Провадження № 11-сс/824/2475/2023 Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1
Справа № 757/10944/23 Доповідач: ОСОБА_2
19 квітня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою, з доповненнями захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27 березня 2023 року,
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
ОСОБА_11 , ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27 березня 2023 року задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності ГСУ ДБР ОСОБА_12 про продовження строку тримання під вартою та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 01.05.2023 включно (в межах строку досудового розслідування), залишивши альтернативний запобіжний захід у вигляді застави з покладеними обов'язками та у розмірі, що визначені ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.02.2023 у справі № 757/4139/23-к.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, з доповненнями в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності ГСУ ДБР ОСОБА_12 про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На обґрунтування вимог апеляційної скарги, з доповненнями апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню у зв'язку із істотним порушенням вимог кримінального процесуального законну, є не обґрунтованою та не вмотивованою, оскільки органом досудового розслідування та прокурором не було доведено наявність обґрунтованої підозри, ризиків та не можливість застосувати інший запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, а суд першої інстанції об'єктивно не з'ясував обставини справи та в ухваленому рішенні не навів достатні та належні мотиви.
Також апелянт вказує на те, що слідчий суддя всупереч ст.370 КПК України допустив формальний підхід до з'ясування наявності чи відсутності ризиків передбачених ст. 177 КПК України, в постановленій ухвалі не навів жодних доказів наявності таких ризиків, а як наслідок ухвалив не обґрунтоване та не вмотивоване рішення.
Сторона захисту вважає, що будь-які ризики, не тільки відсутні, а й спростовуються матеріалами клопотання та безпосередньою поведінкою ОСОБА_7 , який не будучи затриманим в порядку ст.208 КПК України, самостійно прибув на розгляд клопотання про обрання йому запобіжного заходу, що свідчить про відсутність у останнього наміру переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Доказів того, що ОСОБА_7 може чинити чи раніше чинив тиск на свідків надано не було, крім того ОСОБА_7 напередодні повідомлення про підозру звільнився з посади заступника Міністра оборони України, таким чином взагалі позбавлений можливості чинити будь-який тиск на підлеглих. Органом досудового розслідування вже були проведені обшуки за місцем проживання підозрюваного та всі речові докази, які сторона обвинувачення вважала за необхідне було вилучено та зберігаються у сторони обвинувачення, таким чином ОСОБА_7 не має можливості знищити чи пошкодити речові докази у справі.
Також апелянт звертає увагу суду на те, що у кримінальному провадженні відсутні потерпілі та відсутні матеріальні збитки.
В той же час, ОСОБА_7 має міцні соціальні зв'язки, одружений, має двох доньок, постійне місце проживання в Київській області за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, позитивно характеризується, а тому будь-які ризики, передбачені ст. 177 КПК України відсутні.
Крім того апелянт вказує на те, що до матеріалів клопотання було долучено довідку про доходи ОСОБА_7 та його дружини - ОСОБА_13 , сукупний дохід яких за останні п'ять років склав приблизно 3 840 000 гривень (без вирахування податків), а тому застава у розмірі 402 600 000 гривень є явно не співставною з розміром доходів, однак судом першої інстанції належної оцінки вказаним доказам надано не було.
Самий факт не внесення ОСОБА_7 та членами його сім'ї встановленого слідчим суддею розміру застави протягом всього часу тримання останнього під вартою, свідчить про «завідомо непомірний розмір» такої застави, а як наслідок не досягається мета альтернативного запобіжного заходу - гарантування виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Заслухавши суддю-доповідача щодо змісту оскарженої ухвали слідчого судді, доводи підозрюваного та його захисників щодо обставин викладених в апеляційній скарзі, з доповненнями, яку вони підтримали в судовому засіданні апеляційного суду за наведених у ній обставинах і просили про її задоволення, доводи прокурора про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді та необхідність залишити її без змін, а апеляційну скаргу, з доповненнями сторони захисту - без задоволення, вивчивши матеріали провадження за клопотанням слідчого, перевіривши, обговоривши та обміркувавши доводи апеляційної скарги, з доповненнями сторони захисту, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга, з доповненнями захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , задоволенню не підлягає з таких підстав.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів справи, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022000000000370 від 09.06.2022 за підозрою ОСОБА_7 у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань, вчинене в умовах особливого періоду, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, а також за фактами перевищення службовими особами Міністерства оборони України влади та службових повноважень при укладенні з рядом суб'єктів господарювання під час дії воєнного стану завідомо збиткових для держави договорів (контрактів, угод) про поставку товарів, засобів індивідуального захисту, продуктів харчування для потреб Збройних Сил України по завищеним цінам, низької якості, зі 100% передоплатою, що спричинило тяжкі наслідки, заволодіння та розтрати службовими особами ряду суб'єктів підприємницької діяльності за попередньою змовою з іншими пов'язаними з ними особами шляхом зловживання своїм службовим становищем державними коштами у великих та особливо великих розмірах, а також за фактом перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період службовими особами Міністерства оборони України за попередньою змовою зі службовими особами ряду суб'єктів підприємницької діяльності та іншими особами, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 426-1, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
01.02.2023 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
02.02.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 150 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 402 600 000 грн., яка на рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві не внесена.
