П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
25 квітня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/15601/21
Категорія:106020000 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І.В.
Місце ухвалення: м. Одеса
Дата складання повного тексту: 25.11.2021 р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини (далі - в/ч) НОМЕР_1 про:
- визнання протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо застосування січня 2016 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 18 серпня 2016 по 28 лютого 2018 року;
- зобов'язання в/ч НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за вказаний період в сумі 60 037,72 грн. із застосуванням для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року із одночасним застосуванням 1,5% військового збору та із компенсацією см податку з доходів фізичних осіб; визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо невиплати в повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 11 жовтня 2019 року із застосуванням фіксованої індексації 4 052,26 грн.;
- зобов'язання в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь позивача фіксовану індексацію грошового забезпечення 4 052,26 грн. за період з 01 березня 2018 року по 11 жовтня 2019 року в сумі 78 790,89 грн. із одночасним застосуванням 1,5% військового збору та із компенсацією см податку з доходів фізичних осіб; подати звіт про виконання судового рішення.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що він проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 з 18 серпня 2016 року по 11 жовтня 2019 року. У період проходження військової служби, з 18 серпня 2016 року по 11 жовтня 2019 року в порушення Закону України №1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон №1282-XII) відповідач здійснював часткові нарахування та виплату індексації грошового забезпечення. У зв'язку із цим позивач звернувся до відповідача із заявою щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, проте у відповідь отримав пропозицію звернутися до суду для вирішення цього питання. Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року у справі №420/1341/20 змінено рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року та зобов'язано в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 18 серпня 2016 року по 31 березня 2018 року. На виконання зазначеного рішення відповідачем виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення в сумі 4 762,29 грн., застосувавши січень 2016 року замість січня 2008 року, в результаті чого зменшено виплату, яка має складати 64 800,61 грн. Позивачем, також, зазначено, що з 01 березня 2018 року по 11 жовтня 2019 року йому належна щомісячна фіксована індексація грошового забезпечення.
Правом подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 до в/ч НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо застосування січня 2016 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 18 серпня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно.
Зобов'язано в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 18 серпня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року поновлено в/ч НОМЕР_1 строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року.
В апеляційній скарзі в/ч НОМЕР_1 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що п.14 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, роз'яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики. Відповідно до наведеного вище роз'яснення, базовим місяцем є січень 2016 року. Виходячи із вищезазначеного, вбачається, що при розгляді справи по суті не було забезпечено участі всіх учасників справи, а тому і не було всебічного, повного та об'єктивного дослідження доказової бази, що призвело до прийняття неправосудного рішення.
Відзиву на апеляційну скаргу на адресу суду апеляційної інстанції не надходило.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року іншими учасниками справи не оскаржено.
Таким чином, відповідно до правил ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, тобто, в частині задоволених позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги в/ч НОМЕР_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції та неоспорені учасниками апеляційного провадження:
ОСОБА_1 з 18 червня 2016 року по 11 жовтня 2019 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . При цьому в зазначеному періоді позивачу не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення (частково нарахована та виплачена в 2019 році в сумі 1084,50 грн).
03 грудня 2019 року позивач звернувся до в/ч НОМЕР_1 із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити за період з 19 серпня 2016 року по 28 лютого 2018 року індексацію грошового забезпечення в сумі 64 754,19 грн; провести перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 11 жовтня 2019 року; нарахувати та виплатити компенсацію частини втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на всю суму заборгованості станом на дату повного розрахунку; нарахувати та виплатити середній заробіток за період з 12 жовтня 2019 року по дату повного розрахунку; надати довідки про нараховане та виплачене грошове забезпечення з 19 серпня 2016 року по 11 жовтня 2019 року, індексації грошового забезпечення, витягів з наказів.
Листом від 09 січня 2020 року №430/42 за підписом командира в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_2 запропоновано позивачу звернутися за вирішенням порушеного питання до суду.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року по справі №420/1341/20 змінено рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року та зобов'язано в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 18 серпня 2016 року по 31 березня 2018 року.
На виконання зазначеного рішення відповідачем виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення в сумі 4 762,29 грн, застосувавши січень 2016 року.
Зважаючи на порушення своїх прав зазначеним нарахуванням та виплатою індексації грошового забезпечення в періоді з 18 серпня 2016 року по 11 жовтня 2019 року, а також невиплатою щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення в періоді з 01 березня 2018 року по 12 червня 2019 року, позивач звернувся за судовим захистом із даним позовом.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем жодним чином не доведено наявність обставин зміни посадового окладу позивача станом на дату виникнення оскаржуваних правовідносин, що з урахуванням стабільності відносин щодо встановлених державою розмірів посадових окладів військовослужбовців свідчить про можливість встановлення січня 2008 року базовим місяцем для перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення позивача у період з 18 серпня 2016 року по 28 лютого 2018 року.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дій в/ч НОМЕР_1 щодо застосування січня 2016 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача за період з 18 серпня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно є такими, що підлягають задоволенню. Порушені зазначеними діями права позивача належить до відновлення шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення в цьому періоді із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ч.2 ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, ч.ч.1-3 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ст.ст. 1, 2, 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", п.п.1, 1-1, 2, 4, 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, яким затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення".
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, яким затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення" (далі - Порядок №1078) він визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Згідно п.1-1 Порядку №1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абз.2 цього пункту.
Згідно з п.2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Пунктами 4, 5 Порядку №1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Тобто, місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №1294 (далі - Постанова №1294)затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.
Відповідно п.13 Постанови №1294 вона набрала чинності з 01 січня 2008 року.
З січня 2008 року по 28 лютого 2018 року посадовий оклад позивача не змінювався.
Колегія суддів зазначає, що вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме: до 01 березня 2018 року.
Отже, відповідно до положень Порядку №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за періоди 01 січня 2016 року по 14 квітня 2017 року.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 26 січня 2022 року у справі №400/1118/21.
За таких обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.
Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 25 квітня 2023 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.