Справа № 640/10994/22 Суддя (судді) першої інстанції: Вовк П.В.
24 квітня 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Собківа Я.М.,
суддів: Мєзєнцева Є.І., Глущенко Я.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 07 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Голови ліквідаційної комісії Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Соловйової Любові Володимирівни про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Голови ліквідаційної комісії Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Соловйової Любові Володимирівни, в якому просив:
- визнати протиправною відмову Голови ліквідаційної комісії Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Соловйової Любові Володимирівни у видачі ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду працюючого судді Верховного Суду станом на 19 лютого 2020 року;
- зобов'язати Голову ліквідаційної комісії Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Соловйову Любов Володимирівну видати позивачу довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці про те, що станом на 19 лютого 2020 року його суддівська винагорода, яка вираховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 354 712, 50 грн., у тому числі: посадовий оклад з урахуванням регіонального коефіцієнта: 197 062,50 грн., доплата за вислугу років 157 650, 00 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2022 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги на більш тривалий, розумний термін, у відповідності до положень статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Станом на 24 квітня 2023 року відповідачем не надано до суду письмового відзиву (заперечень) на апеляційну скаргу.
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів зазначає наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що 21 січня 2021 року рішенням Вищої ради правосуддя позивача звільнено з посади судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у зв'язку з поданням заяви про відставку.
20 червня 2022 року позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив надати йому довідку про суддівську винагороду працюючого судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду станом на 19 лютого 2020 року.
Листом від 30 червня 2022 року № 57/0/4-22 відповідач відмовив позивачу у наданні вказаної довідки посилаючись на те, що норми Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII не розповсюджуються на позивача, як судді у відставці.
Не погодившись із прийнятою відповідачем відмовою у наданні вказаної довідки, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Ухвалюючи рішення у справі, окружний адміністративний суд не звернув уваги на наступне.
Пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Статус ліквідаційної комісії юридичної особи та її членів, зокрема голови, визначає Цивільний кодекс України (далі - ЦК України).
Відповідно до частини 4 статті 105 КАС України до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
Із наведеного випливає, голова ліквідаційної комісії будь-якої юридичної особи, зокрема й суду, не діє від власного імені, а у відносинах з іншими особами, у тому числі з судом та учасниками справи, представляє відповідну юридичну особу та виступає в суді від її імені.
Таким чином, Голова ліквідаційної комісії Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Соловйова Л.В. не є тією особою, яка має відповідати за цим адміністративним позовом.
Натомість, за даних обставин, позивач подав адміністративний позов, вважаючи, що відповідачем має бути саме голова ліквідаційної комісії Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Соловйова Л. В.
Згідно із частиною третьою статті 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи; суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача (частина четверта статті 48 КАС України).
Тобто, у даному випадку, суд першої інстанції повинен був за правилами ст. 48 КАС України, змінити первісного відповідача належним або залучити як другого відповідача, проте вказані дії не були вчинені судом першої інстанції під час розгляду справи.
Можливість заміни неналежного відповідача може здійснюватися виключно під час розгляду справи в суді першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, позбавлений можливості в межах наданої йому КАС України компетенції, виправити вказане процесуальне порушення суду першої інстанції, а тому, у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з мотивів того, що позов заявлено до неналежного відповідача, оскільки ч. 7 ст. 48 КАС України, визначено, що заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції. Іншого процесуальним законодавством не передбачено.
У відповідності до ч. 4 ст. 48 КАС України, якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
Згідно з ч. 7 ст. 48 КАС України, заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
Так само, в силу приписів ст. 315 КАС України, суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями направляти справу на новий розгляд, у разі виявлення порушень норм процесуального права, які є безумовною підставою до скасування судового рішення.
Вказане порушення норм процесуального права, на переконання колегії суддів, є обов'язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції, та прийняття постанови про відмову в задоволенні позовних вимог, без надання правової оцінки спірним правовідносинам по суті.
Колегія суддів під час розгляду апеляційної скарги бере до уваги обов'язкові правові висновки Великої Палати Верховного Суду в справі № 640/26846/20.
Так, Велика Палата Верховного Суду в справі № 640/26846/20 постановою від 16 лютого 2023 року частково задовольнила касаційну скаргу голови ліквідаційної комісії Соловйової Л.В. та скасувала рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2021 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року, а справу направила на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
На обґрунтування прийнятого рішення, Велика Палата Верховного Суду вказала, що відповідно до пункту 7 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, ВАСУ припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку. До припинення діяльності статус, структура, повноваження, порядок роботи, права, обов'язки, гарантії суддів цих судів визначаються Законом № 2453(положення пункту 7 розділу ХІІ «та ліквідуються» в частині Верховного Суду України визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020). Датою початку роботи Верховного Суду відповідно до рішення Пленуму цього Суду від 30 листопада 2017 року № 2 визначено 15 грудня 2017 року. Із вказаної дати в Україні діє Верховний Суд. Відповідно припинили свою діяльність Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, ВАСУ. Велика Палата Верховного Суду виснувала, що голова ліквідаційної комісії будь-якої юридичної особи, зокрема й суду, не діє від власного імені, а у відносинах з іншими особами, у тому числі з судом та учасниками справи, представляє відповідну юридичну особу та виступає в суді від її імені. Натомість, позивач подав адміністративний позов, вважаючи, що відповідачем має бути саме голова ліквідаційної комісії ВАСУ Соловйова Л. В. Суд першої інстанції позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнив. Отже, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що суд першої інстанції мав звернути увагу на те, що позов спрямований на зобов'язання вчинити юридично значимі дії саме ВАСУ, а не голову його ліквідаційної комісії, яка діє як представник юридичної особи. У матеріалах справи відсутня інформація про те, що суд першої інстанції пропонував замінити первісного відповідача належним, а позивач не надав згоди. При цьому, суд задовольнив позов саме до голови ліквідаційної комісії ВАСУ, тобто вирішив питання про обов'язок саме цього суду.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції та є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог, без надання правової оцінки спірним правовідносинам по суті позовних вимог.
Судом першої інстанції під час розгляду даного спору було порушено норми процесуального права, що є обов'язковою підставою для скасування рішення суду.
Відповідно ж до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно частини 3 статті 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Відповідно до частини 6 статті 48 КАС України після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.
Керуючись статтями 315, 317 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Голови ліквідаційної комісії Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Соловйової Любові Володимирівни про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач Собків Я.М.
Суддя Мєзєнцев Є.І.
Суддя Глущенко Я.Б.