Цією ж ухвалою покладено на ОСОБА_7 ,у випадку його звільнення з-під варти внаслідок внесення застави наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися з місця постійного проживання (у м. Києві), в якому він мешкає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Термін дії зазначеної ухвали визначено в межах строків досудового розслідування у кримінальному провадженні - до 01.04.2023 включно.
Постановою Заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62022000000000370 продовжено до 3 місяців, тобто до 01.05.2023.
22.03.2023 старший слідчий в ОВС першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності ГСУ ДБР ОСОБА_12 , за погодженням заступником начальника третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 .
В обґрунтування клопотання слідчий послався на те, що метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_7 є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Разом з тим, закінчити розслідування у строк до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , немає можливості, оскільки для прийняття законного процесуального рішення у кримінальному провадженні необхідно виконати певний перелік процесуальних дій, а саме: здійснити тимчасовий доступ до речей та документів, які містять охоронювану законом таємницю, зокрема інформації операторів телекомунікацій з метою підтвердження обставин вчинення розслідуваного злочину; допитати як свідків працівників Міністерства оборони України з числа співробітників Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів, Центрального управління контролю якості, Головне управління майна та ресурсів, Центральне управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних Сил України, Департаменту фінансів; допитати як свідків працівників Командування Сил Логістики Збройних Сил України та Командування Сухопутних військ Збройних Сил України; допитати як свідків представників іноземних компаній, які постачали товари для потреб Збройних Сил України за укладеними з Міністерством оборони України договорами під час дії правового режиму воєнного стану; допитати як свідків співробітників Територіальних центрів контролю якості стосовно прийняття та неприйняття ними речового майна, що постачалось за договорами поставок, укладеними з іноземними постачальниками під час дії правового режиму воєнного стану; допитати як свідків радників Заступника Міністра оборони України; провести огляд та аналіз документів і речей, які були вилучені під час проведення обшуків та тимчасових доступів у кримінальному провадженні, вирішити питання про долучення їх до матеріалів кримінального провадження як речових доказів; завершити проведення та отримання висновків судових комп'ютерно-технічних експертиз; призначити відповідні судові експертизи по вилученим в ході проведення тимчасового доступу зразкам речового майна та засобів індивідуального захисту; завершити зняття грифів секретності з матеріальних носіїв інформації за результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні; після завершення зняття грифів секретності з матеріальних носіїв інформації за результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій, вирішення питання щодо необхідності призначення і проведення експертиз звуко,- та відеозапису; виконати інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, необхідність у проведенні яких виникне під час розслідування.
27.03.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва вказане клопотання слідчого задоволено та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 01.05.2023 включно (в межах строку досудового розслідування), залишивши альтернативний запобіжний захід у вигляді застави з покладеними обов'язками та у розмірі, що визначені ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.02.2023 у справі № 757/4139/23-к.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.
Згідно з вимогами ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на такий, що не пов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжений у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення в строки, встановлені статтею 219 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування, слідчий суддя суду першої інстанції встановив, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, що підтверджується долученими до клопотання матеріалами, сукупність яких є достатньою для продовження дії запобіжного заходу, оскільки ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились.
Також, слідчий суддя місцевого суду ретельно дослідив доводи клопотання слідчого відносно обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про тримання підозрюваного ОСОБА_7 , під вартою. При цьому для завершення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні існує законодавчо встановлена необхідність у проведенні слідчих та процесуальних дій, обґрунтованість та необхідність яких перевірена та підтверджена в судовому засіданні матеріалами клопотання.
