Справа № 755/9542/22 Головуючий у І інстанції Галаган В.І.
Провадження №22-ц/824/5802/2023 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.
Іменем України
05 квітня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Таргоній Д.О.,
суддів: Голуб С.А., Писаної Т.О.,
за участі секретаря Шаламая Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 19 січня 2023 року у справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Дніпровський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), на дії державного виконавця,
У вересні 2022 року заявник ОСОБА_1 звернулась до суду із скаргою, в якій просила визнати дії державного виконавця з примусового виконання рішення передчасним, необґрунтованим та протиправним; встановити незаконність рішення винесення постанов, дій державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - ВДВС ЦМУЮ МЮ (м. Київ).
В обґрунтування скарги зазначила, що Київським апеляційним судом було видано виконавчий лист по справі № 755/1982/18-ц від 11.10.2019 року про вселення ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою державного виконавця Дніпровського ВДВС ЦМУЮ МЮ (м. Київ)від 25.07.2022 року було відкрито виконавче провадження ВП № 69489452.
Про відкриття виконавчого провадження заявник дізналась, отримавши по пошті рекомендований лист 06.08.2022 року. При цьому, заявнику не було роз'яснено її права та обов'язки у виконавчому провадженні.
07.08.2022 року заявник на електронну адресу Дніпровського ВДВС ЦМУЮ МЮ (м. Київ) направила оскарження на постанову про відкриття виконавчого провадження.
08.08.2022 року заявнику зателефонувала державний виконавець та повідомила, що о 15.30 буде відбуватись перевірка виконання рішення суду про вселення ОСОБА_2 , на що заявником повідомлено про її перебування в цей час на роботі, про відсутність перешкод ОСОБА_2 у доступі до квартири та про сплату заявником судових витрат. При цьому заявником повідомлено про подачу нею скарги до Дніпровського ВДВС ЦМУЮ МЮ (м. Київ) на постанову про відкриття виконавчого провадження.
Однак, перевірка державним виконавцем була проведена без присутності заявника, державним виконавцем 08.08.2022 року було складено Акт про невиконання заявником рішення суду, зазначено, що двері квартири ніхто не відчинив.
09.08.2022 року заявник особисто прийшла до виконавчої служби, ознайомилась з виконавчим провадженням, повторно розповіла обставини справи, показала знімки занедбаної квартири, перед виселенням ОСОБА_2 в 2017 році. Крім того, при ознайомленні з виконавчим провадженням заявник побачила постанову державного виконавця від 25.07.2022 року про стягнення виконавчого збору за примусове виконання рішення суду немайнового характеру, в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника-фізичної особи, тобто 13 000,00 грн. на користь виконавчої служби.
На виконання рішення про стягнення з заявника виконавчого збору також відкрито виконавче провадження, постанову про відкриття виконавчого провадження заявник отримала рекомендованим листом 26.08.2022 року.
Постанова про закриття виконавчого провадження щодо вселення заявнику не була надіслана.
22.08.2022 року заявником на ім'я начальника Дніпровського ВДВС ЦМУЮ МЮ (м. Київ) була написана заява про проведення службового розслідування щодо корупції та хабарництва виконавця, однак відповіді заявником не отримано.
22.09.2022 року заявником отримано дві постанови про стягнення виконавчого збору. Вищенаведені дії державних виконавців Дніпровського ВДВС ЦМУЮ МЮ (м. Київ) заявник вважає такими, що суперечать нормам діючого законодавства, що є підставою її звернення з даною скаргою до суду.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 19 січня 2023 року в задоволенні скарги відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповноту зясування судом першої інстанції обставин, які мають значення по справі, істотні порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати та задовольнити подану нею скаргу на дії Дніпровський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у повному обсязі.
Зокрема, в доводах апеляційної скарги зазначила, що відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції не дав належної оцінки діям державного виконавця, який відкривши виконавче провадження не роз'яснив їй її права та обов'язки. Судом не враховано, що рішення суду, на виконання якого відкрито виконавче провадження, нею добровільно виконано, оскільки вона сплатила призначені судом судові витрати в розмірі 1770,46 грн та ніколи не перешкоджала в доступі до квартири і у ОСОБА_2 є ключі від квартири. Про зазначені обставини вона повідомляла державного виконавця.
Зазначає, що перевірка виконання боржником рішення була здійснена державним виконавцем без її присутності, так як її не попередили завчасно і вона була на роботі.
Крім того, суд першої інстанції не дав оцінки законності постанов державного виконавця про стягнення з неї виконавчого збору.
У відзиві на апеляційну скаргу стягував ОСОБА_2 посилається на безпідставність доводів скарги, просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Звертає увагу апеляційного суду на ту обставину, що боржник, заявляючи про оскарження нею постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, не надає доказів на підтвердження цього факту. Крім того, таке оскарження може мати місце при направленні відповідної скарги до суду, а не на адресу ВДВС, як про це зазначає боржник. Зазначає також про надуманість доводів боржника щодо неможливості взяти нею участь під час перевірки виконання рішення суду 08.08.2022 року та умисне зачинення дверей в квартиру на два замки, від одного з яких у стягувача був відсутній ключ, що боржнику було достеменно відомо. Позиція боржника, яка викладена в апеляційній скарзі, зводиться до її власних дій після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, а також незгоди із постановою про стягнення виконавчого збору за невиконання судового рішення в добровільному порядку.
