24.04.23 363/1/23
24 квітня 2023 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Шубочкіна Т.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕАР № 6284491 від 14 грудня 2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності,
03 січня 2023 року позивач звернувся до Вишгородського районного суду Київської області із вказаним адміністративним позовом, у якому просить скасувати постанову інспектора 1 бат. 2 роти УПП у Вінницькій області рядової поліції Медвєдєвої Ольги Вадимівни серії ЕАР № 6284491 від 14.12.2022 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч. 3 ст. 121 КУпАП та закрити провадження у справі.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконною та необґрунтованою та підлягає скасуванню. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про порушення ОСОБА_1 п. 31.3 (б) ПДР України. Вказує, що відповідно до ст. 35 ЗУ «Про дорожній рух» легкові автомобілі повинні проходити технічний огляд лише у випадку, якщо вони використовуються для роботи в таксі, або для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку. Також, ОСОБА_1 не погоджується із рішенням інспектора та вважає себе невинним, постанову серії ЕАР № 6284491 від 14.12.2022 року необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню в зв'язку з відсутністю належних доказів, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків інспектора фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального чи процесуального права. Крім того, позивач вказує, що відсутність належних доказів свідчать про недоведеність інспектором наявності в його діях порушення вимог ПДР України, що у свою чергу свідчить про недоведеність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП.
На підставі зазначеного у позовній заяві, позивач просить суд скасувати постанову постанову інспектора 1 бат. 2 роти УПП у Вінницькій області рядової поліції Медвєдєвої Ольги Вадимівни серії ЕАР № 6284491 від 14.12.2022 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч. 3 ст. 121 КУпАП та закрити провадження у справі.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 04 січня 2023 року було відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Копію ухвали надіслано сторонам у справі, а відповідачу також надіслано копію адміністративного позову з додатками та запропоновано протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 30 січня 2023 року було замінено відповідача Головне управління Національної поліції у Вінницькій області на належного відповідача Департамент патрульної поліції.
23.03.2023 року від представника відповідача Д. Ковальчука на адресу суду надійшов відзив, в якому зазначено, що вимоги Позивача є безпідставними, а також такими, ще не підлягають задоволенню тому, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 , доданого позивачем до позовної заяви, в пункті «Власник» зазначено ПАТ «Завод Пластмас», а в пункті «Рік випуску» зазначено 2012. Отже, транспортний засіб Позивача являється легковим, що використовується для перевезення пасижирів або вантажів з метою отримання прибутку, зі строком експлуатації більше двох років, а відтак підлягає обов'язковому технічному контролю, однак на момент перевірки 14.12.2022 року автомобіль TOYOTA CAMRY д.н.з. НОМЕР_2 його не пройшов. Отже, інспектором як посадовою особою, що наділена дискреційними повноваженнями, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням докази порушення Позивачем ПДР України, маючи відповідні повноваження зроблено висновок про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності. Одночасно зазначає, що підстав у Відповідача для умисного створення обставин події не було. Представник відповідача просив суд прийняти до розгляду відзив, відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі та розгляд справи провести за відсутності Відповідача.
Відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що інспектором 1 бат. 2 рота УПП у Вінницькій області рядовою поліції Медвєдєвою Ольгою Вадимівною було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР № 6284491, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч.3 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн 00 коп за те, що він 14.12.2022 року, в с. Калинівка по автодорозі М21, 282 км. керував транспортним засобом TOYOTA CAMRY, державний номерний знак НОМЕР_2 , який підлягає обов'язковому технічному контролю та своєчасно його не пройшов, чим порушив п.31.3.б Правил дорожнього руху України - експлуатація транспортних засобів, які не пройшли обов'язковий технічний контроль.
Частиною 3 статті 121 КУпАП встановлено відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.
Відповідно до пункту 31.3.б Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями), забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 9 КАС України в якості одного з принципів адміністративного судочинства вказує диспозитивність та змагальність сторін, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Стаття 77 КАС України обов'язок доказування обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, покладає на сторону, яка на такі обставини посилається. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (із змінами та доповненнями).
Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.
Відповідно до ч.1 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух», транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.
Частиною 2 ціє ж статті встановлено, що обов'язковому технічному контролю не підлягають, зокрема, (п.1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації.
Аналіз положень статті 35 Закону України "Про дорожній рух" дає підстави для висновку про те, що обов'язковому технічному контролю підлягають автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку. Тобто, визначальною обставиною є мета фактичного використання автомобіля для перевезення пасажирів з метою отримання прибутку.
