Справа №371/1020/22 Головуючий в І інстанції - ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/2705/2023 Суддя - доповідач - ОСОБА_2
Ухвала
Іменем України
20 квітня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження №12022111220000153 за апеляційною скаргою прокурора Миронівського відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 20 лютого 2022 року у кримінальному провадженні щодо обвинуваченого,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Македони Миронівського району Київської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, не одруженого, на утриманні маючого дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , маючого середню технічну освіту, не працюючого, в силу ст. 89 Кримінального кодексу України не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_12 ,
Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 20 лютого 2023 року, обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено 15 серпня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022111220000153, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України - повернуто Миронівському відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області, в зв'язку із його невідповідністю вимогам КПК України.
В обґрунтування свого рішення суд зазначив, що в формулюванні висунутого обвинувачення прокурор зазначив, що дії ОСОБА_7 кваліфікуються як:
вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України;
вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України
Отже, формулюючи юридичне звинувачення прокурор зазначив у обвинувальному акті такі кваліфікуючі ознаки як повторність вчинення злочину та вчинення злочину з використанням умов воєнного стану. Разом із тим, в обвинувальному акті прокурор також зазначив такі обставини, що обтяжують покарання за скоєне, як вчинення злочину особою повторно та вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
Вчинення злочину особою повторно та вчинення злочину з використанням умов воєнного стану являються обставинами, що обтяжують покарання, лише у тому разі, коли такі кваліфікуючі ознаки, як повторність та вчинення злочину з використанням умов воєнного стану не передбачені законодавцем у диспозиції статті й відсутні в юридичному формулюванні обвинувачення.
Тобто обвинувальний акт складено із порушенням норм матеріального права (ст. 67 КК України) та норм процесуального права (ст. 291 КПК України), оскільки він містить суперечність щодо кваліфікуючих ознак, наявність яких само по собі виключає можливість наявності таких же обставин, що обтяжують покарання за скоєне.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, прокурор Миронівського відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність ухвали, яка полягає у істотному порушенні вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу Миронівського районного суду Київської області області від 20.0.2023 про повернення прокурору - скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого провадження.
В обґрунтування апеляційних вимог прокурор зазначає, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 містить усі відомості, вказані у ст. 291 КПК України, у ньому чітко, послідовно, зрозумілою мовою щодо обвинуваченого викладено відомості про обвинуваченого, встановлені фактичні обставини кримінального правопорушення, правова кваліфікація дій обвинуваченого та формулювання обвинувачення.
Крім того прокурор вказує, що ухвалюючи рішення про повернення обвинувального акту з підстав неправильно сформульованого обвинувачення, суд першої інстанції позбавив прокурора можливості скористатися своїми правами, визначеними ст.ст. 338, 339 КПК України щодо зміни обвинувачення у суді або висунення додаткового обвинувачення.
Також апелянт зазначає, що відповідно до ст. 314 КПК України під час підготовчого судового засідання суд не може надавати оцінку відповідності становлення обставин вчинення злочину та оцінювати правильність дій кваліфікації дій обвинуваченого, а лише перевіряє обвинувальний акт на його відповідність вимогам ст. 291 КПК України, які у даному випадку повністю не дотриманні.
Крім того, апелянт вказує, що головуючий суддя під час підготовчого судового засідання, відповідно до ст. ст. 351, 353 КПК України розпочав досліджувати обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме дату, час та місце вчинення кримінального правопорушення, перевіряти наявність чи відсутність пом'якшуючих чи обтяжуючих обставин, а повинен вирішувати у нарадчій кімнаті після проведення судового слідства та дебатів, що суперечить вимогам Глави 27 КПК України.
Також апелянт зазначає, що ухвалюючи рішення, суд не з'ясував думки обвинуваченого самостійно, і із власної ініціативи, зробив висновок про неправильність формулювання обвинувачення.