В судове засідання учасники справи не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, надіслали заяви про розгляд справи без їх участі.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвала суду першої інстанції вказаним вимогам процесуального закону відповідає не в повній мірі.
Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання дій державного виконавця з примусового виконання виконавчого листа Київського апеляційного суду № 755/1982/18 від 11.10.2019 року передчасними, необґрунтованими та протиправними, а також суд не убачав підстав для встановлення незаконності винесення постанов державним виконавцем Дніпровського ВДВС ЦМУЮ МЮ (м. Київ) під час проведення ним виконавчих дій.
При цьому, судом першої інстанції встановлено, що 11.10.2019 року Київським апеляційним судом видано виконавчий лист № 755/1982/18 про вселення ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_2 . (а.с. 63 зв)
Постановою державного виконавця Дніпровського ВДВС ЦМУЮ МЮ (м. Київ) від 25.07.2022 року відкрито виконавче провадження ВП № 69489452 з примусового виконання постанови Київського апеляційного суду за виконавчим листом № 755/1982/18 від 11.01.2019 року. Боржником у виконавчому провадженні є ОСОБА_1 . Змістом постанови боржнику роз'яснено права та обов'язки під час примусового виконання судового рішення. (а.с. 63- 64)
Постанову державного виконавця Дніпровського ВДВС ЦМУЮ МЮ (м. Київ) від 25.07.2022 року на адресу боржника ОСОБА_1 надіслано рекомендованою поштовою кореспонденцією, що не заперечується заявником.
08.08.2022 року боржником ОСОБА_1 на ім'я начальника Дніпровського ВДВС ЦМУЮ МЮ (м. Київ) подано заяву, відповідно до якої ОСОБА_1 просить скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 69489452, всі витрати по виконавчому провадженню покласти на ОСОБА_2 (а.с. 70 - 71)
08.08.2022 року головним державним виконавцем Дніпровського ВДВС ЦМУЮ МЮ (м. Київ) Страмко І.М. при примусовому виконанні виконавчого документу №755/1982/18 від 11.10.2019 року, виданого Київським апеляційним судом, про вселення ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_2 , за участю понятих складено Акт про те, що виходом державного виконавця за вказаною адресою здійснено перевірку виконання рішення суду боржником. В ході перевірки встановлено, що рішення суду боржником не виконане, двері квартири ніхто не відчинив. (а.с. 61)
08.08.2022 року постановою державного виконавця Дніпровського ВДВС ЦМУЮ МЮ (м. Київ) залучено працівників Дніпровського РУ НПУ в м. Києві для забезпечення охорони громадського порядку та фізичного захисту державного виконавця та залучених осіб при проведенні виконавчих дій, які будуть проводитись 22.08.2022 року о 10.00 год. за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 65)
08.08.2022 року державним виконавцем Дніпровського ВДВС ЦМУЮ МЮ (м. Київ) на адресу боржника ОСОБА_1 та стягувача ОСОБА_2 надіслано вимогу виконавця бути присутніми під час проведення виконавчих дій з примусового вселення ОСОБА_2 до квартири АДРЕСА_2 , що призначені на 22.08.2022 року о 10.00 год. (а.с. 64- 65)
09.08.2022 року боржником ОСОБА_1 на ім'я начальника Дніпровського ВДВС ЦМУЮ МЮ (м. Київ) надано заяву, відповідно до якої ОСОБА_1 зауважила про вільний доступ до квартири стягувача ОСОБА_2 , про добровільне виконання нею рішення суду. Заявник також просить розглянути подані нею заяви від 08.08.2022 року, 09.08.2022 року, 12.09.2019 року. (а.с. 71- 72)
11.08.2022 року постановою державного виконавця Дніпровського ВДВС ЦМУЮ МЮ (м. Київ) відкрито виконавче провадження ВП № 69625722 з примусового виконання виконавчого листа № 755/1982/18 від 05.08.2022 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судових витрат в розмірі 1 770,46 грн. (а.с. 66)
11.08.2022 року боржником ОСОБА_1 на ім'я начальника Дніпровського ВДВС ЦМУЮ МЮ (м. Київ) подано заяву про добровільне виконання ОСОБА_1 рішення суду. Заявник також просила всі витрати по виконавчому провадженню ВП № 69489452 покласти на стягувача ОСОБА_2 (а.с. 72зв-73)
22.08.2022 року державним виконавцем Дніпровського ВДВС ЦМУЮ МЮ (м. Київ) складено Акт державного виконавця про те, що боржник ОСОБА_1 перешкод при вселенні не чинила, доступ до квартири по АДРЕСА_1 надано, рішення виконано в повному обсязі. (а.с. 69)
22.08.2022 року боржником ОСОБА_1 на ім'я начальника Дніпровського ВДВС ЦМУЮ МЮ (м. Київ) надано заяву про проведення службового розслідування щодо корупції та хабарництва виконавця, який веде ВП № 69489452. (а.с. 73 -74)
23.08.2022 року постановою державного виконавця Дніпровського ВДВС ЦМУЮ МЮ (м. Київ) відкрито виконавче провадження ВП № 69709973 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору згідно постанови державного виконавця № 69489452 від 23.08.2022 року. (а.с. 68)
23.08.2022 року постановою державного виконавця Дніпровського ВДВС ЦМУЮ МЮ (м. Київ) відкрито виконавче провадження ВП № 69710074 про стягнення з ОСОБА_1 витрат виконавчого провадження згідно постанови державного виконавця № 69489452 від 23.08.2022 року. (а.с. 67)
05.09.2022 року здійснено переказ грошових коштів на ім'я ОСОБА_2 в сумі 1 770,46 грн., що підтверджено квитанцією від 05.09.2022 року (ас. 75)
У статті 1 Закону "Про виконавче провадження" закріплено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Так, одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
При виконанні судових рішень учасники справи мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.
Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.
Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Отже, предметом судового захисту за скаргою на рішення, дії чи бездіяльність виконавців під час виконання судового рішення є порушене право заявника, що підлягає доказуванню і встановленню при ухваленні судового рішення.
Звертаючись до суду зі скаргою на дії державного виконавця, ОСОБА_1 посилається на неправомірність дій державного виконавця щодо примусового виконання виконавчого листа, виданого на виконання рішенням суду, у зв'язку із добровільним виконанням нею судового рішення.
Однак, такі доводи заявник не підтвердила належними доказами.
Ст. 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Обов'язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України.
З огляду на зміст виконавчого листа №755/1982/18 від 11.10.2019 року, виданого Київським апеляційним судом, про вселення ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_2 , належним добровільним виконанням рішення суду вважалось би надання стягувачу боржником безперешкодного доступу в квартиру, зокрема шляхом передачі стягувачу дублікату ключів від вхідних дверей. Доказів того, що ОСОБА_3 вчинила дії по добровільному виконанню судового рішення та надала стягувачу комплект ключів до відкриття виконавчого провадження матеріали справи не містять.
Таким чином, оскільки державним виконавцем Дніпровського ВДВС ЦМУЮ МЮ (м. Київ) в межах встановлених законом строків та на підставі заяви стягувача вчинено дії в межах компетенції державного виконавця, встановленої Законом України «Про виконавче провадження», відкрито виконавче провадження № ВП № 69489452 з примусового виконання виконавчого листа Київського апеляційного суду № 755/1982/18 від 11.10.2019 року про вселення ОСОБА_2 до квартири АДРЕСА_2 , копію постанови про відкриття виконавчого провадження своєчасно надіслано рекомендованою поштовою кореспонденцією на адресу боржника ОСОБА_1 , проведено низку виконавчих дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» на виконання рішення суду про вселення стягувача, доказів вчинення державним виконавцем дій, не передбачених нормами Закону України «Про виконавче провадження», заявником не надано, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення скарги в цій частині.
В той же час, зі скарги також вбачається незгода боржника із постановами державного виконавця про стягнення витрат виконавчого провадження.
За змістом пункту 5 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є окремими виконавчими документами.
Тобто примусовому виконанню підлягають не лише виконавчі документи, видані судами в передбачених законом випадках на виконання судових рішень, але й постанови державноговиконавцяпростягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу.
Частиною першоюстатті 287 КАС України передбачено, що Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені Законом України «Про виконавче провадження», згідно із частиною першою статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Водночас частиною другою статті 74 зазначеного Закону передбачено, що рішенн'я, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
З урахуванням вищенаведеного можна зробити висновок, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.
Такий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 6 червня 2018 року (справа N 127/9870/16-ц).
З огляду на вказане, суд першої інстанції, вирішуючи питання обґрунтованості вимог скарги, не врахував, що справи щодо оскарження постанов державного виконавця про стягнення витрат виконавчого провадження розглядаються в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За змістом частини першоїстатті 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першоїстатті 255 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз'яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково;
З огляду на вказане, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку про наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні вимог про скасування постанов державного виконавця про стягнення витрат виконавчого провадження та закриття провадження в цій частині.
В іншій частині ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою, висновки суду відповідають обставинам справи та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 255, 256, 374, 376, 381-384ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 19 січня 2023 року в частині оскарження дій державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження - скасувати та провадження в цій частині закрити.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що розгляд справи у вказаній частині віднесено до юрисдикції адміністративних судів і протягом 10 днів з дня отримання цієї постанови вона може звернутися до Київського апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
В іншій частині ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 19 січня 2023 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 13 квітня 2023 року.
Суддя-доповідач Таргоній Д.О.
Судді: Голуб С.А.
Писана Т.О.