Справа № 289/217/23
Номер провадження 1-кп/289/66/23
26.04.2023 м. Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження №12023060450000022 по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кочерів, Радомишльського району, Житомирської області, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працюючого, одруженого, на утриманні має неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
14 січня 2023 року, в умовах воєнного стану в Україні, введеного 24.02.2022 Указом Президента України ОСОБА_7 та продовженого відповідними Указами, близько 21 години 00 хвилин ОСОБА_4 , знаходячись в приміщенні будинку ОСОБА_8 , який розташований по АДРЕСА_3 , побачив як останній дістає гроші із кишені піджака, який висів в шафі в приміщенні спальні, і у нього виник умисел на викрадення грошових коштів.
Одразу після цього, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на крадіжку чужого майна, враховуючи сприятливу для нього обстановку, а саме те, що його злочинні дії ніким не помічені та за ним ніхто не спостерігає, керуючись корисливим мотивом, діючи з прямим умислом, скориставшись безпорадним станом потерпілого, ОСОБА_4 підійшов до шафи, де з лівої кишені піджака таємно викрав гроші в сумі 1900 гривень, якими розпорядився на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_8 матеріальну шкоду на вказану суму.
Таким чином, стороною обвинувачення дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
24.01.2023 між прокурором Радомишльського відділу Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області ОСОБА_9 , якому на підставі ст. ст. 36, 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_4 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
З даної угоди вбачається, що прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України.
Сторони угоди визначили та узгодили покарання, яке повинен понести обвинувачений за вчинений ним злочин у виді 5 років позбавлення волі, із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку, що вказана угода підлягає затвердженню, у зв'язку із наступним.
Прокурор в судовому засіданні заявив, що укладення даної угоди відповідає вимогам і правилам КПК та КК України, а тому просила цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні беззастережно визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому злочину та просив суд затвердити вказану угоду з прокурором, призначивши узгоджену йому міру покарання, при цьому зазначив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 також просив суд затвердити угоду про визнання винуватості.
Потерпілий в підготовче судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомленим про час та місце його проведення.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним. При цьому сторони повністю усвідомлюють зміст укладеної угоди про визнання винуватості, наслідки затвердження цієї угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
За таких обставин суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення доведена повністю, а тому кваліфікує його дії в межах пред'явленого обвинувачення за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
За вчинення даного злочину обвинуваченому необхідно призначити узгоджене сторонами угоди покарання у виді 5 років позбавлення волі, із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Арешт на майно обвинуваченого не накладався. Цивільний позов не заявлено.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 394, 474, 475 КПК України, суд,
Затвердити у кримінальному провадженні №12023060450000022 угоду про визнання винуватості від 24.01.2023, укладену між прокурором Радомишльського відділу Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 24.01.2023 покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку - 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки, а саме буде періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти даний орган про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази, а саме гроші в сумі 500 гривень, які знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_8 - повернути останньому.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Житомирського апеляційного суду через Радомишльський районний суд Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1