10 квітня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві в режимі відеоконференцзв'язку з Державною установою «Київський слідчий ізолятор» апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 25 лютого 2023 року,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 25.02.2023 задоволено клопотання слідчого СВ ВП №4 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 , та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу ОСОБА_7 у виді тримання під вартою визначено в межах строку досудового розслідування, терміном до 24.04.2023 включно.
Цією ж ухвалою визначено ОСОБА_7 заставу у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 53 680 гривень, та покладено на підозрюваного, у разі внесення застави, обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатися із м. Києва без дозволу_____________________________________________________________________________
Справа № 761/6874/23 Слідчий суддя - ОСОБА_9
Апеляційне провадження № 11-сс/824/1888/2023 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
слідчого, прокурора, суду; утримуватись від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та засобу зв'язку; здати уповноваженому органу на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають йому право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Визначено строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного в межах строку досудового розслідування, однак не більше 2 (двох) місяців з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави в розмірі, визначеному судом.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, відмовити у задоволенні клопотання слідчого, та застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, зокрема у виді особистого зобов'язання, із покладенням обов'язків, а саме: прибувати до слідчого, прокурора та суду (в залежності від стадії кримінального провадження); не відлучатися із м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора, суду; утримуватись від спілкування із потерпілим та свідками в даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, захисник вказував на те, що оскаржувана ухвал є незаконною та необґрунтованою.
Слідчий суддя не взяв до уваги доводи сторони захисту про відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення, зокрема підозра суперечить принципу презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини.
Органом досудового розслідування не доведено наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та недостатність застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні слідчого.
Захисник зазначав, що ОСОБА_7 не може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки практично всі речові докази вилучені та знаходяться у розпорядженні сторони обвинувачення.
Відносно підозрюваного ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні раніше не застосовувалися жодні інші запобіжні заходи, а тому більш м'який запобіжний захід, зокрема у виді особистого зобов'язанн,я здатен забезпечити виконання підозрюваним його процесуальних обов'язків.
Слідчим суддею не взято до уваги вік ОСОБА_7 , його матеріальний стан, а також те, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.
ОСОБА_7 має міцні соціальні зв'язки, проживає постійно за однією адресою, є різноробочим на різних будівельних об'єктах, а тому отримує грошові кошти для проживання та утримання себе.
У доданих до клопотання слідчого матеріалах відсутні докази можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду.
Крім того, надуманими є ризики перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Підозрюваний у даному кримінальному провадженні надав слідчому показання у повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається із матеріалів судового провадження, слідчим відділенням відділу поліції №4 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, відомості про яке були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100100000617 від 24.02.2023.
Досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_7 , у точно невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше о 13 годині 26 хвилин, разом з невстановленою слідством особою, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_1 , за невстановлених обставин потрапили до середини під'їзду № 1 даного будинку, де на цокольному поверсі помітили вхідні двері до підсобного приміщення, які були зачинені на навісний замок.
В цей час у ОСОБА_7 , разом з невстановленою слідством особою, винник раптовий умисел на таємне викрадення чужого майна, яке знаходиться в підсобному приміщенні, в умовах воєнного стану, який діє на території України відповідно до Указу Президента України №58/2023 від 06.02.2023.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 за попередньою змовою разом з невстановленою слідством особою, діючи умисно та таємно, з корисливих мотивів, будучи достовірно впевненим у тому, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає та не зможе завадити, 24.02.2023, приблизно о 13 годині 26 хвилин, перебуваючи в під'їзді № 1 будинку АДРЕСА_1 , підійшли до вхідних дверей підсобного приміщення та зламавши навісний замок, проникли всередину, звідки разом з невстановленою слідством особою, взяли (викрали) газонокосарку, з контейнером для трави марки "Karcher", вартістю 9799 гривень та шланг для поливу марки "Karcher" разом з катушкою до нього, вартістю 2000 гривень, які належать ОСОБА_10 , які в подальшому, взявши до рук, винесли з приміщення.
Після цього, ОСОБА_7 за попередньою змовою разом з невстановленою слідством особою покинули місце вчинення злочину з викраденим чужим майном, маючи змогу розпорядитись викраденим на власний розсуд, тим самим спричинивши потерпілому ОСОБА_11 матеріальну шкоду на загальну суму 11799 гривень.
Згідно доданих до клопотання матеріалів, 24.02.2023 о 13 год. 30 хв. ОСОБА_7 затримано згідно ст. 208 КПК України.
24.02.2023 ОСОБА_7 вручено повідомлення про підозру у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у інше приміщення, в умовах воєнного стану, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 4 ст. 185 КК України.
25.02.2023 слідчий СВ ВП №4 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва із клопотанням, погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 , в якому просив застосувати щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 діб, у межах строку досудового розслідування.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 25.02.2023 задоволено клопотання слідчого та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, терміном до 24.04.2023 включно, із визначенням застави у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 53 680 гривень, та покладенням на підозрюваного, у разі внесення застави, обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
З такими висновками погоджується і колегія суддів.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Крім того, слідчим суддею визнано доведеними вказані у клопотанні слідчого ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , характер та обставини інкримінованих йому дій, дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, не працевлаштований, має постійне місце реєстрації у Дніпропетровській області, проживає у АДРЕСА_2 у підсобному приміщенні, слідчий суддя дійшов висновку, що слідчим у клопотанні доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, впливати на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні, та вчинити інше кримінальне правопорушення, з чим погоджується і колегія суддів.
При цьому, слідчий суддя, у відповідності до вимог ч. 4, п. 2 ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, взявши до уваги дані, які характеризують особу підозрюваного, обставини інкримінованого йому кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, який не працевлаштований, дійшов обґрунтованого висновку про визначення застави у мінімальних межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме у виді 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
З таким висновком погоджується і колегія суддів, та вважає, що вказаний розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 , оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 . Підстав вважати його завідомо непомірним для підозрюваної колегія суддів не вбачає.
З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи в сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв'язку з чим відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави, який, на думку колегії суддів, в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю інкримінованого йому кримінального правопорушення, є обґрунтованим, та підстав для відмови у задоволенні клопотання або застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, колегія суддів не вбачає.
Викладені в апеляційній скарзі посилання на недоведеність обгрунтованості повідомленої ОСОБА_7 підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, є безпідставними, оскільки слідчий суддя правильно встановив, що наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 зазначеного кримінального правопорушення.
Такий висновок слідчого судді ґрунтується на доданих слідчим до клопотання матеріалах. Останні містять дані, які вказують на причетність підозрюваного до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
При цьому, слід зазначити, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, оцінки належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Перевіряючи доводи клопотання сторони обвинувачення на предмет наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів всупереч доводам апеляційної скарги вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, та дані про особу підозрюваного.
Доводи захисника про те, що до підозрюваного раніше не застосовувалися жодні запобіжні заходи та він надав показання слідчому у даному провадженні, а також посилання на його вік, відсутність судимості, соціальні зв'язки, не спростовують сумнівів у подальшій належній процесуальній поведінці підозрюваного, та не є достатньою підставою для застосування до ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 25 лютого 2023 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3