16 березня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
з участю прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження №32013110010000014 за апеляційною скаргою прокурора у провадженні на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 18 січня 2023 року,
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 18 січня 2023 року, з підготовчого судового засідання, обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 32013110010000014 від 15.01.2013 року, по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 212 КК України, повернуто прокурору.
Повертаючи кримінальне провадження прокурору, своє рішення суд першої інстанції обґрунтував тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки в ньому органом досудового розслідування неправильно зазначено місце проживання обвинуваченого ОСОБА_7 , що позбавляє суд у передбачений законом спосіб та порядку належним чином повідомити обвинуваченого ОСОБА_7 про день, час та місце підготовчого судового засідання, з роз'ясненням йому відповідних обов'язків та наслідків ухилення від явки до суду, в тому числі, суд позбавлений можливості застосувати відповідні заходи щодо розшуку обвинуваченого з метою забезпечення явки останнього до суду, оскільки такі заходи можуть бути застосовані лише до обвинуваченої особи, яка була належним чином повідомлена про виклик до суду та умисно ухиляється від явки в судове засідання.
Справа №11-кп/824/2337/2023 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_8
Категорія: ч. 1 ст. 212 КК України Доповідач ОСОБА_1
І за наявності таких недоліків обвинувального акта суд визнав неможливим призначення судового розгляду та прийняв рішення про його повернення прокурору.
В апеляційній скарзі прокурор у провадженні, вважаючи ухвалу суду незаконною та необґрунтованою через невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам справи та її постановлення з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, просить її скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні № 32013110010000014 зі стадії підготовчого судового засідання.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні відповідає вимогам ч. 2 ст. 291 КПК України і підстав для його повернення не має, оскільки на момент направлення даного кримінального провадження до суду процесуальним керівником встановлено повні анкетні дані обвинуваченого ОСОБА_7 , в тому числі і місце його проживання, а саме: АДРЕСА_1 , відповідно до даних, зазначених у його паспорті. Тим самим, прокурором в обвинувальному акті зазначено те місце проживання обвинуваченого, яке встановлено на момент закінчення досудового розслідування.
До того ж обвинувачений уже прибував за викликом до Дніпровського районного суду міста Києва на розгляд цього ж самого кримінального провадження та його анкетні дані уже встановлювались, зокрема 03.11.2015 та ін.
Крім того, у зв'язку із неявкою ОСОБА_7 до залу судового засідання, 07.11.2022 Голосіївською окружною прокуратурою міста Києва було направлено запит до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС України в м. Києві та Київській області, та відповідно до наданої інформації, станом на 21.11.2022 місце проживання ОСОБА_7 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , що повністю відповідає даним, які вказані прокурором в обвинувальному акті.
Звертає увагу й на те, що, згідно ст. 335 КПК України суд вправі зупинити підготовче провадження, якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, до його розшуку або видужання. Розшук обвинуваченого, який ухилився від явки до суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.
Також вказує на те, що, якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 КПК України.
Разом з тим, клопотання прокурора про застосування приводу відносно обвинуваченого ОСОБА_7 не задоволено.
Таким чином, вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, оскільки підготовче засідання проведено за відсутності обвинуваченого ОСОБА_7 , і питання про повернення обвинувального акту вирішено без його участі, що, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 412 КПК України, є істотним порушенням вимог процесуального закону.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
За приписами ч. 3 ст. 314 КПК України суд має право із стадії підготовчого судового розгляду повернути обвинувальний акт прокурору в тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.
Пунктами 1 - 9 частини 2 статті 291 КПК України визначено перелік відомостей, які має містити обвинувальний акт. Зокрема, обвинувальний акт обов'язково повинен містити анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).
Як убачається з обвинувального акта, складеного 09.07.2020 року стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , в ньому дійсно вказано, що ОСОБА_7 - особа без постійного місця реєстрації та проживання.
Проте, з матеріалів провадження вбачається, що первинно направлений до суду, ще 28.03.2014 року, обвинувальний акт від 25.01.2014 року, містив дані щодо місця проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , і ОСОБА_7 , виклик якого здійснювався за вказаною адресою, прибував до суду на розгляд кримінального провадження, в тому числі впродовж і 2015-2016 р.р., з останнім відкладенням судового засідання 13.01.2016 року на 12 год. 10 лютого 2016 року через неявку у судове засідання прокурора.
Надалі в матеріалах провадження відсутні дані про його перебіг, починаючи з 10.02.2016 року до 09 липня 2020 року, коли був складений новий обвинувальний акт, який надійшов на розгляд до Дніпровського районного суду м. Києва вже 27.07.2020 року.
При цьому в матеріалах провадження відсутні і дані, котрі б вказували на підстави, які зумовили складання нового обвинувального акта у даному кримінальному провадженні.
Між тим, після надходження 27.07.2020 року обвинувального акта від 09.07.2020 року до суду, в матеріалах провадження наявні дані, що здійснювався виклик ОСОБА_7 у судові засідання за такою адресою місця його проживання: АДРЕСА_1 , і направлені судом повістки повертались за закінченням терміну зберігання.
При цьому, ухвалюючи рішення про повернення обвинувального акта прокурору у кримінальному провадженні, суд першої інстанції вказав на неправильне зазначення в обвинувальному акті місця проживання обвинуваченого ОСОБА_7 , який викликався за відомим суду місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 , але, згідно інформації Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві, ОСОБА_7 за вказаною адресою не проживає і фактичне місце його проживання не встановлено, що позбавляє суд у передбачений законом спосіб та порядку належним чином повідомити обвинуваченого ОСОБА_7 про день, час та місце підготовчого судового засідання, з роз'ясненням йому відповідних обов'язків та наслідків ухилення від явки до суду, в тому числі, суд позбавлений можливості застосувати відповідні заходи щодо розшуку обвинуваченого з метою забезпечення явки останнього до суду, оскільки такі заходи можуть бути застосовані лише до обвинуваченої особи, яка була належним чином повідомлена про виклик до суду та умисно ухиляється від явки в судове засідання.
Тож, фактично судом першої інстанції не встановлено відсутності в обвинувальному акті даних про місце проживання ОСОБА_7 , а констатовано його непроживання за відомою суду адресою: АДРЕСА_1 , яка була зазначена і прокурором в первинно направленому до суду обвинувальному акті, як те було встановлено на момент закінчення досудового розслідування, та підтверджується інформацією, наданою 22.11.2022 року, на запит Голосіївської окружної прокуратури міста Києва, Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС України в м. Києві та Київській області.
Таким чином, та обставина, що обвинувачений, після скерування до суду нового обвинувального акта, не з'являвся на виклики суду, не свідчить про те, що прокурор, у порушення вимог п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України, не зазначив у обвинувальному акті анкетні відомості про місце проживання обвинуваченого ОСОБА_7 , а за певних умов, може свідчити про ухиляння обвинуваченого від явки до суду, і не може бути підставою для повернення обвинувального акта прокурору з мотивів невідповідності вимогам ст. 291 КПК України.
При цьому звертає на себе увагу той факт, що, попри неявки обвинуваченого ОСОБА_7 до суду за викликами, які надсилались на адресу місця його проживання: АДРЕСА_1 , судом не було вжито заходів щодо застосування приводу обвинуваченого у судове засідання, а відомості, на які посилається суд в ухвалі, про те, що, згідно інформації Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві, ОСОБА_7 за вказаною адресою не проживає і фактичне місце його проживання не встановлено, в матеріалах провадження відсутні.
За таких обставин, ухвала суду про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не може вважатись законною і обґрунтованою та підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу прокурора у провадженні задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 18 січня 2023 року, якою повернуто прокурору обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 32013110010000014 від 15.01.2013 року, по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 212 КК України, скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
___________________ _____________________ __________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3