Справа № 183/4945/23
№ 1-кп/183/1375/23
26 квітня 2023 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження № 12023041350000238 стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Центральне Курганської області Російської Федерації, громадянина України, маючого середню спеціальну освіту, офіційно не працюючого, неодруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, останні рази:
- 17.03.2017 Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки;
-13.12.2017 Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднано не відбутий термін покарання 3 роки 2 місяці за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.03.2017 до відбування покарання строком на 5 років 2 місяці позбавлення волі, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано відбування покарання з 29.09.2017 по 13.12.2017. 11.07.2022 звільнений з Солонянської виправної колонії № 21 Дніпропетровської області по відбуттю терміну покарання,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,
15 січня 2023 року приблизно о 16 годині 40 хвилин ОСОБА_4 знаходився за місцем мешкання своєї сестри ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 . В цей час у ОСОБА_4 раптово виник прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій зазначений злочинний умисел, того ж вечора ОСОБА_4 , перебуваючи у вказаний час та місці, діючи таємно, умисно, повторно, з корисливих мотивів, користуючись тим, що ОСОБА_5 вийшла до іншої кімнати, а за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, розуміючи, що вчиняє злочин в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, побачив на столі мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Al» вартістю 3662,01 грн., який належить ОСОБА_5 , який визначив для себе як об'єкт злочинного посягання.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 поклав вищевказане майно до кишені своєї куртки та покинув приміщення квартири, після чого розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 3662,01 гривні.
Крім цього, 05 лютого 2023 року приблизно о 18 годині 30 хвилин ОСОБА_4 знаходився за місцем мешкання свого брата ОСОБА_6 та його дружини ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_3 . В цей час у ОСОБА_4 раптово виник прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій зазначений злочинний умисел, того ж вечора ОСОБА_4 , перебуваючи у вказаний час та місці, діючи таємно, умисно, повторно, з корисливих мотивів, користуючись тим, що ОСОБА_6 та його дружина ОСОБА_7 вийшли до іншої кімнати, а за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, розуміючи, що вчиняє злочин в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, побачив на дивані у вітальні квартири за вищевказаною адресою мобільний телефон марки «ZTE Blade А5 2019» вартістю 1 600 гривень, який належить ОСОБА_7 , який визначив для себе як об'єкт злочинного посягання.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 поклав вищевказане майно до кишені своєї куртки та покинув приміщення квартири, після чого розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 1 600 гривень.
Крім цього, 28 лютого 2023 року приблизно о 16 годині 00 хвилин ОСОБА_4 проходив поблизу будинку АДРЕСА_4 , та в цей час останній вирішив зайти в гості до раніше знайомої йому ОСОБА_8 . Зайшовши на територію домоволодіння ОСОБА_4 постукав у вхідні двері будинку, але йому ніхто не відчинив. В цей час у нього раптово виник прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, в умовах воєнного стану, яке знаходиться на території вказаного будинку.
Реалізуючи свій злочинний умисел, 28 лютого 2023 року приблизно о 16 годині 05 хвилин ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно від оточуючих, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, розуміючи, що вчиняє злочин в умовах воєнного стану, крізь незачинені на замок вхідні двері проник у літню кухню, що розташована на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 , де побачив бензопилу «Stihl MS 180» вартістю 3050 гривень, яка належить ОСОБА_8 , та визначив її для себе як об'єкт злочинного посягання. Після чого, ОСОБА_4 взяв вказану бензопилу та з метою викрадення виніс її за територію домоволодіння крізь незачинену хвіртку.
Таким чином, ОСОБА_4 присвоїв викрадене майно, покинув місце скоєння злочину та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 3050 гривень.
Крім цього, 08 квітня 2023 року приблизно о 10 годині 00 хвилин ОСОБА_4 разом із ОСОБА_9 знаходились у гостях у раніше знайомого їм ОСОБА_10 у приміщенні будинку АДРЕСА_1 . В цей час ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вийшли з приміщення будинку та у ОСОБА_4 раптово виник прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, того ж дня ОСОБА_4 , перебуваючи у вказаний час та місці, діючи таємно, умисно, повторно, з корисливих мотивів, користуючись тим, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вийшли з приміщення будинку, а за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, розуміючи, що вчиняє злочин в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, взяв зі столу мобільний телефон марки «Redmi 9А Granite Gray 2 GB RAM 32 GB ROM» вартістю 3265 гривні 62 копійки, що належить ОСОБА_9 , який визначив для себе як об'єкт злочинного посягання.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 поклав вищевказане майно до кишені своєї куртки та покинув приміщення будинку, після чого розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 3265 гривні 62 копійки.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину свою визнав повністю та показав, що обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорює та повністю визнає себе винним у пред'явленому обвинуваченні. Додав, що вчинив крадіжки через скрутне матеріальне становище, оскільки того часу не працював. Наразі шкода ним відшкодована у повному обсязі шляхом повернення майна. У скоєному щиро кається, зробив для себе відповідні висновки.
