Справа № 357/4346/23
Провадження № 2/357/1608/23
"26" квітня 2023 р. cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Цуранов А. Ю. , перевіривши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення безпідставно отриманих грошових коштів,
У квітні 2023 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла вищевказана позовна заява, подана представником ОСОБА_3
12.04.2023 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано судді Цуранову А.Ю.
Звертаючись до суду з позовом, представник позивача не надав доказів сплати судового збору.
18.04.2023 ухвалою судді позов ОСОБА_1 залишено без руху з підстав його невідповідності ст. 175, 177 ЦПК України та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви терміном п'ять днів з дня отримання копії ухвали.
19.04.2023 представник позивача - адвокат Племянніков Б.Д. звернувся до суду з заявою про усунення недоліків, в якій зазначив, що 18.04.2023 отримав копію ухвали про залишення позову без руху. Зазначив, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, він звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а тому просить відкрити провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі, слід виходити з наступного.
Так, відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій під час розгляду справ в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статтей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошові кошти в розмірі 1 000 доларів США, як безпідставно набуті кошти, що сплачені при укладенні договору про намір купівлі-продажу нерухомості та передачі завдатку.
З наведеного слідує, що вказаний спір не відноситься до категорії справ, пов'язаних з порушенням прав ОСОБА_1 саме як учасника бойових дій, а відтак останній не звільняється від сплати судового збору за подання та розгляд даної позовної заяви.
Слід зазначити, що звертаючись до суду з позовом, представником позивача не було зазначено, а також не надано копії посвідчення позивача як учасника бойових дій, а тому, залишаючи позовну заяву без руху, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху не були наведені (роз'яснені) вказані вище положення щодо учасника бойових дій, а вказано про необхідність надання доказів по сплаті судового збору або про наявність пільг по його сплаті.
Враховуючи ту обставину, що чинним процесуальним законодавством не передбачено повторного залишення позовної заяви без руху, слід дійти висновку про невиконання позивачем, в даному випадку представником позивача - адвокатом Племянніковим Б.Д., ухвали про залишення позовної заяви без руху у строк, встановлений в ухвалі.
Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи викладене, вважаю за необхідне визнати позов неподаним та повернути його позивачу разом з доданими до нього матеріалами.
Повернення позову не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позову (ч. 7 ст. 185 ЦПК України).
Керуючись ст. 13, 185, 260, 353-355 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення безпідставно отриманих грошових коштів - вважати неподаною та повернути позивачу разом з доданими до неї додатками.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя А. Ю. Цуранов