Єдиний унікальний номер: 343/976/23
Номер провадження: 1-кс/0343/237/23
про відмову в задоволенні клопотання про арешт майна
26 квітня 2023 року м.Долина
Слідчий суддя Долинського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчої слідчого відділення відділення поліції № 1 (м.Долина) Калуського РВП ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Долинського відділу Калуської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в кримінальному провадженні № 12023091160000139 від 07.04.2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,
Слідча слідчого відділення відділення поліції № 1 (м.Долина) Калуського РВП ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням, в якому просила накласти арешт на транспортний засіб марки «Volkswagen LT 28», державний номерний знак НОМЕР_1 , попередній державний номерний знак НОМЕР_2 , 2006 року випуску, білого кольору, vin транспортного засобу НОМЕР_3 , власником та користувачем якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 , із забороною користування, відчуження та розпорядження цим майном особами, які наділені правами на вказані дії.
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим відділенням відділення поліції № 1 (м.Долина) Калуського РВП ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні № 12023091160000139 від 07.04.2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 , діючи умисно, переслідуючи корисливі мотиви та з метою наживи, шляхом зловживання довірою, заволоділа отриманими від ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_2 , грошовими коштами в сумі 5 450 доларів США, 3 000 Євро та 50 000,00 грн. на придбання автомобіля марки «Volkswagen LT 28», які до теперішнього часу не повернула, чим спричинила ОСОБА_6 значну матеріальну шкоду. Під час проведення досудового слідства допитана в якості потерпілої ОСОБА_6 вказала, що в жовтні 2021 року її подруга ОСОБА_5 повідомила, що вона разом зі своїм чоловіком ОСОБА_7 вирішили зайнятись пасажирськими перевезеннями за кордон. З цією метою вони вирішили придбати бус, однак грошових коштів на придбання транспортного засобу в них не було, тому ОСОБА_5 позичила в неї спочатку 350 доларів США, а пізніше 5 100 доларів США та 3 000 Євро. Передачу грошових коштів вони документально не оформлювали, розписку від ОСОБА_5 вона не відбирала, лише усно обговорили, що грошові кошти остання поверне через 2-3 місяці з моменту позики. Згодом ОСОБА_5 разом з чоловіком придбали автомобіль «Volkswagen LT 28», державний номерний знак НОМЕР_2 , 2006 року випуску, який було зареєстровано на ОСОБА_5 . Крім того, 30 червня 2022 року потерпіла також позичила ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 50 000,00 грн. для сплати заборгованості по кредиту в АТ «Універсалбанк» (монобанк). Коли у вересні 2022 року вона звернулася до ОСОБА_5 з проханням повернути позичені грошові кошти, то ОСОБА_5 повідомила, що продасть придбаний автомобіль «Volkswagen LT 28» та поверне гроші. На сайті «Autoria» ОСОБА_5 виклала оголошення про продаж вказаного автомобіля за 10 000 доларів США. 13 квітня 2023 року на адресу відділення поліції № 1 (м.Долина) від потерпілої ОСОБА_6 надійшов цивільний позов до цивільного відповідача ОСОБА_5 . Відповідно до бази даних АРМОР, транспортний засіб «Volkswagen LT 28», державний номерний знак НОМЕР_1 , попередній державний номер НОМЕР_2 , 2006 року випуску, білого кольору, vin транспортного засобу НОМЕР_3 , належить ОСОБА_5 . Згідно відповіді територіального сервісного центру МВС № 2642 від 15.04.2023 року № 31/9/2/588, в базі даних Єдиного державного реєстру МВС України станом на 15.04.2023 року транспортні засоби з номерними знаками НОМЕР_2 або НОМЕР_1 не зареєстровано, автомобіль «Volkswagen LT 28» з номером кузова НОМЕР_3 в період з 19.01.2021 року по 07.04.2023 року був зареєстрований за ОСОБА_5 . Таким чином, з метою повного, всебічного та об'єктивного встановлення всіх фактичних обставин вчинення злочину, забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення виникла необхідність в накладені арешту на це майно.
В судове засідання слідча слідчого відділення відділення поліції № 1 (м.Долина) Калуського РВП ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_3 не з'явилася, подала до суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, в якій просила подане клопотання задоволити.
Особа, зазначена в клопотанні як власник та користувач майна - ОСОБА_5 також не з'явилася в судове засідання, хоч була належно повідомлена про час та місце його проведення шляхом направлення телефонограми.
Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя встановив наступне.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Як передбачено ч. 5 ст. 132 цього Кодексу, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обгрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої ст. 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
В судовому засіданні встановлено, що підозра ОСОБА_5 не вручена, матеріали клопотання не містять беззаперечних доказів, які б свідчили, що автомобіль «Volkswagen LT 28», державний номерний знак НОМЕР_1 , був знаряддям вчинення злочину та що це майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98, частині другій статті 167 цього Кодексу, зокрема забезпечить виконання завдань такого арешту та досягнення його мети, передбаченої ч. 2 ст. 170 КПК України.
Крім того, згідно повідомлення територіального сервісного центру МВС № 2642 № 31/9/2/588 від 15.04.2023 року (а.с. 12), в базі даних Єдиного державного реєстру МВС України станом на 15.04.2023 року транспортні засоби з номерними знаками НОМЕР_2 або НОМЕР_1 не зареєстровано, автомобіль марки «Volkswagen LT 28», номер кузова НОМЕР_3 ,в період з 19.10.2021 року по 07.04.2023 року було зареєстровано за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителькою АДРЕСА_1 .
Таким чином встановлено, що на час звернення слідчою слідчого відділення ОСОБА_3 до суду з клопотанням про арешт майна, ОСОБА_5 не є власником вказаного автомобіля, слідчою не проведено відповідних дій для встановлення нового власникаавтомобіля марки «Volkswagen LT 28», що унеможливлює виклик останнього до суду.
За таких обставин слідчий суддя вважає, що клопотання слідчої слідчого відділення відділення поліції № 1 (м.Долина) Калуського РВП ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_3 про арешт майна до задоволення не підлягає, оскільки в порушення вимог ч. 2 ст. 171 КПК України, в поданому клопотанні не зазначено підстав та обгрунтування необхідності арешту майна, документи, які підтверджують право власності на майно, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження майном іншими особами, тобто подане клопотання є необгрунтованим.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 170-173,309,372 КПК України, слідчий суддя
В задоволенні клопотання слідчої слідчого відділення відділення поліції № 1 (м.Долина) Калуського РВП ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_3 про арешт майна відмовити в зв'язку з його необгрунтованістю.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: