Справа № 372/2249/22 Головуючий у 1 інстанції Зінченко О.М.
Провадження №22-ц/824/6243/2023 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.
Іменем України
12 квітня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Таргоній Д.О.,
суддів: Голуб С.А., Писаної Т.А.,
за участі секретаря Шаламая Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Базика Олексія Павловича в інтересах ОСОБА_2 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 19 грудня 2022 року у справі за позовом Керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі комунального некомерційного підприємства Обухівської міської ради «Обухівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» до ОСОБА_2 про відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину,
У серпні 2022 року керівник Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі комунального некомерційного підприємства Обухівської міської ради «Обухівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» звернувся до суду з позовом про відшкодування відповідачем ОСОБА_2 коштів, затрачених на лікування потерпілого внаслідок вчиненого відповідачем злочину.
15.09.2020 року близько 17 години 45 хвилин водій ОСОБА_2 , керуючи технічно справним автомобілем марки «KIA Sportage» реєстраційний номер НОМЕР_1 та здійснюючи виїзд з вулиці Миру на вулицю Каштанова в м. Обухів Київської області, проявив необережність, не стежив за дорожньою обстановкою, не був уважним під час керування транспортним засобом та відповідно не реагував на її зміну, чим створив загрозу безпеці дорожнього руху, не врахував дорожню обстановку, не пересвідчився у безпечності виконання маневру лівого повороту та продовжив рух, чим створив загрозу безпеці дорожнього руху, здоров'ю громадян, не врахував відстань, на якій рухався мотоцикл марки «Forte FT125-К9A», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 із пасажиром ОСОБА_4 , що призвело до зіткнення з вищевказаним мотоциклом, який рухався по вул. Каштанова та мав перевагу в русі.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відповідно до висновку судово-медичної експертизи №13 від 26.01.2021, водій мотоцикла «Forte FT125-К9A», реєстраційний номер НОМЕР_2 , - ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді: забою правої нирки, часткового розриву над остьового м'язу, часткового розриву задньо-верхнього сегменту суглобової губи правого плечового суглобу.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 198 від 12.11.2020, пасажирка мотоцикла «Forte FT125-К9A», реєстраційний номер НОМЕР_2 , - ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді: струсу головного мозку, закритого перелому правої променевої кістки зі змішенням відламків та відривом шилоподібного паростка.
Грубе порушення водієм ОСОБА_2 вимог пунктів 10.1, 16.11 та вимог дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» Правил дорожнього руху України перебувають в причинно-наслідковому зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення потерпілим ОСОБА_3 , 1983 року народження, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , середньої тяжкості тілесних ушкоджень, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 286 КК України.
Вироком Обухівського районного суду від 06 липня 2021 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 286 КК України.
Потерпіла ОСОБА_4 внаслідок вчиненого відповідачем злочину перебувала на стаціонарному лікуванні у комунальному некомерційному підприємстві Обухівської міської ради «Обухівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування», що підтверджується відповідною довідкою цієї медичної установи та вартість витрачених за рахунок бюджету коштів на її лікування становить 11908 грн. 92 коп.
Потерпілий ОСОБА_3 внаслідок вчиненого відповідачем злочину перебував на стаціонарному лікуванні у комунальному некомерційному підприємстві Обухівської міської ради «Обухівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування», що підтверджується відповідною довідкою цієї медичної установи та вартість витрачених за рахунок бюджету коштів на його лікування становить 20581 грн. 85 коп.
