Справа № 362/4304/21
Провадження 2/362/1144/23
"25" квітня 2023 р. Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,
за участю секретаря Берковської Д.С.,
представника позивача, адвоката Шумило Н.М.,
представника відповідача Гришаєва О.В.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування протокольного рішення житлової комісії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати протокольне рішення засідання об'єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 від 29 липня 2021 року № 32 в частині перенесення дати зарахування на квартирний облік капітана запасу ОСОБА_1 з 01 вересня 1994 року на 08 травня 1996 року, виходячи з чого, вважати датою зарахування ОСОБА_1 на квартирний облік при військовій частині НОМЕР_1 - 01 вересня 1994 року.
Свої вимоги обгрунтовував тим, що з 01.08.1979 року по 01.02.2000 року він проходив військову службу.
01 вересня 1994 року позивач з родиною в складі 3 особи був зарахований на квартирний облік, що стверджується витягом з протоколу від 01 вересня 1994 року № 27, довідкою від 03 листопада 2000 року №30 та рапортом.
Наказом заступника Міністра оборони України - Командуючого військо-повітряними силами України від 19 листопада 2000 року № 0497 позивача було звільнено з військової служби у запас за пунктом 65, підпункт «В» (за станом здоров'я).
Наказом начальника Васильківського коледжу військо-повітряних сил від 07 грудня 2000 року № 4 позивач був виключений зі списків особового складу коледжу, усіх видів забезпечення і направлений для зарахування на військовий облік до Васильківського ОМВК Київської області. При цьому, як зазначено в наказі, позивач звільняється з залишенням на квартирному обліку.
Як стверджується довідкою Васильківського об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 29 червня 2001 року №2366 позивач перебуває на військовому обліку Васильківського об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки з 05 січня 2001 року.
Починаючи з 01 вересня 1994 року позивач перебував на квартирному обліку при військовій частині НОМЕР_1 .
Оскільки позивач має понад 20 років вислуги на військовій службі, впродовж яких не був забезпечений житлом, на початку 2021 року ОСОБА_1 почав збір документів для отримання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення.
Зокрема, листом від 20 липня 2021 року №13/7/33 командування військової частини НОМЕР_1 повідомило позивача, що на підставі аналізу черги квартирного обліку військовослужбовців та осіб звільнених з лав Збройних Сил України, які перебувають на квартирному обліку у Васильківському гарнізоні позивачу пропонується розмір грошової компенсації у сумі 560 840 грн. за належне для отримання жиле приміщення на склад сім'ї, одна особа. Виходячи з наведеного, позивачу було запропоновано в термін до 23 липня 2021 року поновити облікову справу та надати до житлової комісії військової частини НОМЕР_1 перелік документів, визначений вказаним листом.
Під час збору позивачем необхідних документів для отримання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, у нього виникли труднощі в наданні інформації щодо реєстрації позивача в місті Василькові з 01 вересня 1994 року - дати перебування позивача на квартирному обліку. У зв'язку з цим, позивач звернувся для надання йому з цього приводу правової допомоги.
На адвокатський запит представникам позивача до відділу з питань реєстрації місця проживання Васильківської міської ради Київської області відповіддю від 21 липня 2021 року представника було повідомлено, що «за даними вищевказаного відділу станом на 22 липня 2021 року наявна наступна інформація щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 1994 року по теперішній час: з 08 травня 1996 року по 24 лютого 2021 року, за адресою: АДРЕСА_1 ; з 28 березня 2001 року по 05 липня 2005 року, за адресою: АДРЕСА_2 ; з 20 лютого 2007 року по теперішній час за адресою: АДРЕСА_3 ».
З інформації наведеної у вказаній відповіді, відділом з питань реєстрації місця проживання Васильківської міської ради Київської області було надано інформацію виходячи із записів, які містяться в паспорті позивача, який був виданий у червні 1996 року.
Надати інформацію про дані реєстрації позивача у місті Василькові з 01 вересня 1994 року (дати перебування позивача на квартирному обліку) не видалося можливим, оскільки, як пояснив спеціаліст у відділі з питань реєстрації місця проживання Васильківської міської ради Київської області, не всі військові частини міста Василькова передали до відділу книги реєстрації обліку військовослужбовців та членів їх сімей при військових частинах, включаючи і військову частину НОМЕР_1 .
