, що обвинувачений може вчиняти в подальшому дії з метою переховування. Співставлення можливих негативних для нього наслідків переховування у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора щодо наявності ризику вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, оскільки наразі безробітний та немає постійного джерела доходу. Отже, слідчий суддя вважає, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, а тому на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
Щодо застосування менш суворого запобіжного заходу.
Досліджені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування (у тому числі щодо належного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків) і руху кримінального провадження. На думку судді, застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть із застосуванням електронних засобів контролю та при забороні підозрюваному цілодобово залишати житло, не зможе унеможливити спробам переховуватись від органів досудового розслідування та вчинення іншого кримінального правопорушення. Про обрання відносно обвинуваченого особистої поруки не надходило жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру. Застосування до обвинуваченого особистого зобов'язання не забезпечить належної поведінки обвинуваченого і не зменшить наявність ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації. Отже, слідчий суддя погоджується із доводами прокурора про недостатність застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України слід визначити заставу в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 107360 гривень. На думку суду, такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим КПК України. У разі внесення застави, на обвинуваченого покладаються наступні обов'язки, що діють протягом двох місяців, а саме: прибувати на першу вимогу до слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, роботи; не відлучатися із Київської області без дозволу слідчого, прокурора, суду.
Керуючись ст. 176-178, 182, 183, 194-197, 314, 315 КПК України, суд
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Судовий розгляд буде проведено у відкритому судовому засіданні суддею Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 у приміщенні суду за адресою м. Бориспіль, вул. Героїв Небесної Сотні, 8.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 01.06.2023 року включно.
Утримувати ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою у Державній установі «Київській слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Визначити обвинуваченого ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 107360 грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на такий депозитний рахунок: (Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області; код отримувача (ЄДРПОУ) 26268119; рахунок отримувача UА768201720355259001000018661; призначення застава) згідно квитанції від (дата та № квитанції).
У разі внесення застави на обвинуваченого покладаються наступні обов'язки, що діють з моменту внесення застави, а саме: прибувати на першу вимогу до слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, роботи; не відлучатися із Київської області без дозволу слідчого, прокурора, суду. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного в разі його звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, визначити до 01.06.2023 року.
Контроль за виконанням ухвали щодо застосування запобіжного заходу покласти на прокурора ОСОБА_3 .
Викликати в судове засідання учасників судового провадження.
Копію ухвали про призначення судового розгляду видати учасникам судового провадження.
Ухвала в частині застосування запобіжного заходу може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 24.04.2023р. об 08.30 год.
Суддя ОСОБА_1