Посилаючись на положення статті 1206 ЦК України, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на користь комунального некомерційного підприємства Обухівської міської ради «Обухівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» витрати, понесені на лікування потерпілого від злочину у сумі 32 490,77 гривень.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 19 грудня 2022 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь комунального некомерційного підприємства Обухівської міської ради «Обухівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» 32490 грн. 77 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 992 грн. 40 коп. судового збору на користь держави.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_2 - адвокат Базик О.П. звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду встановленим по справі обставинам, порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
Зокрема, в доводах апеляційної скарги зазначив, що сума витрат на лікування підтверджена неналежними доказами, зокрема довідками, які адресовані слідчому СВ Обухівського відділу поліції ГУНП в Київській області і з яких є незрозумілим внаслідок чого проходили лікування ОСОБА_4 і ОСОБА_3 . Надаючи оцінку доказам, суд першої інстанції не навів мотивів, з яких вважає встановленим факт, що наявні в справі довідки про вартість лікування стосуються саме злочину, винуватцем якого є ОСОБА_2 .
У відзиві на апеляційну скаргу керівник Обухівської окружної прокуратури Київської області Є.Гладій посилається на безпідставність наведених у скарзі доводів щодо ненадання належних доказів на підтвердження заявлених позовних вимог. Вказує, що вироком Обухівського районного суду від 06 липня 2021 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 286 КК України, яке виразилось у вчиненні останнім дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 завдано середньої тяжкості тілесні ушкодження. При цьому, під час ухвалення вироку питання відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілих від злочину, не вирішувалось, тому такі витрати залишились невідшкодованими. Долучені прокурором до позовної заяви довідки КНП ОРР «Обухівська центральна районна лікарня» №1638 та 1639 від 21.10.2020 та розрахунки фактичних витрат на лікування, які надано на запит слідчого, уповноваженого на здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020110230001341 від 15.09.2020, є належними доказами, підтверджуючими такі витрати. Вказані документи були відкриті відповідачу у порядку статті 290 КПК України під час завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні та скеруванні обвинувального акту до суду. Таким чином, відповідач був ознайомлений з їх змістом та їх відношенням до даного кримінального провадження, а тому посилання на недопустимість та недостовірність цих документів є необґрунтованими. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Базик О.П. підтримав апеляційну скаргу, посилаючись на викладені у ній доводи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити по справі нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
Прокурор Постемський А.В. у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, підтримавши викладені у відзиві заперечення щодо доводів скаржника.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач, як особа, яка вчинила злочин, в силу статті 1206 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язаний відшкодувати витрати закладу охорони здоров'я на лікування потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Колегія суддів апеляційного суду з такими висновками погоджується, оскільки вони відповідають встановленим по справі обставинам та ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За змістом статті 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладу охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилось закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти від відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
Питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 року№ 545 (далі - Порядок).
Згідно з пунктом 2 Порядку сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день.
Пунктом 3 Порядку встановлено, що визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров'я або прокурора.
Стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров'я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров'я (пункт 4 Порядку).
Матеріалами даної справи підтверджується, що вироком Обухівського районного суду Київської області від 06 липня 2021 року відповідач ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та йому призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, із звільненням від відбування призначеного покарання згідно статті 75 КК України з встановленням іспитового строку - 1 рік та покладення обов'язків відповідно до статті 76 КК України. (а.с.9-11).
Зокрема, вироком встановлено, що 15.09.2020 року близько 17 години 45 хвилин водій ОСОБА_2 , керуючи технічно справним автомобілем марки «KIA Sportage» реєстраційний номер НОМЕР_1 та здійснюючи виїзд з вулиці Миру на вулицю Каштанова в м. Обухів Київської області, проявив необережність, не стежив за дорожньою обстановкою, не був уважним під час керування транспортним засобом та відповідно не реагував на її зміну, чим створив загрозу безпеці дорожнього руху, не врахував дорожню обстановку, не пересвідчився у безпечності виконання маневру лівого повороту та продовжив рух, чим створив загрозу безпеці дорожнього руху, здоров'ю громадян, не врахував відстань, на якій рухався мотоцикл марки «Forte FT125-К9A», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 із пасажиром ОСОБА_4 , що призвело до зіткнення з вищевказаним мотоциклом, який рухався по вул. Каштанова та мав перевагу в русі.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відповідно до висновку судово-медичної експертизи №13 від 26.01.2021, водій мотоцикла «Forte FT125-К9A», реєстраційний номер НОМЕР_2 , - ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді: забою правої нирки, часткового розриву над остьового м'язу, часткового розриву задньо-верхнього сегменту суглобової губи правого плечового суглобу.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 198 від 12.11.2020, пасажирка мотоцикла «Forte FT125-К9A», реєстраційний номер НОМЕР_2 , - ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді: струсу головного мозку, закритого перелому правої променевої кістки зі змішенням відламків та відривом шилоподібного паростка.