Господарська діяльність - будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов'язана з виробництвом, обміном та переробкою матеріальних і нематеріальних благ, що виступають у формі товару.
Відповідно до п.п 15 пункту 2 Порядку проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року № 137 (далі - Порядок) транспортний засіб, що використовується з метою отримання прибутку - транспортний засіб, що експлуатується юридичними, фізичними особами - підприємцями під час провадження господарської діяльності з метою отримання прибутку.
Згідно ст. 29 Закону України «Про автомобільний транспорт» (чинний на момент виникнення спірних відносин), автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.
Для віднесення автомобіля до об'єкту обов'язкового технічного огляду слід використовувати термінологію, що наведена у Правилах надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених Постановою КМУ №176 від 18 липня 1997 року (далі - Правила).
Пунктом 1 цих Правил визначено порядок здійснення перевезень пасажирів та їх багажу автобусами, таксі, легковими автомобілями на замовлення, а також обслуговування пасажирів на автостанціях і є обов'язковими для виконання організаторами регулярних перевезень, замовниками транспортних послуг (далі - замовники послуг), автомобільними перевізниками, автомобільними самозайнятими перевізниками, персоналом автомобільного транспорту, автостанціями та пасажирами.
За змістом пункту 7 Правил дія цих Правил не поширюється на перевезення, які здійснюються:
- транспортними засобами спеціального призначення;
- транспортними засобами, задіяними під час забезпечення обороноздатності, правопорядку та ліквідації наслідків стихійного лиха і надзвичайної ситуації;
- службовими легковими автомобілями;
- транспортними засобами, які належать фізичним особам і використовуються ними для задоволення власних потреб, що не має на меті отримання прибутку.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії , автомобіль TOYOTA модель - CAMRY, реєстраційний номер НОМЕР_2 , тип - легковий, седан - В. Вказаний автомобіль належить ПАТ «ЗАВОД ПЛАСТМАС» (а.с. 10).
Як вбачається з Наказу № 2 від 04 січня 2021 року про закріплення автотранспорту вказаний автомобіль у зв'язку з виробничою необхідністю та з метою посилення контролю за використанням службового автотранспорту в 2021 році був закріплений за генеральним директором, начальником юридичного відділу та водієм. Суд зазначає, що автомобіль, яким керував позивач, є службовим автомобілем, а тому його не слід вважати автомобілем, що здійснює перевезення пасажирів з метою отримання прибутку.
Крім того, матеріали справи не містять даних, які б вказували на те, що під час керування автомобілем TOYOTA CAMRY, реєстраційний номер НОМЕР_2 , водій використовував його для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку. Сама по собі належність транспортного засобу на праві власності ПАТ «ЗАВОД ПЛАСТМАС», на думку суду, не є передумовою застосування у цьому випадку Порядку проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року № 137.
Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що якщо транспортний засіб використовується в службових цілях для забезпечення господарської діяльності юридичної особи в цілому, то він підлягає обов'язковому проходженню технічного контролю.
Верховний Суд вказав, що аналіз положень ст. 35 Закону "Про дорожній рух" дає підстави для висновку про те, що обов'язковому технічному контролю підлягають автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку.
Тобто, визначальною обставиною є мета фактичного використання автомобіля для перевезення пасажирів з метою отримання прибутку
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року по справі № 678/483/17 ( адміністративне провадження № К/9901/22403/18)
Суд вважає, що автомобіль, яким керував позивач, є службовим автомобілем, а тому його не слід вважати автомобілем, що здійснює перевезення пасажирів з метою отримання прибутку.
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд вважає, що відповідачем при розгляді справи відносно ОСОБА_1 було застосовано спрощений підхід, а саме: обґрунтування вини сформовано без застосування доказів, які б достовірно, достатньо та беззаперечно підтверджували наявність або відсутність вини певної особи, обставини складу правопорушення (показання свідків, відеофіксація тощо), що в силу ст.62 Конституції України, є неприпустимим.
Відповідно до ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і може прийняти рішення про скасування постанови і закриття справи.
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги, що відсутні належні докази щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 121 КУпАП, суд вважає, що вина позивача не доведена, отже постанову у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 необхідно скасувати.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 7, 9, 33, 121, 222, 245, 251, 254, 258, 268, 276, 278, 280, 283, 287, 288, 293 КУпАП, ст.ст. 72, 73, 76, 77, 90, 94,241-246, 250, 257, 262, 286 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАР № 6284491 від 14.12.2022 року відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст.121 КУпАП.
Провадження по справі про адміністартивне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.121 КУпАП - закрити.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Т.В.Шубочкіна