В судовому засіданні у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України судом було з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст вищенаведених обставин, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.
Оскільки учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, не оспорювали в судовому засіданні обставини, при яких обвинуваченим ОСОБА_4 скоєно кримінальні правопорушення, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і учасники судового процесу проти цього не заперечували, і на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів щодо розміру процесуальних витрат, обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, характеризують особу обвинуваченого та обтяжують чи пом'якшують покарання.
Також в судовому засіданні суд роз'яснив учасникам судового процесу вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України щодо позбавлення права оскарження обставин, які ніким не оспорюються, в апеляційному порядку.
Таким чином, суд ухвалює вирок в особливому порядку без дослідження будь-яких доказів обставин передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 91 КПК України.
Отже, суд, дослідивши докази в межах пред'явленої підозри, не виходячи за межі пред'явленого обвинувачення, яке прокурор підтримав в судовому засіданні, доходить однозначного висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у:
- таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, за епізодами від 15.01.2023, 05.02.2023, 08.04.2023,
- таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у інше приміщення, вчиненому в умовах воєнного стану, за епізодом від 28.02.2023 доведена у повному обсязі і його умисні дії вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 4 ст. 185 КК України.
При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому, суд керується ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, сукупність усіх обставин у справі.
Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 , будучи раніше неодноразово судимим, вчинив чотири кримінальні правопорушення, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими злочинами. Також, судом враховується, що останній за місцем мешкання характеризується негативно.
Однак, обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 , суд визнає його щире каяття, яке ґрунтується на належній критичній оцінці ним своєї протиправної поведінки, визнанні вини та готовності підлягати кримінальній відповідальності; та добровільне відшкодування завданого збитку.
Крім того, суд бере до увагидані про особу обвинуваченого, який свою вину визнав повністю, на обліку у лікарів нарколога, психіатра, фтизіатра не перебуває.
Тому, з урахуванням особливостей вказаних кримінальних правопорушень та обставин їх вчинення, особи обвинуваченого та його ставлення до скоєного, за наявності декількох пом'якшуючих покарання обставини, та відсутності обставин, які обтяжують покарання, а також думки потерпілих, які у своїх заявах не наполягали на призначенні ОСОБА_4 суворого покарання, суд дійшов висновку про можливість призначення ОСОБА_4 покарання без ізоляції його від суспільства, а саме у виді позбавлення волі на певний строк на рівні мінімальної межі санкції ч. 4 ст. 185 КК України, та на підставі ст. 75 КК України звільнення його від відбування покарання з випробуванням, проте з максимальним іспитовим строком, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, оскільки саме таке покарання буде співмірним меті його застосування та повністю відповідати ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, конкретним їх обставинам, обставинам, що пом'якшують покарання та обтяжують його, даним про особу обвинуваченого.
Призначаючи покарання як кару суд, виходячи з вимог ст. 50 КК України, враховує, що призначення покарання у виді позбавлення волі на вказаний вище строк з випробуванням буде необхідним та достатнім для виправлення засудженого і запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Крім того, вирішуючи питання щодо розподілу процесуальних витрат у відповідності до ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експерта, які складають 800,00 грн. (звіти про фактичні затрати на проведення експертизи № 57 від 21.02.2023, № 85 від 15.03.2023, № 93 від 22.03.2023, № 122 від 17.04.2023).
На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а також усі обставини по справі, керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням строком на три роки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази:
- мобільний телефон марки «ZTE Blade А5 2019», який передано на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_7 - залишити за належністю потерпілій;
- товарний чек № 01 від 15.01.2023 на мобільний телефон «Xiaomi Redmi A1», товарний чек № 14/22 від 17.09.2022 на бензопилу «Stihl MS 180», товарний чек від 23.12.2022 на придбання мобільного телефону «Redmi 9А Granite Gray 2 GB RAM 32 GB ROM», договір фінансового кредиту, закладу № DNZ-96.98062/0 від 16.01.2023 - залишити в матеріалах кримінального провадження;
- коробку від мобільного телефону «Xiaomi Redmi A1», яка повернута потерпілій ОСОБА_5 - залишити за належністю потерпілій;
- бензопилу «Stihl MS 180», яку передано на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_8 - залишити за належністю потерпілій;
- мобільний телефон марки «Redmi 9А Granite Gray 2 GB RAM 32 GB ROM», який передано на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_9 - залишити за належністю потерпілому.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 800 гривень 00 копійки.
Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно, після його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1