Справа №295/2849/23
Категорія 38
2/295/1401/23
25.04.2023 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м.Житомира Лєдньов Д.М. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленя (виклику) учасників цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, -
ПАТ «Укргазбанк» звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за договором. В обґрунтування позову зазначено, що 09.10.2020 року ОСОБА_1 подано заяву-договір, на підставі якого цей же день між сторонами укладено кредитний договір у формі овердрафту за програмою кредитування «Еко-кредитка».
Відповідно до погоджених сторонами положень договору відповідачу встановлено ліміт дозволеного овердрафту по програмі кредитування в орієнтовній сумі кредиту - 10 000 грн. та можливій - 300 000,00 грн., зі строком використання з 09.10.2020 року по 10.10.2021 року, встановлено базову відсоткову ставку за користування овердрафтом в розмірі 42 % річних та на прострочену заборгованість - 48 % річних.
Відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо порядку та строків повернення отриманих коштів, направлена 10.08.2022 року на адресу позичальника вимога залишена без реагування.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просить стягнути суму заборгованості, розмір якої станом на день подачі позову становить 14 429,34 грн., з них: 10 720,22 грн. - заборгованість за кредитом (прострочена), 2345,05 грн. - заборгованість за відсотками (прострочена), 1364,07 грн. - заборгованість по платежах відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України.
Ухвалою суду від 23.03.2023 року по справі відкрите спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що між сторонами діють цивільні правовідносини, основані на договорі. Так, 09.10.2020 року між ПАТ АБ «Украгазбанк» та відповідачем укладено кредитний договір.
За умовами договору Банк надає кредит орієнтовною сумою 10 000,00 грн. та можливою - до 300 000,00 грн., за типом дозволеного овердрафту зі строком кредитування - 12 місяців. Сторони погодили погашення кредиту в кінці строку кредитування, щомісячний платіж по кредиту - 0,00 % мінімум 0,00 грн., пільговий період 30 днів, процентну ставку - 36 % річних, процентну ставку на пільговий період - 0,00001 % річних, на прострочену заборгованість - 48 % річних.
Вказані обставини підтверджуються змістом дослідженої судом заяви-договору від 09.10.2020 року.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За положеннями ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного Кодексу.
Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов'язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд погоджується із доводами позивача та визнає обгрунтованими твердження про можливість пред'явлення вимог в порядку стягнення заборгованості внаслідок неналежного виконя з боку позичальник взятих на себе зобов'язань.
При цьому, вирішуючи питання розміру заборгованості, суд виходить з таких міркувань.
Так, відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч.1 ст. 631 ЦК України).
У своїй постанові від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Оскільки відомості про отримання позичальником вимоги кредитора від 10.08.2022 року з повідомленням про суму існуючої заборгованості суду не надано, при цьому, за змістом самої вимоги обов"язок з повернення коштів безпосередньо пов"язується з терміном, що відліковується від дати фактичного отримання вимоги, суд не вбачає підстав для здобуття висновку про зміну умов та порядку строку дії кредитного договору, а тому, на з"ясування відомостей щодо строку припинення нарахування відсотків, керується умовами договору.
Як зауважувалось вище, при укладенні договору сторони погодили щомісячний платіж - мінімум 0,00 грн. та строк кредитування протягом 12 місяців, після спливу якого, у свою чергу, в розрізі тлумачень ст.ст. 626, 629, 631, 1050 ЦК України виникає зобов'язання з повернення усіє отриманої суми позики, а також нарахованих відсотків, визначених положеннями договору у вигляді оплати за правомірне використання коштів. Тим же договором сторонами підтверджено врегулювання правовідносин в разі прострочення виконання зобов'язання, а саме, через окрему відсоткову ставку в розмірі 48 % річних.
Оскільки суми, які кредитор може стягнути з боржника відповідно до ст. 625 ЦК України, носять компенсаторний характер, а право на їх стягнення з'являється у кредитора після прострочення боржника, тобто у разі неправомірного користування боржником грошовими коштами кредитора, визначені положеннями договору від 09.10.2020 року відсотки при прострочення виконання зобов'язання (48 %) слід оцінювати як направлене на отримання майнової компенсації грошове заміщення, яке відповідає критеріям ч.2 ст. 625 ЦК України.
З дослідженого судом розрахунку заборгованості слідує, що станом на 09.10.2021 року заборгованість за тілом кредиту становила 7136,71 грн.
За таких обставин, розмір нарахувань відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України за період з 10.10.2021 року по 23.02.2022 року становитиме: 7136,71 грн. * 48 % * 136 днів прострочення / 365 / 100 = 1276,40 грн.
Сума заборгованості за відсотками, нарахованими у період строку кредитування - станом на 09.10.2021 року, становить 2183,71 грн.
З огляду на вищенаведене, оскільки відповідачем не здійснюється належне виконання взятих на себе зобов'язань за договором, права позивача як кредитора є порушеними, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову в частині, що обгрунтовується вищенаведеними висновками суду, та стягує на користь позивача заборгованість в сумі 10 596,82 грн.
Інші доводи позивача, що полягають у наведені тверджень про погоджений сторонами порядок та строки внесення платежів за отриманими кредитними сумами, інші розміри відсоткових ставок, не знайшли свого підтвердження за наслідком дослідження доказів у справі.
У відповідності до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року по справі № 342/180/17 наведно висновок, що "Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин".
Про погоджені умови договору, встановлені судом за оцінкою письмових доказів, наведено в обргунтуванні судового рішення.
За положеннями ч.1, п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Керуючись ст.ст. 141, 258-279 ЦПК України, ст. ст. 526, 610, 625, 1048, 1054 ЦК України, суд,-
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає: АДРЕСА_1 , на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Єреванська, 1, ід. код юридичної особи - 23697280, заборгованість за договором від 09.10.2020 року, що виникла станом 14.04.2022 року, в сумі 10 596,82 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» 1973,53 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Д.М.Лєдньов