У зв'язку з наведеним обліку 29 липня 2021 року відповідачем було прийнято протокольне рішення № 32, яким перенесено дату зарахування позивача на квартирному обліку при військовій частині НОМЕР_1 з 01 вересня 1994 року по 08 травня 1996 року. Як вбачається підставою прийняття відповідачем оскаржуваного рішення було те, що позивачем надано документи що свідчать про першу реєстрацію в місті Василькові лише з 08 травня 1996 року.
В якості правового обґрунтування оскаржуваного рішення відповідачем було зазначено пункт 15 постанови №470 від 11 грудня 1984 року «Про затвердження правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР», відповідно до якого передбачено, що на квартирний облік беруться потребуючі поліпшення житлових умов громадяни, які постійно проживають, а також мають реєстрацію місця проживання у даному населеному пункті.
На думку позивача вказана норма свідчить про те, що якби станом на 01 вересня 1994 року (дата зарахування позивача на квартирний облік), позивач не був зареєстрований у місті Василькові, йому було б відмовлено в зарахуванні на квартирний облік. Окрім того, як вбачається з інформації наведеної в рапорті позивача від 17 травня 1994 року ним було зазначена адреса проживання - АДРЕСА_4 .
Тому посилаючись в оскаржуваному рішенні на вказану норму відповідач ставить під сумнів правомірність дій посадових осіб житлової комісії в складі, що діяла станом на вересень 1994 року. Дата зарахування позивача на квартирний облік не може бути пов'язана із датами реєстрації місця проживання позивача відповідно до відміток в його паспорті, оскільки сам паспорт на ім'я позивача був виданий лише 08 червня 1996 року, у той час як до особового складу військової частини позивач був зарахований з 17 березня 1994 року, що стверджується послужним списком позивача.
З огляду на зміст оскаржуваного рішення відповідача вбачається, що воно прийняте без дотримання вимог Інструкції, яка регулює спірні правовідносини, що виникли між сторонами. При цьому оскаржуваним рішенням не було скасовано протокольне рішення житлової комісії від 01 вересня 1994 року № 27, яким позивача було зараховано на квартирний облік.
Заочним рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23.05.2022 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування протокольного рішення житлової комісії (а.с. 65-69).
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06.02.2023 року заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23.05.2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування протокольного рішення житлової комісії - скасовано і призначено справу до судового розгляду в порядку загального позовного провадження (а.с. 114-116).
Представник відповідача, в судовому засіданні заявив клопотання про закриття провадження у справі, оскільки відповідно до висновку викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі №712/5476/19, спори про оскарження відмови у забезпеченні жилими приміщеннями або у призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, стосуються проходження публічної (військової) служби, у зв'язку з якою держава передбачила відповідні соціальні гарантії (пільги), а також призначення і надання гарантій (пільг). Такі спори слід розглядати за правилами адміністративного судочинства (а.с. 38-42, 62).
Представник позивача, в судовому засіданні, поклалася на думку суду, оскільки склалась практика в апеляційної інстанції, що залишають без змін рішення судів першої інстанції по аналогічної категорії справ.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, враховуючи думку відповідача, дійшов наступного висновку.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Судом встановлено, що капітан у відставці ОСОБА_1 у період з 01.08.1979 року по 19.11.2000 року проходив військову службу в Збройних Силах України, що підтверджується витягом з послужного списку капітана у відставці ОСОБА_1 про проходження військової служби від 29.06.2021 року №2368 (а.с.10).
Відповідно до Витягу з 17.03.1994 року по 28.02.1997 року ОСОБА_1 проходив службу «військовий комендант групи служби військ факультету підготовки молодших спеціалістів Київського інституту Військово-Повітряних Сил в м. Васильків (а.с.10).
Згідно з витягом з наказу заступника Міністра оборони України, командувача військово-повітряних Сил України від 19.11.2000 року №0497 ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас, на підставі пункту 65 пункту «В» з залишенням на квартирному обліку для позачергового одержання житлового приміщення за рахунок житлового фонду військової частини (а.с.11).
