№ справи: 759/8363/22-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/2833/2023
Головуючий у суді першої інстанції: Ключник А.С.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.
20 квітня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
головуючий - Немировська О.В.,
судді - Махлай Л.Д., Ящук Т.І.
секретар - Ольшевський П.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2022 року,
встановив:
у липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся через представника до суду з позовом, в якому просив розірвати шлюб, укладений 07.05.2011 між ним та ОСОБА_2 .
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2022 року позов було задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник відповідача - ОСОБА_3 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для справи,
Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Звертаючись до суду з даним позовом, представник позивача - Селезньов М.В. вказував, що 07.05.2011 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб. Від шлюбу мають неповнолітню дитину. Подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливе. Останнім часом шлюбні відносини між нами фактично припинені, спільне господарство не ведеться. Інші вимоги, які може бути вирішено одночасно з позовом про розірвання шлюбу відсутні.
До позовної заяви було додано копії паспортів сторін, копію свідоцтва про реєстрацію шлюбу та копію свідоцтва про народження ОСОБА_5 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Нератовіце, Чешська Республіка.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2022 року позов було задоволено - розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 07 травня 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис №364. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 992 грн. 40 коп.
Справа була розглянута судом першої інстанції в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції вважав встановленим, що сімейне життя позивача з відповідачем не складається, виникли неприязні стосунки та розбіжності щодо подальшого сімейного життя, сторони мають різні погляди на взаємовідносини в сім'ї, в зв'язку з чим між ними постійно виникають різного роду непорозуміння та конфлікти. Вказані взаємовідносини призвели до того, що вони спільного господарства не ведуть, шлюбних стосунків не підтримують, мають окремий бюджет, сім'я фактично розпалась, а шлюб існує формально, примирення між сторонами є неможливим. Також суд зробив висновок, що позивач та відповідач тривалий час не проживають сім'єю, у них різні погляди на життя, на сімейні цінності, між сторонами припинилась шлюбні стосунки, вони перестали вести спільне господарство.
З вказаним висновком суду першої інстанції погодитись неможливо, оскільки він зроблений з порушенням норм процесуального права, судом не було повно та всебічно встановлено обставини справи.
Відповідно до чч. 1- 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В пп.1-5 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;
3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;
4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;
5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;
Розгляд справ в порядку спрощеного позовного провадження врегульовано в Главі 10 Відповідно до положень чч. 2-4 ст. 277 ЦПК України у випадку, передбаченому ч. 2 статті 274 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може:
1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або
2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.
Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:
1) залишення заяви відповідача без задоволення;
2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Суд першої інстанції не дотримався вказаних норм процесуального права, чим позбавив відповідача можливості подати заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позовну заяву.
Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 26 липня 2022 року було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Позовна заява про розірвання шлюбу позивачем особисто не підписана, а підписана адвокатом Селезньовим М.В., який діє як представник позивача на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги. При цьому, до позовної заяви були приєднані документи лише в копіях, в тому числі і копія свідоцтва про шлюб та про народження дитини. Встановивши, що позов підписаний лише адвокатом як представником позивача, суд першої інстанції повинен був зобов'язати останнього усунути недоліки та надати докази своїх повноважень щодо права подавати від імені позивача позов.
Оскільки позовна заява не містить підпису позивача і позов пред'явлено не нею особисто, а адвокатом, який не надав суду належних доказів своїх повноважень на право підписувати позов та пред'являти такі вимоги, тим більше що до позову не приєднано оригіналу свідоцтва про шлюб та про народження дитини, у суду першої інстанції могли з'явитись обґрунтовані сумніви щодо волевиявлення власне самого позивача на припинення шлюбних відносин з відповідачем. Світлокопії свідоцтва про реєстрацію шлюбу та про народження дитини (видане в Чеській Республіці) були посвідчені адвокатом Селезньовим М.В., при тому, що оригінали вказаних документів, відповідно до встановлених в справі обставин, знаходяться у сторін, які проживають за кордоном. Також адвокат Селезньов М.В. посвідчив світлокопію паспорту ОСОБА_2 та картки платника податків, що викликає сумнів в тому, що він мав доступ до оригіналів вказаних документів.
Приєднаний до позовної заяви ордер на надання правничої допомоги не є достатньою підставою щодо можливості адвоката Селезньова М.В. представляти інтереси позивача. В позовній заяві представником було зазначено в додатку копію Договору про надання правової допомоги, однак такий документ в матеріалах справи відсутній. Також відсутнє Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.
На аркушах справи 35-41 містяться копії документів, які не мають відношення до даної справи.
В даному випадку із зазначених документів неможливо встановити обсяг повноважень адвоката Селезньова М.В., зокрема право на підписання від імені позивача позову та пред'явлення його до суду.
В матеріалах справи міститься Інформація про зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 - АДРЕСА_1 . Разом з тим, копія ухвали була направлена судом 30.09.2022 на адресу: АДРЕСА_2 . Поштове відправлення було повернуто до суду з відміткою: «Адресат відсутній».
Так, відповідно до частини першої статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з частиною другою статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Переглядаючи судове рішення в порядку апеляційного провадження, суд враховує принцип правової визначеності, який застосовується Європейським судом з прав людини при вирішенні звернень відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та підлягає застосуванню судами України відповідно до статті 9 Конституції України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, зокрема, право на справедливий судовий розгляд. При цьому ключовим принципами, які мають скеровувати тлумачення статті 6 Конвенції, є верховенство права, правова певність і належне відправлення правосуддя.
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року і відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.
Зокрема, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» (далі - ЄСПЛ) та пункті 23 рішення ЄСПЛ «Гурепка проти України № 2» наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Ухвалюючи рішення про розірвання шлюбу між сторонами суд першої інстанції не дав оцінки зазначеним позивачем в позовній заяві доводам, зробив висновки про наявність обставин, які позивач не вказував в позовній заяві, внаслідок чого ухвалив необґрунтоване та незаконне рішення.
Відповідно до ч. 1 статті 21, частини першої статті 24 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Чч. 3 та 4 статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з частиною другою статті 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до частини першої статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
В статті 112 СК України закріплено, що суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За положеннями ч. 2 статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини перша-третя статті 12 ЦПК України).
Суд першої інстанції не встановив які відносини склались між сторонами, з якого часу сторони припинили вести спільне господарство, підтримувати сімейні відносини, чи є можливим примирення між подружжям.
Відповідач, оскаржуючи ухвалене судом першої інстанції рішення, вказала, що подружжя мешкає разом в Чеській Республіці, наведені в позовній заяві доводи не відповідають дійсності, а позивач по справі - її чоловік, взагалі заперечує, що подавав такий позов.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача - Селезньов М.В. також не зазначає будь-яких фактичних обставин, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, спільне господарство не ведеться, та посилається на те, що позивач сплачує аліменти на утримання дружини в Чехії, між ними триває справа в суді щодо сплати аліментів, і він сплачує аліменти на утримання дитини. Жодного доказу щодо вказаного до відзиву не додано. При цьому представник також просив розглядати справу у відсутність позивача та представника.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 33 цього Кодексу, одноособово.
Таким чином, рішення суду першої інстанції піддягає скасуванню, з ухваленням по справі нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 382 ЦПК України, суд
постановив:
апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2022 року скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови виготовлено 24 квітня 2023 року.
Головуючий
Судді