Крім того, апелянт вказує, що беручи до уваги п. 7 постанови Верховного суду України від 24.11.2016 №5-328кс 15, наведені в обвинувальному акті щодо ОСОБА_7 фактичні дані в своїй сукупності дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою, з огляду на це конкретність викладення фактичних у даному провадженні, а отже, і обвинувачення щодо ОСОБА_7 не викликає сумнів. А тому, апелянт вказує, що висновки суду першої інстанції про те, що обвинувальний акт містить недоліки, які перешкоджають призначенню судового розгляду на підставі отриманого обвинувального акту, зокрема щодо відсутності сформульованого органом досудового розслідування обвинувачення, наявність, відповідно до ст. 67 КК України обтяжуючих обставин не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, що потягло за собою прийняття рішення з істотним порушенням норм КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_7 та потерпіла ОСОБА_13 , будучи належним чином повідомленими про дату та час розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з'явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили. Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 405 КПК України та те, що клопотань від останніх про відкладення розгляду до суду не надходило, суд вважає за можливе проводити апеляційний розгляд без участі обвинуваченого та потерпілої.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу та просила задовольнити її, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно із положеннями ч. 3 ст. 314 КПК України, суд має право із стадії підготовчого судового засідання повернути обвинувальний акт прокурору в тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.
Відповідно до вимог ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким закінчується досудове розслідування.
Імперативно встановлені вимоги до відомостей, які обвинувальний акт повинен містити, передбачені п.п. 1-9 ч. 2 ст. 291 цього Кодексу, а саме: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); дату та місце його складення та затвердження.
Аналіз наведених норм кримінального процесуального закону дає підстави стверджувати, що на стадії підготовчого провадження в суді першої інстанції повернення обвинувального акта прокурору допускається лише у разі порушення прокурором чи слідчим вимог ч. 2 ст. 291 КПК України.
При цьому, в обвинувальному акті викладаються фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, проте, відносно формулювання обвинувачення та інших складових обвинувального акта немає в законі будь - яких застережень чи вимог.
Оскільки відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, в обвинувальному акті викладаються фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, то відповідно, формулювання обвинувачення та інші відомості викладається у такому виді, як це вважає необхідним прокурор. Спосіб же викладення формулювання обвинувачення та правильність зазначення інших відомостей може бути предметом оцінки суду лише під час судового розгляду кримінального провадження, який відповідно, до вимог ст. 337 КПК України проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Як убачається з обвинувального акта щодо ОСОБА_7 , то він відповідає вимогам ст. 291 КПК України та містить всі необхідні відомості, передбачені зазначеною нормою закону. Зокрема, фактичні обставини справи, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті Закону про кримінальну відповідальність та формулювання висунутого ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 185 КК України обвинувачення.Долучено до обвинувального акта і розписку обвинуваченого про отримання копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування. Отже, цей процесуальний документ за формою та змістом повністю відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства, і будь - яких перешкод для призначення його до судового розгляду, колегія суддів не вбачає.
Щодо наведених судом першої інстанції підстав для повернення обвинувального акта, як невідповідності його вимогам ст. 291 КПК України - подвійного зазначення в обвинувальному акті одних і тих же обставин, зокрема, такої ознаки як повторність вчинення злочину та вчинення злочину з використанням умов воєнного стану як у правовій кваліфікації дій обвинуваченого в якості кваліфікуючих ознак, так і в обставинах, що обтяжують покарання, то колегія суддів вважає їх неспроможними, оскільки повертаючи обвинувальний акт з зазначених підстав суд першої інстанції вдався до аналізу формулювання висновків, фактично оцінивши обставини, які підлягають доказуванню в ході судового розгляду кримінального провадження по суті, чим вийшов за межі предмету судового розгляду, тоді як відповідно до положень ст. 331 КПК України суд не вправі давати оцінку обставинам наведеним в обвинувальному акті та здійснювати аналіз процесуальних дій проведених органом досудового розслідування у підготовчому судовому засіданні.
Відповідно до вимог ч. 1ст. 412 КПК України, зазначені вище порушення є істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та, відповідно до п. 3 ч. 1ст. 409 КПК України є підставою для скасування ухвали Миронівського районного суду Київської області від 20 лютого 2023 року щодо повернення прокурору обвинувального акта щодо ОСОБА_7 , з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, в зв'язку з чим апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу прокурора Миронівського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 20.02.2023, якою обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено 15 серпня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022111220000153, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України - повернуто Миронівському відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області, в зв'язку із його невідповідністю вимогам КПК України - скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
__________ _______________ ____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4