Як вбачається із Витягу із протоколу засідання житлової комісії від 01.09.1994 року №27 ОСОБА_1 з родиною в складі 3 особи був зарахований на квартирний облік (а.с.13).
Відповідно до рапорту від 17.05.1994 року ОСОБА_1 просить зарахувати його з родиною у складі три особи на квартирний облік, проживаючого за адресою АДРЕСА_4 (а.с.14).
Як вбачається із довідки від 03.11.2000 року № 30, виданої начальником КЕЧ м. Києва Тимошенко С.Г. перебував на квартирному обліку у фак. № 7 КІ ВПС з 01.09.1994 року складом сім'ї 3 особи, а також у списках осіб, які мають право на першочергове отримання жилих приміщень з 12.01.1998 року, що підтверджується (а. с. 15).
Відповідно до довідки від 29.06.2021 року № 2366 видана капітану у відставці ОСОБА_1 в тому, що він перебуває на військовому обліку Васильківського об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки з 05 січня 2001 року (а.с. 16).
Згідно з листом від 20 липня 2021 року №13/7/33 командування військової частини НОМЕР_1 повідомило ОСОБА_1 , що на підставі аналізу черги квартирного обліку військовослужбовців та осіб звільнених з лав Збройних Сил України, які перебувають на квартирному обліку у Васильківському гарнізоні ОСОБА_1 пропонується розмір грошової компенсації у сумі 560 840 грн. за належне для отримання жиле приміщення на склад сім'ї, одна особа. Виходячи з наведеного, позивачу було запропоновано в термін до 23 липня 2021 року поновити облікову справу та надати до житлової комісії військової частини НОМЕР_1 перелік документів, визначений вказаним листом (а.с. 17).
Як вбачається із наданої відповіді відділу з питань реєстрації місця проживання Васильківської міської ради від 21.07.2021 року №589/12-12/2021 на адвокатський запит надано відповідь відповідно до якої за даними вищевказаного відділу станом на 22.07.2021 року наявна інформація щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за період з 1994 року по теперішній час: з 08.05.1996 року по 24.02.2021 року за адресою: АДРЕСА_1 ; з 28 березня 2001 року по 05 липня 2005 року, за адресою: АДРЕСА_2 ; з 20 лютого 2007 року по теперішній час за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.19-22).
Відповідно до витягу з протоколу засідання об'єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 від 29 липня 2021 року № 32 рішенням житлової комісії було перенесено дату зарахування квартирного обліку при військовій частині НОМЕР_1 для отримання житлового приміщення, або виплати грошової компенсації за не отримане житлове приміщення капітана запасу ОСОБА_1 на момент реєстрації у місті Василькові, а саме з 01.09.1994 року на 08.05.1996 року (а.с.23).
Відповідно до положень статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, із цивільних, трудових, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір (пункт 1 частини першої статті 4 КАС України).
Публічно-правовий спір - це, зокрема, спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункт 2 частини першої статті 4 КАС України).
Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Отже, до справ адміністративної юрисдикції процесуальний закон відніс публічно-правові спори, ознакою яких є не лише особливий суб'єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім спорів, для яких закон установив інший порядок судового вирішення. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.
Стосовно терміну «владні управлінські функції», то зміст поняття «владні» полягає в наявності у суб'єкта повноважень застосовувати надану йому владу, за допомогою якої впливати на розвиток правовідносин, а «управлінські функції» - це основні напрямки діяльності органу влади, його посадової чи службової особи або іншого уповноваженого суб'єкта, спрямовані на управління діяльністю підлеглого суб'єкта. З огляду на вказане до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний (зобов'язані) виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень (аналогічні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17 (пункт 5.7), від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (пункти 28-30), від 18 вересня 2018 року у справі № 823/218/17 (пункти 24-25), від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17 (пункти 4.8-4.10), від 2 квітня 2019 року у справі № 137/1842/16-а, від 18 грудня 2019 року у справі № 826/2323/17 (пункти 18-19), від 18 грудня 2019 року у справі № 263/6022/16-ц (пункти 21-23), від 19 лютого 2020 року у справі № 520/5442/18 (пункти 18-20), від 26 лютого 2020 року у справі № 1240/1981/18 (пункти 16-17), від 1 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (пункти 19-21), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 (пункт 21), від 29 вересня 2020 року у справах № 368/561/19 (пункт 22) і № 712/5476/19 (пункт 19), від 8 жовтня 2020 року у справі № 9901/393/19 (пункт 25), від 13 жовтня 2020 року у справі № 640/22013/18 (пункт 19), від 23 листопада 2021 року у справі № 175/1571/15 (пункт 72)).