Разом з цим, слідчий суддя врахував тяжкість злочину, конкретні обставини вчинення злочину, дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, та ті обставини, що на даній стадії досудового розслідування неможливо провести всі заплановані процесуальні дії, спрямовані на встановлення фактичних обставин справи, на підставі чого слідчий суддя дійшов висновку про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування щодо ОСОБА_7 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Крім того, слідчим суддею місцевого суду залишено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави з покладеними обов'язками та у розмірі, що визначені ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.02.2023 у справі № 757/4139/23-к.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, має встановлюватися в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
При цьому, при визначенні розміру застави до уваги може братися розмір шкоди, що спричинив підозрюваний («Mangouras v. Spain» (GC) п.п. 81, 92, рішення 28.09.2010 року).
Враховуючи тяжкість покарання за вчинення кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , дані про особу підозрюваного, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя на законних підставах залишив альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, який у відповідності до положень ч. 5 ст. 182 КПК України визначено останньому у розмірі 150 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 402 600 000 (чотириста два мільйони шістсот тисяч) гривень, з покладенням передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків, у разі її внесення, який у даному кримінальному провадженні є відповідним і достатнім для забезпечення достатньої та належної поведінки ОСОБА_7 та виконанню останнім покладених на нього обов'язків, при цьому врахувавши наявність встановлених під час проведення досудового розслідування ризиків та обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 .
На переконання колегії суддів, такий розмір застави на даній стадії досудового розслідування є співмірним з існуючими в кримінальному провадженні ризиками та в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Такий розмір є відповідним і достатнім, у даному кримінальному провадженні, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині не заслуговують на увагу.
На підставі наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з рішенням слідчого судді місцевого суду щодо необхідності задоволення клопотання слідчого, оскільки він всебічно та у повному обсязі довів обставини, які виправдовують подальше обмеження права ОСОБА_7 перебувати на волі.
Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до сталого висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Доводи захисників про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на матеріалах судового провадження.
З приводу тверджень сторони захисту про неврахування слідчим суддею доводів захисників і підозрюваного щодо необґрунтованості підозри та даних про особу підозрюваного, слід зазначити, що з оскаржуваної ухвали слідчого судді вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому була вислухана думка прокурора, підозрюваного та захисників, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання продовження запобіжного заходу. В оскаржуваній ухвалі описані доводи сторони захисту та мотиви, з яких слідчий суддя не погодився з ними. Слідчим суддею при постановленні оскаржуваної ухвали врахована неможливість застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_7 , оскільки не спростовано існування в кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того слід зазначити, що згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, суд приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі "Соловей і Зозуля проти України" зазначено, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.
Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах "Ilgar Mammadov v. Azerbaijan п. 88", "Erdagozv. Turkey п. 51", "Cebotari v. Moldovaп. 48" "обґрунтована підозра" передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, зокрема у рішенні "Murray v. the United Kingdom".
Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
Колегією суддів встановлено, що доказів, які надані органом досудового розслідування до клопотання про продовження запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою на момент розгляду вказаного клопотання, було достатньо для продовження такого запобіжного заходу, оскільки вони в сукупності можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
При цьому, колегією суддів враховуються дані, які характеризують особу підозрюваного, зокрема і ті, на які посилається в апеляційній скарзі захисник, тобто передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України обставини. Однак з урахуванням обставин кримінального провадження, наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, погоджується із висновками слідчого судді щодо необхідності продовження застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому підстав для застосування щодо останнього більш м'яких запобіжних заходів не вбачається.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій ч. 1 ст. 114-1 КК України, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Всі інші обставини, на які посилалась сторона захисту під час апеляційного розгляду, згідно вимог КПК України будуть встановлюватись під час судового розгляду по суті.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.
Враховуючи, що слідчим та прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та обставини, які дають підстави для продовження щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та недостатність застосування більш м'яких запобіжних для запобігання зазначеним ризикам, не підлягають задоволенню письмові зобов'язання ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , та інших про особисту поруку підозрюваного ОСОБА_7 .
Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлене згідно норм матеріального права з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість доводи та твердження захисників, про які йшлося під час апеляційного розгляду, колегія суддів апеляційної інстанції вважає - безпідставними, в зв'язку з чим приходить до остаточного висновку про залишення поданої апеляційної скарги, з доповненнями сторони захисту без задоволення.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27 березня 2023 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу, з доповненнями захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Заяви ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , та інших про особисту поруку, - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4