Грубе порушення водієм ОСОБА_2 вимог пунктів 10.1, 16.11 та вимог дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» Правил дорожнього руху України перебувають в причинно-наслідковому зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення потерпілим ОСОБА_3 , 1983 року народження, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , середньої тяжкості тілесних ушкоджень, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 286 КК України.
Відповідно до частини 6 статті 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, обставини дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 15.09.2020 року, а також вина відповідача ОСОБА_2 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої потерпілим: ОСОБА_3 , 1983 року народження, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , завдано тілесних ушкоджень, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, відтак в силу статті 82 ЦПК України не підлягають доказуванню в ході розгляду даної цивільної справи.
Потерпіла ОСОБА_4 внаслідок вчиненого відповідачем злочину перебувала на стаціонарному лікуванні у комунальному некомерційному підприємстві Обухівської міської ради «Обухівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування», що підтверджується відповідною довідкою цієї медичної установи та вартість витрачених за рахунок бюджету коштів на лікування потерпілого від злочину становить 11908 грн. 92 коп. (а.с.24-25).
Потерпілий ОСОБА_3 внаслідок вчиненого відповідачем злочину перебував на стаціонарному лікуванні у комунальному некомерційному підприємстві Обухівської міської ради «Обухівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування», що підтверджується відповідною довідкою цієї медичної установи та вартість витрачених за рахунок бюджету коштів на лікування потерпілого від злочину становить 20581 грн. 85 коп. (а.с.26-27).
Розмір витрат закладу охорони здоров'я на лікування потерпілих від цього злочину судом першої інстанції встановлено на підставі доданих до позовної заяви довідок №1638 та №1639 від 21.10.2020 року, виданих КНП ОРР «Обухівська центральна районна лікарня» на вимогу слідчого СВ Обухівського відділу поліції ГУ НП в Київській області, та розрахунків фактичних витрат на лікування, завірених печаткою та підписом заступника директора з економічних питань КНП ОРР «Обухівська центральна районна лікарня».
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до вимог статей 77-80 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких в учасників справи, виникає спір.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.1-2 ст. 89 ЦПК України).
Заявляючи про неналежність поданих позивачем доказів на підтвердження позовних вимог, відповідач, в свою чергу, не надав доказів на спростування факту перебування потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на лікуванні у вказаному закладі охорони здоров'я та того, що потерпілим надавалось лікування саме у зв'язку із отриманими ними 15.09.2020 року травмами в результаті дорожньо-транспортної пригоди, винним в спричиненні якої вироком суду визнано ОСОБА_2 . Доказів на спростування розміру таких витрат відповідачем також не надано.
Враховуючи наведене та те, що на час подання позову витрати закладу охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину у розмірі 32 490,77 гривень не були відшкодовані відповідачем, колегія суддів погоджується з тим, що відповідно до частини першої статті 1206 ЦК України позов підлягає до задоволення у повному обсязі, а відповідні витрати стягненню з відповідача у примусовому порядку.
Проаналізувавши у повній мірі вищенаведені норми та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення у повному обсязі.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновки суду першої інстанції, та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення.
Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування не має.
За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 372, 374, 375, 381- 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд-
Апеляційну скаргу Базика Олексія Павловича в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення.
РішенняОбухівського районного суду Київської області від 19 грудня 2022 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 14.04.2023 року.
Суддя-доповідач Таргоній Д.О.
Судді: Голуб С.А.
Писана Т.А.