Звертаючись до суду із зазначеним позовом, позивач, посилаючись на протиправні дії відповідача, просив, скасувати протокольне рішення засідання об'єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 від 29 липня 2021 року № 32 в частині перенесення дати зарахування на квартирний облік капітана запасу ОСОБА_1 з 01 вересня 1994 року на 08 травня 1996 року, виходячи з чого, вважати датою зарахування ОСОБА_1 на квартирний облік при військовій частині НОМЕР_1 - 01 вересня 1994 року.
Держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (абзац перший пункту 1 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»). Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства (абзац третій пункту 1 цієї статті).
Забезпечення жилими приміщеннями здійснюється шляхом: надання службових жилих приміщень військовослужбовцям; надання для постійного проживання один раз протягом усього часу проходження військової служби жилого приміщення новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб військовослужбовцям та особам, звільненим з військової служби, які перебувають на квартирному обліку за останнім місцем проходження військової служби; надання за згодою військовослужбовця кредиту або грошової компенсації за належне йому для отримання жиле приміщення; участі військовослужбовців та членів їх сімей у державних цільових програмах забезпечення громадян доступним житлом відповідно до законодавства (за їх бажанням); надання жилої площі у гуртожитках курсантам і військовослужбовцям та працівникам ЗС України; надання місць у спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом і не перебувають у шлюбі; оренди жилого приміщення військовослужбовцям офіцерського складу (пункт 1.3 затвердженої Наказом № 737 Інструкції, яка на час звернення позивача з рапортом від 5 лютого 2018 року діяла у редакції від 17 червня 2016 року).
З метою дотримання вимог чинного законодавства під час ведення обліку військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, розподілу жилої площі, призначеної для постійного проживання, участі в розподілі службового жилого приміщення та контролю за використанням жилого приміщення в органах військового управління, військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях, гарнізонах створюються житлові комісії (пункт 1.6 тієї ж Інструкції).
Для зарахування на облік військовослужбовець подає через нетаємне діловодство військової частини рапорт, зразок якого наведений у додатку 1 до цієї Інструкції, на ім'я командира військової частини про зарахування на облік, який підписується повнолітніми членами сім'ї, що проживають разом з військовослужбовцем, мають самостійне право на отримання жилого приміщення та бажають разом з ним перебувати на квартирному обліку (абзац перший пункту 2.5 вказаної Інструкції).
Військовослужбовці зараховуються на квартирний облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке оформлюється у формі протоколу засідання житлової комісії, який підписується представником житлової комісії і затверджується командиром військової частини. Підпис командира завіряється гербовою печаткою військової частини (абзац шістнадцятий пункту 2.5 тієї ж Інструкції).
Військовослужбовцям, які перебувають на обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання, та які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються житлові приміщення для постійного проживання або за їх бажанням виплачується грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення (абзац перший пункту 4 Розділу І Інструкції, затвердженої Наказом № 380).
Для ведення обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, надання та використання службової жилої площі, обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями (службовою житловою площею), ведення оперативного обліку службових житлових приміщень в апараті МО України, в Генеральному штабі ЗС України, у інших органах військового управління та військових частинах, вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях ЗС України, а також у військових прокуратурах утворюються житлові комісії. До житлових комісій військових частин також належать житлові комісії квартирно-експлуатаційних органів та військових комісаріатів, які утворюються для ведення у встановленому порядку обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, або виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення особами з числа звільнених із військової служби в запас або відставку (пункт 1 Розділу ІІ Інструкції, затвердженої Наказом № 380).
