Справа № 183/5034/23
№ 1-кс/183/1745/23
26 квітня 2023 року м.Новомосковськ
Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Луганської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вознесенське Золотоніського Черкаської області, громадянина України, військовослужбовця за призовом під час мобілізації, гранатометника десантно-штурмового взводу 1 десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «молодший сержант», не одруженого, який зі слів не має на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів раніше не судимого
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України,-
До Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло вищезазначене клопотання, у якому слідчий за погодженням з прокурором застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на гауптвахті Військової служби правопорядку, строком на 60 діб без визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що молодший сержант ОСОБА_5 підозрюється у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, та проходячи її на посаді гранатометника десантно-штурмового взводу 1 десантно-штурмової роти частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 6, 11, 16, 28, 29, 30, 31, 32, 35, 36, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, в умовах воєнного стану, з мотивів небажання виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України у безпосередньому зіткненні з противником, 24.04.2023 близько 11 год. 30 хв., перебуваючи за місцем тимчасової дислокації 1 десантно-штурмової роти частини НОМЕР_1 на території АДРЕСА_2 , отримавши законний усний наказ свого прямого начальника - заступника командира військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення майора ОСОБА_7 , відданий на підставі бойового розпорядження командира НОМЕР_2 окремого десантно-штурмового батальйону № НОМЕР_3 /БР/дск КСП - Серебрянка від 01.04.2023, про невідкладне вибуття в напрямку н.п. Кремінна - АДРЕСА_3 на КСП 1 десантно-штурмової роти в розпорядження командира 1 десантно-штурмової роти для виконання завдань за призначенням, відкрито відмовився виконати зазначений наказ начальника, чим підірвав бойову готовність та боєздатність підрозділу, що могло призвести до прориву російсько-окупаційними військами оборони Збройних Сил України на зазначеній ділянці оборони, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України - непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, вчинена в умовах воєнного стану.
24 квітня 2023 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України та в цей же день о “21” годині “05” хвилин вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного посилається необхідність запобігання спробам:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_5 розуміє, що він вчинив тяжкий злочин проти встановленого порядку несення військової служби (військове кримінальне правопорушення), за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від п'яти до десяти років, у зв'язку з чим розуміючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, чим перешкоджатиме виконанню процесуальних дій та рішень в розумні строки
- з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, які проходять військову службу в одній військовій частині, може погрожувати свідкам з метою зміни або відмови від показань, які вони надали або будуть надавати під час досудового розслідування та в суді;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки підозрюваний розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, при цьому як військовослужбовець маючи певну підтримку серед інших військовослужбовців може будь-яким чином здійснювати вплив на свідків. Імовірність впливу на свідків за допомогою насилля складатиме суть ризику вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджання кримінальному провадженню будь-яким чином. Крім цього, підозрюваний перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, в якому підозрюється, як військовослужбовець може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування;
- вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки підозрюваний вчиняючи непокору, в умовах воєнного стану, фактично відмовився наказ командира щодо виконання свої службових обов'язків на бойових позиціях в умовах воєнного стану, тим самим може самовільно залишити місце несення служби, що само по собі утворює склад іншого злочину. Крім того, бажання підозрюваного уникнути відповідальності та тяжкість покарання, що йому загрожує, безумовно свідчать про можливість втечі підозрюваного
З огляду на викладене, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та відсутність можливості запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, приймаючи до уваги особливу суспільну небезпеку протиправного діяння підозрюваного, а також враховуючи його вік та стан здоров'я, сімейне становище, майновий стан, слідчий звернувся до слідчого судді із вказаним клопотання, в якому одночасно, посилаючись на положення ч. 4 ст. 183 КПК України, просив не визнавати підозрюваному розмір застави.
Під час судового розгляду прокурор заявлене клопотання підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним слідчим у клопотанні письмово.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечував проти клопотання прокурора.
Захисник ОСОБА_4 вказав, що не може суперечити своєму підзахисному, а тому погоджується з його позицією.
Вислухавши позицію учасників судового розгляду, перевіривши матеріали клопотання, дослідивши надані докази виходжу з такого.
24 квітня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023050020000161 внесено відомості за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
24 квітня 2022 року ОСОБА_5 затриманий, у порядку ст. 208 КПК України.
24 квітня 2022 року в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №62023050020000161 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам визначеним положенням цієї статті.
Статтею 178 КПК України визначено обов'язок суду, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінити в сукупності всі обставини вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та особу підозрюваного.
Надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, що попередньо кваліфіковано органом досудового розслідування за ч. 4 ст. 402 КК України.
При розгляді доказів, наданих слідчим в підтвердження клопотання, слідчий суддя вважає на підставі ст. 178 КПК України їх вагомими та обґрунтованими. У відповідності до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Фокс, Камбел і Харлі проти Сполученого Королівства», вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Тому слідчий суддя вважає, що існують всі підстави вважати підозру обґрунтованою.
Стосовно ризиків, визначених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя погоджується з позицією слідчого, підтриманою прокурором, щодо імовірності їх виникнення, з огляду на особу ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, у зв'язку із чим, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання.
Також слідчий суддя погоджується з позицією слідчого та прокурора щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний може вплинути на свідків, які разом з ним проходять військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків. Ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.
Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що підозрюваний вчиняючи непокору, в умовах воєнного стану, фактично відмовився виконувати бойові завдання та наказ командира підрозділу щодо виконання свої службових обов'язків на бойових позиціях в умовах воєнного стану, тим самим може самовільно залишити місце несення служби, що само по собі утворює склад іншого злочину за ч. 4 ст. 408 КК України.
Водночас, слідчий суддя вважає недоведеними ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки обставини, покладені в його обґрунтування фактично враховуються слідчим суддею при висновку про наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обставин, які свідчать про наявність стійких соціальних зв'язків у підозрюваного під час розгляду клопотання не встановлено, підозрюваний не одружений, дітей не має. Також слідчий суддя враховує вагомість наданих в обґрунтування клопотання доказів, вік та стан здоров'я підозрюваного, які не вказують на неможливість застосування запобіжного заходу, про який просить слідчий, те, що дії, які інкримінуються підозрюваному, мають виняткову суспільну небезпечність, оскільки відбулися в період триваючої збройної агресії російської федерації, особливо, в бойовій обстановці. Означене є беззаперечною підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того суд звертає увагу, що згідно з ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Запобіжний захід, визначений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є тримання під вартою.
За наведених обставин, слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення довела наявність обґрунтованої підозри, існування ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, що з урахуванням попередньої кваліфікації дій, у яких підозрюється ОСОБА_5 , як військовослужбовець, за ч.4 ст.402 КПК України, є безумовною підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Розглядаючи питання щодо застосування застави, суд виходить з того, що ч. 3 ст. 183 КПК України, покладає на слідчого суддю обов'язок при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Зокрема, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України (ч. 4 ст. 183 КПК України).
Отже, враховуючи вищевикладене, а також те, що підозрюваний повідомив про неможливість внесення застави, слідчий суддя не знаходить підстав для визначення підозрюваному розміру застави як альтернативного виду запобіжного заходу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 181, 194 КПК України, -
Клопотання слідчого у кримінальному провадженні №62023050020000161 від 24.04.2023 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22 червня 2023 року включно з утриманням на гауптвахті Військової служби правопорядку.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 26 квітня 2023 року о 16 годині 30 хвилин.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1