Житлова комісія військової частини (об'єднана житлова комісія) має право приймати рішення щодо: взяття військовослужбовців та членів їх сімей на облік і зняття з обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями (службовою жилою площею); взяття військовослужбовців та членів їх сімей на облік і зняття з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання; надання військовослужбовцям та членам їх сімей службових жилих приміщень (службової житлової площі), жилих приміщень для постійного проживання або виплату грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення; зміни дати зарахування (перебування) на обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання; внесення змін до облікових справ військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання; перегляду раніше прийнятих рішень цією житловою комісією або в порядку правонаступництва (пункт 7 Розділу ІІ Інструкції, затвердженої Наказом № 380).
Рішення житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії) оформлюється протоколом, підписується членами комісії, які були присутні на засіданні житлової комісії, та протягом двадцяти робочих днів затверджується командиром військової частини та оголошується в наказі (абзац перший пункту 8 Розділу ІІ Інструкції, затвердженої Наказом № 380).
Отже, у спірних правовідносинах, як за Інструкцією, затвердженою Наказом № 737, так і за Інструкцією, затвердженою Наказом № 380, відповідач наділений повноваженнями приймати рішення, що впливають на можливість реалізації позивачем соціальних гарантій забезпечення жилими приміщеннями в силу його особливого статусу, визначеного Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тобто внаслідок проходження ним публічної служби, різновидом якої є служба військова.
При цьому слід ураховувати, що для визначення юрисдикції суду у спорі з приводу прийняття громадянина на публічну службу, її проходження чи звільнення суд має встановити, чи проходила особа публічну службу, а також, у зв'язку з чим - прийняттям, проходженням або звільненням - виник спір (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 712/5476/19 (пункт 47)).
Публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (пункт 17 частини першої статті 4 КАС України у чинній редакції).
Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби (частина перша статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у редакції, чинній на час звернення позивача із рапортом від 01 серпня1994 року; близький за змістом припис є і в поточній редакції цієї частини, чинній із 23 червня 2018 року).
Отже, військова служба є різновидом служби публічної. Тому спори з приводу проходження військової служби, зокрема з приводу соціального захисту військовослужбовців, належать до юрисдикції адміністративних судів.
Позивач, мотивував позов приписами Конституції України, Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і Інструкції № 380.
При цьому, передбачена пунктом 10 Інструкції № 380 соціальна гарантія, якої, як вважав ОСОБА_1 , його протиправно позбавили, передбачена для осіб, котрі проходять військову, тобто публічну службу.
Таким чином, право, яке позивач вважає порушеним, він набув саме у зв'язку з проходженням військової служби.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (пункт 2 частини першої статті 19 КАС України).
Велика Палата Верховного Суду у пункті 82 постанови від 08 червня 2022 року у справі № 362/643/21 (провадження № 14-32цс22) дійшла висновку, що спори щодо оскарження особами з числа військовослужбовців рішень, дій чи бездіяльності відомчих житлових (житлово-побутових, з контролю за розподілом житла) комісій є спорами з приводу проходження позивачами військової служби як різновиду служби публічної. Такі спори належать до юрисдикції адміністративних судів.
Аналогічний висновок міститься у Постанові Верховного суду від 03 серпня 2022 року у справі №362/6167/20 (провадження №61-527св22).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної п. 1 ч. 1 ст. 255 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Зважаючи на те, що спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки він виник щодо можливості реалізації позивачем права на соціальну гарантію, надану йому в силу особливого статусу військовослужбовця тому суд дійшов висновку, що такій спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належать до юрисдикції адміністративних судів.
Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Керуючись статтями 4, 19, 255, 256 ЦПК України, суд,
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування протокольного рішення житлової комісії - закрити.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що розгляд таких справ відноситься до юрисдикції адміністративних судів.
Повернути ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 908 грн., що зарахований згідно платіжного доручення № 33843194 від 10.08.2021 року.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали суду.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручене в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Текст ухвали виготовлено 25.04.2023 року.
Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко